Політичний аналітик традиційних і новітніх ЗМІ
Спеціальність: Журналістика
Код дисципліни: 7.061.01.E.015
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Журналістика та засоби масової комунікації
Лектор: Кузнецова Олена Дмитрівна
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Методи діагностики знань – це способи діяльності викладача і студентів, в ході яких виявляються засвоєння учбового матеріалу та оволодіння студентами знаннями, вміннями та навичками.
Основними методами діагностики знань є: усне опитування, письмова та практична перевірка, стандартизований контроль.
Загальне значення цих методів полягає в тому, щоб найкращим чином забезпечити своєчасний і всебічний зворотний зв’язок між студентами і викладачем.
Результати навчання: Методи діагностики знань – це способи діяльності викладача і студентів, в ході яких виявляються засвоєння учбового матеріалу та оволодіння студентами знаннями, вміннями та навичками.
Основними методами діагностики знань є: усне опитування, письмова та практична перевірка, стандартизований контроль.
Загальне значення цих методів полягає в тому, щоб найкращим чином забезпечити своєчасний і всебічний зворотний зв’язок між студентами і викладачем.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Історія української літератури,
Зарубіжна журналістика
Короткий зміст навчальної програми: Методи діагностики знань – це способи діяльності викладача і студентів, в ході яких виявляються засвоєння учбового матеріалу та оволодіння студентами знаннями, вміннями та навичками.
Основними методами діагностики знань є: усне опитування, письмова та практична перевірка, стандартизований контроль.
Загальне значення цих методів полягає в тому, щоб найкращим чином забезпечити своєчасний і всебічний зворотний зв’язок між студентами і викладачем.
Опис: Методи діагностики знань – це способи діяльності викладача і студентів, в ході яких виявляються засвоєння учбового матеріалу та оволодіння студентами знаннями, вміннями та навичками.
Основними методами діагностики знань є: усне опитування, письмова та практична перевірка, стандартизований контроль.
Загальне значення цих методів полягає в тому, щоб найкращим чином
Методи та критерії оцінювання: Методи діагностики знань – це способи діяльності викладача і студентів, в ході яких виявляються засвоєння учбового матеріалу та оволодіння студентами знаннями, вміннями та навичками.
Основними методами діагностики знань є: усне опитування, письмова та практична перевірка, стандартизований контроль.
Загальне значення цих методів полягає в тому, щоб найкращим чином забезпечити своєчасний і всебічний зворотний зв’язок між студентами і викладачем.
Критерії оцінювання результатів навчання: Методи діагностики знань – це способи діяльності викладача і студентів, в ході яких виявляються засвоєння учбового матеріалу та оволодіння студентами знаннями, вміннями та навичками.
Основними методами діагностики знань є: усне опитування, письмова та практична перевірка, стандартизований контроль.
Загальне значення цих методів полягає в тому, щоб найкращим чином забезпечити своєчасний і всебічний зворотний зв’язок між студентами і викладачем.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 18. Попик С. Українці в Австрії. 1914 – 1918 : Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – Київ: Чернівці, 1999.
19. Преса боротьби та ідей (західноукраїнська публіцистика першої половини ХХ ст..) : Зб. текстів / Укл. і авт. вст. ст.. С.А.Кость. – Львів, 1994.
20. Романюк М.М. Українська преса Північної Буковини (1870 – 1918 рр.). – Львів, 1998.
21. Романюк М.М. Українське пресознавство на порозі ХХІ століття. – Львів, 2000.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).