Методологія , методика наукових медіадосліджень та викладання фахових дисциплін
Спеціальність: Журналістика
Код дисципліни: 7.061.01.O.007
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Журналістика та засоби масової комунікації
Лектор: Ольга Василівна Гарматій
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Загальні компетентності:
ЗК2. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.
ЗК4. Вміння виявляти, ставити та розв’язувати проблеми.
ЗК 13. Здатність до пошуку інформації з актуальних тем, перевірки джерел.
ЗК 14. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:
ФК1. Здатність здійснювати теоретичний, методологічний та емпіричний аналіз актуальних проблем журналістської науки та/або практики.
ФК2. Здатність самостійно планувати, організовувати та здійснювати журналістське дослідження, наукове медіадослідження з елементами наукової новизни та/або практичної значущості.
Результати навчання: володіти загальними, загальнонауковими та конкретнонауковими методами наукового пізнання в медіадослідженнях;
володіти методами емпіричного і теоретичного дослідження мас-медіа;
орієнтуватися у здобутках української та світової теорії мас-медіа,
використовувати здобуті знання у самостійній науковій праці, застосовувати результати наукових досліджень у практичній діяльності журналіста;
знати й розуміти сучасні технології навчання у вищій школі;
володіти загальною методикою організації навчального процесу у вищій школі з урахуванням завдань специфіки викладання фахових дисциплін;
знати й розуміти основні проблеми організації та методики контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів, керівництва їхньою науково-пошуковою роботою.
застосовувати сучасні інноваційні підходи до навчально-пізнавального процесу у вищій школі.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен досягти таких програмних результатів навчання:
ПРН1. Здійснювати пошук, опрацювання та аналіз професійно важливих знань із різних джерел із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
ПРН2. Вміти організовувати та проводити журналістське дослідження із застосуванням валідних та надійних методів.
ПРН3. Узагальнювати емпіричні дані та формулювати теоретичні висновки.
ПРН4. Доступно і аргументовано представляти результати досліджень у писемній та усній формах, брати участь у фахових дискусіях.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Основи наукових досліджень;
Теорія і методика журналістської творчості;
Теорія масової комунікації;
Актуальні проблеми в ЗМІ;
Журналістська етика.
Короткий зміст навчальної програми: Під час вивчення курсу студенти знайомляться з методами організації та проведення наукових медіадосліджень, особливостями оприлюднення їхніх результатів; методикою організації навчального процесу з урахуванням специфіки викладання журналістикознавчих дисциплін у вищій школі.
У результаті вивчення дисципліни здобувачі вищої освіти повинні знати наукові методи досліджень медіа, орієнтуватися в українській та світовій теорії мас-медіа, знати методику і сучасні інноваційні підходи до організації навчального процесу у вищій школі з урахуванням завдань специфіки викладання фахових дисциплін; уміти застосовувати знання зі сфери предметної зацікавленості для створення наукового продукту; генерувати науковий контент з використанням та опрацюванням різних джерел інформації, володіти навичками практичної навчально-виховної взаємодії, механізмами та технологіями організації навчання у вищій школі.
Опис: Методологія наукового пізнання. Інтелектуальні рамки досліджень. Загальнонаукові методи медіадосліджень. Описові методи наукових досліджень. Аналіз документальної інформації. Опитування. Класифікація опитувань. Спостереження. Експеримент. Академічна доброчесність у вищій школі. Теоретичні аспекти академічної доброчесності. Документи, які регулюють доброчесність в Україні. Доброчесність у науковому дослідженні. Загальні основи педагогіки вищої школи Дидактика вищої школи Особливості професійної підготовки журналістів у системі вищої школи. Форми організації навчання у вищій школі. Методика проведення лекційних занять. Методика організації та проведення практичних занять у вищій школі. Організація самостійної роботи студентів. Методика проведення контролю знань студентів. Виховання у вищому навчальному закладі. Викладач журналістики як педагогічна особистість.
Методи та критерії оцінювання: Робота на практичних заняттях (45%);
Екзаменаційний контроль, письмово-усна форма (55%).
Критерії оцінювання результатів навчання: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Гарматій О. В. До питання про викладання журналістських дисциплін у вищій школі: з розгляду наукової літератури // Інновації та особливості функціонування ЗМІ в демократичному суспільстві : збірник матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції до 31-ї річниці Незалежності України (Львів, 27 жовтня 2022 р.). – 2022. – C. 28-31.
Гарматій О.В. Опитування в медіадослідженнях // Інновації та особливості функціонування ЗМІ в демократичному суспільстві : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2022. – С. 75-80.
Гарматій О. В. Роль науковців у медіависвітленні наукової тематики // Проблеми журналістської освіти та практики: український та світовий досвід : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 27-28 вересня 2023 р.). – 2023. – C. 57-60.
Губенко Д. Методологія медіа-досліджень : вікіпідручник. Режим доступу : https://shortest.link/2UwF.
Довідник з академічної доброчесності / уклад.: В. Г. Гур’янова, Л.Т. Ониксимова, Н.В. Поберій; за заг. ред. Т.О. Маринич. Суми: Сумський держ. ун-т, 2018. 24 с. Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71531.
Квіт С. Масові комунікації : підручник. 2-е вид., випр. і доп. K.: Києво-Могилянська академія, 2018. 352 c. Режим доступу: https://shortest.link/2Uw1.
Короткий словник педагогічних термінів / Уклад. І. С. Колодій. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. 96 с.
Методологія досліджень мас-медіа: робоча книга (handbook) / за заг. ред. К. Г. Сіріньок-Долгарьової. Запоріжжя: ЗНУ, 2017. 156 с. Режим доступу : https://shortest.link/32rq
Методичні рекомендації для закладів вищої освіти з підтримки принципів академічної доброчесності. Режим доступу: https://shortest.link/2Uwa
Михайлин І. Л. Журналістська освіта і наука : підручник. – Суми : Університетська книга, 2009. – 336 с.
Ортинський В. Л. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. К. : Центр навчальної літератури, 2019. 472 с.
Розширений глосарій термінів та понять ст. 42 «Академічна доброчесність» Закону України «Про освіту» (від 5 вересня 2017 р.). Режим доступу : https://shortest.link/32rx
Ромах О. В. Настільний посібник з методології досліджень соціальних комунікацій. Львів : ПАІС, 2020. 404 с.
Різун В. В. Скотникова Т. В. Методи наукових досліджень у журналістикознавстві: навч. посібн. 2-е вид., перероб. і доп. К. : Преса України, 2008. 144 с.
Холод О. М. Методологія досліджень соціальних комунікацій : підручник. Львів : ПАІС, 2014. 280 с. Режим доступу : https://shortest.link/32rZ.
Harmatiy O. (2021). Science Coverage: What Does the Audience Want and Really Need? Exploring Media Consumption in Ukraine. Journal of Creative Communications, 16(1), 97–112. URL: https://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/0973258620981799. doi.org/10.1177/0973258620981799.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).