Прикладні методи дослідження історичних джерел
Спеціальність: Історія та археологія
Код дисципліни: 8.032.00.M.014
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Історія, музеєзнавство і культурна спадщина
Лектор: к. іст. н., доц. Барановська Н.М.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студентів необхідних компетентностей:
- загальні компетентності:
ЗК1. Гнучкість мислення. Опанування навичок проведення аналітичної та експериментальної наукової діяльності; організація, планування та прогнозування результатів наукових досліджень. Генерування нових ідей (креативність), абстрактне мислення, вміння пристосовуватись до нових умов та ситуацій.
ЗК6. Етичні установки. Обізнаність та розуміння філософсько-світоглядних засад, сучасних тенденцій, напрямків і закономірностей розвитку вітчизняної науки в умовах глобалізації і багатокультурності. Знання стандартів і типу мислення, необхідних для наукового дослідження та публікаційної активності, включаючи критичну обізнаність та інтелектуальну чесність. Розуміння значення історико-археологічних досліджень в контексті сучасних методологічних підходів і концепцій культурної пам’яті, примирення, суспільного діалогу та євроінтеграції.
ЗК7. Застосування сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, включаючи методи отримання, обробки та зберігання наукової інформації.
- фахові компетентності:
ФК5. Спроможність аналізувати, оцінювати та порівнювати різноманітні парадигми, теорії, концепції та підходи з предметної сфери наукового дослідження, вміння робити відповідні висновки, формулювати пропозиції та рекомендації.
ФК6. Використання оригінальних наукових досліджень з питань історії та археології на високому фаховому рівні, досягнення наукових результатів, що створюють нові знання, з акцентом на актуальних загальнодержавних проблемах з використанням новітніх методів наукового пошуку.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
Знання:
• Здатність продемонструвати поглиблені знання у вибраній області наукових досліджень.
• Здатність продемонструвати розуміння впливу історичних процесів та етнокультурних процесів в археології в суспільному і соціальному контексті.
• Здатність продемонструвати знання нормативно-правової бази визначеної вітчизняним та міжнародним законодавством з історії та археології.
Уміння:
• Здійснювати пошук, аналізувати, порівнювати і критично оцінювати інформацію з різних джерел.
• Уміння написати наукову роботу-дослідження, розуміння послідовності роботи по підготовці наукового дослідження.
• Уміння адаптувати результати наукових досліджень під час написання дисертації.
• Вміти використовувати професійно-профільовані знання в галузі історії та археології для обробки результатів досліджень.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Філософія і методологія науки
Аналітичні та чисельні методи досліджень
Археологічне джерелознавство
Короткий зміст навчальної програми: Навчальний курс «Прикладні методи дослідження історичних джерел» призначений для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Доктор філософії" напряму підготовки 032 «Історія та археологія». У системі підготовки докторів філософії даний курс займає важливе місце, оскільки формує в аспірантів знання та вміння правильно і ефективно організувати науково-навчальну дослідну роботу; використати отримані знання для виконання і захисту кандидатських дисертаційних робіт; застосовувати наукові підходи до формування та обґрунтування ефективних стратегій у сфері прикладних наукових досліджень в галузі історії та археології; критично, системно мислити та застосовувати творчі здібності до генерування нових дослідницьких ідей.
Розглядаються питання про методологію і прикладні методи проведення історичних досліджень, залучення до науково-дослідної роботи молодої генерації науковців, з’ясовуються сучасні підходи до джерельного забезпечення прикладних методів дослідження історичних джерел, зокрема до класифікації джерел як одного з продуктивних дослідницьких методів; теоретичні та прикладні аспекти наукового способу пізнання історичного джерела; методологію проведення зовнішньої та внутрішньої критики джерела, його аналізу, розбору та оцінки; способів ефективної систематизації дослідницького матеріалу; вибору ефективних методів та прийомів вивчення історичних джерел;
встановлення всієї суми наукових фактів, які належать до теми дослідження, визначення фактів, яких бракує для повноти історичного дослідження.
Опис: Поняття історичного джерела. Класифікація та періодизація історичних джерел.
Основні комплекси історичних джерел.
Дослідницькі принципи та методи історичної науки.
Основи методики історичного джерелознавства.
Організація прикладних досліджень історичних джерел. Джерелознавча критика.
Методи джерелознавчого аналізу.
Вибір напряму та послідовність прикладних досліджень історичних джерел.
Методи та критерії оцінювання: Лекції, семінарські заняття, самостійна робота; групова робота, презентації, тощо. Рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 40 балів (опитування. презентації, відповіді усні, письмові); підсумковий контроль – 60 балів (письмовий екзамен).
Критерії оцінювання результатів навчання: Правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань;
якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом;
культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу);
рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Богдашина О.М. Джерелознавство історії України: питання теорії, методики, історії / О.М. Богдашина. – Х.: Сага, 2009. – 214 с.
2. Вожинський С.Е, Щербак Т.І. Методика та організація наукових досліджень : Навч. посіб. / С. Е. Важинський, Т І. Щербак. – Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. – 260 с.
3. «За край і волю, за нації долю!»: дослідження, документи, свідчення / Ред. кол.: В. А. Смолій, І.П. Ковальчук, Л.В. Легасова (кер. проекту), О.Є. Лисенко, І.К. Патриляк (наук. ред.), В.М. Сімперович (відп. ред.), Н.О. Смолярчук; Авт. та упоряд.: Л.В. Легасова, О.П. Білоус, Р.В. Забілий, О.Є. Лисенко, І. К. Патриляк, В.М. Сімперович, В.І. Смірнова, В.Л. Третяк, Ю.І. Шаповал. Національний музей історії України у Другій світовій війні, Меморіальний комплекс, Інститут історії України НАН України. K.: Аеростат, 2017. 324 с.
4. Історик і Влада. Колективна монографія / Відп. ред. В. Смолій; Тв. кер. проекту І. Колесник; Авт. кол.: В. Андрєєв, О. Богдашина, В. Ващенко, І. Верба, Д. Вирський, Л. Зашкільняк, Я. Калакура, А. Киридон, Ю. Кісельова, В. Масненко, В. Осін, А. Острянко, С. Світленко, О. Удод, В. Яремчук, О. Ясь. НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України НАН України, 2016. – 543 с.
5. Історичні джерела в українському інформаційному й освітньому просторі: верифікація та інтерпретація: монографія / Наук. ред. д.і.н. проф. О.О.Салати. – Вінниця, ТОВ «ТВОРИ», 2018. – 348 с.
6. Історичне джерелознавство: підручник для студентів вищих навчальних закладів/ Я. С. Калакура, І. Н. Войцехівська, С. Ф. Павленко та ін. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: Либідь, 2017. – 512 с.: іл.
7. Касьянов Г. В. Past continuous: історична політика 1980-х – 2000-х. Україна та сусіди. К.: Laurus, Антропос-Логос-Фільм, 2018. – 420 с.
8. Класифікація джерел із всесвітньої історії як дослідницький метод [Текст] / Я. Калакура // Україна–Європа–Світ. – 2015. – Вип. 15. – С. 185-192.
9. Методика та організація наукових досліджень : Навч. посіб. /. С. Е. Важинський, Т І. Щербак. – Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. – 260 с.
10. Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб. для студентів, курсантів, аспірантів і ад’юнтів / за ред. А. Є. Конверського. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 352 с.
11. Стецик Ю. Циркулярні листи протоігумена Онуфрія Братковського як джерело регламентації чернечого життя у монастирях Святопокровської провінції (1772 – 1775 рр.). Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць ДДПУ. Серія «Історія». Дрогобич: Видавничий відділ ДДПУ, 2016. Вип.38. С.15 – 28.
12. Юрченко С. О. Основи наукових досліджень : навчальний посібник для студентів спеціальностей «Туризм», «Готельно-ресторанна справа», «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» / С. О. Юрченко, О. Є. Юрченко – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017. – 204 с.
13. Яремчук В. «Політизована історія»: різні виміри одного поняття // Історик і Влада: Колективна монографія. – К.: Інститут історії України НАН України, 2016. С. 164–165.
14. Maresz, Teresa. Wplyw tekstow zrodlowych na rozwoj myslenia historycznego uczniow: teoria a praktyka / Teresa Maresz Wydawnictwo Akademii Bydgoskiej im. Kazimierza Wielkiego, 2004. – 182 s.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).