Педагогічна практика

Спеціальність: Історія та археологія
Код дисципліни: 8.032.00.O.018
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Історія, музеєзнавство і культурна спадщина
Лектор: проф. Вербицька Поліна Василівна
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: • Здатність продемонструвати методику пошуку та опрацювання різнотипних історичних джерел, фахової історичної та археологічної літератури. • Уміння ефективно спілкуватись на професійному та соціальному рівнях; • Уміння представляти та обговорювати отримані результати та здійснювати трансфер набутих знань. • поглиблення і практичне використання теоретичних знань із фахових дисциплін; • глибокі знання історичного змісту й методики викладання історії q; • ознайомлення із сучасними науковими та методичними підходами до викладання історичних дисциплін; • оволодіння вміннями і методами критичного аналізу інформації, конструктивної соціальної взаємодії на базі стійких ціннісних орієнтацій; • набуття умінь моделювання, проектування, прогнозування історичних та педагогічних процесів; • оволодіння сучасними формами, методами навчання.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Професійна педагогіка Сучасні теоретико-методологічні аспекти археології Проблемні аспекти середньовічної та ранньомодерної історії
Короткий зміст навчальної програми: Здійснення педагогічної практики є складовою підготовки доктора філософії, що передбачає набуття компетентностей практичної викладацької діяльності: ознайомлення із специфікою навчально-виховного процесу у ВНЗ, змістом та методикою викладання навчальних курсів за професійним спрямуванням; проведення та аналізу різних видів занять; використання інноваційних методів та сучасних підходів у навчальному процесі.
Методи та критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 50 балів (опитування. презентації, відповіді усні, письмові); проведення практичного заняття – 50 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Куришев, Є. В. Інструментально-педагогічний практикум в системі професійної підготовки студентів магістратури / Є. В. Куришев // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 14 : Теорія і методика мистецької освіти : зб. наук. праць. - Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. - Вип. 23 (28). - С. 51-55. Основи педагогічної майстерності: практикум / Холковська І.Л., Волошина О.В., Губіна С. І. – Вінниця: «Твори», 2019. – 240 с. Isjoni, I., Hermita, N., & Samsudin, A. (2017). Why Should History Teachers Develop Their Pedagogical Competences? Advanced Science Letters, 23(11), 10929-10931. Paez, D., Bobowik, M., & Liu, J. (2017). Social representations of the past and competences in history education. Palgrave handbook of research in historical culture and education, 491-510. Xalilova, B. (2021). Some Aspects Of Improving The Professional Competences Of Future Teachers. The American Journal of Social Science and Education Innovations, 3(03), 456-460. Kaldybaeva, A. T., Muratalieva, M. A., & Sulaimanova, R. T. (2021). 13 Current Problems of Quality Assurance for the Formation of General Professional Competences of Future Teachers of History. In New Institutions for Socio-Economic Development (pp. 125-132). De Gruyter. Bartelds, H., Savenije, G. M., & Van Boxtel, C. (2020). Students’ and teachers’ beliefs about historical empathy in secondary history education. Theory & Research in Social Education, 48(4), 529-551. Yarmatov, R., & Ahmedova, M. (2020). The development and improvement techniques of creativity of future history teachers. Архив Научных Публикаций JSPI, 1-9. Pekkarinen, V., & Hirsto, L. (2017). University lecturers’ experiences of and reflections on the development of their pedagogical competency. Scandinavian Journal of Educational Research, 61(6), 735-753. Uerz, D., Volman, M., & Kral, M. (2018). Teacher educators' competences in fostering student teachers’ proficiency in teaching and learning with technology: An overview of relevant research literature. Teaching and Teacher Education, 70, 12-23. Zenkina, S., Suvorova, T., Pankratova, O., & Filimanyuk, L. (2019). The method of design of electronic advanced training courses for the development of information competence of the teacher. Proceedings of SLET. Brandt, J. O., Burgener, L., Barth, M., & Redman, A. (2019). Becoming a competent teacher in education for sustainable development. International Journal of Sustainability in Higher Education. Berestova, A., Gayfullina, N., & Tikhomirov, S. (2020). Leadership and Functional Competence Development in Teachers: World Experience. International Journal of Instruction, 13(1), 607-622.