Історія елітарних станів українського суспільства
Спеціальність: Історія та археологія
Код дисципліни: 8.032.00.M.012
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Історія, музеєзнавство і культурна спадщина
Лектор: ст. викл. Лехнюк Р. О.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
Знання:
- Здатність продемонструвати систематичні знання сучасних методів проведення досліджень в області історії та археології;
- Здатність продемонструвати поглиблені знання у вибраній області наукових досліджень;
- Здатність продемонструвати розуміння впливу історичних процесів та етнокультурних процесів в археології в суспільному і соціальному контексті.
- Здатність продемонструвати знання нормативно-правової бази визначеної вітчизняним та міжнародним законодавством з історії та археології;
Уміння:
- Здійснювати пошук, аналізувати, порівнювати і критично оцінювати інформацію з різних джерел;
- Уміння написати наукову роботу-дослідження, розуміння послідовності роботи по підготовці наукового дослідження;
- Уміння адаптувати результати наукових досліджень під час написання дисертації;
- Вміти використовувати професійно-профільовані знання в галузі історії та археології для обробки результатів досліджень
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Виконання магістерської програми зі спеціальності 027 "Музейна, пам’яткоохоронна діяльність і культурний туризм"
Короткий зміст навчальної програми: Тема 1. Вступне заняття
Тема 2. Еліти Київської та Галицько-Волинської держави
Тема 3. Руська (українська) еліта в складі Великого Князівства Литовського та Королівства Польського
Тема 4. Еліта козацької держави (Гетьманщини)
Тема 5. Українські дворяни в Російській імперії
Тема 6. Галицька та буковинська шляхта в монархії Габсбургів
Тема 7. Греко-католицьке духовенство як еліта галицьких українців
Тема 8. «Аристократичний стиль» у політиці. Український християнсько-суспільний рух в Галичині кінця ХІХ – початку ХХ століття
Тема 9. Проблема національної та соціальної еліти в роки Української революції 1917-1921 рр.
Тема 10. Павло Скоропадський – найвідоміший представник українських соціальних еліт ХХ століття
Тема 11. Роль і місце еліти в політичній доктрині В’ячеслава Липинського
Тема 12. Проблема еліти в незалежній Україні
Методи та критерії оцінювання: Семестрове оцінювання знань студентів здійснюється за сумарною кількістю отриманих балів за результатами поточного контролю та виконання контрольного заходу.
Форма контрольного заходу - іспит.
Поточний контроль - 40 балів
Іспит (письмова робота) - 60 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Аркуша О. Український християнсько-суспільний рух у Галичині на початку ХХ століття: політичне товариство «Руська громада». Шляхами історії. Науковий збірник історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка. Львів, 2004. С. 63–99.
2. Гентош Л. Митрополит Шептицький 1923–1939: випробування ідеалів. Львів, 2015. 586 с.
3. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної нації ХІХ-ХХ ст. Київ, 2019. 656 с.
4. Імперські ідентичності в українській історії XVIII – першої половини ХІХ ст. / Колективна монографія за ред. В. Ададурова і В. Склокіна. Львів: Видавництво УКУ, 2020. 304 с.
5. Кліш А. Між політикою та релігією: суспільно-християнський рух у Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Тернопіль: Осадца Ю.В., 2018. 468 с.
6. Когут З. Розвиток малоросійської свідомости і українське національне будівництво. Коріння ідентичности: студії з ранньомодерної та модерної історії України. К.: Критика, 2004. С. 80–101.
7. Колб Н. «З Богом за Церкву і Вітчизну»: греко-католицьке парафіяльне духовенство в Галичині у 90-х роках ХХ століття / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2014. 324 с.
8. Котляр М. Історія суспільного життя Русі : Нариси / М.Ф. Котляр, 2016. 288 с.
9. Котляр М. Соціальна структура давньоруського суспільства / М.Ф. Котляр // Український історичний журнал. К., 2015. N6. С. 13-28
10. Кралюк П. Чорна рада. Харків, 2018. 208 с.
11. Лехнюк Р. Граф Михайло Тишкевич: від «крайовства» до модерного українства. Intermarum: історія, політика, культура. Житомир, 2014. С. 162–172.
12. Лехнюк Р. Греко-католицька церква в Галичині у першій чверті ХХ століття: між інституційним консерватизмом і новочасними викликами. Історія релігій в Україні: науковий щорічник. Львів, 2015. С. 350–358.
13. Лехнюк Р. На порозі модерного світу. Українські консервативні середовища в Галичині в першій чверті ХХ століття». Львів: Літопис, 2019. 392 с.
14. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. Том 1. Київ, 2019. 632 с.
15. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. Том 2. Київ, 2019. 624 с.
16. Михайловський В. Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV – 70-х роках XVI ст. Київ, 2012. 450 с.
17. Мудрий М. Між поясненням, виправданням і осудом: образ «русинів польської нації» в галицькій публіцистиці з передодня Першої світової війни. Історичні та культурологічні студії / [відп. ред. М. Литвин]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’я кевича. Львів, 2014–2015. Вип. 6–7. С. 89–105.
18. Мудрий М. «Русини польської нації» (gente Rutheni, natione Poloni) в Галичині ХІХ ст. і поняття «вітчизни». Confraternitas. Ювілейний збірник на пошану Ярослава Ісаєвича / Відп. ред. М. Крикун, заст. відп. ред. О. Середа. Львів, 2006– 2007 (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Збірник наукових праць. Вип. 15 / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). С. 461–474
19. Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. Київ, 2011. 422 с.
20. Плохій С. Козацький міф. Історія і націєтворення в епоху імперій. Харків, 2018. 400 с.
21. Потульницький В. Роль польської шляхти у формуванні світоглядних та ідеологічних засад українського монархізму в другій половині ХІХ-на початку ХХ ст. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://prima.lnu.edu.ua/slavistyka/n51/07.pdf.
22. Прикладом своїх предків. Історія парламентаризму на українських землях в 1386-1648 роках. Київ, 2018. 384 с.
23. Таїрова-Яковлєва Т. Гетьмани України. Історії про славу, трагедії та мужність. Київ, 2015. 424 с.
24. Таїрова-Яковлєва Т. Іван Мазепа. Харків, 2018. 320 с.
25. Чорновол І. Незбагненний митрополит. Кардинал Сильвестр Сембратович. [Елктронний ресурс]. Режим доступу: https:.risu.org.ua/ua/index/exclusive/events_people/60504/
26. Чорновол І. Рівні раціоналізму, або О. Барвінський й І. Франко в контексті політики «нової ери». Його ж. Нариси з історії Галичини. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України, 2017. С. 308 – 324.
27. Яковенко Н. Дзеркала ідентичності. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI - початку XVIII століття. Київ, 2012. 472 c.
28. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV - до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. Київ: Критика, 2008. – 469, [1] c.
29. Ave. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського. Київ, 2018.
30. Hagen von M. «I love Russia, and/but I want Ukraine» or How a Russian General became Hetman of the Ukrainian State, 1917-1918 / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:.www.timeandspace.lviv.ua/files/session/JUS29%20Skoropadsky4538e33db87b5.pdf.
31. Lekhniuk R. Ukrainian Christian social movement in Galicia at the end of the XIX – the first quarter of the XX centuries: ideology and political practices. Res Gestae: Czasopismo Historyczne. Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie, 2019. S. 84-113.
32. Swiatek A. Gente Rutheni, natione Poloni. Z dziejow Rusinow narodowosci polskiej w Galicji. Krakow, 2014. (Studia Galicyjskie. T. 3). 512 s.
33. Ustrzycki M. Pomiedzy konserwatyzmem a nacjonalizmem. Podolacy wobec kwestii narodowej na wsi wschodniogalicyjskiej na przelomie XIX i XX wieku (do roku 1908). Przeglad Wschoni. T. VI, Z. 3 (23). S. 477–498.
34. Wojtowicz-Huber B. «Ojcowie narodu». Duchowienstwo greckokatolickie w ruchu narodowym Rusinow galicyjskich (1867–1918). Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 2008. 333 s.