Методи дослідження в технології захисту довкілля від забруднень
Спеціальність: Технології захисту навколишнього середовища
Код дисципліни: 8.183.00.M.024
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Екологічна безпека та природоохоронна діяльність
Лектор: Доктор технічних наук, професор Мокрий Володимир Іванович
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: загальні компетентності:
ЗК1. Здатність ініціювати та проводити оригінальні наукові дослідження, ідентифікувати актуальні наукові проблеми, здійснювати пошук та критичне аналізування інформації, продукувати інноваційні конструктивні ідеї та застосовувати нестандартні підходи до вирішення складних і нетипових завдань
ЗК2. Знання та розуміння філософської методології пізнання, засад професійної етики, системи морально-культурних цінностей, впливу технічних рішень в суспільному, економічному і соціальному контексті
ЗК3. Уміння здійснювати критичний аналіз, оцінку і синтез нових ідей, здійснювати планування, контроль та оцінювання власної роботи та роботи інших осіб.
фахові компетентності:
ФК3. Поглиблені знання технічних характеристик, конструктивних особливостей, призначення і правил експлуатації повітроочисного, водоочисного, рекультиваційного устаткування та обладнання
ФК4. Знання та володіння навичками роботи з комп'ютерними технологіями для вирішення задач захисту та відновлення екосистем.
Результати навчання: ЗН2. Місце науки в суспільному житті, її особливості та суттєві риси, будову, пізнавальні методи і засоби, найвагоміші критерії науковості знань, відмінності між історичними типами науки.
ЗН3. Здатність продемонструвати систематичні знання сучасних методів проведення досліджень в області технології захисту навколишнього середовища.
ЗН4. Здатність продемонструвати поглиблені знання у вибраній області наукових досліджень.
ЗН5. Здатність продемонструвати розуміння впливу технічних рішень в суспільному, економічному і соціальному контексті та оцінювати ступінь екологічних ризиків виробництва на стан навколишнього середовища.
ЗН7. Здатність до аналізу, оцінювання, опрацювання, інтерпретації та синтезу екологічної інформації та формування баз даних.
УМ3. Виконувати наукові дослідження та наукові проекти на засадах визначення актуальних наукових проблем, цілей та завдань, формування та критичного аналізування інформаційної бази, обґрунтування та комерціалізації результатів дослідження, формулювання авторських висновків і пропозицій, управлінських рішень.
УМ6. Вміння використовувати спеціалізовані комп’ютерні технології та програмне забезпечення для оцінювання техногенного впливу на навколишнє середовище.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Методологія наукових досліджень.
Методи аналізу екологічних систем
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Методи дослідження в технології захисту довкілля від забруднень» вивчає сутності комплексних космічних та наземних методів досліджень довкілля для оцінки стану і продуктивності природних та урбанізованих екосистем в польових і лабораторних умовах.
Інструментальні пристрої досліджень стану об’єктів довкілля дистанційними та контактними методами передбачають: спектрорадіометричні вимірювання параметрів рослинності; спектрополяризаційна діагностика стану екосистем; мікрохвильова та радарна індикація природних угрупувань; діагностика рослинного покриву методом флуоресцентної спектроскопії; експрес-тестування стійкості рослин методом індукції флуоресценції; польові дослідження температурного режиму рослинності та ґрунтів; лазерне зондування водних і лісових екосистем, атмосфери.
Згідно робочих навчальних планів, дисципліну студенти вивчають на лекційних заняттях та виконують практичні роботи.
Опис: 1. Соціально-економічна роль комплексних експериментальних досліджень
2. Біофізичні основи експериментальних методів.
3. Спектрорадіометричні вимірювання параметрів рослинності
4. Мікрохвильова та радарна індикація природних угрупувань.
5. Діагностика стану рослин методом флуоресцентної спектроскопії.
6. Експрес-тестування стійкості рослин методом індукції флуоресценції.
7. Лазерне зондування об’єктів довкілля
Методи та критерії оцінювання: Критерії оцінювання за шкалою в 100 балів. Поточний контроль 30 балів. Екзамен - 70 балів
Критерії оцінювання результатів навчання: Знання студентів з дисципліни оцінюють за такими видами контролю:
1) оцінювання знань студентів на практичних заняттях;
2) Екзаменаційний контроль.
Оцінювання знань студентів під час практичних занять проводять за такими формами:
• опитування теоретичного матеріалу;
• оцінювання виконання ситуаційних вправ та завдань під час заняття;
• оцінювання участі у дискусіях, підведеннях підсумків з питань, які розглядали на практичному занятті.
За практичні заняття виставляють максимальну кількість балів за такими критеріями:
• опитування – за повну і ґрунтовну відповідь на задане запитання з теми заняття;
• виконання ситуаційних вправ та завдань – за запропонований правильний алгоритм (послідовність) вирішення завдання; за знання теоретичних основ проблеми, поставленої у завданні; за володіння формулами та математичними методами, необхідними для розв’язання завдання; за отриманий правильний результат.
• участь у дискусіях, підведеннях підсумків з питань, що розглядаються, - за знання теоретичних основ проблеми, вміння аргументувати свою точку зору, вміння коректно проводити дискусію.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Капустяник В. Б. Прикладна спектроскопія: навч. посіб. / В. Б. Капустяник, В. І. Мокрий. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2009. – 320 с.
2. Капустяник В.Б., Мокрий В.І. Оптико-спектральні методи в науково-технічній експертизі: Практикум. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – 207с.
3. Капустяник В., Мокрий В.І. Методичні вказівки до циклу лабораторних робіт “Оптико-спектральні методи в екологічних і біофізичних дослідженнях” Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2001.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).