Моніторинг забруднень навколишнього середовища

Спеціальність: Технології захисту навколишнього середовища
Код дисципліни: 8.183.00.M.026
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Екологічна безпека та природоохоронна діяльність
Лектор: проф. Мокрий В. І.
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Засвоєння сучасних знань з правових, організаційних та методичних основ моніторингу довкілля, вивчення особливостей застосування методик природничих наук для моніторингу довкілля, роль і завдання кожної з них у забезпеченні контролю якості життя людства і збереження природного середовища.
Завдання: Загальні компетентності: ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК02. Знання предметної області вищої математики, фізики, хімії з основами біогеохімії, біології, їх критичне розуміння для професійної діяльності. ЗК03. Здатність спілкуватися іноземною мовою. ЗК04. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. ЗК05. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК06. Здатність розробляти та управляти проектами. ЗК07. Прагнення до збереження навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства. Фахові компетентності: ФК02. Здатність обґрунтовувати, здійснювати підбір, розраховувати, проектувати, модифікувати, готувати до роботи та використовувати сучасну техніку і обладнання для захисту та раціонального використання повітряного та водного середовищ, земельних ресурсів, поводження з відходами. ФК03. Здатність проводити спостереження та інструментальний і лабораторний контроль навколишнього середовища, впливу на нього зовнішніх факторів, з відбором зразків (проб) природних компонентів. ФК04. Здатність здійснювати контроль за забрудненням повітряного басейну, водних об’єктів, ґрунтового покриву та геологічного середовища. ФК09. Здатність оцінювати вплив промислових об’єктів та інших об’єктів господарської діяльності на довкілля.
Результати навчання: ПР01. Знати сучасні теорії, підходи, принципи екологічної політики, фундаментальні положення з біології, хімії, фізики, математики, біотехнології та фахових і прикладних інженерно- технологічних дисциплін для моделювання та вирішення конкретних природозахисних задач у виробничій сфері. ПР03. Вміти використовувати інформаційні технології та комунікаційні мережі для природоохоронних задач. ПР04. Обґрунтовувати природозахисні технології, базуючись на розумінні механізмів впливу людини на навколишнє середовище і процесів, що відбуваються у ньому. ПР05. Вміти розробляти проекти з природоохоронної діяльності та управляти комплексними діями щодо їх реалізації. ПР09. Вміти проводити спостереження, інструментальний та лабораторний контроль якості навколишнього середовища, здійснювати внутрішній контроль за роботою природоохоронного обладнання на промислових об’єктах і підприємствах на підставі набутих знань новітніх методів вимірювання та сучасного вимірювального обладнання і апаратури з використанням нормативно-методичної та технічної документації. ПР10. Вміти застосувати знання з контролю та оцінювання стану забруднення і промислових викидів, з аналізу динаміки їх зміни в залежності від умов та технологій очищення компонентів довкілля. ПР14. Вміти обґрунтовувати ступінь відповідності наявних або прогнозованих екологічних умов завданням захисту, збереження та відновлення навколишнього середовища.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Методи дослідження в технології захисту довкілля від забруднень Методологія наукових досліджень в галузі технологій захисту довкілля
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Моніторинг забруднення навколишнього середовища» забезпечує вивчення основних положень моніторингу довкілля, основами організації моніторингу за складовими біосфери, а також з такими завданнями моніторингу довкілля як оцінювання та аналіз кліматичних факторів середовища, спостереження за станом та якістю складових довкілля – атмосферного повітря та ґрунту, поверхневих та підземних вод, висвітлення принципів дії приладів для вимірювання параметрів навколишнього середовища та його забруднення, а також можливості застосування сучасних методів, зокрема автоматизованих та дистанційних для моніторингу довкілля. В процесі вивчення дисципліни аспірант повинен оволодіти: інформаційно-аналітичними технологіями моніторингу довкілля; способами одержання інформації щодо поточного стану різних компонентів довкілля: поверхневих, підземних, питних вод, атмосферного повітря, ґрунтів, природних ресурсів; засобами комплексного забезпечення інформацією про якісні і кількісні характеристики довкілля, необхідні для контролю та управління якістю об'єктів, явищ і процесів навколишнього середовища. Дисципліна забезпечує формування теоретичних і практичних знань, вироблення професійної потреби щодо необхідності покращання екологічного стану країни згідно з конституційним правом населення на чисте довкілля через: створення системи екологічно моніторингу техногенних і природоохоронних територій і визнання його обов’язковою складовою сталого розвитку держави; вивчення і порівняння параметрів якості довкілля, що сприяє вибору оптимальних методик моніторингу об’єктів навколишнього середовища; придбання навиків виявлення джерел забруднення довкілля викидами та відходами, вирішення інженерно-технологічних проблем контролю якості, збереження, захисту та поліпшення довкілля. Згідно робочих навчальних планів, дисципліну аспіранти вивчають на лекційних заняттях та виконують практичні роботи.
Опис: 1. Державна програма моніторингу довкілля України. Сутність, об’єкт, предмет, методи моніторингу довкілля. Становлення і розвиток моніторингу довкілля як галузі екологічної науки. 2. Класифікація систем моніторингу довкілля. 3. Функціонування державної програми моніторингу довкілля України. Суб’єкти державної системи моніторингу довкілля. 4. Моніторинг як система спостережень і оцінювання стану геологічного середовища. Система спостережень за впливом на довкілля антропогенних факторів. 5. Моніторинг як система моделювання і прогнозування стану довкілля. Види моделей. Види прогнозів. 6. Банки даних моніторингу довкілля. Геоекологічні інформаційні системи. 7. Моніторинг навколишнього природного середовища в межах України. Загальні положення про системи регіонального і державного моніторингу.
Методи та критерії оцінювання: - Поточний контроль (30%) — звіти з лабораторних робіт, усне опитування - Підсумковий контроль (70%) — екзамен
Критерії оцінювання результатів навчання: Знання студентів з дисципліни оцінюють за такими видами контролю: 1) оцінювання знань студентів на практичних заняттях; 2) Екзаменаційний контроль. Оцінювання знань студентів під час практичних занять проводять за такими формами: • опитування теоретичного матеріалу; • оцінювання виконання ситуаційних вправ та завдань під час заняття; • оцінювання участі у дискусіях, підведеннях підсумків з питань, які розглядали на практичному занятті. За практичні заняття виставляють максимальну кількість балів за такими критеріями: • опитування – за повну і ґрунтовну відповідь на задане запитання з теми заняття; • виконання ситуаційних вправ та завдань – за запропонований правильний алгоритм (послідовність) вирішення завдання; за знання теоретичних основ проблеми, поставленої у завданні; за володіння формулами та математичними методами, необхідними для розв’язання завдання; за отриманий правильний результат. • участь у дискусіях, підведеннях підсумків з питань, що розглядаються, - за знання теоретичних основ проблеми, вміння аргументувати свою точку зору, вміння коректно проводити дискусію.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Моніторинг довкілля : підручник / [Боголюбов В. М., Клименко М. О., Мокін В. Б. та ін.] ; під ред. В. М. Боголюбова. [ 2-е вид., перероб. і доп.]. — Вінниця : ВНТУ, 2010. — 232 с. 2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум із загальної екології: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1997. – 160 с. 3. Капустяник В. Б. Прикладна спектроскопія: навч. посіб. / В. Б. Капустяник, В. І. Мокрий. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2009. – 320 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).