Філософія і методологія науки

Спеціальність: Транспортні технології (за видами)
Код дисципліни: 8.275.00.O.002
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Філософія
Лектор: Д-р.філос.наук, доц. Ігор Карівець
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Ознайомитися з основними причинами виникнення науки європейського типу, періодами розвитку науки в європейській цивілізації, класифікацією наук на основними рівнями й методами наукового пізнання.
Завдання: Завдання вивчення дисципліни: - опрацювання теоретично-методологічних особливостей та філософських підходів до осмислення сучасної науки, її структури, типів та перспектив розвитку; - ознайомлення з основними категоріями та поняттями сучасної філософії науки, критеріями, еталонами наукового знання та особливостями науково-пізнавальної діяльності. У результаті вивчення дисципліни аспірант повинен: Знати: - місце науки у сучасному суспільному житті; -особливості, суттєві ознаки та визначення науки, її структуру та класифікацію, методи наукового пізнання; - відмінності між історичними типами науки, її зв'язки з людською особистістю, культурою та основними сферами суспільного життя; - найважливіші критерії науковості знань. Вміти: - співставляти та аналізувати різні типи знань та історичні типи науки; - застосовувати філософський і методологічний апарат теорій науки у власній науково-дослідницькій роботі, використовуючи при тому знання методів та інструментів науки, критерії та еталони науковості знань. - оцінювати морально-ціннісний аспект наукової діяльності.
Результати навчання: Знання: Студент третього рівня освіти (доктор філософії) повинен орієнтуватися в кінці вивчення курсу в істоичному та сучасному розвитку науки, її перспективах та досягненнях, розуміти методологічні підходи. Навики: - набути методологічної компетенції, достатньої аби розвиватися у науковому плані у своїй царині. - застосовувати теорії та наукові поняття згідно із їхнім значенням у своїй сфері дослідження. - формулювати епістемологічні, методологічні та моральні проблеми й розв'язувати їх - орієнтуватися у загальній тематиці філософії науки та вміти аргументувати свою позицію щодо проблем у цій сфері. -досягти належного рівня презентації, як письмової так і усної, своїх наукових досліджень на практичних заняттях. Компетенції: Студент третього рівня освіти (доктор філософії) може в кінці вивчення курсу: - застосовувати набуте знання до відповідних проблем власної спеціальності. -обирати відповідну методологію для здійснення власних наукових досліджень - відрізняти науку від псевдонауки та ненауки. -оцінити науковий проєкт та передбачити його результати. -оцінити науковий проєкт з моральної точки зору -комунікувати англіцською мовою зі своїми колегами для обміни знанням та презентації результатів досліджень
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: - Пререквізіт: фізика, філософія, математика. -Кореквізіт: Аналітичні та чисельні методи дослідження, Актуальні проблеми соціальних та гуманітарних наук, Професійна педагогіка.
Короткий зміст навчальної програми: Зміст програми спрямований на поглиблене вивчення сутності, стану і перспектив розвитку наук, наукового пізнання, його особливостей, логко-методологічну складову форм та рівнів наукового пізнання, його місця в сучасному суспільстві та його відношеннь до людини, культури; особлива увага програми зосереджена на вивченні методологічних засобів науки
Опис: Філософія і методологія науки: загальне окреслення та проблемне поле. Наука як соціально-історичне явище. Методологічна складова науки: метод – методологія – методика. основні методи наукового пізнання на різних рівнях функціонування науки. Проблема якісної оцінки наукового знання: критерії, еталони та ідеали науки. Особливості історичного розвитку науки. Найавторитетніші методологічні проекти науки ХХ ст. Соціальні, організаційні, моральні та особистісно-екзистенціальні аспекти науки і наукової діяльності. Наука в контексті сучасної технологічної революції.
Методи та критерії оцінювання: - Поточний контроль (30%): усне опитування, виступи на семінарах, тести, колоквіум. - Підсумковий контроль (70%): виконання модульної контрольної роботи, іспит.
Критерії оцінювання результатів навчання: Іспит - 70 балів, Поточний контроль - 30 балів. З них 15 балів - доповіді на практичних заняттях, 10 балів - індивідуальна письмова робота, 05 балів - тест
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. Методологія наукових досліджень. – К., 2004. – 202 с. 2. Жигилій Н.В та ін. Філософія науки і техніки. – Полтава, 2006. – 106 с. 3. Карамишева Н.В. Евристика: навчальний посібник. – Львів, 2013. – 272 с. 4. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень. – К., 2006. - 206 с. 5. Максюта М. Філософія науки: гуманітарно-педагогічний синтез. – Херсон, 2020. – 307 с. 6. Петрушенко В. Епістемологія як філософська теорія знання. – Львів, 2000. – 296 с. 7. Петрушенко В.Л. Філософія і методологія науки. – Львів, 2016. – 184 с. 8. Соціокультурні передумови трансформації методології науки. За ред. М. Савельєвої, Т. Суходуб. – К., 2020. – 378 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).