Соціальне проєктування і оцінювання

Спеціальність: Соціологія та розвиток людських ресурсів
Код дисципліни: 6.054.03.O.023
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Соціологія та соціальна робота
Лектор: професор Климанська Л.Д.
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета вивчення навчальної дисципліни полягає у: - оволодінні і реалізації компетентностей, заявлених для даної дисципліни; - ознайомленні студентів з науковими знаннями про історію та сучасний стан теоретичних надбань у сфері соціального проектування і оцінювання; - отриманні студентами знань щодо теорії та практики проведення моніторингу та оцінювання соціальних програм та проектів, спрямованих на соціальний розвиток; - ознайомленні із основними підходами до проведення моніторингу та оцінювання; - отриманні знання про планування моніторингу та оцінювання, збір необхідних даних, стратегії аналізу даних та представлення результатів; - наданні можливості студентам познайомитися з основними етичними вимогами до проведення моніторингу та оцінювання; - набутті практичних навичок, необхідних для здійснення моніторингу та оцінювання; - ознайомленні з можливостями застосування набутих знань у своїй власній професійній практиці.
Завдання: Загальні компетентності: ЗК 01. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях. ЗК 05.Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності) ЗК 15. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети Фахові компетентності: ФК 7. Здатність презентувати результати соціологічних досліджень для фахівців та нефахівців. ФК 8. Здатність дотримуватися у своїй діяльності норм професійної етики соціолога.
Результати навчання: Використовувати понятійний апарат соціології в освітній, дослідницькій та інших сферах професійної діяльності. Розуміти історію розвитку соціології, її сучасні концепції та теорії, основні проблеми. Застосовувати положення соціологічних теорій та концепцій до дослідження соціальних змін в Україні та світі. Пояснювати закономірності та особливості розвитку і функціонування соціальних явищ у контексті професійних задач. Ефективно виконувати різні ролі (зокрема організатора, комунікатора, критика, генератора ідей, виконавця тощо) у команді в процесі вирішення фахових задач. Вміти використовувати інформаційно-комунікаційні технології у процесі пошуку, збору та аналізу соціологічної інформації. Обґрунтовувати власну позицію, робити та аргументувати самостійні висновки за результатами досліджень і аналізу професійної літератури. Вміти розробляти програму соціологічного дослідження. Володіти навичками збору соціальної інформації з використанням кількісних та якісних методів. Презентувати результати власних досліджень для фахівців і нефахівців. Знати та дотримуватися етичних норм професійної діяльності соціолога. Концептуальні наукові та практичні знання. Критичне осмислення теорій, принципів, методів і понять у сфері професійної діяльності та/або навчання. Знання теоретико-методологічних засад соціоінженерної діяльності, зокрема соціального прогнозування, соціального планування та проектування. Поглиблені когнітивні та практичні уміння/навички, майстерність та інноваційність на рівні, необхідному для розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності або навчання. Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень, власного досвіду та аргументації. Спілкування з професійних питань, у тому числі іноземною мовою, усно та письмово. Управління складною технічною або професійною діяльністю чи проектами. Спроможність нести відповідальність за вироблення та ухвалення рішень у непередбачуваних робочих та/або навчальних контекстах. Формування суджень, що враховують соціальні, наукові та етичні аспекти. Організація та керівництво професійним розвитком осіб та груп. Здатність продовжувати навчання із значним ступенем автономії.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити • Теоретична соціологія • Методологія та програмування соціологічних досліджень Кореквізити • Методи збору соціологічної інформації, частина 1 • Методи збору соціологічної інформації, частина 2 • Соціологічні виміри організаційної поведінки
Короткий зміст навчальної програми: Вивчення дисципліни «Соціальне проектування і оцінювання» передбачає осмислення здобувачем освіти ролі проектів у врегулювання соціальних проблем суспільства. Вивчення дисципліни передбачає роботу здобувача освіти на лекційних заняттях, та виконання практичних завдань з кожної теми. Виклад теоретичних положень і виконання практичних завдань має супроводжуватись тісною співпрацею викладача та студентів, що значно підвищує рівень ефективності засвоєння знань.
Опис: Теоретико-методичні засади соціального проектування. Соціальний проект: сутність і особливості. Сучасні підходи до соціального проектування. Технологія розробки соціального проекту. Структурно-логічна модель проекту. Складові структурної моделі проекту: мета, цілі, види діяльності, продукти діяльності. Вимоги до формулювання цілей. Практичні та програмні цілі. Логічні зв’язки між елементами моделі програми. Роль соціологічних досліджень у розробці соціального проекту. Текстове оформлення соціального проекту. Реалізація соціального проекту. Моніторинг та оцінка соціальних проектів. Визначення оцінки. Два основні питання оцінки. Цілі оцінки. Групи стейкхолдерів та їхні інтереси в оцінюванні. Проектний та моніторинговий підходи до оцінки. Характеристика процесу управління проектом. Кількісне оцінювання проектів. Якісний підхід до оцінювання проектів. Логічна модель планування і оцінювання проекту. Вимірювання і аналіз. Завдання вимірювання. Вимірювальні інструменти: рейтингова шкала, шкала, прив’язана до особи, підсумкова шкала, шкала досягнення цілей. Стандартні вимірювальні інструменти. Загальні вимоги до вимірювальних інструментів.
Методи та критерії оцінювання: • виконання індивідуальних практичних робіт; завдання з написання програми емпіричного дослідження • підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмово-усна форм
Критерії оцінювання результатів навчання: Доповідь – 4 б. – якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; – правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом; – культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу); – рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки. Доповнення – 1 б. - науково обґрунтоване твердження, яке розкриває суть явищ, процесів, закономірностей. Виконання інтерактивних вправ чи аналіз випадку – 4 б. - послідовність вирішення ситуації, запропонованої у вправі чи кейсі; - підходи до вирішення ситуації, запропонованої у вправі чи кейсі; - якість розв’язання ситуації, запропонованої у вправі чи кейсі; - розкриття причинно-наслідкових зв’язків між явищами і процесами під час розв’язання ситуації, запропонованої у вправі чи кейсі. підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмова форма (2 бали) – коротка правильна відповідь без додаткової аргументації.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Азарова Т. Технологія оцінки соціальних програм та проектів / Т. В. Азарова, Л. К. Абрамов. - Кіровоград : ІСКМ, 2007. - 100 с. 2. Безпалько О.В. Соціальне проектування [Електронний ресурс] : Навч. посіб. /О.В.Безпалько ; Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, Ін-т психології та соц. педагогіки . - Київ : [б. в.], 2010. - 127 с. 3. Данілова А. П. Соціальний проект як засіб формування та розвитку ініціативності учнівської молоді / А. П. Данілова // Інститут проблем освіти Національної академії педагогічних наук України. - Київ. - 2013. - Вип. 17(1). - С. 237-245. 4. Драгомирецька Н. М. Методологія соціального проектування: сучасна світова практика [Електронний ресурс] / Н. М. Драгомирецька // Актуальні проблеми державного управління. - 2015. - Вип. 3 (спец. вип.). - С. 53-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo_2015_3%28cpets. 5. Дукач Ю. , Кияниця З. Конєчна-Саламатін Й., Кравчук І., Пєтушкова Л., Пиголенко І., Пильгун Л., Рішко-Порческу А., Савва М., Тарасова К. Моніторинг і оцінювання. Заради чого ? Яким чином ? З яким результатом ? Навчальний посібник.(2018). МБФ «Альянс громадського здоров’я». – 176 с. 6. Кількісні та якісні методи збору інформації у соціальних дослідженнях./ Гілета О.П., Климанська Л.Д., Козак М.Я, Савчинський Р.О. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. – 167 с.; 7. Шлях до результатів: планування та проведення ефективних оцінювань розвитку. – Морра Імас Л.Дж.,Ріст Р.К. – К.: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ /СНІД в Україні», 2015. – 580 с. 8. Royse, D., Thyer, B.A., Padgett, D.K. & Logan, T.K. (2001). Program evaluation: An introduction (3rd ed.). Belmont, CA: Wadsworth/Thomson Learning.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).