Ресурсний потенціал інформаційного суспільства

Спеціальність: Соціологія та розвиток людських ресурсів
Код дисципліни: 6.054.03.E.050
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Соціологія та соціальна робота
Лектор: асист. Яцишин Ігор Ігорович
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення навчальної дисципліни є отримання студентами теоретичних та практичних знань щодо основних причин, аспектів та підвалин розвитку інформаційного суспільства, засвоєння витоків становлення та розвитку доби інформаційних технологій, обґрунтування теоретико-методологічних засад інформаційного суспільства, осмислення впливу сучасного інформаційного простору на структуру суспільних та індивідуальних цінностей, а також виявлення основних проблем, пов’язаних з глобальною інформатизацією та віртуалізацією сучасного суспільства.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студента наступних компетентностей: Загальні компетентності: ЗК.8. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. ЗК.11. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. Фахові компетентності: СК.1. Здатність оперувати базовим категоріально-понятійним апаратом соціології. CК.2. Здатність до опанування та використання основних класичних та сучасних соціологічних теорій. CК.3. Здатність аналізувати соціальні зміни, що відбуваються в Україні та світі в цілому. ФКС.2.4.Здатність до розуміння сучасних змін в структурі ресурсного потенціалу інформаційного суспільства;
Результати навчання: Використовувати понятійний апарат соціології в освітній, дослідницькій та інших сферах професійної діяльності. Розуміти історію розвитку соціології, її сучасні концепції та теорії, основні проблеми. Застосовувати положення соціологічних теорій та концепцій до дослідження соціальних змін в Україні та світі. Пояснювати закономірності та особливості розвитку і функціонування соціальних явищ у контексті професійних задач. Вільно спілкуватися державною та іноземною / іноземними мовами усно і письмово з професійних питань. Вміти використовувати інформаційно-комунікаційні технології у процесі пошуку, збору та аналізу соціологічної інформації. Обґрунтовувати власну позицію, робити та аргументувати самостійні висновки за результатами досліджень і аналізу професійної літератури. Вміти розробляти програму соціологічного дослідження. Володіти навичками збору соціальної інформації з використанням кількісних та якісних методів. Презентувати результати власних досліджень для фахівців і нефахівців. Знати та дотримуватися етичних норм професійної діяльності соціолога. Концептуальні наукові та практичні знання. Критичне осмислення теорій, принципів, методів і понять у сфері професійної діяльності та/або навчання. Поглиблені когнітивні та практичні уміння/навички, майстерність та інноваційність на рівні, необхідному для розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності або навчання. Збір, інтерпретація та застосування даних. Спілкування з професійних питань, у тому числі іноземною мовою, усно та письмово. Спроможність нести відповідальність за вироблення та ухвалення рішень у непередбачуваних робочих та/або навчальних контекстах. Формування суджень, що враховують соціальні, наукові та етичні аспекти. Здатність продовжувати навчання із значним ступенем автономії.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пререквізити: • Теорія комунікації і сучасний медіадискурс кореквізити: • Соціологія політики та електоральної поведінки • Практика аналізу нечислових даних в соціології
Короткий зміст навчальної програми: Вивчення курсу передбачає роботу студента на лекціях, семінарських заняттях, при вивченні рекомендованої літератури, написанні есе та виконанні індивідуального завдання. Студенти набувають знань щодо становлення та розвитку інформаційного суспільства. В результаті студенти мають засвоїти основні теорії, що пояснюють розвиток інформаційного суспільства, обґрунтувати теоретико-методологічні засади інформаційного суспільства, зрозуміти сутність сучасного інформаційного простору та його вплив на структуру суспільних цінностей, аналізувати концептуальні проблеми та перспективи розвитку інформаційного суспільства. При викладанні курсу враховуються його взаємозв’язки з іншими навчальними дисциплінами.
Опис: Інформаційне суспільство як нова стадія розвитку людської цивілізації: сутнісні ознаки та характеристики. Теоретичні підходи до розуміння концепту «інформаційне суспільство» в соціальних науках. Інформатизація як чинник становлення інформаційного суспільства. Міжнародно-правові основи формування інформаційного суспільства. Моделі та стратегії розвитку інформаційного суспільства. Глобальний характер процесів інформатизації суспільства. Трансформація соціально-економічних відносин в інформаційному суспільстві. Людський капітал та інноваційна економіка. Мережеві економічні та соціальні структури в інформаційному суспільстві. Нові механізми політичної влади та управління в інформаційному суспільстві. Розвиток інформаційної індустрії в гуманітарній сфері. Трансформація освіти, науки та культури в інформаційному суспільстві. Становлення нового типу особистості. Якість життя в інформаційному суспільстві. Проблеми та загрози розвитку інформаційного суспільства: цифрова нерівність, кіберзлочинність та кібертероризм, інформаційні війни, маніпуляція свідомістю.
Методи та критерії оцінювання: • усне опитування, участь в дискусіях, реферати (40%) • підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмова форма (60%)
Критерії оцінювання результатів навчання: Доповідь: 5 балів – правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; – якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; – правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом; – культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу); – рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки. Доповнення: 2 бали – науково обґрунтоване твердження, яке розкриває суть явищ, процесів, закономірностей. Письмова відповідь під час аудиторної самостійної роботи: 5 балів – правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; – якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; – сформованість загально-навчальних та предметних умінь і навичок – вміння інтегрувати та синтезувати знання з окремих змістовних модулів та тем – розкриття причинно-наслідкових зв’язків між явищами, процесами; – рівень осмисленості знань – вміння формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки. Експрес–опитування: 2 бали – коротка правильна відповідь без додаткової аргументації.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Грицяк Н., Литвинова Л. Державне управління в умовах розвитку інформаційного суспільства : навч. посібник. – Київ: Вид-во К.І.С., 2015. – 108 с. 2. Дубов, Д., Ожеван О., Гнатюк С. Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості: аналіт. доп. – Київ: НІСД, 2010. – 64 с. 3. Інформаційне суспільство та сталий розвиток: Матеріали науково-практичного семінару у форматі міжнародної відео-конференції. 17 травня 2016 року. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2016. – 112 с. 4. Кастельс М. Інформаційне суспільство та держава добробуту: Фінська модель. – Київ: Ваклер, 2006. – 232 c. 5. Клімушин П., Спасібов Д. Механізми електронного урядування в інформаційному суспільстві: монографія. – Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2017. – 116 с. 6. Прудникова О. Інформаційна культура: концептуальні засади та світоглядний сенс. – Харків: Право, 2015. – 352 с. 7. Носенко Т., Бонч-Бруєвич Г. Соціальна інформатика: навчальний посібник. – Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. – 136 c. 8. Wielaard N., Klous S. We are Big Data: The Future of the Information Society. – Atlantis Press, 2016. – 240 p. 9. Buckland M. Information and Society. – MIT Press, 2017. – 234 p.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).