Соціологія політики та електоральної поведінки
Спеціальність: Соціологія та розвиток людських ресурсів
Код дисципліни: 6.054.03.O.038
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Соціологія та соціальна робота
Лектор: к. пол. н., доц. Макух Оксана Євгенівна
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Загальні компетентності:
ЗК1. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.
ЗК6. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.
ЗК8. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
Спеціальні компетентності:
СК1. Здатність оперувати базовим категоріально-понятійним апаратом соціології.
СК2. Здатність до опанування та використання основних класичних та сучасних соціологічних теорій.
Результати навчання: Використовувати понятійний апарат соціології в освітній, дослідницькій та інших сферах професійної діяльності.
Розуміти історію розвитку соціології, її сучасні концепції та теорії, основні проблеми
Застосовувати положення соціологічних теорій та концепцій до дослідження соціальних змін в Україні та світі.
Пояснювати закономірності та особливості розвитку і функціонування соціальних явищ у контексті професійних задач
Вільно спілкуватися державною та іноземною / іноземними мовами усно і письмово з професійних питань.
Вміти використовувати інформаційно-комунікаційні технології у процесі пошуку, збору та аналізу соціологічної інформації.
Обґрунтовувати власну позицію, робити та аргументувати самостійні висновки за результатами досліджень і аналізу професійної літератури.
Вміти розробляти програму соціологічного дослідження.
Володіти навичками збору соціальної інформації з використанням кількісних та якісних методів.
Презентувати результати власних досліджень для фахівців і нефахівців
Концептуальні наукові та практичні знання.
Критичне осмислення теорій, принципів, методів і понять у сфері професійної діяльності та/або навчання.
Поглиблені когнітивні та практичні уміння/навички, майстерність та інноваційність на рівні, необхідному для розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності або навчання.
Збір, інтерпретація та застосування даних.
Спілкування з професійних питань, у тому числі іноземною мовою, усно та письмово.
Управління складною технічною або професійною діяльністю чи проектами.
Організація та керівництво професійним розвитком осіб та груп.
Формування суджень, що враховують соціальні, наукові та етичні аспекти.
Здатність продовжувати навчання із значним ступенем автономії.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пререквізити:
• Політологія
• Соціальне проектування і оцінювання
• Новітні інформаційні технології в соціології
• Ресурсний потенціал інформаційного суспільства
кореквізити:
• Репутаційний менеджмент у зв’язках з громадськістю
Короткий зміст навчальної програми: У результаті вивчення навчальної дисципліни «Соціологія політики та електоральної поведінки» студент повинен розуміти закономірності розвитку політичної сфери з точки зору соціологічного аналізу, структуру та динаміку електоральних установок і поведінки виборців, фактори, що їх визначають, та технології впливу на електоральну поведінку; вміти використовувати знання та навички для дослідження громадської думки щодо політики та електоральної поведінки.
Опис: Соціологічний інструментарій у дослідженні політичних процесів. Соціальна та політична стратифікація суспільства. Громадська думка в політиці: роль, функції. Дослідження громадської думки у сфері політичних відносин. Соціальні параметри та політична структура суспільства. Соціальна інженерія в політиці. Соціологічні традиції у дослідженні електоральної поведінки. Теорія розколів С. Ліпсета і С. Роккана. Функції та методи електоральної соціології. Електоральна поведінка та участь. Теоретичні моделі вивчення електоральної поведінки: мікросоціологічний підхід Колумбійської школи, макросоціологічна модель Ліпсета і Роккана, соціально-психологічні модель Мічиганської школи, теорія раціонального вибору. Основні моделі електоральної поведінки. Соціальний портрет електорату: суть, функції, вимоги до оформлення. Соціополітичні поділи як детермінанта електорального вибору. Рейтингові електоральні дослідження. Екзит-пол: практики проведення. Екзит-пол: організація та методики проведення. Критерії валідності екзит-полу.
Методи та критерії оцінювання: • Робота на практичних заняттях: усне опитування, використання інтерактивних форм навчання, індивідуальна контрольна робота (40%)
• підсумковий контроль (контрольний захід, диф. залік): письмова форма (60%)
Критерії оцінювання результатів навчання: Доповідь усна, 4 бали:
– правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань;
– якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
– правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом;
– культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу);
– рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки.
Рецензування, опонування, дискусія, аргументація - 3 бали:
– правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань;
– вміння опонувати та рецензувати;
– вміння аргументувати власні судження та висновки під час наукової дискусії
Доповнення, 2 бали:
– науково обґрунтоване твердження, яке розкриває суть явищ, процесів, закономірностей.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література:
1. Вишняк О. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи. К. : Інститут соціології НАНУ, Віпол, 2000. 309 с.
2. Політична стратифікація суспільства: монографія / В. А. Полторак, Д. В. Прошин, І. А. Єремєєва та ін. / за ред. В. А. Полторака. Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2013. 212 с.
3. Шинкаренко О. Є. Особливості формування соціально-статусної моделі електоральної поведінки людей за умов перехідного суспільства. Грані: науково-політичний і громадсько-аналітичний альманах. 2012. Вип. 1 (81). С. 138-140
4.Ясінська Я. Поведінка виборців, що не визначилися в електоральних процесах в Україні та європейських країнах (2010–2019 рр.) : монографія. Київ : ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2022. 328 с
5. Bartels L. M. The study of electoral behavior. In J. E. Leighley (Ed.), The Oxford handbook of American elections and political behavior, 2010. Р. 236–261.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).