Методологія дискурсивного аналізу
Спеціальність: Соціологія
Код дисципліни: 7.054.01.E.015
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Соціологія та соціальна робота
Лектор: Професор Климанська Лариса Дмитрівна, асистент Мишок Романа Романівна
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студентів необхідних компетентностей:
Загальні компетентності:
ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
Фахові компетентності:
CК03. Здатність проектувати і виконувати соціологічні дослідження, розробляти й обґрунтовувати їхню методологію.
ФКС 1.1.Здатність застосовувати базові навички дискурс-аналітичних процедур на прикладах текстів різних жанрів та тематики.
Результати навчання: ПР01. Аналізувати соціальні явища і процеси, використовуючи емпіричні дані та сучасні концепції і теорії соціології.
ПР02. Здійснювати діагностику та інтерпретацію соціальних проблем українського суспільства та світової спільноти, причини їхнього виникнення та наслідки.
ПР03. Розробляти і реалізовувати соціальні та міждисциплінарні проекти з урахуванням соціальних, економічних, правових, екологічних та інших аспектів суспільного життя.
ПР04. Застосовувати наукові знання, соціологічні та статистичні методи, цифрові технології, спеціалізоване програмне забезпечення для розв’язування складних задач соціології та суміжних галузей знань.
ПР05. Здійснювати пошук, аналізувати та оцінювати необхідну інформацію в науковій літературі, банках даних та інших джерелах.
ПР07. Вирішувати етичні дилеми відповідно до норм професійної етики соціолога та загальнолюдських цінностей.
ПР08. Зрозуміло і недвозначно доносити знання, власні висновки та аргументацію з питань соціології та суміжних галузей знань до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються.
ПР09. Планувати і виконувати наукові дослідження у сфері соціології, аналізувати результати, обґрунтовувати висновки.
Зн1 Спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері професійної діяльності або галузі знань і є основою для оригінального мислення та проведення досліджень.
Зн2 Критичне осмислення проблем у галузі та на межі галузей знань.
Ум1 Спеціалізовані уміння/навички розв’язання проблем, необхідні для проведення досліджень та/або провадження інноваційної діяльності з метою розвитку нових знань та процедур.
Ум2 Здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі у широких або мультидисциплінарних контекстах.
Ум3 Здатність розв’язувати проблеми у нових або незнайомих середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів соціальної та етичної відповідальності.
К1 Зрозуміле і недвозначне донесення власних знань, висновків та аргументації до фахівців і нефахівців, зокрема, до осіб, які навчаються.
К2 Використання іноземних мов у професійній діяльності.
АВ1 Управління робочими або навчальними процесами, які є складними, непередбачуваними та потребують нових стратегічних підходів.
АВ2 Відповідальність за внесок до професійних знань і практики та/або оцінювання результатів діяльності команд та колективів.
АВ3 Здатність продовжувати навчання з високим ступенем автономії.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: кореквізити:
· Сучасні комунікативні мережі
· Аналіз категоріальних даних
Короткий зміст навчальної програми: Курс «Методологія дискурсивного аналізу» передбачає засвоєння студентами найважливіших положень та теоретичних схем дискурс-аналітичної складової соціологічного дослідження.
Вивчення курсу передбачає роботу студента на лекційних, практичних заняттях, вивчення рекомендованої літератури. При вивченні теоретичних положень повинні домінувати інтерактивні форми викладання. В результаті студенти мають засвоїти основи методики та методологію дискурс-аналітичних досліджень.
Опис: Теоретико-методологічні основи дискурс-аналізу в соціології. Теорії дискурсу Лакло і Муфф. Критичний дискурс-аналіз. Дискурсивна психологія. Дискурс як структура і практика. Критичне соціально-конструктивістське дослідження.
Методи та критерії оцінювання: Оцінювання здобувачів освіти з дисципліни «Методологія дискурсивного аналізу» здійснюється за допомогою засобів об'єктивного контролю ступеня досягнення результатів навчання.
Оцінювання проводиться на підставі оцінки рівня досягнутих компетентностей та результатів навчання магістра зі спеціальності «Соціологія», з використанням методів комплексної діагностики: семестровий контроль (СК) знань здобувачів освіти здійснюється за сумарною кількістю отриманих балів за результатами поточного контролю (ПК), та виконання контрольного заходу (КЗ).
Інформаційною базою, на підставі якої формуються засоби об'єктивного контролю ступеня досягнення результатів навчання є його тематика, завдання до практичних та індивідуальних робіт, перелік літератури та методичних рекомендацій.
Оцінювання рівня досягнення результатів навчання здійснюється після виконання здобувачами освіти робочої програми у повному обсязі.
Критерії оцінювання результатів навчання: · робота на практичних заняттях (усне опитування, участь у дискусіях та інтерактивних вправах), індивідуальна контрольна робота (40%)
· підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмова форма (60%)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Anderson, V. (2017). Criteria for evaluating qualitative research. Human Resource Development Quarterly, 28(2), 125–133. https://doi.org/10.1002/hrdq.21282
2. Braun, V., Clarke, V., Hayfield, N., Terry, G. (2019). Thematic analysis. In Liamputtong, P. (Ed.), Handbook of research methods in health social sciences (pp. 843–860). Sage.
3. Cardano, Mario. (2020). On qualitative data analysis. 10.4324/9780429464232-6.
4. Kate T. Anderson & Jessica Holloway (2020) Discourse analysis as theory, method, and epistemology in studies of education policy. Journal of Education Policy, 35:2, 188-221, DOI: 10.1080/02680939.2018.1552992
5. Keller R. Entering Discourses: A New Agenda for Qualitative Research and Sociology of Knowledge. Qualitative Sociology Review. 2012. Vol. VIII (2). P. 46–75.
6. Klymanska L., Boiko I. Media Frames and Constructs of Social Problem. Media i spoleczenstwo. Akademia techniczno-humanistyczna. Bielsko-Biala, 2017. Р. 129–147.
7. Klymanska L., Boiko I. Sociological Version of the Discourse Analysis as a Tool to Study the Memory of the Historical Events. Pomiedzy pamiecia zbiorowa a historia. Rekonstrukcje przeszlosci w Europie Srodkowo-Wschodniej. Gdansk: Wydawnictwo Naukowe Katedra, 2017. P. 445–459.
8. Lester, J. N., Cho, Y., & Lochmiller, C. R. (2020). Learning to Do Qualitative Data Analysis: A Starting Point. Human Resource Development Review, 19(1), 94–106. https://doi.org/10.1177/1534484320903890
9. Ruiz J. Sociological Discourse Analysis: Methods and Logic. Forum: Qualitative Sozialforschung / Forum: Qualitative Social Research. 2009. Volume 10. No. 2. Art. 26.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).