Бізнес-аналіз у розробці інформаційних систем
Спеціальність: Комп'ютерні науки (Системи штучного інтелекту)
Код дисципліни: 6.122.13.O.023
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Системи штучного інтелекту
Лектор: Бойко Н.І.
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
загальні компетентності (ЗК)
1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
3. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
4. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
5. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
6. Здатність працювати в команді.
7. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
фахові компетентності:
1. Здатність до логічного мислення, побудови логічних висновків, використання формальних мов і моделей алгоритмічних обчислень, проектування, розроблення й аналізу алгоритмів, оцінювання їх ефективності та складності, розв’язності та нерозв’язності алгоритмічних проблем для адекватного моделювання предметних областей і створення програмних та інформаційних систем.
2. Здатність до системного мислення, застосування методології системного аналізу для дослідження складних проблем різної природи, методів формалізації та розв’язування системних задач, що мають суперечливі цілі, невизначеності та ризики.
3. Здатність застосовувати теоретичні та практичні основи методології та технології моделювання для дослідження характеристик і поведінки складних об'єктів і систем, проводити обчислювальні експерименти з обробкою й аналізом результатів.
4. Здатність застосовувати методології, технології та інструментальні засоби для управління процесами життєвого циклу інформаційних і програмних систем, продуктів і сервісів інформаційних технологій відповідно до вимог замовника.
5. Здатність до аналізу та функціонального моделювання бізнес-процесів, побудови та практичного застосування функціональних моделей організаційно- економічних і виробничо-технічних систем, методів оцінювання ризиків їх проектування.
Результати навчання: Результати навчання:
1. Використовувати знання закономірностей випадкових явищ, їх властивостей та операцій над ними, моделей випадкових процесів та сучасних програмних середовищ для розв’язування задач статистичної обробки даних і побудови прогнозних моделей.
2. Проектувати, розробляти та аналізувати алгоритми розв’язання обчислювальних та логічних задач, оцінювати ефективність та складність алгоритмів на основі застосування формальних моделей алгоритмів та обчислюваних функцій.
3. Використовувати методи чисельного диференціювання та інтегрування функцій, розв'язання звичайних диференціальних та інтегральних рівнянь, особливостей чисельних методів та можливостей їх адаптації до інженерних задач, мати навички програмної реалізації чисельних методів.
Методи навчання і викладання:
• Виконання лабораторних та практичних робіт та їх захист.
• Написання контрольних робіт.
• Написання розрахунково-графічної роботи
Методи оцінювання рівня досягнення результатів навчання:
• Оцінювання лабораторних та практичних робіт.
• Оцінювання розрахунково-графічних робіт.
• Тестування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
1. Об’єктно-орієнтоване програмування
4 Прикладне програмування
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
1. Розробка та проектування інформаційних систем
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна є складовою циклу професійної підготовки фахівців першого бакалаврського рівня освіти. Пропонований навчальний курс забезпечить студентам здобуття поглиблених теоретичних та практичних знань, умінь та розуміння, що відносяться до областей системного аналізу, що дасть їм можливість ефективно виконувати завдання інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності, яка орієнтована на дослідження й розв’язання складних задач проектування та розроблення інформаційних систем для задоволення потреб науки, бізнесу та підприємств у різних галузях. Також дозволяє демонструвати знання методів та інструментальних засобів структурного, функціонально-вартісного й імітаційного моделювання бізнес-процесів, інформаційних технологій у вдосконаленні бізнес-процесів та систематизувати та аналізувати методології моделювання бізнес-процесів об'єктів управління, застосувати методи здійснення бізнес-аналізу для дослідження предметної області проектування.
Опис: ЛЕКЦІЯ 1. КЛЮЧОВІ КОНЦЕПЦІЇ ТА ТЕРМІНИ БІЗНЕС-АНАЛІЗУ
Поняття бізнес-аналізу. Основні терміни. Концепції бізнес-аналізу.
ЛЕКЦІЯ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІЗНЕС-АНАЛІТИКА
Визначення бізнес-аналітика. Роль бізнес-аналітика, його професійні навики та інтереси. Категорії ролі бізнес-аналітика.
ЛЕКЦІЯ 3. БІЗНЕС-АНАЛІЗ В ЖИТТЄВОМУ ЦИКЛІ ІТ-ПРОЕКТУ
Характеристика ІТ-проектів. Особливості виконання проектів у сфері інформаційних технологій. Життєвий цикл ІТ-проектів. Бізнес-аналіз як етап виконання проект
ЛЕКЦІЯ 4. РОЗПОДІЛ РОЛЕЙ БІЗНЕС-АНАЛІТИКА І МЕНЕДЖЕРА ІТ-ПРОЕКТУ
Бізнес-аналітик як сполучна ланка між замовником і командою розробки. Функції бізнес-аналітика в ІТ-проекті. Модель компетенцій бізнес-аналітика. Взаємодія бізнес-аналітика з іншими учасниками ІТ-проекту.
ЛЕКЦІЯ 5. ПЛАНУВАННЯ І МОНІТОРИНГ БІЗНЕС-АНАЛІЗУ
Підхід до планування бізнес-аналізу. Планування взаємодії з зацікавленими сторонами ІТ-проекту. Планування управління бізнес-аналізом. Планування управління інформацією бізнес-аналізу. Моніторинг бізнес-аналізу
ЛЕКЦІЯ 6. ІНСТРУМЕНТИ БІЗНЕС-АНАЛІЗУ
Підходи до регламентації та моделювання бізнес-процесів. Огляд нотацій для опису та моделювання процесів. Методології IDEF, DFD, ARIS, BPMN, UML. Обґрунтування вибору інструментальних засобів та методології опису і моделювання бізнес-процесів. Інтеграція інструментальних засобів
ЛЕКЦІЯ 7. УЧАСТЬ БІЗНЕС-АНАЛІТИКА У РОЗРОБЦІ КОНЦЕПЦІЇ ІТ-ПРОЕКТУ
Формування інвестиційного задуму ІТ-проекту. Критерії прийнятності ідеї проекту. Попереднє опрацювання цілей і завдань проекту. Аналіз інвестиційних 6 можливостей. Відбір проектних альтернатив. Аналіз та оцінка життєздатності проекту.
ЛЕКЦІЯ 8. АНАЛІЗ І УПРАВЛІННЯ ВИМОГАМИ ДО ПРОДУКТУ ІТ-ПРОЕКТУ
Збір вимог: підготовка, збір, передача інформації бізнес-аналізу, управління взаємодією з зацікавленими сторонами ІТ-проекту. Специфікація і моделювання вимог. Верифікація і валідація вимог. Визначення архітектури вимог. Вимоги до розробки продукту ІТ-проекту. Бізнес-вимоги. Користувацькі вимоги. Функціональні вимоги.
ЛЕКЦІЯ 9. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ
Визначення параметрів проектування (дизайну). Аналіз потенційної цінності. Рекомендації щодо проектних рішень.
ЛЕКЦІЯ 10. УПРАВЛІННЯ ЖИТТЄВИМ ЦИКЛОМ ВИМОГ
Життєвий цикл вимог. Пріоритизація вимог. Управління змінами вимог. Оцінка змін вимог. Затвердження вимог. Оцінка ризиків.
ЛЕКЦІЯ 11. БІЗНЕС-АНАЛІЗ НА ЕТАПІ ЗАКРИТТЯ ІТ-ПРОЕКТУ
Загальні питання завершення проекту. Експлуатаційні дослідження. Аналіз виконання ІТ-проекту. Архівація документів проекту в інформаційній системі управління проектами.
Методи та критерії оцінювання: 1. Виконання лабораторних та практичних робіт та їх захист.
2. Написання контрольних робіт.
3. Написання розрахунково-графічної роботи
4. Екзамен.
Критерії оцінювання результатів навчання: Лабораторна робота, Практична робота, Розрахунково-графічна робота - 40 балів
Іспит, Усна компонента - 60 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Швець С. В. Основи системного аналізу : навчальний посібник / С. В. Швець, У. С. Швець. – Суми : Сумський державний університет, 2017. – 126 с.
2. Чорней Н. Б. Теорія систем і системний аналіз: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2005. – 256 с.
3. Сорока К.О. Основи теорії систем і системного аналізу: Навч. Посібник /К.О. Сорока. – ХНАМГ:, 2004. – 291 с.
4. Варенко В. М., Братусь І. В., Дорошенко В. С., Смольников Ю. Б., Юрченко В. О. Системний аналіз інформаційних процесів: Навч. посіб. / В. М. Варенко, І. В. Братусь, В. С. Дорошенко, Ю. Б. Смольников, В.О. Юрченко. – К.: Університет «Україна», 2013. – 203с.
5. Дудник І. М. Вступ до загальної теорії систем. - К.: Кондор, 2009. – 205с.
6. Лесечко М.Д. Основи системного підходу: теорія, методологія, практика: Навч. посіб. - Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002. - 300с.
7. Джестон Дж. Управління бізнес-процесами. Практичний посібник з успішної реалізації проектів / Джон Джестон, Йохан Неліс. - Символ, 2008. - 512с.
8. Катренко A.B. Управління IT- проектами. [Книга 1. Стандарти, моделі та методи управління проектами]: Підручник. / А. В. Катренко. -Львів: «Новий Світ-2000», 2013. - 550 с.
9. Сурмін Ю.П. Аналітична діяльність: Посібник для аналітика неприбуткової організації. - К.: Центр інновацій та розвитку, 2002. – 96 с.
10. Керівництво до вводу знань з управління проектом (Project Management Body of Knowledge (РМВОК)): шосте видання. - USА: PMI, 2017. - 726 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).