Безпека кіберфізичних систем

Спеціальність: Кібербезпека
Код дисципліни: 6.125.02.E.097
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Захист інформації
Лектор: Микитин Галина Василівна - д.т.н., проф., проф. кафедри захисту інформації
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета вивчення навчальної дисципліни Метою викладання дисципліни є системне вивчення концепції захисту інформації у кібернетичному просторі на рівні – інформаційних ресурсів, інформаційних систем та інформаційних процесів, в комунікаційному середовищі на рівні – безпровідних та провідних технологій зв’язку, у фізичному просторі на рівні – давачів для комплексного забезпечення безпечного відбору, обробки, зберігання, приймання/передавання інформації та управління захистом.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: загальних: 1. Базові знання в галузі інформаційних технологій, необхідні для освоєння професійно-орієнтованих дисциплін; 2. Здатність до аналізу та синтезу; 3. Здатність до застосування знань на практиці; 4. Здатність здійснювати пошук та аналізувати інформацію з різних джерел; 5. Креативність, здатність до системного мислення. фахових: 1. Знання структури і методів роботи з базами даних та знань; 2. Здатність планувати й реалізувати відповідні заходи, щодо захисту інформації в інформаційних і комунікаційних системах; 3. Базові знання наукових понять, теорій і методів, необхідних для розуміння принципів роботи та функціонального призначення систем захисту інформації та безпеки інформаційно-комунікаційних систем; 4. Базові знання основних нормативно-правових актів та довідкових матеріалів, чинних стандартів і технічних умов, інструкцій та інших нормативно-розпорядчих документів з інформаційної безпеки; 5. Уміння досліджувати проблему та визначати обмеження, у тому числі зумовлені проблемами сталого розвитку, впливу на навколишнє середовище та безпеку життєдіяльності; 6. Уміння проектувати системи захисту і безпеки інформації та їх елементи з урахуванням усіх аспектів поставленої задачі, включаючи створення, налагодження, експлуатацію, технічне обслуговування та утилізацію; 7. Уміння аргументувати вибір методів розв’язування спеціалізованих задач, критично оцінювати отримані результати та захищати прийняті рішення.
Результати навчання: Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: 1. здатність продемонструвати знання основ професійно-орієнтованих дисциплін спеціальності в області інформаційної безпеки, захисту інформації, управління інформаційною безпекою, безпеки інформаційно-комунікаційних систем та адміністративного менеджменту захисту та кібербезпеки; 2. здатність продемонструвати знання та розуміння методологій проектування, відповідних нормативних документів, чинних стандартів і технічних умов; 3. застосовувати знання і розуміння для ідентифікації, формулювання і вирішення технічних задач спеціальності, використовуючи відомі методи; 4. ідентифікувати, класифікувати та описувати роботу систем і їх складових; 5. оцінювати отримані результати та аргументовано захищати прийняті рішення.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Безпека кібернетичних систем; Методи та засоби захисту інформації: Управління інформаційною безпекою. Супутні навчальні дисципліни: Основи технічного захисту інформації; Організаційне забезпечення захисту інформації; Комплексні системи захисту інформації.
Короткий зміст навчальної програми: Анотація навчальної дисципліни Концепція дисципліни: моделі побудови комплексних систем захисту інформації (КСЗІ) в кібернетичному просторі – інформаційні ресурси, інформаційні системи, інформаційні процеси, в комунікаційному середовищі – безпровідні та провідні технології зв’язку, у фізичному просторі – спеціальні давачі, МЕМС-давачі згідно діючої системи стандартів для системного забезпечення: захисту інформації, гарантоздатності інформаційно-комунікаційних систем, захисту фізичних об’єктів інфраструктур суспільства. У просторі концепції також представлені моделі і методи управління інформаційною безпекою та модель управління КСЗІ на основі концепції “об’єкт – загроза – захист”. Практичною частиною представлення дисципліни є створення моделей комплексних систем захисту: інформаційних ресурсів, інформаційних систем, інформаційних процесів, інформаційних мереж. Контрольна робота – створення моделі КСЗІ об’єкта, що уможливлює практичне засвоєння усіх елементів дисципліни.
Опис: Концепція технічного захисту інформації. Концепція побудови багаторівневої моделі комплексної системи захисту інформації в кібернетичному просторі, комунікаційному середовищі, фізичному просторі. Нормативне забезпечення. Класифікація загроз за ознаками; класифікація атак за кінцевим результатом, за способом здійснення; методика класифікації загроз STRIDE за категоріями (підміна об’єктів, модифікація даних, відмова від авторства, розголошення інформації, відмова в обслуговуванні, підвищення привілеїв). Модель загроз “інформація – джерела виникнення загроз – способи реалізації загроз”. Критерії захищеності інформації в кібернетичному просторі, комунікаційному середовищі, фізичному просторі: архітектура конфіденційності, цілісності, доступності, спостережливості, гарантій за ISO/ IEC. Створення КСЗІ: методичні вказівки щодо розроблення технічного завдання. Оцінювання захищених інформаційно-комунікаційних систем: уніфіковані методи забезпечення гарантоздатності. Створення моделі КСЗІ кібернетичного простору на основі структури гарантоздатності та концепції “об’єкт – загроза – захист”. Нормативне забезпечення. Комплексна система захисту інформаційних ресурсів: концепція об’єкт – загроза – захист у контексті – баз даних, баз знань, баз моделей, масивів інформації, сховищ даних; випадкові і цілеспрямовані загрози – апаратно-програмний захист. Комплексна система захисту інформаційних систем: структура гарантоздатності /функціональна та інформаційна безпека; модель багаторівневого і багатоланкового захисту; зовнішній рівень, апаратно-програмний, рівень інформаційних процесів. Комплексна система захисту інформаційних процесів: концепція об’єкт – загроза – захист у контексті – фаз, операцій, обробки; загрози на апаратному і програмному рівнях – апаратно-програмний захист. Створення моделі КСЗІ комунікаційного середовища згідно OSI та концепції “об’єкт – загроза – захист”. Нормативне забезпечення. Комплексна система захисту безпровідних технологій зв’язку – ZigBee, Wi-Fi, WiMAX, LTE: модель взаємодії відкритих систем (OSI). Комплексна система безпеки провідних технологій зв’язку – волоконно-оптичних, коаксиальних (мідь): загальні технічні умови та вимоги. Особливості забезпечення захисту хмарних обчислень: інформаційна безпека – цілісність даних – надійність – рівень обслуговування – утилізація інформації. Створення моделі КСЗІ фізичного простору (спеціальних давачів, МЕМС-давачів) на основі концепції “об’єкт – загроза – захист”. Нормативне забезпечення. Засади управління інформаційною безпекою: моделі, методи. Методологія управління КЗСІ на основі концепції “об’єкт – загроза – захист”.
Методи та критерії оцінювання: Лекції. Практичні. Самостійна робота. Методи діагностики знань. Методи діагностики знань Методом діагностики знань є контрольна робота (КР). Вона охоплює: 1) аналіз архітектури та функціонального призначення автоматизованих систем (АС) та комунікаційних систем (КС) безпровідного зв’язку на відповідному об’єкті; 2) створення комплексної системи захисту інформації на основі моделі інтегральної безпеки АС та КС об’єкта; 3) алгоритм оцінки міцності системи інтегральної безпеки об’єкта. Така структура КР дозволяє студентові системно підійти до засвоєння інформаційного забезпечення побудови комплексної системи технічного захисту інформації згідно нормативного забезпечення та методичних вказівок. Для створення КСЗІ кожний студент отримує індивідуальне завдання – об’єкт безпеки.
Критерії оцінювання результатів навчання: Загальна кількість за дисципліну – 100 балів Поточний контроль - - 35 балів Практичні – 15 балів Контрольна робота - 10 балів Залік – 65 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Рекомендована література Базова 1. Дудыкевич В. Б., Максимович В. Н., Микитин Г. В. Развитие концептуальных основ безопасности информационно-коммуникационных технологий / Информационные технологии и защита информации в информационно-коммуникационных системах : монография / под ред. В.С. Пономаренко. – Х. : Вид-во ТОВ «Щедра садиба плюс», 2015. – С. 112–126. 2. Дудыкевич В. Б., Максимович В. Н., Микитин Г. В. Стратегия безопасности киберфизических систем / Информационные технологии и защита информации в информационно-коммуникационных системах: монография / под ред. В. С. Пономаренко. – Х.: Вид-во ТОВ “Щедра садиба плюс”. – 2016. – С. 286 – 300. 3. Дудикевич В.Б., Микитин Г. В. Комплексні системи безпеки кібернетичного простору кіберфізичної системи на основі концепції “об’єкт – загроза – захист” / Інформаційні технології: проблеми та перспективи : монографія / за заг. ред. В.С. Пономаренко. – Х. : Вид Рожко С.Г. , 2017. – 447 с. Допоміжна 1. Дудикевич В. Б. Багаторівневі інтелектуальні системи керування: гарантоздатність, безпека об’єктів / В. Б. Дудикевич, Г. В. Микитин, Т. Б. Крет // Системи обробки інформації. – 2015. – випуск № 4 (129). – С. 92–95. 2. Дудикевич В. Б. Комп’ютерна система моніторингу вітрових потоків для визначення вітропотенціалу та встановлення вітроенергетичних станцій / В. Б. Дудикевич, Г. В. Микитин, О. В. Пашук // Системи обробки інформації. – 2015. – випуск № 10 (135). – С. 192–195. 3. Дудикевич В.Б, Максимович В.М.,Микитин Г.В. Парадигма та концепція побудови багаторівневої комплексної системи безпеки кіберфізичних систем // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”, Автоматика, вимірювання та керування. – 2015. – № 821. – С 3–7. 4. Дудикевич В.Б., Микитин Г.В., Ребець А.І. Комунікаційне середовище кіберфізичної системи “Wi-Fi – Bluetooth – Хмарні обчислення – ІоТ”: інформаційна безпека, моделі управліня інформаційною безпекою // Системи обробки інформації. – 2016. – випуск № 4 (141). – С. 83 - 85 5. Dudykevych V.B., Mykytyn G.V., Kret T.B.. The concept of creation of multi-level complex system of cyber-physical systems safety // Системи обробки інформації. – 2016. – випуск № 5 (142). – С. 87 - 93 6. Дудикевич В.Б., Микитин Г.В., Крет Т.Б. Концепція та базовий підхід до побудови системи захисту інформації в багаторівневій інтелектуальній системі керування // Системи обробки інформації. – 2016. – випуск № 8 (145). – С. 105 – 110. 7. Дудикевич В. Б. Універсальна платформа створення системи захисту інформації в багаторівневих інтелектуальних системах керування / В. Б. Дудикевич, Г. В. Микитин, Т. Б. Крет // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Автоматика, вимірювання та керування. – 2016. – № 852. – С. 23–28. 8. Dudykevych V., Mykytyn G., Kret T., Rebets A. Security of Cyber-Physical Systems from Concept to Complex Information Security System // Advances in Cyber-Physical Systems/ - Volume 1, Number 2 (2016). – С. 67 – 75. 9. Дудикевич В. Б. Комплексна система безпеки кіберфізичної системи “iPhone – Wi-Fi, Bluetooth – давачі” / В. Б. Дудикевич, Г. В. Микитин, А. І. Ребець // Системи обробки інформації. – 2017. – № 2 (148). – С. 84–87. 10. Дудикевич В. Б. Квінтесенція інформаційної безпеки кіберфізичної системи / В. Б. Дудикевич, Г. В. Микитин, А. І. Ребець // Інформаційні системи та мережі. – 2018. – № 894 – С. 24–35. Навчально-методичне забезпечення 1. Головань С. М., Дудикевич В. Б., Зачепило В. С., Пархуць Л Т., Хорошко В. О., Щербак Л. М. Документаційне забезпечення робіт із захисту інформації з обмеженим доступом: Підручник. – Львів: НУ “ЛП”, 2005. – 311 с. 2. Гарасимчук О.І., Дудикевич В.Б., Ромака В.А. Комплексні системи санкціонованого доступу: Навч. посібник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010. – 212 с. 3. Яремчук Ю.Є., Павловський П.В., Катаєв В.С., Сінюгін В.В. Комплексні системи захисту інформації: Навч. Посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2017. – 120 с. 4. Побудова комплексних систем безпеки інформаційних технологій для задач управління на основі концепції “об’єкт – загроза – захист”: Методичні вказівки та завдання для самостійної роботи студентів з курсу «Автоматизація обробки інформації з обмеженим доступом» та «Автоматизовані системи обробки інформації з обмеженим доступом» за спеціальністю: 7.17010201 «Системи технічного захисту інформації, автоматизація її обробки» / Укл.: В. Б. Дудикевич, В. М. Максимович, Г. В. Микитин. – Львів: НУ “ЛП”, 2015. – 110 с. 5. Створення систем безпеки інтелектуальних об’єктів: Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисциплін: “Системи безпеки інтелектуальних об’єктів” та “Безпека кіберфізичних систем” для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 125. Кібербезпека та другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 125. Кібербезпека / Укл.: В.Б. Дудикевич, Б.М. Березюк, О.І. Гарасимчук, Г.В. Микитин, – Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2021. – 58 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Безпека кіберфізичних систем (курсовий проєкт)

Спеціальність: Кібербезпека
Код дисципліни: 6.125.02.E.101
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Захист інформації
Лектор: Микитин Галина Василівна - д.т.н., проф., проф. кафедри захисту інформації
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета вивчення навчальної дисципліни та результати навчання Метою дисципліни є побудова комплексної системи безпеки (КСБ) інтелектуального об’єкта на основі: аналізу архітектури та функціонального призначення автоматизованих систем та комунікаційних систем безпровідного звязку інтелектуального об’єкта; обґрунтування критеріїв побудови комплексної системи безпеки технологій інтелектуального об’єкта на основі інтегральної моделі; вибору підходу до створення багаторівневого захисту інформації в технологіях функціонування інтелектуального об’єкта та застосування мандатної політики безпеки
Завдання: загальні компетентності: КЗ4. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. фахові компетентності: КФ 3. Здатність досліджувати, розробляти і супроводжувати методи та засоби інформаційної безпеки та/або кібербезпеки на об’єктах інформаційної діяльності та критичної інфраструктури. КФ 4 Здатність аналізувати, розробляти і супроводжувати систему управління інформаційною безпекою та/або кібербезпекою організації, формувати стратегію і політики інформаційної безпеки з урахуванням вітчизняних і міжнародних стандартів та вимог. ФКС 4 Уміння здійснювати програмування базових об’єктів захисту інформації, криптосистем и криптопротоколів.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: 1. Вміти проводити аналіз архітектури та функціонального призначення автоматизованих систем та комунікаційних систем безпровідного зв’язку як технологій безпечного функціонування інтелектуального об’єкта; 2. Володіти методами і засобами захисту інформації в технологіях підтримки функціонування інтелектуального об’єкта – автоматизованих системах (АС) та комунікаційних системах (КС) відповідно до інтелектуального сегменту інфраструктури суспільства; знати підходи до створення комплексної системи безпеки інтелектуального об’єкта на основі моделі інтегральної безпеки; 3. Обґрунтовувати критерії вибору технологій захисту інформації основного інструментарію функціонування інтелектуальних об’єктів – АС та КС на зовнішньому рівні безпеки згідно концепції «об’єкт - загроза - захист». 4. Аналізувати критерії вибору апаратно-програмних технологій захисту інформації основного інструментарію функціонування інтелектуальних об’єктів – АС та КС на внутрішньому рівні безпеки згідно концепції «об’єкт - загроза - захист»; вміти розкрити алгоритм роботи моделі системи інтегральної безпеки інтелектуального об’єкта; 5. Вміти робити правильні висновки щодо оптимально прийнятих рішень в: створенні структури комплексної системи безпеки інтелектуального об’єкта; побудові інтегральної моделі безпеки АС та КС; розробленні моделі багаторівневої безпеки об’єкта, що функціонує на рівні контурів захисту, які перекривають одні й ті ж канали несанкціонованого доступу до інформаційно-комунікаційних технологій, обгрунтуванні застосування мандатної політики безпеки згідно особливостей інтелектуального об’єкта.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни 1) Комплексні системи санкціонованого доступу 2) Інтернет речей та його безпека Супутні і наступні навчальні дисципліни 1) Системи стандартів з кібербезпеки 2) Безпека WEB-додатків
Короткий зміст навчальної програми: Анотація навчальної дисципліни У відповідності до індивідуального завдання теми курсового проекту: розроблення комплексної системи безпеки інтелектуального об’єкта на основі системного підходу; створення моделі інтегральної безпеки інтелектуальних автоматизованих систем і безпровідних комунікаційних систем; побудова структури багаторівневого і багатоланкового захисту інформації в інформаційно-комунікаційних технологіях безпечного функціонування інтелектуальних об’єктів.
Опис: Об’єкт дослідження: Захист інформації в технологіях підтримки функціонування інтелектуального об’єкта – автоматизовних системах (АС) та комунікаційних системах (КС) на прикладі інтелектуальної транспортної системи аеропорта. Предмет дослідження: Комплексна система безпеки інтелектуального об’єкта; Зовнішня безпека АС та КС на рівні концепції «об’єкт - загроза - захист». Внутрішня безпека АС та КС на рівні концепції «об’єкт - загроза - захист». Метод дослідження – метод системного аналізу. Задачі дослідження Аналіз архітектури та функціонального призначення автоматизованих систем та комунікаційних систем безпровідного зв’язку як технологій безпечного функціонування інтелектуального об’єкта; Створення комплексної системи безпеки інтелектуального об’єкта на основі моделі інтегральної безпеки, яка функціонує на рівні контурів захисту, що перекривають одні й ті ж канали несанкціонованого доступу до інформаційно-комунікаційних технологій функціонування інтелектуальної транспортної системи. Побудова алгоритму моделі системи інтегральної безпеки інтелектуального об’єкта.
Методи та критерії оцінювання: Опис методів оцінювання рівня досягнення результатів навчання Поточний контроль на аудиторних заняттях проводиться з метою прояснення обставин протікання навчального процесу, визначення його результатів у таких формах: • попереднє виявлення рівня знань студентів перед початком занять; • поточна перевірка в процесі засвоєння теми, що вивчається; • оцінка активності студента у процесі лекційних занять; • перевірка виконання курсового проекту; • усне опитування засвоєння знань, набутих у процесі виконання курсового проекту. Підсумковий (заліковий) контроль здійснюється за результатами відповіді на питання в процесі захисту курсового проекту.
Критерії оцінювання результатів навчання: Критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти Денна форма навчання Максимальна оцінка в балах - 100 Поточний контроль (ПК) - 70 Заліковий контроль Разом за дисципліну Виконання курсового проекту – 70 Разом за ПК письмова компонента усна компонента 70 30 100 Заочна форма навчання Максимальна оцінка в балах Поточний контроль (ПК) Заліковий контроль Разом за дисципліну Виконання курсового проекту – 70 Разом за ПК письмова компонента усна компонента 70 30 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Рекомендована література Базова 1. Бобало Ю.Я.. Стратегічна безпека системи “об’єкт – інформаційна технологія”:[монографія] / [ Бобало Ю.Я., Дудикевич В.Б., Микитин Г.В. ]– Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка”. – 2020. – 260 с. 2. Сараев А.Д., Щербина О.А. Системный анализ и современные информационные технологии //Труды Крымской Академии наук. – Симферополь: СОНАТ, 2006. – С. 47–59. 3. Грайворонський М.В. Безпека інформаційно-комунікаційних систем / Грайворонський М.В., Новіков О.М. – К.: Вид. група BHV, 2009. – 608 c. 4. Домарев В.В. Безопасность информационных технологий. Системный подход. – К.: ООО «ТИД «ДС», 2004. – 992 с. 5. А.М. Петраков, В.П. Мельников, С.А. Клеймонов. Информационная безопасность и защита информации: Учеб. пособие. – М.: Издательский центр «Академия», 2008. – 186 с. 6. Клаус Финкенцеллер. Справочник по RFID. – М.: Издательский дом «Додэка – XXI», 2008. – 496 с. 7. Антонюк А. О. Основи захисту інформації в автоматизованих системах: Навч. посіб. – К: Видавничий дім «KM Академія», 2003. – 243 с. 8. О. Синенко, Н. Куцевич, Е.Андреев. SCADA-системы. Взгляд изнутри. – К.: РТСофт, 2004. – 214 с. 9. В.Д. Курушин. Основы информационных технологий. – К.: РТСофт, 2009. – 272 с. 10. В. Соловьев, А. Климович. Логическое проектирование цифровых систем, на основе программируемых логических интегральных схем. – М.: Горячая линия – Телеком, 2008. – 376 с. 11. Щербаков А. Ю. Введение в теорию и практику компьютерной безопасности. – М.: издатель Молгачева С. В., 2001. –352 с. 12. Р. Шелдон, Д. Мойе. MySQL. Базовый курс. – М.: Программистам от программистов, 2008. –880 с. 13. А. Беркут, А. Рульнов. Системы автоматического контроля технологических параметров. – М.: Издательство Ассоциации строительных вузов, 2005. – 144 с. 14. Голубченко О.Л. Політика інформаційної безпеки. Луганськ: вид-во СНК ім. В. Даля, 2009. –300 с. Допоміжна 1. ДСТУ 3396.0-96. Захист інформації. Технічний захист інформації. Основні положення. 2. ДСТУ 3396.1-96. Захист інформації. Технічний захист інформації. Порядок проведення робіт. 3. ДСТУ 3892-1999. “Засоби інженерно-технічного укріплення та захисту об’єктів. Терміни та визначення”. 4. ДСТУ 3960-2000. “Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної і охоронно-пожежної сигналізації. Терміни та визначення”. 5. ДСТУ 78.11.004-2000. “Засоби інженерно-технічного укріплення та захисту об`єктів. Об’єкти, що охороняються фізичною охороною. Загальні технічні вимоги”. 6. ДСТУ 78.11.008-2001. “Засоби інженерно-технічного укріплення та захисту об’єктів. Захисна кабіна. Загальні технічні вимоги та методи випробувань”. 7. НД ТЗІ 1.1-002-99. Загальні положення щодо захисту інформації в комп'ютерних системах від несанкціонованого доступу. 8. НД ТЗІ 1.1-002-99 Загальні положення щодо захисту інформації в комп'ютерних системах від несанкціонованого доступу. Затверджено наказом ДСТСЗІ СБ України від 28.04.1999 № 22. 9. НД ТЗІ 1.4-001-2000 Типове положення про службу захисту інформації в автоматизованій системі. Затверджено наказом ДСТСЗІ СБ України від 04.12.2000 № 53. 10. НД ТЗІ 2.1-001-2001 Створення комплексів технічного захисту інформації. Атестація комплексів. Основні положення. Затверджено наказом ДСТСЗІ СБ України від 09.02.2001 № 2. 11. НД ТЗІ 2.5-004-99 Критерії оцінки захищеності інформації в комп’ютерних системах від несанкціонованого доступу. Затверджено наказом ДСТСЗІ СБ України від 28.04.1999 № 22 Навчально-методичне забезпечення 1. Гарасимчук О.І., Дудикевич В.Б., Ромака В.А. Комплексні системи санкціонованого доступу: Навч. посібник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010. – 212 с. 2. Нестеренко О.В., Ковтунець О.В., Фаловський О.О. Інтелектуальні системи і технології. Ввідний курс. – Навч. посібник. – К.: Національна академія управління. – 90 с. 3. Впровадження КСЗІ. Комплексна система захисту інформації. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.h-x.technology/ua/services/kszi-implementation-ua 4. Створення систем безпеки інтелектуальних об’єктів: Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисциплін: “Системи безпеки інтелектуальних об’єктів” та “Безпека кіберфізичних систем” для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 125. Кібербезпека та другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 125. Кібербезпека / Укл.: В.Б. Дудикевич, Б.М. Березюк, О.І. Гарасимчук, Г.В. Микитин, – Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2021. – 58 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).