Практика за темою магістерської кваліфікаційної роботи

Спеціальність: Інформаційно-вимірювальні технології у робототехніці
Код дисципліни: 7.175.07.O.012
Кількість кредитів: 9.00
Кафедра: Інформаційно-вимірювальних технологій
Лектор: Прохоренко Сергій Вікторович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Освоєння вмінь практичних та опрацювання практики створення звітового матеріалу. Поглиблення вивчення i аналiз головних аспектів дiяльностi пiдприємства: оцiнка застосовуваних методик та використовуваного устаткування, технiко-економiчних показникiв у порiвняннi з сучасним науково - технiчним станом в данiй галузi, ознайомлення з особливостями технології виробництва засобів вимірювання, здобуття студентами навичок самостійної роботи та опрацювання матерiалiв, необхiдних для виконання в майбутньому кваліфікаційної роботи. Практика студента, що виконує кваліфікаційну роботу, передбачає ґрунтовне ознайомлення зi специфікою умов конкретного виробництва та його парком науково-дослiдницького обладнання з метою апробації запропонованих ідей та їх перевірки в промислових умовах. Отримання знань та умінь по використання методик виміру та розуміння того, як ці процеси, що мають місце у досліджуваних структурах (або є навмисно ініційовані самим дослідником) корелюють із зміною фізико-технічних характеристик досліджуваного матеріалу/структури.
Завдання: ознайомлення зi структурою підприємства де проходиться практику - науково-дослідної установи чи пiдроздiлу, що здійснює розроблення, виготовлення чи метрологiчну перевірку засобів вимiрювання; ознайомлення з порядком проведення науково-дослідних та конструкторсько-технологiчних робіт; ознайомлення з особливостями метрологічного забезпечення технологічних процесів; вивчення основних технологічних процесів виготовлення сучасних засобів вимірювальної техніки; отримання практичних навичок роботи з конструкторсько-технологiчною та нормативно-технічною документацією; конкретизація та обґрунтування актуальності вирішення проблеми досліджень за темою наступної роботи; освоєння принципів роботи обладнання та методик проведення досліджень; вивчення методів опрацювання результатів досліджень з використанням сучасного програмного забезпечення; проведення досліджень за спеціальністю відповідно до теми відповідної кваліфікаційної роботи; підготовка студентів до самостійного виконання професійних обов’язків та досліджень і розробок за спеціальністю. Iндивiдуальне завдання формується на основі майбутньої теми кваліфікаційної роботи. Зміст завдання повинен охоплювати питання, передбачені цією програмою. *Загальні компетентності: - Здатність генерувати нові ідеї (креативність). - Здатність спілкуватися, ставити задачі системам AI-пошуку іноземною технічною мовою - здатністю виконувати збір, аналіз та систематизацію науково- технічної інформації з різних джерел та з використанням агентів з штучною інтелігенцією * фахові компетентності: - здатність планувати і здійснювати інформаційно-технічне забезпечення діяльності з метрології, стандартизації, оцінювання відповідності, випробувань, контролю, управління якістю; - здатність застосовувати методи інженерії якості для вимірювань і діагностування типових технологічних об’єктів та процесів; - здатність розробляти і застосовувати методи і засоби контролю якості продукції та послуг; - здатність розробляти методики проведення експериментів і проводити експерименти на діючих макетах і зразках комп’ютеризованих діагностичних систем та їх підсистем, обробляти результати із застосуванням сучасних інформаційних технологій і технічних засобів.
Результати навчання: В результаті проходження практики студенти повинні отримати нові знання та уміння, які передбачені програмою підготовки спеціальності. -Мати здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі автоматизації та приладобудування, метрології та інформаційно-вимірювальної техніки, комп’ютеризованого технічного діагностування, метрологічного забезпечення приладами та засобами вимірювань, їх метрологічної перевірки і калібрування, що передбачає застосування метрології для вирішення прикладних діагностичних завдань галузей народного господарства; - вміти організувати та провадити вимірювання, технічний контроль і випробування; - вміти використовувати інформаційні технології при підбиранні та розробці програмного забезпечення для опрацювання вимірювальної інформації; - вміти пояснити та описати принципи побудови обчислювальних та вимірювальних підсистем та модулів, що використовуються при вирішення вимірювальних задач; Мати здатність до: -проведення пошуку та аналізу наукової та технічної літератури за тематикою досліджень; -узагальнювання інформації з літературних джерел та визначення мети, завдань та важливості досліджень, їх наукової новизни та практичної цінності; -отримування та аналіз результатів досліджень, проведення їх статистичного опрацювання; -проведення експериментальних досліджень з використанням обладнання та вимірювальних систем та оцінювання непевності отриманих результатів.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Увесь блок навчальних дисциплін освоєний до цього моменту Студентом
Короткий зміст навчальної програми: Підготовка студентів до інженерної діяльності з усвідомлення апробованих шляхів підбору або розробки вимірювальних систем; завдання - вивчення основних принципів побудови сенсорів, ознайомлення з рівнем фізичних явищ, які лежать в основі функціонування різноманітних сенсорів, що дають змогу зареєструвати досліджувані процеси. Студенти проходять практику на посадах молодшого iнженерно-технiчного персоналу згідно із штатним розкладом пiдприємства, де проводиться практика
Опис: Ознайомлення з Вимірювальним процесом на базі практики,його Структурою та Елементами. Вивчення основних етапів науково-виробничого процесу; Вивчити етапи дослідницько-конструкторської роботи під час проектування або використання засобiв вимірювань; Ознайомитись з особливостями сертифiкацiї продукцiї; Ознайомитись з метрологiчним забезпеченням технологічного процесу чи сертифiкацiйних випробувань; Виконати певні операції на одному з етапів технологічного процесу, характерного для пiдприємства, де проводиться практика.
Методи та критерії оцінювання: - поточний контроль знань студентів під час проведення занять; - оцінювання виконання практично-дослідницьких робіт; - проведення семестрового заліку.
Критерії оцінювання результатів навчання: Розподіл балів у 100-бальній шкалі Заліковий контроль (письмова частина) {50-балів} Заліковий контроль (усна частина) {50-балів}
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Наказ Міністерства освіти України від 08.04.1993 № 93 (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № 351 (v0351281-94) від 20.12.94) Про затвердження «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» / http://zakon.rada.gov.ua › z0035-93. Методичні рекомендації зі складання програми практики студентів вищих навчальних закладів Міністерства освіти України від 14.02.96 р. №31-5/97. / http://sites.znu.edu.ua › Metod_rekom_pro_rozrob_progr_prak Положення про організацію освітнього процесу в Національному університеті «Львівська політехніка», затверджене наказом ректора від 10.12.2015 р. № 235-10. / Збірник нормативних актів Національного університету «Львівська політехніка», Львів, вид. Львівської політехніки, 2018, с. 87 – 109. Положення про організацію проведення практики студентів Національного університету «Львівська політехніка», затверджене наказом ректора від 22.11.2017 р. № 265-10 / Збірник нормативних актів Національного університету «Львівська політехніка», Львів, вид. Львівської політехніки, 2018, с. 133 – 147. Порядок формування робочої програми навчальної дисципліни» затверджений наказом ректора від 24 червня 2016 року №118-06.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).