Архітектурне матеріалознавство
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.G17.00.O.038
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Архітектурне проектування та інженерія
Лектор: к.т.н., доц. Бродський Микола Олександрович, к.т.н., доц. Гладишев Дмитро Геннадійович, Лісних Лариса Іллівна
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: загальні компетентності:
ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК03. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.
ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
спеціальні (фахові) компетентності:
СК02. Здатність застосовувати теорії, методи і принципи фізико-математичних, природничих наук, комп’ютерних технологій для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення без бар’єрного архітектурно-містобудівного середовища.
СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування.
СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні, функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів.
СК10. Здатність до участі в підготовці архітектурно-планувальних завдань на проектування, в організації розробки архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних проєктів.
СК12. Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
СК13. Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності.
СК19. Здатність застосовувати теоретичні основи дизайну архітектурного середовища для розв’язання складних спеціалізованих задач.
СК22. Усвідомлення специфіки регіональних і місцевих передумов архітектурної діяльності.
Результати навчання: ПР03. Застосовувати теорії та методи фізико-математичних, природничих, технічних та гуманітарних наук для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування.
ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень.
ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування.
ПР09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів.
ПР14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно- оздоблювальних матеріалів.
ПР15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
ПР17. Застосовувати енергоефективні та інші інноваційні технології при проєктуванні архітектурних об’єктів.
ПР22. Враховувати, інтерпретувати в конкретні просторові рішення контраверсійні інтереси держави, міської спільноти, розробляти партисипативні варіантні рішення в складних містобудівних ситуаціях
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити:
Архітектурні конструкції
Кореквізити:
Будівельні конструкції
Короткий зміст навчальної програми: Лекційна частина курсу „Архітектурне матеріалознавство” складається з тринадцяти основних тем, матеріал яких знайомить студентів із професійною термінологією, номенклатурою і основними властивостями матеріалів та виробів, що використовуються в архітектурно-будівельній галузі.
Частина лабораторних занять закріплює та доповнює лекційну частину, на якій студенти досліджують реальні матеріали та вироби, що надає практичні вміння та навички для їх застосування у подальшому навчанні та архітектурній практиці.
Опис: Архітектурно-будівельні матеріали та вироби; Властивості архітектурно-будівельних матеріалів; Архітектурно-будівельні матеріали та вироби з природного каменю; Матеріали та вироби з деревини; Керамічні матеріали та вироби; Архітектурно-будівельні матеріали та вироби з мінеральних розплавів; Види металів та вироби з металів; Штучні архітектурно-будівельні матеріали та вироби на основі мінеральних зв’язних речовин; Залізобетон монолітний та збірний; Архітектурно-будівельні матеріали та вироби на основі полімерів та інших високомолекулярних органічних речовин; Захист матеріалів від дії агресивного середовища; Матеріали та вироби для внутрішнього оздоблення; Матеріали та вироби для зовнішнього оздоблення.
Методи та критерії оцінювання: Результати оцінювання рівня досягнення результатів навчання включають виконання поточного та залікового контролю знань.
Поточний контроль – виконання та захист лабораторних робіт.
Заліковий контроль проходить у формі тестового контролю.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (лабораторні роботи 15 шт.) - 45 балів. Тестовий контроль - 55 балів. Разом - 100 балів.
При оцінюванні лабораторних робіт враховуються такі критерії:
- повнота та правильність опрацювання теми (заповнення бланків лабораторних робіт);
- термін виконання роботи (протягом пари);
- захист роботи (відповіді на питання викладача).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Пушкарьова К.К., Кочевих М. Матеріалознавство для архітекторів та дизайнерів. – Київ, Ліра, 2018р.
2. Боброва Т.Б. Основи матеріалознавства. – К., 2016р.
3. Афтанділянц Є.Г., Зазимко О.В., Лопатько К.Г. Матеріалознавство. – К., 2020р.
4. Байер В.Е. Материаловедение для архитекторов, реставраторов и дизайнеров. – М.: Астрель, 2005р.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).