Перспективи розвитку дизайну та інформаційного середовища
Спеціальність: Дизайн
Код дисципліни: 7.022.01.O.009
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Візуальний дизайн і мистецтво
Лектор: Канд.мист., доц. Мельник Оксана Ярославівна
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Інтегральна компетентність - Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у галузі дизайну або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.
Загальні компетентності (ЗК):
ЗК 1. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
ЗК 2. Вміння виявляти, ставити та розв’язувати проблеми.
ЗК 3. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
ЗК 5. Здатність розробляти та керувати проектами.
ЗК 6. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.
Спеціальні компетентності (КС):
КС 1. Здатність здійснювати концептуальне проектування об’єктів дизайну з урахуванням функціональних, технічних, технологічних, екологічних та естетичних вимог (за спеціалізацією).
КС 2. Здатність проведення проектного аналізу усіх впливових чинників і складових проектування та формування авторської концепції проекту.
КС 4. Здатність забезпечити захист інтелектуальної власності на твори образотворчого мистецтва та дизайну.
КС 5. Володіння теоретичними і методичними засадами навчання та інтегрованими підходами до фахової підготовки дизайнерів; планування власної науково-педагогічної діяльності.
КС 8. Здатність вести ефективну економічну діяльність у сфері дизайну.
КС 9. Здатність створювати затребуваний на ринку та суспільно відповідальний продукт дизайну (товари і послуги).
КС 10.Вміння переконливо демонструвати споживачу привабливу культурну цінність та економічну вартість створеного креативного продукту.
Результати навчання: ПРН 1. Генерувати ідеї для вироблення креативних дизайн-пропозицій, вибудовувати якісну та розгалужену систему комунікацій, застосовувати передові світові концепції візуальної комунікації у мистецькій та культурній сферах.
ПРН 3. Обирати певну модель поведінки при спілкуванні з представниками інших професійних груп різного рівня, спираючись на загальновизнані етичні норми та цінності.
ПРН 4. Представляти результати діяльності у науковому та професійному середовищі в Україні та поза її межами.
ПРН 7. Критично осмислювати теорії, принципи, методи та поняття з різних предметних галузей для розв’язання завдань і проблем у галузі дизайну, вміти їх творчо поєднати для вирішення власної творчої проблеми.
ПРН 8. Здійснювати передпроектний аналіз із урахуванням усіх вагомих чинників, що впливають на об’єкт проектування
ПРН 12. Володіти базовими методиками захисту інтелектуальної власності; застосовувати правила оформлення прав інтелектуальної власності.
ПРН 13. Обирати оптимальні методи викладання матеріалу студентській аудиторії в межах фахових компетентностей; вміти програмувати, організовувати та здійснювати навчально-методичне забезпечення фахових дисциплін.
ПРН 14. Застосовувати інноваційні методи і технології роботи з матеріалом (за спеціалізаціями).
ПРН 17. Управляти процесом вироблення продукту дизайну (товарів і послуг) на різних етапах брендингу та ребрендингу (за спеціалізаціями).
КОМ1. Уміння спілкуватись, включаючи усну та письмову
комунікацію українською та іноземною мовами (англійською,
німецькою, італійською, французькою, іспанською);
КОМ2. Здатність використання різноманітних методів, зокрема
сучасних інформаційних технологій, для ефективно спілкування
на професійному та соціальному рівнях.
АіВ1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати
відповідні рішення.
АіВ2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж
усього життя з метою поглиблення набутих нових фахових
знань.
АіВ3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи,
самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з
дотриманням вимог професійної етики.
АіВ4. Здатність популяризувати надбання національної та
всесвітньої культурної спадщини, а також сприяти проявам
патріотизму, національного самоусвідомлення та
етнокультурної само-ідентифікації.
АіВ5. Здатність формувати екологічну свідомість і культуру
особистості, застосовувати екологічні принципи в житті та
професійній діяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні
навчальні дисципліни
Основні тенденції розвитку сучасного дизайну (КП)
Комплексне проектування
Семіотика дизайну
Теорія реклами і фірмовий стиль
Супутні і наступні
навчальні дисципліни
Перспективи розвитку дизайну та інформаційного середовища
Короткий зміст навчальної програми: Курс «Перспективи розвитку дизайну і інформаційного середовища» розрахований на один семестр навчання, охоплює 120 годин у 2-ому семестрі та структурно включає теоретичну частину, а також самостійну роботу. Курс передбачає розширене вивчення комунікативних аспектів дизайну, що визначають його функціонування у системах предметно-просторового, друкованого та цифрового середовища. Вивчення цього предмету забезпечує студентам розуміння суті інформаційного середовища та увиразнює практичну роль дизайну у його формуванні та естетичній організації.
Опис: ТЕМА 1. ІНФОРМАЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ У СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ КОНТЕКСТІ.
1.1. Вступна лекція. Загальна інформація про курс. Інформаційний дизайн. Ідея комунікативності у візуальному просторі. Роль дизайну в організації простору та часу в системі комунікацій.
1.2. Інформаційний дизайн як інструмент комунікації. Історичні аспекти розвитку. Технічні засоби та візуальні характеристики
1.3. Інфографіка як засіб візуалізації даних. Історичні аспекти розвитку інформаційної графіки. Види інфографіки. Способи візуалізації даних. Методика проектування.
ТЕМА 2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДИЗАЙН В СИСТЕМІ ПРЕДМЕТНО-ПРОСТОРОВОГО СЕРЕДОВИЩА.
2.1. Інформаційні та навігаційні системи в середовищі міста. Міське середовище та інформаційний дизайн.
2.2.Транспортні вузли. Орієнтація, навігація та реклама. Smart city.
2.3.Ідея комунікативності сучасного мистецтва. Інсталяція як об’єкт інформації. Стріт арт як об’єкт інформації.
2.4. Реклама в предметно-просторовому середовищі. Особливості формування рекламних носіїв у середовищі сучасних міст. Особливості сприйняття та методика проектування.
2.5. Мультимедіа в середовищі як носій інформації
ТЕМА 3. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДИЗАЙН В СИСТЕМІ ДРУКОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА.
3.1. Графічні знакові системи. Система візуальної ідентифікації. Знакування та інформування в туристичній інфраструктурі.
3.2. Синтез візуальної та вербальної інформації у друкованих носіях. Візуальна мова. Вербальна мова. Друковані видання та періодика.
3.3. Сучасні тренди в дизайні візуальних комунікацій. Загальні візуальні тренди в графічному дизайні. Дослідженя Pantone, Adobe, Shutterstock, Behance
ТЕМА 4. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДИЗАЙН В СИСТЕМІ ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА.
4.1. Інформаційне середовище ХХІ ст.
4.2. Засоби дизайну у цифровому інформаційному середовищі
4.3.Технологічні впровадження сучасності та інформаційний вплив на людину
4.4. Засоби дизайну у проектах соціального медіа маркетингу
Методи та критерії оцінювання: Визначення рівня знань студентів здійснюється такими методами контролю: опитування (підсумкове), тестування (поточне та підсумкове), контролем самостійної роботи студента. Екзамен є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне засвоєння навчального матеріалу з «Перспективи розвитку дизайну і інформаційного середовища» і не може бути зведена до рівня поточних форм контролю.
Критерії оцінювання результатів навчання: Протягом семестру студент може набрати до 40 балів (10 балів – поточний контроль, 30 – за виконання індивідуального науково-дослідного завдання). На екзамені – максимально 60 балів. Для допуску до екзамену студент повинен набрати за результатами поточного контролю не менше 25 балів.
Екзамен передбачає письмове тестування.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Навчально-методичне забезпечення
1. Електронний навчально-методичний комплекс «Перспективи розвитку дизайну та інформаційного середовища» розміщений у віртуальному навчальному середовищі НУ «Львівська політехніка» за адресою: https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=9990
2. Сформовані візуально-демонстраційні презентації для кожного лекційного заняття.
Рекомендована література
Базова
1. Даниленко, В. 2005. Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури: Монографія. Х.: ХДАДМ, Колорит, 243 с.
2. Даниленко В. Дизайн. Підручник. – Харків: ХДАДМ, 2003. – 320с.
3. Костенко А. Средства информации в архитектуре. – К.: Будівельник, 1984. – 112с.
4. Мак-Люен, Маршалл. Галактика Ґутенберґа: становлення людини друкованої книги / М. Мак-Люен ; пер. з англ. А. А. Галушки, В. І. Постнікова. — К. : Ніка-Центр, 2015. — 388 с.
5. Штець В. Візуальне сприйняття графічних зображень в сформованому міському середовищі. Вісник ХДАДМ, 2005, ч.6, С.91-96.
6. Яковець, І. О. (2014). Візуальні мистецтва в контексті розвитку культури інформаційного суспільства. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, (1), 121-125
7. Carter R., Day B., Meggs P., Typographic Design: Form and Communication. – NY: Van Nostrand Reinhold, 1993. – 278p.
8. Hollis R. Graphic Design. – London: Thames & Hudson world of art, 2001. – 232 p.
9. McLuhan M. Understanding Media: The Extensions of Man. — N.Y. : McGraw Hill. — 1964 с.
10. Shedroff N. Information Interaction Design: A Unifi ed Field Theory of Design. Information Design. The MIT Press, 2000. 376 р.
11. Smiciklas M. The Power of Infographics: Using Pictures to Communicate and Connect with Your Audience. Indianapolis, 2012. 189 р.
12. Tufte E. Visual Explanations: Images and Quantities, Evidence and Narrative. Cheshire: Graphic Press,1997. 156 p.
Додаткова:
13. Скляренко, Н., & Колосніченко, М. (2021). Стікери: засоби проєктування динамічної візуальної комунікації. Збірник наукових праць «Мистецтвознавчі записки», (40).
14. Udris-Borodavko, N. (2018). Дизайн національно ідентифікованих об’єктів візуальної комунікації в сучасній Україні як соціокультурна технологія. Вісник ХНУ імені ВН Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи», 40, 109-114.
15. Byars M. The Design Encyclopedia. – NY: John Wiley & Sons, Inc., 1994.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Перспективи розвитку дизайну та інформаційного середовища (курсовий проєкт)
Спеціальність: Дизайн
Код дисципліни: 7.022.01.O.010
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Візуальний дизайн і мистецтво
Лектор: Галишич Руслан Ярославович, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри ДОА
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Інтегральна компетентність (ІНТ)
ІНТ. Здатність розв'язувати складні задачі і проблеми у галузі дизайну або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.
Загальні компетентності (ЗК)
ЗК1. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
ЗКЗ. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
ЗК4. Здатність працювати в міжнародному контексті.
ЗК5. Здатність розробляти та керувати проектами.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності спеціальності (КС)
КС1. Здатність здійснювати концептуальне проектування об'єктів дизайну з урахуванням
функціональних, технічних, технологічних, екологічних та естетичних вимог (за спеціалізацією).
КС2. Здатність проведення проектного аналізу усіх впливових чинників і складових проектування та формування авторської концепції проекту.
КС6. Здатність застосовувати у практиці дизайну виражальні художньо-пластичні можливості різних видів матеріалів, інноваційних методів і технологій.
КС7. Здатність застосовувати засоби спеціального рисунка та живопису (за
спеціалізаціями), а також методики використання апаратних і програмних засобів комп'ютерних технологій. КС8. Здатність вести ефективну економічну діяльність у сфері дизайну.
КС9. Здатність створювати затребуваний на ринку та суспільно відповідальний продукт дизайну (товари і послуги).
Результати навчання: РН 1. Розробляти, формувати та контролювати основні етапи виконання проекту.
РН 2. Формувати проектні складові у межах проектних концепцій; володіти художніми та мистецькими формами соціальної відповідальності.
РН 3. Застосовувати сучасні методики концептуального проектування та здійснювати процес проектування з урахуванням сучасних технологій і
конструктивних вирішень, а також функціональних та естетичних вимог до об'єкта дизайну.
РН 4. Критично опрацьовувати художньо-проектний доробок українських і зарубіжних фахівців, застосовувати сучасні методики та технології наукового аналізу для формування авторської концепції, пошуку українського національного стилю.
РН 5. Представляти концептуальне вирішення об'єктів дизайну засобами
новітніх технологій, застосовувати прийоми графічної подачі при розв'язанні художньо-проектних завдань (за спеціалізаціями).
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни:
Перспективи розвитку дизайну і інформаційного середовища
Курсовий проект за темою магістерської кваліфікаційної роботи
Короткий зміст навчальної програми: Курс передбачає комплексну підготовку студентів за фахом, шляхом їх ознайомлення з основними теоретичними та практичними засадами, принципами й методами проектування графічних, об’ємно-просторових та мультимедійних систем. Практична робота робиться після короткого лекційного курсу, де подаються головні правила комплексного проектування. Розглядаються проектні методики графічного дизайну, предметного дизайну, дизайну середовища, та мультимедійного дизайну. Аналізуються особливі та спільні підходи у художньому проектуванні зі складними комплексними завданнями. Об’єкт проектування обирається студентом самостійно, після і згідно попереднього розгляду, актуальності, суспільного замовлення, вихідної соціальної та виробничо-споживчої ситуації, новизни. Стан проблематики проводиться за темою магістерського дослідження, що проводиться на попередніх та суміжних курсах. Курс передбачає розширене вивчення та засвоєння в художньому проектуванні методичних підходів і концепцій, які проявляються в дизайні візуальних комунікацій - у предметному дизайні, у дизайні середовища та у мультимедійному дизайні. Курс виявляє формотворчу суть графічних та предметно-просторових ансамблів, а також їх залежність від візуального комунікативного феномену, який по різному проваляється залежно від в природного, архітектурно-міського контексту чи медіапростору. Головна мета занять усвідомити характер становлення, розвитку та формування постмодерні стичних моделей творення матеріальної культури та способи застосування дизайн інструментарію та дизайн засобів у художньому проектуванні комплексних об’єктів.
Опис: 1. Вступ.
Графічний дизайн, як специфічна форма передачі інформації
за посередністю візуальних систем.
2.Особливості художньо-композиційного синтезу в дизайні
візуальних комунікацій та предметно-просторового дизайну.
3. Типологія видів і форм об’єктів дизайну візуальних
комунікацій та дизайну середовища, згідно функціонального,
комунікативного, та художньо-образного критеріїв оцінки.
4. Комплексні методики дизайну та особливості художнього
проектування графічних систем видовищних, спортивних
заходів в торгівельних просторах, в ландшафтному
середовищі в зоопарках, тощо.
5. Комплексність естетичної, візуально-комунікативної та
об’ємно-просторової складової дизайну – в поліграфії,
мультимедійному просторі в інтер’єрах та міському
середовищі.
Методи та критерії оцінювання: Невід'ємним компонентом освітнього процесу є діагностика, з допомогою якої визначається досягнення поставлених цілей. Діагностування розглядає результати з урахуванням способів їх досягнення, виявляє тенденції, динаміку дидактичного процесу. Важливим компонентом діагностування є контроль. Поточний контроль здійснюється по ходу навчання і дає можливість визначити ступінь сформованості знань, умінь, навичок
студентів, крім того стимулює відповідальність студентів за підготовку до кожного заняття. Підсумковий контроль покликаний визначити кінцеві результати навчання. Він охоплює всю систему знань, умінь і навичок. Здійснюється за наступною шкалою оцінювання: національною та ECTS.
Критерії оцінювання результатів навчання: Протягом семестру студент може набрати 100 балів за роботу на семінарах та виконання індивідуальних графічних завдань та за результатами перегляду курсової роботи (аудиторна та самостійна робота).
Поточний контроль (30%). Підсумковий контроль (70%): проектна частина та
захист роботи
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: • Eco U. A.. Theory of Semiotics. Bloomington, 1976.
• Fiske J. Introduction Communication Studies. London, N.Y., 1990.
• Айзенберг. М. Н. Менеджмент реклами. , 1991.
• Котлер. Ф. Основи маркетингу. , 1992.
• Крафт З. Захисна марка. Берлін, 1970.
•• Победин В. А. Знаки в графическом дизойне. Харків: Ранок Веста, 2001.
• Почепцов. Г. Г. Теорія комунікацій. К.: Спілка рекламістів України, 1996.
• Рамат Е. В. Формування фірмового стилю в системі маркетингових комунікацій. Маркетинг і реклама. 1998. № 5. С. 14–18.
• Ромат В. Е. Реклама. Харків., 2001.
• Утевська Ф. І. Невмирущі знаки. К.: Веселка , 1981.
• Юнг. К. Г. Архетип и симол. 1991.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).