Основи прикладної лінгвістики

Спеціальність: Філологія (прикладна лінгвістика)
Код дисципліни: 6.035.10.O.008
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Прикладна лінгвістика
Лектор: Олена Левченко
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета вивчення навчальної дисципліни «Основи прикладної лінгвістики» - ознайомити студентів з історією розвитку цього розділу мовознавства та основними його галузями (комп’ютерна лінгвістика; статистична лінгвістика; комп’ютерна лексикографія; термінознавство й термінографія; корпусна лінгвістика; переклад, зокрема машинний тощо), подавши узагальнену картину галузей практичної діяльності лінгвістів; визначити базові поняття прикладної лінгвістики; дати перелік досягнень та типових задач прикладної лінгвістики; показати роль сучасних технічних засобів та комп’ютерних систем найрізноманітнішого призначення у розвитку зазначеної галузі.
Завдання: Завдання навчальної дисципліни - студент має набути знань щодо базових понять прикладної лінгвістики та типових задач цієї галузі; засвоїти на початковому рівні термінологію низки галузей прикладної лінгвістики.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти має бути здатним продемонструвати такі результати навчання: ЗН: • 2.Здатність продемонструвати знання та розуміння еволюції парадигм мовознавства ХІХ-ХХІ століть; мати уявлення про лінгвістику як особливу науку, що вивчає онтологію мови як системи знаків, її структуру та функціональну спрямованість; розуміти принципи взаємовпливів мови й суспільства, мови й культури, мови і мислення, мови і релігії, мови та соціальних стратів; мати уявлення про мову як чинник об’єднання етносу, народу, нації. • 3.Здатність продемонструвати знання сучасних наукових лінгвістичних методів, які застосовують у лексикографії, корпусній та когнітивній лінгвістиці, соціолінгвістиці, психолінгвістиці, термінології, машинному перекладі та ін. • 4.Здатність продемонструвати знання та розуміння сутності мови як суспільного явища, її зв’язок з мисленням, культурою та суспільним розвитком народу; принциповий зв’язок мови і світу; походження і розвиток мови, її рівні; основні одиниці мови і мовлення; функціональні властивості мови. УМ: • 3.Здатність використовувати знання сучасних методів розроблення та оптимізації концепцій комп’ютерної реалізації моделей об’єктів і процесів інформатизації • 4.Здатність застосовувати знання про технічні та програмні засоби реалізації інформативних процесів; основи корпусної лінгвістики, основні напрямки комп’ютерної лінгвістики. • 7.Здатність самостійно опановувати нові знання, критично оцінювати набутий досвід з позицій останніх досягнень філологічної науки та соціальної практики. • 8.Здатність здійснювати фонологічний, семантичний, лексикологічний, морфологічний та синтаксичний аналіз мовного матеріалу; аналізувати різні типи дискурсу/тексту. • 12.Здатність використовувати технічні та програмні засоби реалізації інформаційних процесів; будувати алгоритми для розроблення прикладних програм, що опрацьовують лінгвальні дані. • 14.Здатність застосування операційних систем, системного програмного забезпечення, найбільш розповсюджених пакетів прикладних програм, інформаційних порталів Інтернет, володіння навичками комп’ютерного опрацювання інформації, створення корпусу бази даних з відповідним маркуванням та індексуванням. КОМ: • 1.Уміння спілкуватись, як в усній, так і письмовій комунікації українською мовою та двома іноземними мовами (англійською, німецькою чи японською, польською, чеською); здатність використання різноманітних методів, зокрема інформаційних технологій, для ефективно спілкування на професійному рівні. АіВ: • 2.Оволодіння робочими навичками працювати самостійно (курсові роботи), або в групі (лабораторні роботи та навички лідерства при їх виконанні), уміння отримати результат у рамках обмеженого часу з наголосом на професійну сумлінність та унеможливлення плагіату.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Основи теорії мовної комунікації Прикладний аналіз тексту Прикладна морфологія та синтаксис Основи автоматизованого опрацювання природної мови
Короткий зміст навчальної програми: Теоретична і прикладна лінгвістика. Завдання і напрямки прикладної лінгвістики. Методи прикладної лінгвістики. Семіотика. Знак і теорія знаків. Мовознавство на сучасному етапі: когнітивна лінгвістика. Оптимізація когнітивної функції мови. Комп’ютерна лінгвістика. Прикладні аспекти статистичної лінгвістики. Оптимізація епістемічної функції мови. Лексикографія. Комп’ютерна лексикографія. Термінознавство й термінографія. Корпусна лінгвістика. Оптимізація функціонування мови як засобу передавання інформації. Переклад. Машинний переклад. Оптимізація соціальної функції мови, функціювання мови як засобу впливу. Лінгвістичні аспекти теорії впливу: мовні механізми варіативної інтерпретації дійсності. Механізми варіативної інтерпретації дійсності в нейро-лінгвістичному програмуванні. Політична лінгвістика. Актуальні проблеми прикладної лінгвістики.
Опис: Теоретична і прикладна лінгвістика. Завдання і напрямки прикладної лінгвістики. Методи прикладної лінгвістики. Семіотика. Знак і теорія знаків. Мовознавство на сучасному етапі: когнітивна лінгвістика. Оптимізація когнітивної функції мови. Комп’ютерна лінгвістика. Прикладні аспекти статистичної лінгвістики. Оптимізація епістемічної функції мови. Лексикографія. Комп’ютерна лексикографія. Термінознавство й термінографія. Корпусна лінгвістика. Оптимізація функціонування мови як засобу передавання інформації. Переклад. Машинний переклад. Оптимізація соціальної функції мови, функціювання мови як засобу впливу. Лінгвістичні аспекти теорії впливу: мовні механізми варіативної інтерпретації дійсності. Механізми варіативної інтерпретації дійсності в нейро-лінгвістичному програмуванні. Політична лінгвістика. Актуальні проблеми прикладної лінгвістики.
Методи та критерії оцінювання: 1. Оцінювання усних відповідей та виконання практичних завдань на практичних заняттях. 2. Тестування з теоретичних питань дисципліни та виконання практичних завдань відбувається у ВНС під час семестру. 3. Презентація результатів виконання індивідуального завдання та колективного проєкту відбувається під час практичних занять. 4. Контрольний захід складається з письмової компоненти.
Критерії оцінювання результатів навчання: 1. Бали поточного контролю підраховуються до початку сесії. 2. Здобувач освіти, який виконав менше 50% робіт поточного контролю, вважається неатестованим. Для нього пропонується повторне вивчення дисципліни. 3. Здобувач освіти, який виконав більше 50% робіт поточного контролю, але не всі 100%, вважається недопущеним до екзамену та має можливість довиконати роботи поточного контролі і скласти іспит на комісії.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Базова Волошин В.Г. Комп’ютерна лінгвістика: Навчальний посібник. - Суми: ВТД „Університетська книга” , 2014. 381 с. Жуковська, В. В. "Вступ до корпусної лінгвістики: навчальний посібник." (2013). Карпіловська Є. А. Вступ до комп'ютерної лінгвістики. Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2013. 184 с. Партико З.В. Прикладна і комп’ютерна лінгвістика : Вступ до спеціальності : Навчальний посібник. Львів: Афіша, 2008. 224 с. Перебийніс В. І. Статистичні методи для лінгвістів. Вінниця: Нова кн., 2002. 168 с. Пещак М. М. Нариси з комп’ютерної лінгвістики. Ужгород: В-во „Закарпаття”, 1999. 200 с. Допоміжна Бобкова, Т. В. "До визначення корпусної лінгвістики в сучасному мовознавстві." Наукові записки Національного університету Острозька академія. Серія: Філологічна 45 (2014): 3-6. Бойко, М. І. "Українська комп’ютерна лексикографія: суспільні запити, проблеми та перспективи." науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету (2022): 12. Бук, С. "Статистичні характеристики лексики основних функціональних стилів української мови: спроба порівняння." Лексикографічний бюлетень (2006). Грязнухіна Т.О. Система багатомовного машинного перекладу // Мовознавство, 2001. N5. С.14-25. Демська-Кульчицька О. Базові поняття корпусної лінгвістики. // Українська мова. 2003. № 1. С. 40-45. Демська-Кульчицька О. Корпуси мов і один із можливих підходів до проектування корпусу текстів української мови // Лінгвістичні студії. Вип. 13. – Донецьк, 2005. – С. 8-16. Демська-Кульчицька О. Основи Національного корпусу української мови. – К.: Ін-т української мови, 2005. – 218 с. Жуковська, В. В. "Лінгвістичний корпус як новітній інформаційно-дослідницький інструментарій сучасного мовознавства." Вчені записки ТНУ ім. ВІ Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації (2020): 113-119. Засєкін, С. В. "Психолінгвістичні універсалії перекладу художнього тексту." (2012). Калимон, Ю. "Комп’ютерна лексикографія: виклики та перспективи." Актуальні питання іноземної філології 10 (2019): 112-118. Карпіловська Є.А. Бази даних і бази знань. // Карпіловська Є.А. Вступ до комп’ютерної лінгвістики. – Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2003. – С. 33-48. Карпіловська Є.А. Корпусна лінгвістика: предмет дослідження і завдання // Карпіловська Є.А. Вступ до комп’ютерної лінгвістики. – Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2003. – С. 73-92. Карпіловська Є.А. Машинні версії традиційних словників як основа для укладання комп’ютерних словників і тезаурусів // Мовознавство. – 1996. – № 4-5. Карпіловська Є.А. Системи машинного перекладу // Карпіловська Є.А. Вступ до комп’ютерної лінгвістики. – Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2003. – С. 150-161. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А. Морфемні структури слів у сучасній українській мові // Мовознавство. – 1991. – № 4. – С. 10-21. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Комарова Л.І. та ін. Морфемно-словотвірний фонд української мови як дослідницька та інформаційно-довідкова система // Мовознавство. – 1990. – № 6. – С. 41-50. Ковтуненко Л.С. Комп’ютерні аспекти лексикографічних систем // Мовознавство. – 1996. – № 4-5. Купріянов, Євген Валерійович. "Комп'ютерна лексикографія як проблема сучасного мовознавства (історичний аспект)." (2008). Пещак М.М. Стан і перспективи комп’ютерної лексикографії в Україні // Мовознавство. – 1996. – № 4-5. Романюк, С. "Застосування статистичних методів у лінгвістичних дослідженнях." Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія «Філологічна» Вип. 54 (2015): 134-137. Русанівський В.М., Тараненко О.О., Широков В.А. Теоретико-лінгвістичні засади та інформаційно-комп'ютерне забезпечення україномовних лінгвістичних інтелектуальних систем // Мовознавство. – 1996. – № 4-5. Русанівський В.М., Широков В.А. Інформаційно-лінгвістичні основи сучасної тлумачної лексикографії // Мовознавство. – 2002. – № 6. – С. 7-48. Широков В.А. Технологічні основи сучасної тлумачної лексикографії / Широков В.А., Рабулець О.Г., Шевченко І.В., Костишин О.М., Якименко К.М. // Мовознавство. – 2002. – № 6. – С. 49-86. Batori, Istvan S., Winfried Lenders, and Wolfgang Putschke, eds. Computational Linguistics/Computerlinguistik: An International Handbook on Computer Oriented Language Research and Applications/Ein internationales Handbuch zur computergestutzten Sprachforschung und ihrer Anwendungen. Vol. 4. Walter de Gruyter, 2008. Fillmore, Charles J. "Corpus Linguistics’ or'Computer-aided armchair linguistics'." Directions in corpus linguistics. Proceedings of Nobel Symposium. Vol. 82. 1992. Johnson, Keith. Quantitative methods in linguistics. John Wiley & Sons, 2011. Kennedy, Graeme. An introduction to corpus linguistics. Routledge, 2014. Koehn, Philipp. Statistical machine translation. Cambridge University Press, 2009. Kohler, Reinhard, and Christiane Hoffmann. Bibliography of quantitative linguistics. J. Benjamins, 1995. Kohler, Reinhard, and Gabriel Altmann. "Aims and methods of quantitative linguistics." Problems of Quantitative Linguistics (2005): 12-42. Kohler, Reinhard, Gabriel Altmann, and Rajmund G. Piotrowski, eds. Quantitative Linguistik/Quantitative Linguistics: Ein internationales Handbuch/An International Handbook. Vol. 27. Walter de Gruyter, 2008. Pollach, Irene. "Taming textual data: The contribution of corpus linguistics to computer-aided text analysis." Organizational Research Methods 15.2 (2012): 263-287. Vogel, Friedemann, Hanjo Hamann, and Isabelle Gauer. "Computer-assisted legal linguistics: corpus analysis as a new tool for legal studies." Law & Social Inquiry 43.4 (2018): 1340-1363. 9. Інформаційні ресурси НМК, розміщений у ВНС Національного університету «Львівська політехніка». Електронний корпус української мови (www.mova.info/corpus.aspx) Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980). http://sum.in.ua/s/shum Grac v.16 http://uacorpus.org/ FreeLing (http://nlp.lsi.upc.edu/freeling/). Stanford CoreNLP (https://stanfordnlp.github.io/CoreNLP) Textrazor (https://www.textrazor.com/demo) GlossaNet - online press watch & linguistic search engine KH Coder - quantitative content analysis and text mining software myCAT - concordancer NoSketch Engine - corpus management system KonText - corpus management system Unitex/GramLab - corpus processing suite #Lancsbox - software package with several text analysis tools AdTAT - concordancing tool AntConc - corpus analysis toolkit for concordancing and text analysis CorpusEye - online corpus search interface Linguistic Toolbox - concordancer with integrated part-of-speech tagger PowerConc - concordancer Reverso Context - online search engine and mobile application for translators TranslatorBank - text analysis software for translators and interpreters FreeLing, OpenCalais, AlchemyAPI, Eureka Engine, ISPRAS API Texterra, DBPedia Spotlight, Yahoo! Content Analysis, CiceroLite, Stanford NER, Apache cTAKES, TextMF, PullEnti, LingPipe, Томита-парсер, TEXToCAT, RCO Fact Extractor SDK, OntosMiner, X-Files, AskNet, ABBYY Intelligent Tagger, NetOwl Extractor, DictaScope Tokenizer, XANALYS Indexer, Rosette Sentimental, Eureka Engine, ISPRAS API Texterra, TextBlob, Pattern, SentiStrength, DictaScope, RCO, AlchemyAPI, Sentiment140, ConveyAPI, BrandSpotter, Fuxi API, NetOwl Extractor, zamgi
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).