Деформаційна поведінка сплавів в умовах оброблення тиском
Спеціальність: Прикладне матеріалознавство
Код дисципліни: 6.132.03.E.041
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Матеріалознавство та інженерія матеріалів
Лектор: Ігор ЛЕМІШКА
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
загальні компетентності:
- Знання й розуміння інженерних наук, які лежать в основі прикладного матеріалознавства, на рівні, необхідному для досягнення інших результатів програми, у тому числі достатня обізнаність в їх останніх досягненнях.
- Знання природи деформації та руйнування матеріалів, принципів створення матеріалів із заданими механічними властивостями.
- Знання технологічних процесів виготовлення, оброблення, випробування матеріалів та виробів, методів їх проектування і впровадження.
фахові компетентності спеціалізації:
- Здатність за допомогою нормативно–технічних документів, в умовах лабораторії дати комплексну оцінку матеріалу щодо їх відповідності вимогам.
- Здатність використовуючи відомості щодо технології виробництва матеріалу та виробу, за допомогою певних положень та науково-технічної літератури, в умовах лабораторії або контрольного підрозділу цеху прогнозувати можливі види дефектів та визначати засоби їх виявлення.
- Здатність під час підготовки виробництва розраховувати температурні поля у виробі під час його нагрівання або охолодження та поля напружень у виробі, виконувати розрахунки динаміки розвитку дифузійних процесів розподілу компонентів в об’ємі виробу та інших супутніх явищ.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
- Уміння поєднувати теорію і практику для вирішення прикладних завдань матеріалознавства.
- Уміння здійснювати технологічне забезпечення виготовлення матеріалів та виробів з них.
- Вміння застосовувати концепції бережливого виробництва та загальні принципи зниження виробничих витрат у галузі матеріалознавства.
- Здатність використовувати знання в галузях металургії, технології матеріалів, матеріалознавства для спілкування на професійному та соціальному рівні.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Вища математика
Фізика
Прикладна механіка
Короткий зміст навчальної програми: В результаті вивчення дисципліни, фахівець повинен знати: фізичні основи пластичної деформації; вплив температурно-швидкісних умов обробки тиском на пластичність металічних матеріалів; технологічні основи отримання заготовок методами прокатування, вільного кування, гарячого і об’ємного штампування, холодного листового штампування, пресування, волочіння, штампування вибухом; інструмент і обладнання, які використовуються при обробці тиском; фізико-хімічні характеристики змащувально- охолоджуючих рідин, що використовуються в умовах обробки тиском. Підготовлений фахівець повинен вміти: проводити вибір технологічних процесів обробки тиском з врахуванням властивостей матеріалу заготовки; розрахувати оптимальні технологічні процеси отримання заготовок методами вільного кування, гарячого об’ємного штампування, холодного листового штампування, розрахувати зусилля при обробці тиском, вибирати обладнання для обробки; проводити контроль якості заготовок, аналізувати причини появу різних видів браку при обробці тиском, подавати рекомендації по його усуненню.
Опис: 1. Оброблення металу тиском. Основні поняття. Класифікація.
2. Вальцювання або прокатка. Види вальцювання використання.
3. Вальцювальне виробництво. Металопрокат. Класифікація прокату.
4. Волочіння. Загальний опис. Волочильний інструмент. Об’єкти обробки. Обладнання.
5. Екструзія. Види екструдерів Технологія екструзії. Особливості застосування.
6. Пресування металу. Загальні характеристики. Технологія пресування. Інструмент та застосування.
7. Вільне кування. Суть процесу кування, заготовки, матеріали та вироби.
8. Штампування. Види штампування. Технологія процесу. Застосування.
Методи та критерії оцінювання: Опитування та допуск до виконання лабораторних робіт;
Захист лабораторних робіт;
Тестування;
Виконання лабораторних робіт за індивідуальними завданнями;
Критерії оцінювання результатів навчання: Завданням поточного контролю є систематична перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу, виконання лабораторних робіт, умінь самостійно опрацьовувати написання звіту, реферату, здатності публічно, письмово чи в електронному форматі представляти певний матеріал. Підготовка, виконання та захист звітів з лабораторних робіт оцінюються 1-2 балами за групову лабораторну та 2-4 балами за роботу, виконану за індивідуальним завданням.
Завданням підсумкового екзаменаційного контролю є підсумкова перевірка глибини засвоєння студентом програмного матеріалу дисципліни, логіки та взаємозв'язків між окремими її розділами, здатності до творчого використання набутих знань; уміння сформувати своє ставлення до певної фахової проблеми, яка випливає зі змісту освітнього компонента тощо.
Оцінювання усних та письмових тестових завдань екзаменаційного контролю залежить від форми тестового завдання:
4. правильний варіант відповіді на закриті тестові завдання першого рівня складності з однією правильною відповіддю оцінюють у 2…4 бали, неправильний – 0 балів. На ці завдання не може бути проміжної оцінки;
5. правильні відповіді на закриті тестові завдання другого і третього рівнів складності з вибором декількох правильних відповідей, на встановлення відповідності, вкладені відповіді, пропущені слова та правильну послідовність, які залежно від складності оцінюються у 4…10 балів.
Критеріями оцінювання відповідей та виконання завдань є:
• повнота розкриття питання;
• цілісність, систематичність та аргументованість;
• логіка викладення, культура мовлення;
• аналітичні міркування, уміння робити порівняння, висновки;
• акуратність оформлення письмової роботи.
Оцінювання результатів навчання студента здійснюють відповідно до 100-бальної шкали
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. В. Попович, В. Попович. Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство. Підручник. — Львів: Світ. 2006. — 623 С.
2. Махорт А.В., Чумак М.Г. Термічна обробка металів: Навч. посібник. — К.: Либідь, 2002. — 512 с
3. Попович В. Технологія конструкційних матеріалів та матеріалознавство: Навчальний
посібник для вищих навчальних закладів: у 2-х кн. Книга II, - Суми: ВТД "Університетська книга", 2002. — 260 с.
4. Попович В. Технологія конструкційних матеріалів та матеріалознавство: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів: у 2-х кн. Книга 1 (Частина І, II і III). -Львів, 2002. — 264 с.
5. Технологія конструкційних матеріалів. /М.А.Сологуб, І.О.Рожнецький, О.І.Некоз та
ін. // Під ред. М.А.Сологуба. — 2 вид., виправ, та доп.: Підручник для студентів механічних спеціал. Вищих навч. закл. — К.: Вища шк., 2001. — 274 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).