Навчальна практика
Спеціальність: Прикладне матеріалознавство
Код дисципліни: 6.132.03.O.035
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Матеріалознавство та інженерія матеріалів
Лектор: Лемішка Ігор Анатолійович
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми, пов'язані з розробкою, застосуванням, виробництвом та випробуванням металевих, неметалевих та композиційних матеріалів та виробів на їх основі, у професійній діяльності та у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів фізики, хімії та механічної інженерії й характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.
Здатність працювати автономно.
Здатність працювати в команді.
Здатність використовувати практичні інженерні навички під час вирішення професійних завдань.
Здатність організовувати роботу відповідно до вимог безпеки життєдіяльності й охорони праці.
Результати навчання: Обізнаність з правилами безпеки життєдіяльності, вимогами охорони праці та виробничої санітарії.
Уміння визначати екологічно небезпечні і шкідливі фактори професійної діяльності шляхом попереднього аналізу та корегувати зміст діяльності для попередження негативного впливу на навколишнє середовище.
Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Металографія
Виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи
Короткий зміст навчальної програми: Особливість підготовки бакалаврів за спеціальністю 132 «Матеріалознавство» поля¬гає в тому, що навчальна практика може проводитися і в науково-дослідних інститутах, і на під-приємствах машинобудування та теплоенергетики, зокрема у відділах металографії, дефекто-скопії, термічної обробки тощо та центральних заводських лабораторіях.
Важливість проходження названої практики полягає в тому, що студентам надається можливість набути практичних навичок у сфері реального виробництва, а також випробувати свої теоретичні знання в якості інженерів.
Практика студентів вищих навчальних закладів є невід'ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців. Вона спрямована на закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання, набуття і удосконалення практичних навичок і умінь за відповідною спеціальністю.
У період проходження практики, на основі здобутих під час навчання знань, формуються професійні уміння і навички з підготовки та прийняття самостійно обґрунтованих організаційно-економічних рішень у реальних умовах виробництва, проводиться робота зі створення та оцінки ефективності рішень, що використовуються для створення технологічних карт, новітніх підходів та розвитку творчих здібностей студентів.
Опис: Ознайомлення з нормативною документацією з охорони праці та пожежної безпеки і проходження інструктажу з реєстрацією у відповідному журналі
Ознайомлення і історією та особливістю роботи бази практики
Літературний огляд згідно з поставленим завданням
Обґрунтування актуальності досліджень
Вибір методик для вирішення поставленого завдання
Методи та критерії оцінювання: Керівник практики від кафедри проводить збори зі студентами перед початком практики, інструктаж з техніки безпеки (з обов’язковим записом у відповідному журналі), розробляє та затверджує у встановленому порядку план проходження практики, видає студентам заповнені бланки «Завдання та результати проходження практики» (Додаток 1) та (за потреби) «Скерування на практику» (Додаток 2), контролює прибуття студентів на базу практики, систематично перевіряє робочі записи щодо виконання поставленого завдання, налагоджує зв’язки з керівником від бази практики з метою оперативного вирішення поточних питань, приймає залік в складі комісії.
Критерії оцінювання результатів навчання: Після закінчення терміну практики студент оформляє та подає звіт на кафедру. Для узагальнення результатів роботи, виконаної студентом під час практики та підготовки звіту відводиться 2 – 3 дні в кінці практики. Звіт студента з практики повинен відповідати правилам оформлення наукових звітів дотриманням ЄСКД, державних стандартів тощо. Матеріали звіту повинні відповідати темі магістерської роботи.
У звіті коротко і конкретно описується робота, яка особисто виконана студентом, не допускається дослівного переписування матеріалів баз практики, а також цитування літературних джерел без посилань. Структура і зміст звіту з практики повинні відповідати усім етапам наукового дослідження і його логічній послідовності.
Складений студентом звіт повинен мати послідовну структуру з таких розділів: теоретичний, експериментальний, аналітичний і проектний.
Звіт повинен бути пронумерований, скріплений та містити такі елементи:
1. Титульна сторінка;
2. Заповнений бланк «Завдання та результати проходження практики» (Додаток 2) роздруковується на одному аркуші (двосторонній друк) з відмітками про проходження практики і характеристикою та оцінкою роботи студента керівником від бази практики (2-га сторінка звіту);
3. Календарний план виконання робіт з відмітками керівника;
4. Вступ (обґрунтування актуальності теми магістерської дипломної роботи, визначення наукової проблеми дослідження, мети, завдань, об’єкту і предмету дослідження);
5. Основна частина звіту з конкретним описом роботи, виконаної студентом під час практики та її результатів:
– опрацювання літературних джерел за тематикою дослідження;
– вибір та обґрунтування методик досліджень;
– результати проведених досліджень та їх опрацювання.
6. Апробація результатів дослідження – підготовка до опублікування наукової статті, тез, виступу на конференції, тощо.
7. Висновки та пропозиції;
8. Список використаної літератури;
9. Додатки (таблиці, графіки, результати та методика розрахунків тощо за необхідності).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: [1] Callister W.D., Rethwisch D.G. Materials Science and Engineering: An Introduction. 10th ed. – Wiley, 2018. – 992 p. ISBN 978-1-119-40986-1.
[2] Abbaschian R., Reed-Hill R.E. Physical Metallurgy Principles. 4th ed. – Cengage Learning, 2008. – 800 p. ISBN 978-0-495-66835-7.
[3] Shackelford J.F. Introduction to Materials Science for Engineers. 8th ed. – Pearson, 2015. – 704 p. ISBN 978-0-13-382665-4.
[4] MIT Department of Materials Science and Engineering. 3.014 Materials Laboratory [Electronic resource]. – MIT OpenCourseWare. – Available at: https://ocw.mit.edu/courses/materials-science-and-engineering/3-014-materials-laboratory-fall-2006/
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).