Сучасна українська мова в засобах масової комунікації

Спеціальність: Журналістика
Код дисципліни: 6.061.00.O.020
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Українська мова
Лектор: викладач Шмілик Ірина Дмитрівна
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Спрямувати студентів вдосконалювати теоретичні знання з української мови та систематизувати мовний матеріал, розвивати лінгвістичне мислення, засвоювати глибше мовні закони і категорії, мовознавчу термінологію, поглиблювати вивчення основних розділів сучасного українського мовознавства.
Завдання: Унаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен продемонструвати такі результати навчання: 1. Об’єднати різнотипні відомості з української мови в цілісну систему, що враховує досягнення мовознавчої науки; 2. Сформувати поняття мовної норми, яка цементує знання з основ різних мовознавчих дисциплін; 3. Виробити належну культуру мовлення, що забезпечить високий рівень мовного спілкування, сприятиме підвищенню загальної культури особистості та спілкування в цілому; 4. Усвідомити проблеми українського правопису, що дозволить підвищити рівень грамотності студентів. 5. Набути стійкі навички культури усного й писемного мовлення, оволодіти нормами літературної мови та мовного етикету. 6. Опанувати фонетичні, лексикологічні, граматичні, правописні та мовностилі¬¬стичні явища і тенденції оволодіти різними аспектами і нюансами української мови. 7. Розвинути гуманітарно-філологічне мислення.
Результати навчання: Інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі соціальних комунікацій, що передбачає застосування положень і методів соціальнокомунікаційних та інших наук і характеризується невизначеністю умов. Загальні компетентності: 1. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях. 2. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. 3. Здатність спілкуватися державною мовою. Результати навчання 1. Оцінювати діяльність колег з точки зору зберігання та примноження суспільних і культурних цінностей і досягнень. 2. Вільно спілкуватися з професійних питань, включаючи усну, письмову та електронну комунікацію, українською мовою. 3. Використовувати необхідні знання й технології для виходу з кризових комунікаційних ситуацій на засадах толерантності, діалогу й співробітництва.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Українська мова (за професійним спрямуванням) Практична стилістика української мови Журналістська майстерність
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна передбачає вивчення стилістично-практичних аспектів сучасної української літературної мови ; етапів її становлення і розвитку; її ролі як офіційно-державної мови в суспільному житті українського народу; місця української мови серед інших слов’янських та європейських мов; лінгвістичних характеристик (властивостей) сучасної української мови, джерел її збагачення та вдосконалення; фонетичних, лексикологічних та граматичних (морфолого-синтаксичних) законів української мови та засобів їх реалізації; наукових засад української орфографії та основних правописних норм сучасної української літературної мови; стилістично-практичних аспектів сучасної української мови, її форм (усної і писемної), літературних норм сучасної української мови, питань культури мовлення та мовного етикету; публіцистичного стилю.
Опис: Історія українського правопису. Політико-психологічний аспект проєкту правопису 1999-го року. Пропоновані зміни до чинного правопису: а) фонетичні; б) морфологічні; в) власне правописні. Мова як складова національної ідеології. Теорії походження української мови. Національна та літературна українська мова. Історія української літературної мови. Мовна норма. Суть словникарства. Енциклопедичні словники. Самобутність української лексики. Однозначність та багатозначність слів української мови. Пряме і переносне значення. Омоніми. Лексико-семантичні зв’язки між словами: пароніми, антоніми, синоніми. Лексика з погляду походження (споконвічна та запозичена). Лексика української мови зі стилістичного погляду. Лексика української мови з погляду вживання. Типові порушення лексичної норми. Суть, джерела, класифікація фразеологізмів. Лексичний склад фразеологізму. Системні відношення у фразеологізмах. Типові порушення фразеологічної норми. Самобутність української фонетики. Фонетична, фонематична та практична транскрипція. Звукові зміни у мовленнєвому потоці. Типові порушення фонетичної норми. Наголос (акцентуація) в українській мові. Морфеміка як мовознавчий розділ. Словотвірна система сучасної української мови. Типові порушення словотвірної норми. Морфологія як розділ граматики. Особливості іменників ІІ відміни однини чоловічого роду. Порушення морфологічної норми іменника. Прикметник як частина мови. Займенник як частина мови. Числівник у граматичній системі української мови. Зв’язок числівника з іменником. Порушення морфологічної норми числівника. Дієслово як частина мови. Категорії дієслова. Архаїчні (атематичні) дієслова. Дієприкметник. Форма на -но, -то. Дієприслівник. Порушення морфологічної норми дієслова. Прислівник як частина мови. Службові слова у граматичній системі мови. Синтаксис як розділ граматики. Словосполука. Особливості керування. Синтаксис простого речення. Типи речень. Особливості зв’язку підмета з присудком. Другорядні члени речення. Односкладні речення. Синонімія односкладних речень. Складне речення. Багатокомпонентне складне речення. Способи відтворення чужого мовлення. Складні форми організації мовлення. Порушення синтаксичної норми. Загальні та індивідуальні вимоги до усного мовлення. Особливості плеоназму та тавтології в мовленні. Невербальні засоби спілкування (поза, міміка, жести тощо). Стандартні етикетні ситуації.
Методи та критерії оцінювання: залік: поточний контроль: 100 балів (усне опитування, контрольні роботи)
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання знань студентів відбувається на підставі таких критеріїв: • правильність відповідей (правильне, чітке, достатньо глибоке викладення теоретичних понять); • ступінь усвідомлення програмного матеріалу і самостійність міркувань; • рівень використання наукових (теоретичних) знань; • вміння використовувати засвоєний теоретичний матеріал під час виконання творчих практичних завдань. • відповіді студентів оцінюють з погляду логічності, чіткості, виразності викладу.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Вознюк Г. Л., Булик-Верхола С. З., Василишин І. П., Гнатюк М. В., Ментинська І. Б., Шмілик І. Д. Українська мова (за професійним спрямуванням). За новою програмою: навчальний посібник-практикум. Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2020. 324 с. 2. Микитюк О. Р. Сучасна українська мова: самобутність, система, норма: навч. посібник. Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2020. 440 с. 3. Середницька А. Я., Куньч З. Й. Українська мова за професійним спрямуванням: навч. посіб. / За ред. Г.Л. Вознюка. Київ: Знання, 2010. 211 с. 4. Український правопис. Київ: Наукова думка, 2019. 391 с. 5. Фаріон І. Д. Мовна норма: пошук істини: навчальне видання, посібник. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2017. 256 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).