Комп'ютерні моделі аналізу та прогнозування еколого-економічної діяльності
Спеціальність: Комп'ютерний еколого-економічний моніторинг
Код дисципліни: 7.122.08.O.004
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Інформаційних систем і технологій
Лектор: старший викладач Угрин Л.Є.
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвитоку студентів компетентностей:
загальних:
1. ІНТ. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі комп’ютерних наук та інформаційних технологій або у процесі навчання, що пов’язані з комп’ютерним еколого-економічним моніторингом.ЗК1. здатність застосування знань в галузі фундаментальних наук для засвоєння професійних дисциплін;
2. ЗК2. володіння навичками в галузі комп’ютерних наук та інформаційних технологій, зокрема комп’ютерному еколого-економічному моніторингу;
3. ЗК4. здатність до аналізу та синтезу;
4. ЗК5. здатність застосувати знання на практиці;
5. ЗК6. здатність до навчання;
6. ЗК7. здатність породжувати нові ідеї (креативність).
7. ЗК9. здатність розв’язувати поставлені задачі та приймати відповідні обґрунтовані рішення;
8. ЗК10. визначеність та наполегливість при виконанні отриманих завдань та відповідальність за якість виконуваної роботи.
фахових:
1. ФК1. практичні навички з предметної області;
2. ФК2 знання, розуміння і використання сучасних інформаційних технологій;
3. ФК4 здатність продемонструвати знання і розуміння принципів створення та функціонування інформаційних продуктів, систем та комплексів;
4. ФК9 вміння та навички роботи з хмарними сервісами;
5. ФКС1 здатність до аналізу систем управління навколишнім середовищем;
6. ФКС2. здатність проектувати інформаційну систему, використовуючи моделі елементів системи;
7. ФКС3 володіння методами моделювання комп’ютерних систем та мереж з використанням спеціалізованих програмних засобів;
8. СКС5 здатність формулювати задачі дослідження екологічних та економічних задач територій та підприємств;
9. СКС6 навички побудови моделей процесів та потоків даних для аналізу функціональності об’єктів предметної області.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен:
знати: види моделей аналізу та прогнозування еколого – економічної діяльності;
уміти: застосовувати математичні методи до моделювання екосистем; використовувати наявні комп’ютерні моделі для прогнозування стану навколишнього середовища; проводити прогнозування еколого-економічний діяльності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
УМ1. використовувати набуті теоретичні знання і практичні навички в процесі створення програмних продуктів;
УМ3. удосконалення та розвитку як існуючих так і новостворюваних ІС;
УМ4. аналізувати особливості функціонування складних інформаційних систем;
УМ5. використовувати різні джерела інформації, формувати інформаційне забезпечення створення новітніх рішень в сфері ІТ;
УМ8. аналізувати сучасні тенденції та перспективи розвитку ІТ;
УМ10. створювати схему експерименту для дослідження розроблюваної комп’ютерної системи;
УМ11. аналізувати результати дослідження з точки зору порівняльного аналізу розробленої системи з системами-аналогами;
УМ12. на основі прийнятих даних створювати математичні моделі для дослідження систем комп’ютерного еколого-економічного моніторингу;
АіВ1. здатність адаптуватися до нових умов;
АіВ3. здатність презентувати результати роботи;
АіВ4. здатність прогнозувати тенденції суспільного, науково-технічного та цивілізаційного розвитку та будувати власну стратегію коекзистенції у відповідності з ними.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Моделювання систем, Геоінформаційні системи і моніторинг навколишнього середовища
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Комп’ютерні моделі аналізу та прогнозування еколого – економічної діяльності» складається з розділів: методи аналізу і моделювання екосистем, екологічний моніторинг, його задачі, види, інформаційні технології та засоби, принципи прогнозування якості довкілля. Внаслідок вивчення навчальної дисципліни фахівець повинен знати про принципи кібернетичного підходу до опису екосистем, про особливості екологічних систем з позиції моделювання, про основні принципи, завдання, методи та засоби моделювання, види й суть комп’ютерних моделей, що застосовуються в екології для вирішення задач експертної оцінки та прогнозування стану навколишнього середовища.
Опис: Тема 1. Методи аналізу і моделювання екосистем
Особливості сучасної екологічної ситуації. Моделі та їх класифікація. Мікроекосистеми. Принципи побудови статистичних моделей екопроцесів.
Властивості соціо екосистем. Екологічна експертиза стану середовища. Інформаційне забезпечення контролю шкідливих викидів техногенних систем для охорони довкілля.
Методи аналізу і моделювання екосистем. Роль, місце, етапи і засоби математичного моделювання.
Тема 2. Екологічний моніторинг, його задачі, види, інформаційні технології та засоби.
Екологічний моніторинг. Задачі екологічного моніторингу, класифікація та рівні його організації. Роль і місце екологічного моніторингу. Рівень забруднення природного середовища. Моніторинг атмосферного повітря, поверхневих вод, грунтів.
Хімічні, фізико – хімічні, фізичні, біологічні та біохімічні методи кількісного аналізу концентрації хімічних елементів у довкіллі
Тема 3. Принципи прогнозування якості довкілля.
Принципи прогнозування якості довкілля. Проблематика екологічного прогнозування. Екосистема як об’єкт прогнозування.
Основні поняття (прогноз та прогнозування). Класифікація екологічних прогнозів. Класифікація методів прогнозування.
Економічний механізм природо використання і охорони навколишнього середовища.
Методи та критерії оцінювання: Методи контролю знань та умінь здобувача при вивченні дисципліни включають:
1. Поточний контроль роботи здобувача:
за допомогою усного опитування під час допуску до лабораторних занять;
захист виконаних лабораторних робіт;
виконання індивідуальних робіт;
робота у ВНС
2. Підсумковий (екзаменаційний) контроль:
Складання екзаменаційного контролю передбачає виконання письмової та усної компонент.
Письмова компонента включає практичні завдання, які потрібно розв’язати на основі вивчених лекцій. Усна компонента передбачає пояснення виконаних практичних завдань.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (ПК): 40 балів
Лабораторні роботи: 7*3бали = 21 балів
Виконання індивідуального завдання: 8 балів
Захист індивідуального завдання: 5 балів
Екзаменаційний контроль: 60 балів
Письмова компонента: 50 балів
Усна компонента: 10 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Лаврик В.І. Моделювання і прогнозування стану довкілля. Підручник. – К.: Академія. – 2010.. 400с.
2. Богобояший В.В., Курбанов К.Р., Палій П.Б., Шмандій В.М. Принципи моделювання і прогнозування в екології. Підручник. –К.: Центр навчальної літератури, 2004 – 216с.
3. Державний екологічний моніторинг. / Міністерство екології та природних ресурсів Укріїни.
4. Лиса .Н.К. Інформаційні та лазерні технології контролю концентрації продуктів згорання в енергоблоках електростанцій. – Львів. 2012. – 250с.
5. Моніторінг Довкілля: підручник / М.О. Клименко, А.М. Прищепа, Н.М. Вознюк. – К.: Видавничий центр ,,академія,, 2006.- 360с.
6. Скіп Б. Моделювання та прогнозування стану довкілля. Навчальний посібник Ч. І і ІІ. – Чернівці ,,Рута,, - 2004.- 65с., 56с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).