Теорія комунікації і сучасний медіадискурс

Спеціальність: Соціологія та розвиток людських ресурсів
Код дисципліни: 6.054.03.O.007
Кількість кредитів: 7.00
Кафедра: Соціологія та соціальна робота
Лектор: професор Климанська Л.Д.
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета вивчення навчальної дисципліни полягає у: ? озброєнні майбутніх фахівців знаннями, вміннями і навичками, необхідними для ведення професійної та популяризаторської роботи з цієї дисципліни; ? сприянні розширенню наукового кругозору за допомогою звернення до міждисциплінарних наукових знань, залучених даних близькоспоріднених наук (лінгвістики, філософії, семіотики, міжкультурної комунікації, лінгвокультурології, літературознавства) виробленню в них аналітичних підходів у розгляді питань, що носять проблемний характер; ? формуванні у студентів самостійного, творчого осмислення фактів основних проблем теорії комунікації з урахуванням тенденцій в розвитку цієї науки; ? ознайомленні студентів з методикою наукових досліджень у сфері комунікації та масової комунікації, сучасного медіадискурсу.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: ЗК 01. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях. ЗК 05. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності). ЗК 15. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети фахові компетентності: ФК 7 Здатність презентувати результати соціологічних досліджень для фахівців та нефахівців. ФК 8. Здатність дотримуватися у своїй діяльності норм професійної етики соціолога.
Результати навчання: Використовувати понятійний апарат соціології в освітній, дослідницькій та інших сферах професійної діяльності. Розуміти історію розвитку соціології, її сучасні концепції та теорії, основні проблеми. Застосовувати положення соціологічних теорій та концепцій до дослідження соціальних змін в Україні та світі. Пояснювати закономірності та особливості розвитку і функціонування соціальних явищ у контексті професійних задач. Вільно спілкуватися державною та іноземною / іноземними мовами усно і письмово з професійних питань. Ефективно виконувати різні ролі (зокрема організатора, комунікатора, критика, генератора ідей, виконавця тощо) у команді в процесі вирішення фахових задач. Обґрунтовувати власну позицію, робити та аргументувати самостійні висновки за результатами досліджень і аналізу професійної літератури. Вміти розробляти програму соціологічного дослідження. Володіти навичками збору соціальної інформації з використанням кількісних та якісних методів. Презентувати результати власних досліджень для фахівців і нефахівців. Знати та дотримуватися етичних норм професійної діяльності соціолога. Концептуальні наукові та практичні знання. Критичне осмислення теорій, принципів, методів і понять у сфері професійної діяльності та/або навчання. Поглиблені когнітивні та практичні уміння/навички, майстерність та інноваційність на рівні, необхідному для розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності або навчання. Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень, власного досвіду та аргументації Спілкування з професійних питань, у тому числі іноземною мовою, усно та письмово. Управління складною технічною або професійною діяльністю чи проектами. Спроможність нести відповідальність за вироблення та ухвалення рішень у непередбачуваних робочих та/або навчальних контекстах. Формування суджень, що враховують соціальні, наукові та етичні аспекти. Здатність продовжувати навчання із значним ступенем автономії.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: кореквізити • Українська мова (за професійним спрямуванням) • Особистість і самоідентифікація • Модерні соціологічні теорії • Зв’язки з громадськістю • Новітні інформаційні технології в соціології • Державне управління, громадська думка і процеси самоврядування в Україні • Ресурсний потенціал інформаційного суспільства
Короткий зміст навчальної програми: Вивчення цієї дисципліни передбачає засвоєння студентами змісту найважливіших ідей та практик, які торкаються теорії комунікації інформаційно-комунікаційного забезпечення діяльності соціолога, знайомство із сучасним медіадискурсом Курс має практичне спрямування, тому навчання не відбувається за традиційною схемою лекційно-семінарських занять. Кожне заняття є комбінованим, оскільки поєднує міні-лекції та практичні вправи. Успішне засвоєння курсу, отже, є неможливим без активної участі студентів в навчальних заняттях.
Опис: Комунікація: поняття, аксіоми, моделі. Сприйняття інформації: етапи і особливості; Універсальний комунікативний ланцюг і можливості інтервенції. Вплив: теоретичні і практичні проблеми. Соціальні контакти і соціальна взаємодія. Мішені комунікативного впливу. Громадська думка як об’єкт соціального впливу. Ресурси соціального впливу: вербальні, невербальні і символічні. Комунікативна технологія. Комунікативна кампанія: поняття, етапи, умови ефективності. Проблемний менеджмент. Комунікативна кампанія – версія «Інформаційний супровід діяльності організації (події). Комунікативна кампанія – версія «Створення іміджу організації або окремій особі». Комунікативна кампанія – версія «Інформаційна кампанія в ситуації кризи». Безпечні, відносно безпечні, небезпечні та надзвичайно небезпечні технології комунікативного впливу. Технології захисту від комунікативного впливу.
Методи та критерії оцінювання: усне опитування, контрольна робота підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмова форма
Критерії оцінювання результатів навчання: Доповідь – 4 б. – якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; – правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом; – культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу); – рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки. Доповнення – 1 б. - науково обґрунтоване твердження, яке розкриває суть явищ, процесів, закономірностей. Виконання інтерактивних вправ чи аналіз випадку – 4 б. - послідовність вирішення ситуації, запропонованої у вправі чи кейсі; - підходи до вирішення ситуації, запропонованої у вправі чи кейсі; - якість розв’язання ситуації, запропонованої у вправі чи кейсі; - розкриття причинно-наслідкових зв’язків між явищами і процесами під час розв’язання ситуації, запропонованої у вправі чи кейсі. підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмова форма (2 бали) – коротка правильна відповідь без додаткової аргументації.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Lister M. New Media: A Critical Introduction / M. Lister, J. Dovey, S. Giddings, I. Grant, K. Kel - ly. — London : Routledge, 2009. — 463 p 2. Шендеровський К.С. та інші. Медіакомунікації та соціальні проблеми: Збірка навчально-методичних матеріалів і наукових статей в трьох частинах. Частина перша / Упор., ред. К. С. Шендеровського / Київ. нац. ун-т; Ін-т журналістики. – К., 2012. – 288 с./ http://journlib.univ.kiev.ua/Books/Mediasocprob1.pdf 3. Лалл Джеймс. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід. Київ, 2002; 4. Навальна М., Ісайкіна О. Медіакомунікації. Навчальний посібник / Укл. Марина Навальна, Олена Ісайкіна. – ПереяславХмельницький : «Видавництво КСВ», 2018. – 220 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).