Методи збору соціологічної інформації, частина 2

Спеціальність: Соціологія та розвиток людських ресурсів
Код дисципліни: 6.054.03.O.031
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Соціологія та соціальна робота
Лектор: проф. Климанська Лариса Дмитрівна
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Курс «Методи збору соціологічної інформації. Частина 2.» розраховано на студентів, які вже ознайомились з основними поняттями загальної соціології і класифікацією дослідницьких стратегій на кількісні та якісні методи. Його мета полягає у поглибленому вивченні теоретико-методологічних засад якісної соціології
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: ЗК 3. Здатність працювати в команді. ЗК 4. Здатність бути критичним і самокритичним. ЗК 9. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології ЗК13. Здатність планувати та управляти часом. - спеціальні (фахові, предметні) компетентності (СК) СК 4. Здатність збирати, аналізувати та узагальнювати соціальну інформацію з використанням соціологічних методів. СК 5. Здатність самостійно планувати, організовувати та проводити соціологічне дослідження. СК 6. Здатність аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації. СК 8. Здатність дотримуватися у своїй діяльності норм професійної етики соціолога.
Результати навчання: Розуміти історію розвитку соціології, її сучасні концепції та теорії, основні проблеми. Застосовувати положення соціологічних теорій та концепцій до дослідження соціальних змін в Україні та світі. Пояснювати закономірності та особливості розвитку і функціонування соціальних явищ у контексті професійних задач. Ефективно виконувати різні ролі (зокрема організатора, комунікатора, критика, генератора ідей, виконавця тощо) у команді в процесі вирішення фахових задач. Вміти використовувати інформаційно-комунікаційні технології у процесі пошуку, збору та аналізу соціологічної інформації. Обґрунтовувати власну позицію, робити та аргументувати самостійні висновки за результатами досліджень і аналізу професійної літератури. Вміти розробляти програму соціологічного дослідження. Володіти навичками збору соціальної інформації з використанням кількісних та якісних методів. Презентувати результати власних досліджень для фахівців і нефахівців. Знати та дотримуватися етичних норм професійної діяльності соціолога. Концептуальні наукові та практичні знання. Критичне осмислення теорій, принципів, методів і понять у сфері професійної діяльності та/або навчання. Поглиблені когнітивні та практичні уміння/навички, майстерність та інноваційність на рівні, необхідному для розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності або навчання. Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень, власного досвіду та аргументації. Збір, інтерпретація та застосування даних. Управління складною технічною або професійною діяльністю чи проектами. Спроможність нести відповідальність за вироблення та ухвалення рішень у непередбачуваних робочих та/або навчальних контекстах. Формування суджень, що враховують соціальні, наукові та етичні аспекти. Організація та керівництво професійним розвитком осіб та груп.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пререквізити: • Методи збору соціологічної інформації, ч.І • Методи збору соціологічної інформації, ч.І (КР) • Методологія та програмування соціологічних досліджень • Вступ до теорії ймовірності та соціальна статистика кореквізити: • Комп’ютерний аналіз соціологічних даних • Методи збору соціологічної інформації, ч.ІІ (КР) • Кількісний і якісний аналіз документів в соціології • Виробнича практика • Соціологія реклами • Практика за темою БКР • Виконання БКР
Короткий зміст навчальної програми: З огляду на вищевикладене і складено програму та визначено методику курсу «Методи збору соціологічної інформації. Частина 2.» Програма розрахована на 30 лекційних та 30 семінарських години . Практичні заняття мають закріпити теоретичні знання студентів, привчити їх самостійно аналізувати і порівнювати існуючі методи збору інформації в соціології в якісній парадигмі, оскільки усвідомлення та кваліфіковане застосування цих знань є гарантом фахової діяльності. Курс «Методи збору соціологічної інформації. Частина 2.» вписується в структуру навчальних дисциплін майбутніх фахівців-соціологів, доповнює та розвиває їх. Предметом курсу є процес збору соціологічної інформації якісними методами. Науково-методологічними засадами навчальної дисципліни є сучасна феноменологічна парадигма в соціології. Головними методологічними принципами вивчення курсу виступають :науковість, системність, комплексність, доступність, практичність, логічність, наочність. Логіка вивчення курсу базується на логіці розгортання різних тактик якісного дослідження. Навчальна дисципліна вивчається впродовж одного семестру. З метою якісного виконання головних завдань навчально-виховного процесу застосовується проблемно-діяльнісна технологія вивчення курсу. Практичні заняття проводяться з обов’язковими елементами поточного контролю, з елементами симуляційних рольових ігор, аналізу конкретних ситуацій, вирішення практичних завдань.
Опис: Кількісна vs якісна традиція у емпіричній соціології. Якісний підхід у соціологічному дослідженні: передумови, історія становлення, теоретичні витоки. Якісні дослідження через призму основних соціологічних парадигм. Загальна методологія науково-дослідницького проекту в системі «якісної соціології». Індивідуальне глибинне інтерв’ю як основний активний метод отримання інформації в якісному дослідженні. Підготовка до проведення індивідуального глибинного інтерв’ю. Фокус-групова дискусія в якісній соціологічній традиції. Первинний опис і аналіз текстових даних «якісного» соціального дослідження. Основи аналізу і представлення даних «якісного» соціального дослідження
Методи та критерії оцінювання: • усне опитування, участь в дискусіях, презентація проекту дослідження • підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмово-усна форма
Критерії оцінювання результатів навчання: Доповідь – 4 б. – якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; – правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом; – культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу); – рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки. Доповнення – 1 б. - науково обґрунтоване твердження, яке розкриває суть явищ, процесів, закономірностей. Виконання інтерактивних вправ чи аналіз випадку – 4 б. - послідовність вирішення ситуації, запропонованої у вправі чи кейсі; - підходи до вирішення ситуації, запропонованої у вправі чи кейсі; - якість розв’язання ситуації, запропонованої у вправі чи кейсі; - розкриття причинно-наслідкових зв’язків між явищами і процесами під час розв’язання ситуації, запропонованої у вправі чи кейсі. підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмова форма (2 бали) – коротка правильна відповідь без додаткової аргументації.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Байєр О.О. Якісні методи дослідження взаємозв'язку рис та підструктур особистості /О.О. Байєр // Роль рівня сформованості диспозиційних та динамічних властивостей особистості у зумовленні якості життя : моногр. / Е. Л. Носенко, О. О. Байєр, О. І. Глушко та ін. – Дніпро: Ліра, 2019. – 128 с. – С.76-103. 2. Кількісні та якісні методи збору інформації у соціальних дослідженнях./ Гілета О.П., Климанська Л.Д., Козак М.Я, Савчинський Р.О. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. – 167 с.; 3. Левицький Ч. Методологічні проблеми кількісного та якісного аналізу в педагогічних дослідженнях/ Ч.Левицький// PROFESSIONAL EDUCATION: methodology, theory and technologies • 2 – 2015 – С.5-20; 4. Семенова В. Качественные методы: введение в гуманистическую социологию. Moсквa: Добросвет, 1999. 5. Штейнберг И., Шанин Т., Ковалев Е.,Левинсон А. Качественные методы. Полевые социологические исследования. - СПб.,: Алетейя, 2009. – 352 с. 6. Якісні дослідження у соціологічних практиках: Навчальний посібник/ За ред.. Н.Костенко, Л.Скокової. – К.: Інститут соціології НАНУ, 2009. – 400 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Методи збору соціологічної інформації, частина 2 (курсова робота)

Спеціальність: Соціологія та розвиток людських ресурсів
Код дисципліни: 6.054.03.O.032
Кількість кредитів: 2.00
Кафедра: Соціологія та соціальна робота
Лектор: проф. Климанська Лариса Дмитрівна; к.соц.н., ст. викл. Герус Ольга Ігорівна
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета вивчення навчальної дисципліни. «Методи збору соціологічної інформації. Частина 2. Курсова робота» розраховано на здобувачів освіти, які вже ознайомились з основними поняттями загальної соціології і класифікацією дослідницьких стратегій на кількісні та якісні методи. Курсова робота виконується здобувачами освіти денної та заочної форм навчання у відповідності до навчальних планів за напрямами підготовки та носить індивідуальний характер.
Завдання: Виконання курсової роботи передбачає формування у студента наступних компетентностей: Загальні компетентності: ЗК 3. Здатність працювати в команді. ЗК 4. Здатність бути критичним і самокритичним. ЗК 9. Здатність використання інформаційних та комунікаційних технологій. ЗК13. Здатність планувати та управляти часом. Фахові компетентності: СК 1. Здатність оперувати базовим категоріально-понятійним апаратом соціології. СК 2. Здатність до опанування та використання основних класичних та сучасних соціологічних теорій. СК 4. Здатність збирати, аналізувати та узагальнювати соціальну інформацію з використанням соціологічних методів. СК 5. Здатність самостійно планувати, організовувати та проводити соціологічне дослідження. СК 6. Здатність аналізувати та систематизувати отримані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації. СК 8. Здатність слідкувати за своєю діяльністю нормою професійної етики соціолога.
Результати навчання: Використовувати понятійний апарат соціології в освітній, дослідницькій та інших сферах професійної діяльності. Розуміти історію розвитку соціології, її сучасні концепції та теорії, основні проблеми. Застосовувати положення соціологічних теорій та концепцій до дослідження соціальних змін в Україні та світі. Пояснювати закономірності та особливості розвитку і функціонування соціальних явищ у контексті професійних задач. Вільно спілкуватися державною та іноземною / іноземними мовами усно і письмово з професійних питань. Ефективно виконувати різні ролі (зокрема організатора, комунікатора, критика, генератора ідей, виконавця тощо) у команді в процесі вирішення фахових задач. Вміти використовувати інформаційно-комунікаційні технології у процесі пошуку, збору та аналізу соціологічної інформації. Обґрунтовувати власну позицію, робити та аргументувати самостійні висновки за результатами досліджень і аналізу професійної літератури. Вміти розробляти програму соціологічного дослідження. Володіти навичками збору соціальної інформації з використанням кількісних та якісних методів. Презентувати результати власних досліджень для фахівців і нефахівців. Знати та дотримуватися етичних норм професійної діяльності соціолога. Концептуальні наукові та практичні знання. Критичне осмислення теорій, принципів, методів і понять у сфері професійної діяльності та/або навчання. Поглиблені когнітивні та практичні уміння/навички, майстерність та інноваційність на рівні, необхідному для розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності або навчання. Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень, власного досвіду та аргументації. Збір, інтерпретація та застосування даних. Спілкування з професійних питань, у тому числі іноземною мовою, усно та письмово. Управління складною технічною або професійною діяльністю чи проектами. Спроможність нести відповідальність за вироблення та ухвалення рішень у непередбачуваних робочих та/або навчальних контекстах. Формування суджень, що враховують соціальні, наукові та етичні аспекти. Організація та керівництво професійним розвитком осіб та груп.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пререквізити: • Методи збору соціологічної інформації, частина 1 • Методи збору соціологічної інформації, частина 1 (КР) кореквізити: • Методи збору соціологічної інформації, частина 2 • Комп'ютерний аналіз соціологічних даних • Кількісний і якісний аналіз документів в соціології • Виробнича практика
Короткий зміст навчальної програми: 1. Актуальність теми. Курсова робота може претендувати на той чи інший ступінь актуальності тільки тоді, коли її тема відповідає сучасним потребам розвитку економіки та суспільства, а питання, що розкриваються в роботі, важливі для розуміння суті і структури діяльності державних фінансових органів, банків, страхових організацій, підприємств, їх економічних, організаційних, правових та інших сторін. 2. Рівень теоретичного обґрунтування. Ця вимога означає, що здобувач освіти повинен розкрити обрану тему курсової роботи на сучасному рівні розвитку економічної науки, використовуючи такі підходи й наукові знання, що пояснюють різні явища і події з позицій сьогодення. Крім того, здобувач освіти повинен достатньо повно розкрити основні поняття і терміни, що стосуються проблеми курсової роботи, включити у зміст матеріалу тільки об’єктивні факти і реальні практичні приклади. 3. Дослідницький характер. У курсовій роботі повинні міститись елементи дослідження: - опрацювання достатньої кількості сучасних вітчизняних і зарубіжних літературних та електронних джерел (нормативно-правової бази, підручників, навчальних посібників, монографій, довідників, енциклопедій, журнальних та газетних статей, статистичних щорічників, даних мережі Інтернет тощо); - систематизація та аналіз різних методів, поглядів і підходів та формування на цій основі власного бачення щодо вирішення зазначених у роботі проблемних питань; - порівняння теоретичних та практичних засад діяльності вітчизняних і зарубіжних державних фінансових органів, підприємницьких структур різних форм власності та галузей господарювання; розробка рекомендацій щодо їх покращення в Україні. 4. Грамотність оформлення. Це важлива вимога до якості курсової роботи. Робота повинна бути граматично та стилістично правильно написана. Для цього потрібно дотримуватись норм орфографії української мови та методичних рекомендацій щодо оформлення курсової роботи. Виконання зазначеної вимоги має на меті сформувати у здобувач освітиа культуру оформлення наукових праць, яка може знадобитись йому в подальшій професійній діяльності.
Опис: Кількісна vs якісна традиція у емпіричній соціології. Якісний підхід у соціологічному дослідженні: передумови, історія становлення, теоретичні витоки. Якісні дослідження через призму основних соціологічних парадигм. Загальна методологія науково-дослідницького проекту в системі «якісної соціології». Індивідуальне глибинне інтерв’ю як основний активний метод отримання інформації в якісному дослідженні. Підготовка до проведення індивідуального глибинного інтерв’ю. Фокус-групова дискусія в якісній соціологічній традиції. Первинний опис і аналіз текстових даних «якісного» соціального дослідження. Основи аналізу і представлення даних «якісного» соціального дослідження
Методи та критерії оцінювання: • написання та захист курсової роботи (100%)
Критерії оцінювання результатів навчання: Курсова робота, виконана відповідно до встановленихвимог і своєчасно подана на кафедру для реєстрації та перевірки науковим керівником, оцінюється максимально в 100 балів: 0-60 балів виставляє науковий керівник у рецензії на курсову роботу, 0-40 балів – комісія перед якою здобувач освіти захищає курсову роботу. Виконана курсова робота допускається до захисту за умови, що вона оцінена в 35 і більше балів. Науковий керівник після перевірки роботи повинен скласти на неї рецензію із зазначенням суми балів, з якою здобувач освіти допускається до захисту курсової роботи перед комісією відповідної кафедри. Сума балів, яку виставляє науковий керівник у рецензії, включає в себе бали за належне виконання кожного елемента курсової роботи. Підсумкова оцінка якості виконання та захисту курсових робіт здобувач освітиів здійснюється членами комісії на основі суми балів наукового керівника за виконану роботу та суми балів за захист курсової роботи перед комісією.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Методичні рекомендаціі? до написання курсових робіт для студентів спеціальності 054 «Cоціологія» / Укл. Климанська Л.Д., Савка В.Є., Яцишин У.В. – Львів: КСР, 2021. – 33с. 2. Богдан, О. (2015). Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження. Посібник-довідник для громадських активістів та всіх зацікавлених. К.: Дух і Літера. 3. Кількісні та якісні методи збору інформації у соціальних дослідженнях (2014) / Гілета О.П., Климанська Л.Д., Козак М.Я, Савчинський Р.О. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 167 с. 4. Левицький, Ч. (2015). Методологічні проблеми кількісного та якісного аналізу в педагогічних дослідженнях. Професійна освіта: методологія, теорія та технології, (2), 5-20. 5. Паніотто, В. (2017). Методи опитування. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).