Ресурсний потенціал інформаційного суспільства

Спеціальність: Соціологія та розвиток людських ресурсів
Код дисципліни: 6.054.03.E.050
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Соціологія та соціальна робота
Лектор: асист. Яцишин Ігор Ігорович
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення навчальної дисципліни є отримання студентами теоретичних та практичних знань щодо основних причин, аспектів та підвалин розвитку інформаційного суспільства, засвоєння витоків становлення та розвитку доби інформаційних технологій, обґрунтування теоретико-методологічних засад інформаційного суспільства, осмислення впливу сучасного інформаційного простору на структуру суспільних та індивідуальних цінностей, а також виявлення основних проблем, пов’язаних з глобальною інформатизацією та віртуалізацією сучасного суспільства.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студента наступних компетентностей: Загальні компетентності: ЗК.8. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. ЗК.11. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. Фахові компетентності: СК.1. Здатність оперувати базовим категоріально-понятійним апаратом соціології. CК.2. Здатність до опанування та використання основних класичних та сучасних соціологічних теорій. CК.3. Здатність аналізувати соціальні зміни, що відбуваються в Україні та світі в цілому. ФКС.2.4.Здатність до розуміння сучасних змін в структурі ресурсного потенціалу інформаційного суспільства;
Результати навчання: Використовувати понятійний апарат соціології в освітній, дослідницькій та інших сферах професійної діяльності. Розуміти історію розвитку соціології, її сучасні концепції та теорії, основні проблеми. Застосовувати положення соціологічних теорій та концепцій до дослідження соціальних змін в Україні та світі. Пояснювати закономірності та особливості розвитку і функціонування соціальних явищ у контексті професійних задач. Вільно спілкуватися державною та іноземною / іноземними мовами усно і письмово з професійних питань. Вміти використовувати інформаційно-комунікаційні технології у процесі пошуку, збору та аналізу соціологічної інформації. Обґрунтовувати власну позицію, робити та аргументувати самостійні висновки за результатами досліджень і аналізу професійної літератури. Вміти розробляти програму соціологічного дослідження. Володіти навичками збору соціальної інформації з використанням кількісних та якісних методів. Презентувати результати власних досліджень для фахівців і нефахівців. Знати та дотримуватися етичних норм професійної діяльності соціолога. Концептуальні наукові та практичні знання. Критичне осмислення теорій, принципів, методів і понять у сфері професійної діяльності та/або навчання. Поглиблені когнітивні та практичні уміння/навички, майстерність та інноваційність на рівні, необхідному для розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності або навчання. Збір, інтерпретація та застосування даних. Спілкування з професійних питань, у тому числі іноземною мовою, усно та письмово. Спроможність нести відповідальність за вироблення та ухвалення рішень у непередбачуваних робочих та/або навчальних контекстах. Формування суджень, що враховують соціальні, наукові та етичні аспекти. Здатність продовжувати навчання із значним ступенем автономії.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пререквізити: • Теорія комунікації і сучасний медіадискурс кореквізити: • Соціологія політики та електоральної поведінки • Практика аналізу нечислових даних в соціології
Короткий зміст навчальної програми: Вивчення курсу передбачає роботу студента на лекціях, семінарських заняттях, при вивченні рекомендованої літератури, написанні есе та виконанні індивідуального завдання. Студенти набувають знань щодо становлення та розвитку інформаційного суспільства. В результаті студенти мають засвоїти основні теорії, що пояснюють розвиток інформаційного суспільства, обґрунтувати теоретико-методологічні засади інформаційного суспільства, зрозуміти сутність сучасного інформаційного простору та його вплив на структуру суспільних цінностей, аналізувати концептуальні проблеми та перспективи розвитку інформаційного суспільства. При викладанні курсу враховуються його взаємозв’язки з іншими навчальними дисциплінами.
Опис: Інформаційне суспільство як нова стадія розвитку людської цивілізації: сутнісні ознаки та характеристики. Теоретичні підходи до розуміння концепту «інформаційне суспільство» в соціальних науках. Інформатизація як чинник становлення інформаційного суспільства. Міжнародно-правові основи формування інформаційного суспільства. Моделі та стратегії розвитку інформаційного суспільства. Глобальний характер процесів інформатизації суспільства. Трансформація соціально-економічних відносин в інформаційному суспільстві. Людський капітал та інноваційна економіка. Мережеві економічні та соціальні структури в інформаційному суспільстві. Нові механізми політичної влади та управління в інформаційному суспільстві. Розвиток інформаційної індустрії в гуманітарній сфері. Трансформація освіти, науки та культури в інформаційному суспільстві. Становлення нового типу особистості. Якість життя в інформаційному суспільстві. Проблеми та загрози розвитку інформаційного суспільства: цифрова нерівність, кіберзлочинність та кібертероризм, інформаційні війни, маніпуляція свідомістю.
Методи та критерії оцінювання: • усне опитування, участь в дискусіях, реферати (40%) • підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмова форма (60%)
Критерії оцінювання результатів навчання: Доповідь: 5 балів – правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; – якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; – правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом; – культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу); – рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки. Доповнення: 2 бали – науково обґрунтоване твердження, яке розкриває суть явищ, процесів, закономірностей. Письмова відповідь під час аудиторної самостійної роботи: 5 балів – правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; – якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; – сформованість загально-навчальних та предметних умінь і навичок – вміння інтегрувати та синтезувати знання з окремих змістовних модулів та тем – розкриття причинно-наслідкових зв’язків між явищами, процесами; – рівень осмисленості знань – вміння формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки. Експрес–опитування: 2 бали – коротка правильна відповідь без додаткової аргументації.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Грицяк Н., Литвинова Л. Державне управління в умовах розвитку інформаційного суспільства : навч. посібник. – Київ: Вид-во К.І.С., 2015. – 108 с. 2. Дубов, Д., Ожеван О., Гнатюк С. Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості: аналіт. доп. – Київ: НІСД, 2010. – 64 с. 3. Інформаційне суспільство та сталий розвиток: Матеріали науково-практичного семінару у форматі міжнародної відео-конференції. 17 травня 2016 року. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2016. – 112 с. 4. Кастельс М. Інформаційне суспільство та держава добробуту: Фінська модель. – Київ: Ваклер, 2006. – 232 c. 5. Клімушин П., Спасібов Д. Механізми електронного урядування в інформаційному суспільстві: монографія. – Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2017. – 116 с. 6. Прудникова О. Інформаційна культура: концептуальні засади та світоглядний сенс. – Харків: Право, 2015. – 352 с. 7. Носенко Т., Бонч-Бруєвич Г. Соціальна інформатика: навчальний посібник. – Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. – 136 c. 8. Wielaard N., Klous S. We are Big Data: The Future of the Information Society. – Atlantis Press, 2016. – 240 p. 9. Buckland M. Information and Society. – MIT Press, 2017. – 234 p.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).