Соціологія політики та електоральної поведінки
Спеціальність: Соціологія та розвиток людських ресурсів
Код дисципліни: 6.054.03.O.038
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Соціологія та соціальна робота
Лектор: к. пол. н., доц. Макух Оксана Євгенівна
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Загальні компетентності:
ЗК1. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.
ЗК6. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.
ЗК8. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
Спеціальні компетентності:
СК1. Здатність оперувати базовим категоріально-понятійним апаратом соціології.
СК2. Здатність до опанування та використання основних класичних та сучасних соціологічних теорій.
Результати навчання: Використовувати понятійний апарат соціології в освітній, дослідницькій та інших сферах професійної діяльності.
Розуміти історію розвитку соціології, її сучасні концепції та теорії, основні проблеми
Застосовувати положення соціологічних теорій та концепцій до дослідження соціальних змін в Україні та світі.
Пояснювати закономірності та особливості розвитку і функціонування соціальних явищ у контексті професійних задач
Вільно спілкуватися державною та іноземною / іноземними мовами усно і письмово з професійних питань.
Вміти використовувати інформаційно-комунікаційні технології у процесі пошуку, збору та аналізу соціологічної інформації.
Обґрунтовувати власну позицію, робити та аргументувати самостійні висновки за результатами досліджень і аналізу професійної літератури.
Вміти розробляти програму соціологічного дослідження.
Володіти навичками збору соціальної інформації з використанням кількісних та якісних методів.
Презентувати результати власних досліджень для фахівців і нефахівців
Концептуальні наукові та практичні знання.
Критичне осмислення теорій, принципів, методів і понять у сфері професійної діяльності та/або навчання.
Поглиблені когнітивні та практичні уміння/навички, майстерність та інноваційність на рівні, необхідному для розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності або навчання.
Збір, інтерпретація та застосування даних.
Спілкування з професійних питань, у тому числі іноземною мовою, усно та письмово.
Управління складною технічною або професійною діяльністю чи проектами.
Організація та керівництво професійним розвитком осіб та груп.
Формування суджень, що враховують соціальні, наукові та етичні аспекти.
Здатність продовжувати навчання із значним ступенем автономії.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пререквізити:
• Політологія
• Соціальне проектування і оцінювання
• Новітні інформаційні технології в соціології
• Ресурсний потенціал інформаційного суспільства
кореквізити:
• Репутаційний менеджмент у зв’язках з громадськістю
Короткий зміст навчальної програми: У результаті вивчення навчальної дисципліни «Соціологія політики та електоральної поведінки» студент повинен розуміти закономірності розвитку політичної сфери з точки зору соціологічного аналізу, структуру та динаміку електоральних установок і поведінки виборців, фактори, що їх визначають, та технології впливу на електоральну поведінку; вміти використовувати знання та навички для дослідження громадської думки щодо політики та електоральної поведінки.
Опис: Соціологічний інструментарій у дослідженні політичних процесів. Соціальна та політична стратифікація суспільства. Громадська думка в політиці: роль, функції. Дослідження громадської думки у сфері політичних відносин. Соціальні параметри та політична структура суспільства. Соціальна інженерія в політиці. Соціологічні традиції у дослідженні електоральної поведінки. Теорія розколів С. Ліпсета і С. Роккана. Функції та методи електоральної соціології. Електоральна поведінка та участь. Теоретичні моделі вивчення електоральної поведінки: мікросоціологічний підхід Колумбійської школи, макросоціологічна модель Ліпсета і Роккана, соціально-психологічні модель Мічиганської школи, теорія раціонального вибору. Основні моделі електоральної поведінки. Соціальний портрет електорату: суть, функції, вимоги до оформлення. Соціополітичні поділи як детермінанта електорального вибору. Рейтингові електоральні дослідження. Екзит-пол: практики проведення. Екзит-пол: організація та методики проведення. Критерії валідності екзит-полу.
Методи та критерії оцінювання: • Робота на практичних заняттях: усне опитування, використання інтерактивних форм навчання, індивідуальна контрольна робота (40%)
• підсумковий контроль (контрольний захід, диф. залік): письмова форма (60%)
Критерії оцінювання результатів навчання: Доповідь усна, 4 бали:
– правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань;
– якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
– правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом;
– культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу);
– рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки.
Рецензування, опонування, дискусія, аргументація - 3 бали:
– правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань;
– вміння опонувати та рецензувати;
– вміння аргументувати власні судження та висновки під час наукової дискусії
Доповнення, 2 бали:
– науково обґрунтоване твердження, яке розкриває суть явищ, процесів, закономірностей.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література:
1. Вишняк О. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи. К. : Інститут соціології НАНУ, Віпол, 2000. 309 с.
2. Політична стратифікація суспільства: монографія / В. А. Полторак, Д. В. Прошин, І. А. Єремєєва та ін. / за ред. В. А. Полторака. Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2013. 212 с.
3. Шинкаренко О. Є. Особливості формування соціально-статусної моделі електоральної поведінки людей за умов перехідного суспільства. Грані: науково-політичний і громадсько-аналітичний альманах. 2012. Вип. 1 (81). С. 138-140
4.Ясінська Я. Поведінка виборців, що не визначилися в електоральних процесах в Україні та європейських країнах (2010–2019 рр.) : монографія. Київ : ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2022. 328 с
5. Bartels L. M. The study of electoral behavior. In J. E. Leighley (Ed.), The Oxford handbook of American elections and political behavior, 2010. Р. 236–261.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).