Сучасна українська мова
Спеціальність: Філологія (прикладна лінгвістика)
Код дисципліни: 6.035.10.O.016
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Українська мова
Лектор: канд. філол наук, доцент Микитюк Оксана Романівна
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Унаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен продемонструвати такі результати навчання:
1. Об’єднати різнотипні відомості з української мови в цілісну систему, що враховує досягнення мовознавчої науки;
2. Сформувати поняття мовної норми, яка цементує знання з основ різних мовознавчих дисциплін;
3. Виробити належну культуру мовлення, що забезпечить високий рівень мовного спілкування, сприятиме підвищенню загальної культури особистості та спілкування в цілому;
4. Усвідомити проблеми українського правопису, що дозволить підвищити рівень грамотності студентів.
5. Набути стійкі навички культури усного й писемного мовлення, оволодіти нормами літературної мови та мовного етикету.
6. Опанувати фонетичні, лексикологічні, граматичні, правописні та мовностилі¬¬стичні явища і тенденції оволодіти різними аспектами і нюансами української мови.
7. Розвинути гуманітарно-філологічне мислення.
Результати навчання: загальні компетентності:
• Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
• Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
• Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.
• Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
фахові компетентності:
• Усвідомлення структури філологічної науки та її теоретичних основ.
• Здатність вільно, гнучко й ефективно використовувати мову(и), що вивчається(ються), в усній та письмовій формі, у різних жанрово-стильових різновидах і регістрах спілкування (офіційному, неофіційному, нейтральному), для розв’язання комунікативних завдань у різних сферах життя.
• Усвідомлення засад і технологій створення текстів різних жанрів і стилів державною та іноземною (іноземними) мовами.
• Здатність до надання консультацій з дотримання норм літературної мови та культури мовлення.
• Здатність до організації ділової комунікації.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Історія державності та культури України
Супутні і наступні навчальні дисципліни: Контрастивна лінгвістика.
Ч. 1
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна передбачає вивчення нормативних аспектів сучасної української літературної мови. Студенти вчаться реалізовувати вимоги Конституції України та інших законодавчих актів щодо державності української мови і використання її у професійному спілкуванні; набувають навичок нормативної писемної та усної комунікації державною мовою, опановують основні засади культури мовлення, норми української літературної мови; вчаться логічно та грамотно висловлювати думки в процесі професійного спілкування.
Вивчення дисципліни передбачає володіння стилістично-практичними аспектами сучасної української літературної мови. Здобувачі освіти вивчають етапи становлення та розвитку української мови; її роль як офіційно-державної мови в суспільному житті українського народу; місце української мови серед інших слов’янських та європейських мов; лінгвістичні характеристики сучасної української мови, джерела її збагачення та вдосконалення; фонетичні, лексикологічні та граматичні (морфолого-синтаксичні) закони української мови та засоби їх реалізації; наукові (фонетично-словотворчо-граматичні) засади української орфографії та основні правописні норми сучасної української літературної мови; стилістично-практичні аспекти сучасної української мови, її форми (усна й писемна), літературні норми.
Опис: Історія українського правопису.
Політико-психологічний аспект проєкту правопису 1999-го року. Пропоновані зміни до чинного правопису: а) фонетичні; б) морфологічні; в) власне правописні.
Мова як складова національної ідеології.
Теорії походження української мови. Національна та літературна українська мова.
Історія української літературної мови.
Мовна норма.
Суть словникарства.
Енциклопедичні словники.
Самобутність української лексики.
Однозначність та багатозначність слів української мови. Пряме і переносне значення. Омоніми. Лексико-семантичні зв’язки між словами: пароніми, антоніми, синоніми.
Лексика з погляду походження (споконвічна та запозичена).
Лексика української мови зі стилістичного погляду. Лексика української мови з погляду вживання.
Типові порушення лексичної норми.
Суть, джерела, класифікація фразеологізмів. Лексичний склад фразеологізму. Системні відношення у фразеологізмах.
Типові порушення фразеологічної норми.
Самобутність української фонетики.
Фонетична, фонематична та практична транскрипція. Звукові зміни у мовленнєвому потоці. Типові порушення фонетичної норми.
Наголос (акцентуація) в українській мові.
Морфеміка як мовознавчий розділ.
Словотвірна система сучасної української мови. Типові порушення словотвірної норми.
Морфологія як розділ граматики.
Особливості іменників ІІ відміни однини чоловічого роду. Порушення морфологічної норми іменника. Прикметник як частина мови.
Займенник як частина мови. Числівник у граматичній системі української мови.
Зв’язок числівника з іменником. Порушення морфологічної норми числівника.
Дієслово як частина мови. Категорії дієслова. Архаїчні (атематичні) дієслова. Дієприкметник.
Форма на -но, -то. Дієприслівник. Порушення морфологічної норми дієслова.
Прислівник як частина мови. Службові слова у граматичній системі мови.
Синтаксис як розділ граматики. Словосполука. Особливості керування.
Синтаксис простого речення. Типи речень. Особливості зв’язку підмета з присудком. Другорядні члени речення.
Односкладні речення. Синонімія односкладних речень. Складне речення.
Багатокомпонентне складне речення. Способи відтворення чужого мовлення. Складні форми організації мовлення.
Порушення синтаксичної норми. Загальні та індивідуальні вимоги до усного мовлення. Особливості плеоназму та тавтології в мовленні. Невербальні засоби спілкування (поза, міміка, жести тощо). Стандартні етикетні ситуації.
Методи та критерії оцінювання: іспит, поточний контроль – 40 балів, екзаменаційна робота 60 балів.
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання знань студентів відбувається на підставі таких критеріїв:
• правильність відповідей (правильне, чітке, достатньо глибоке викладення теоретичних понять);
• ступінь усвідомлення програмного матеріалу і самостійність міркувань;
• рівень використання наукових (теоретичних) знань;
• вміння використовувати засвоєний теоретичний матеріал під час виконання творчих практичних завдань.
• відповіді студентів оцінюють з погляду логічності, чіткості, виразності викладу.
Оцінювання знань студентів відбувається на підставі таких критеріїв:
• правильність відповідей (правильне, чітке, достатньо глибоке викладення теоретичних понять);
• ступінь усвідомлення програмного матеріалу і самостійність міркувань;
• рівень використання наукових (теоретичних) знань;
• вміння використовувати засвоєний теоретичний матеріал під час виконання творчих практичних завдань.
• відповіді студентів оцінюють з погляду логічності, чіткості, виразності викладу.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Микитюк О. Р. Сучасна українська мова: самобутність, система, норма: навч. посібник, .6-е вид., зі змінами. Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2020. 440 с.
2. Микитюк О. Р. Культура мовлення: особливості, завдання, цікавинки: навч. посібник. 2-е вид. ., зі змінами та доп. Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2017. 236 с.
3. Фаріон І. Д. Мовна норма: пошук істини: навчальне видання, посібник. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2017. 256 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).