Інженерія даних і знань
Спеціальність: Інформаційні системи та технології (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.126.00.O.001
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Інформаційні системи та мережі
Лектор: д.т.н. Досин Дмитро Григорович
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати:
• основні методи інженерії даних та знань, методи та алгоритми проектування баз знань, онтологій та застосовувати їх на практиці.
• знання з аналізу, організації, проектування, адміністрування, експлуатації та технологій розроблення інформаційних систем, що базуються на знаннях.
• здійснити змістовну постановку задачі з наступним переходом до використання вибраних технологій, методів та алгоритмів інженерії даних та знань.
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
загальні компетентності:
ІНТ. Здатність розв’язувати задачі дослідницького та інноваційного характеру у сфері інформаційних систем та технологій.
ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК03. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
ЗК05. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт у сфері ІСТ.
фахові компетентності:
СК01. Здатність розробляти та застосувати ІСТ, необхідні для розв’язання стратегічних і поточних задач.
СК02. Здатність формулювати вимоги до етапів життєвого циклу сервіс-орієнтованих інформаційних систем.
СК03. Здатність проектувати інформаційні системи з урахуванням особливостей їх призначення, неповної / недостатньої інформації та суперечливих вимог.
СК04. Здатність розробляти математичні, інформаційні та комп’ютерні моделі об’єктів і процесів інформатизації.
СК05. Здатність використовувати сучасні технології аналізу даних для оптимізації процесів в інформаційних системах.
СК08. Здатність проводити наукову та науково-педагогічну діяльність у сфері ІСТ.
Результати навчання: РН08. Розробляти моделі інформаційних процесів та систем різного класу, використовувати методи моделювання, формалізації, алгоритмізації та реалізації моделей з використанням сучасних комп’ютерних засобів.
РН09. Розробляти і використовувати сховища даних, здійснювати аналіз даних для підтримки прийняття рішень.
РН11. Розв’язувати задачі цифрової трансформації у нових або невідомих середовищах на основі спеціалізованих концептуальних знань, що включають сучасні наукові здобутки у сфері інформаційних технологій, досліджень та інтеграції знань з різних галузей.
РН13. Розробляти і викладати спеціальні дисципліни з інформаційних систем та технологій у закладах вищої освіти.
РН14. Проєктувати, організовувати впровадження, використання та підтримку розподілених та інтелектуальних інформаційних систем різного роду на основі аналізу організаційних потреб та можливостей.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Методи опрацювання природної мови
• Машинне навчання
Короткий зміст навчальної програми: Методи видобування знань з даних та текстів. Теоретичні аспекти видобування знань. Психологічний аспект. Лінгвістичний аспект. Гносеологічний аспект видобування знань. Методи структурування. Еволюція систем одержання знань. Методи придбання знань. Поле знань. Мова опису поля знань. Семіотична модель поля знань. Стратегії придбання знань. Методи класифікації і систематизації знань. Теоретичні аспекти структурування знань. Ієрархічний підхід. Традиційні методології структуризації. Об’єктно-структурний підхід. Методи компіляції знань. Комунікативні методи. Пасивні методи. Активні індивідуальні методи. Активні групові методи. Текстологічні методи. Методи структурування. Латентні структури знань. Семантичні простори та градуювання. Виявлення „прихованих” структур знань. Метод репертуарних решіток. Методи виявлення контруктів. Аналіз репертуарних решіток.
Опис: Методи видобування знань з даних та текстів. Теоретичні аспекти видобування знань. Психологічний аспект. Лінгвістичний аспект. Гносеологічний аспект видобування знань. Методи структурування. Еволюція систем одержання знань. Методи придбання знань. Поле знань. Мова опису поля знань. Семіотична модель поля знань. Стратегії придбання знань. Методи класифікації і систематизації знань. Теоретичні аспекти структурування знань. Ієрархічний підхід. Традиційні методології структуризації. Об’єктно-структурний підхід. Методи компіляції знань. Комунікативні методи. Пасивні методи. Активні індивідуальні методи. Активні групові методи. Текстологічні методи. Методи структурування. Латентні структури знань. Семантичні простори та градуювання. Виявлення „прихованих” структур знань. Метод репертуарних решіток. Методи виявлення контруктів. Аналіз репертуарних решіток.
Методи та критерії оцінювання: • Поточний контроль (40%): письмові звіти з лабораторних робіт, розрахункова робота, усне опитування
• Підсумковий контроль (60%, іспит): тестування (60%).
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання знань здобувачів освіти відбувається на основі виконання завдань в межах лабораторних занять (поточний контроль) та виконання екзаменаційного контролю.
Рішення викладача про оцінювання рівня знань та умінь студента виявленого під час виконання завдань в межах лабораторних занять та екзаменаційного контролю оцінюється за національною шкалою і 100-бальною шкалою та переводиться у шкалу ECTS .
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Литвин В. В. Методи та засоби інженерії даних та знань / В. В. Литвин // нав-чаль¬ний посібник з грифом МОНУ. – Львів : «Магнолія-2006», 2012. – 241 с.
2. Басюк Т. М., Досин Д. Г., Литвин В. В. Онтологічний інжиніринг : навч. посіб. Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2017. - 222 с.
3. Глибовець М.М., Олецький О.В. Штучний інтелект. – К.: КМ Академія, 2002. –
4. Russell, S. J., & Norvig, P. (2021). Artificial Intelligence: A Modern Approach (4th ed.). Pearson. 1127 p.
(https://dl.ebooksworld.ir/books/Artificial.Intelligence.A.Modern.Approach.4th.Edition.Peter.Norvig.%20Stuart.Russell.Pearson.9780134610993.EBooksWorld.ir.pdf)
5. Субботін С.О. Подання й обробка знань у системах штучного інтелекту та підтримки прийняття рішень. Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. — 341 с.
6. Федорчук Є. Н. Програмування систем штучного інтелекту. Експертні системи: навч. посіб. / Є. Н. Федорчук; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, НУ«Львів. політехніка». – Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2012. - 168 с.
7. Інтелектуальний аналіз даних : практикум / М. Т. Фісун, І. О. Кравець, П. П. Казмірчук, С. Г. Ніколенко. – Львів : "Новий Світ-2000", 2019. – 162 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).