Стрес-менеджмент та тайм-менеджмент в публічних організаціях

Спеціальність: Публічне управління та адміністрування
Код дисципліни: 6.281.08.E.113
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Адміністративний та фінансовий менеджмент
Лектор: доцент, доктор філософії І.М. Дорош
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою навчального курсу "Стрес-менеджмент" є формування системи знань щодо діагностики стресів, виявлення можливих причин та негативних наслідків стресів, особливостей їх впливу на професійну діяльність та на особистість управлінців, оцінювання динаміки стрес-реагування. Формування та розвиток навичок управління стресами на підприємствах, в установах та організаціях; діагностика стратегій поведінки персоналу у стресових ситуаціях.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів інтегральних компетентностей: - здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми у сфері публічного управління та адміністрування або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та наукових методів відповідної галузі і характеризується комплексністю та невизначеністю умов; загальних: - вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми; фахових: - Вміння здійснювати управління стресом у публічних органів влади, підприємством тощо
Результати навчання: У результаті вивчення модуля студент повинен: 1.1. Володіти основами регулювання стресових ситуацій на підприємствах, з метою скерування їх у конструктивне русло. 1.2. Уміти визначати стрес-компетенції посад та забезпечувати відповідний підбір персоналу. 1.3. Здійснювати діагностику стресостійкості та емоційного інтелекту працівників та забезпечувати можливості їх підвищення та удосконалення. 1.4. Визначати та аналізувати схильність до вибору конкретних копінг-стратегій працівниками підприємства
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Адміністративний менеджмент
Короткий зміст навчальної програми: Особлива увага науковців і практиків до проблем управління організаційними і професійними стресами - стрес-менеджмент, пов'язана з актуальними потребами в нових технологіях розвитку стресостійкості і стабільності персоналу. Стрес-менеджмент став «сумною необхідністю» для сучасних управлінців, які розуміють значення збереження кадрового потенціалу, особистого здоров'я і залежності успіху організації в цілому від уміння конструктивного вирішення стресових ситуацій. При зростанні конкуренції і інтенсивності розвитку сучасних компаній стрес-менеджмент є невід'ємною частиною ефективної стратегії управління кадровим потенціалом організацій. Управління стресами в організації орієнтований на профілактику стресів на робочому місці, розробку і застосування методів конструктивного вирішення стресових ситуацій, розробку технологій швидкого відновлення сил і працездатності персоналу. Наукове розуміння теорій і концепцій професійного стресу, діагностика стресостійкості та стрес-реагування персоналу є необхідною складовою становлення професійних управлінських знань студентів. Тому важливе місце в підготовці висококваліфікованих бакалаврів та спеціалістів з економіки та управління відводиться навчальній дисципліні " Стрес-менеджмент ".
Опис: Підходи до визначення поняття «стрес» як категорії менеджменту. Основи управління стресовими ситуаціями на підприємствах. Особливості кадрового забезпечення підприємства відповідно до стрес-компетенцій посад. Методи діагностики копінг-стратегій та емоційного інтелекту персоналу. Заходи підвищення стресостійкості персоналу підприємства.
Методи та критерії оцінювання: поточний контроль (35%) контрольний захід (65%)
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль на практичних, семінарських заняттях проводиться з метою виявлення готовності аспірантів до занять у таких формах: ? вибіркове усне опитування перед початком занять; ? фронтальне стандартизоване опитування за картками, тестами протягом 5-10 хв.; ? фронтальна перевірка виконання домашніх завдань; ? оцінка активності аспіранта у процесі занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей і т. ін.; ? письмова (до 45 хв.) контрольна робота. Контрольні запитання поділяються на: ? а) тестові завдання – вибрати вірні відповіді; ? б) проблемні – створення ситуацій проблемного характеру; ? в) питання-репліки – виявити причинно-наслідкові зв’язки; ? г) ситуаційні завдання – визначити відповідь згідно певної ситуації; ? д) питання репродуктивного характеру – визначення практичного значення (наприклад, вивчених хімічних явищ); ? е) інтерактивні завдання вікторинного та ігрового характеру. Під час контролю знань та умінь студентів дотримуюсь таких вимог: ? індивідуальний характер контролю; ? своєчасність та систематичність контролю; ? об’єктивність та справедливість оцінювання; ? врахування вікових особливостей студентів; ? обґрунтоване та аргументоване оцінювання робіт та відповідей; ? урізноманітнення форм та видів контролю. Підсумковий контроль являє собою іспит у письмово-усній формі відповідно до затверджених на засіданні кафедри АФМ екзаменаційних завдань, з метою оцінки знань і навиків аспіранта. Усна форма контролю передбачає собою відповідь на 5 випадкових питань, які пов’язаня з курсомю. Правильна та повна відповідь оцінюється у 1 бал.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1). Друкер П. Ф., Макьярелло Дж. А. Менеджмент/ П. Ф. Друкер, Дж. А. Макьярелло. [Пер. с англ.] — М.: ООО “И.Д. Вильямс", 2010. — 704 с . 2). Купер Кэри Л. Организационный стресс. Теории, исследования и практическое применение/ Кэри Л.Купер, Филлип Дж. Дэйв, Майкл П. О’Драйсколл/ Пер. с англ. – Х.:Изд-во Гуманитарный Центр, 2007.- 336 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).