Дослідницький семінар «Освітні, педагогічні науки» (обговорення публікацій, досліджень у галузі, новинок, відкриттів тощо)

Спеціальність: Освітні, педагогічні науки
Код дисципліни: 8.011.00.O.006
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Педагогіка та інноваційна освіта
Лектор: Професор, д.пед.н. Мукан Н.В.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: Вивчення навчальної дисципліни «Дослідницький семінар «Освітні, педагогічні науки» передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: Інтегральної компетентності: здатність продукувати інноваційні наукові ідеї, оволодівати методологією наукової та педагогічної діяльності, вирішувати комплексні проблеми в процесі інноваційно-дослідницької та професійної діяльності, проводити оригінальні наукові дослідження у професійній сфері на міжнародному та національному рівні; Фахових компетентностей: усвідомлення змісту, мети та завдань освітнього процесу в культурно-антропологічних вимірах, здатність конструювати цілісний освітній процес на засадах загальнолюдських та духовних цінностей суспільства, світоглядних концепцій освіти, неперервного особистісного розвитку та співтворчості; здатність використовувати знання з історії розвитку освіти в цілому та конкретної галузі історико-педагогічної науки, її методології (законів, закономірностей, принципів розвитку), доцільних способів осмислення сутності освітнього процесу щодо аналізу сучасних педагогічних явищ, процесів, феноменів, окремих фактів, діяльності персоналій на основі системного підходу; здатність вибудовувати дидактичну стратегію навчання задля забезпечення оптимального розвитку особистості, уявлень про потенційні можливості щодо організації освітнього процесу у сучасній освіті в умовах розвивального навчання та андрагогічної парадигми; здатність виявляти та розвивати творчі якості особистості, застосовувати методи навчання творчості та проводити тренінги для розвитку творчих здібностей здобувачів освіти; здатність застосовувати наукові знання про цінності в освіті, виконувати науково-педагогічні дослідження, а також організовувати педагогічний процес на основі використання аксіологічного підходу з метою саморозвитку та формування гармонійно-розвиненої особистості. Внаслідок вивчення навчальної дисципліни «Дослідницький семінар «Освітні, педагогічні науки» здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати програмні результати навчання, які корелюються з компетентностями за освітньо-науковою програмою підготовки доктора філософії: Знання: знання основних здобутків історико-педагогічної вітчизняної та зарубіжної науки, наукових шкіл та фундаментальних праць у галузі дослідження. Уміння: Розробляти інноваційні проєкти в освітній сфері, управляти ними і здійснювати пошук партнерів для їх реалізації. Комунікація: здатність застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології для наукової та професійної комунікації. Автономія і відповідальність: здатність до безперервного саморозвитку та самовдосконалення з метою формування нових ідей чи процесів у контексті професійної та наукової діяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Філософія і методологія науки Професійна педагогіка Інтернаціоналізація освіти: напрями, тенденції, перспективи Супутні і наступні навчальні дисципліни: Педагогічна практика Стратегії наукових педагогічних досліджень Академічна доброчесність і якість освіти Методологія підготовки наукових публікацій
Короткий зміст навчальної програми: У процесі вивчення дисципліни розглядаються теоретичні проблеми педагогіки та освіти; детермінанти розвитку сучасної освіти; педагогічна та наукова творчість; цінності сучасної освіти; філософія освіти в системі соціогуманітарного знання; теорія та практика формування світоглядних орієнтацій сучасної молоді; теоретико-методологічні засади реформування системи освіти; перспективні напрями компаративних досліджень в освіті; методологія та теорія неперервної освіти як концептуальна основа формування інтелектуального потенціалу суспільства; узагальнення досвіду наукових розвідок із історії педагогіки та освіти у вітчизняному дискурсі; використання ІКТ та відкритих систем у процесі роботи над дослідженням; ретроспектива розвитку зарубіжної педагогіки як системи; культура наукового дослідження та етика науковця; робота над дисертаційнеим дослідженням; аналіз типових помилок науковців під час роботи над дисертаційними дослідженнями.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль на семінарських заняттях проводиться з метою виявлення готовності до занять здобувача вищої освіти третього освітньо-наукового рівня доктора філософії у таких формах: вибіркове усне опитування на початку заняття; фронтальне стандартизоване опитування за картками, тестами упродовж 5–10 хв; індивідуальна перевірка виконання творчих робіт; оцінка активності здобувача вищої освіти під час занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей тощо. Контрольні запитання поділяються на: тестові завдання – вибрати вірні відповіді; проблемні завдання – створення ситуацій проблемного характеру; питання-репліки – виявити причинно-наслідкові зв’язки; ситуаційні завдання – визначити відповідь відповідно до певної ситуації; питання репродуктивного характеру – визначення практичного значення; інтерактивні завдання вікторинного та ігрового характеру. Підсумковий контроль проводиться за результатами поточного контролю та виконання індивідуальної науково-дослідницької роботи. Жодні форми порушення академічної доброчесності не толеруються. У випадку виявлення будь-якої форми порушення академічної доброчесності вживаються заходи відповідно до Положення про Кодекс корпоративної культури Національного університету «Львівська політехніка» (Наказ № 149-1-10 від 19.03.2020). Залік (диференційований залік) – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння здобувачем освіти навчального матеріалу з дисципліни сумарно за всіма видами робіт, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни: Підготовка та виступ на семінарі з коротким повідомленням, доповіддю, презентацією за кожною темою. Кожен виступ на семінарі оцінюється у 5 балів Всього 15 семінарів – максимальна сума балів – 75. Підготовка до семінарів здійснюється здобувачем освіти третього (освітньо-наукового) рівня доктора філософії відповідно до методичних рекомендацій і оцінюються викладачем за такими критеріями: присутність аспіранта на семінарському занятті та участь в обговоренні теоретичних питань – 1 бал; аргументація підготовленої доповіді під час виступу – 3 бали; оформлення повідомлення, доповіді, презентації відповідно до встановлених вимог і дотримання термінів її здачі у ВНС – 1 бал. Виконання індивідуальної науково-дослідницької роботи передбачає підготовку та презентацію теоретико-методологічних основ дисертаційного дослідження здобувача освіти третього (освітньо-наукового) рівня доктора філософії з урхуванням азарубіжного та вітчизняного досвіду. Доповідь та презентація виконуються відповідно до методичних рекомендацій. Робота прикріплюється у ВНС та оцінюється викладачем у 25 балів за такими критеріями: обґрунтування вибору теорій і концепцій, покладених в основу дисертаційного дослідження – 2 бали; аргументація вибору методологічних підходів, принципів, методів дослідження – 5 балів; логічність побудови, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, інноваційність та якість оформлення допорвіді і презентації – 10 балів; формулювання висновків – 3 бали; захист роботи – 5 балів. Семінарське заняття 1 – 5 балів Семінарське заняття 2 – 5 балів Семінарське заняття 3 – 5 балів Семінарське заняття 4 – 5 балів Семінарське заняття 5 – 5 балів Семінарське заняття 6 – 5 балів Семінарське заняття 7 – 5 балів Семінарське заняття 8 – 5 балів Семінарське заняття 9 – 5 балів Семінарське заняття 10 – 5 балів Семінарське заняття 11 – 5 балів Семінарське заняття 12 – 5 балів Семінарське заняття 13 – 5 балів Семінарське заняття 14 – 5 балів Семінарське заняття 15 – 5 балів Індивідуальна науково-дослідницька робота – 25 балів Разом – 100 балів
Рекомендована література: 1. Актуальні питання реформування освіти в Україні: монографія. (2018). С. Л. Лондар (ред.). Київ, Україна: ДНУ «Інститут освітньої аналітики». 2. Базалук, О. О., Кравченко, О. П., Харченко, Л.М. (2019). Аксіологічні засади сучасної системи освіти України: навчально-методичний посібник. Переяслав-Хмельницький: ¬Видавництво «КСВ». 3. Вознюк, О. В., Дубасенюк, О. А., Костюшко, Ю. О., Осадчук, Н. П., & Сидорчук, Н. Г. (2020) Теорія і практика професійної акмеології: монографія. Житомир, Україна6 ПП «Євро-Волинь». 4. Дебич, М. А. (2019). Теоретичні засади інтернаціоналізації вищої освіти: міжнародний досвід: монографія. Ніжин, Україна: ПП Лисенко. 5. Колупаєва, А. А., & Таранченко, О. М. (2016). Інклюзивна освіта: від основ до практики: монографія. Київ, Україна: ТОВ «АТОПОЛ». 6. Корж, Г. В., & Васильченко, Р. В. (2020). Світоглядна культура: традиції та сучасність: монографія. Харків, Україна: Панов А. М. 7. Кремень, В. Г. (2018). Філософія людиноцентризму в освітньому просторі: монографія. Київ, Україна: Знання України. 8. Онищук, Л. А., Цимбалару, А. Д., Пузіков, Д. О., Гораш, К. В., Климчук, І. О., Мушка, О. В., Прохоренко, О. О., Пархоменко, Н. Є., & Мезенцева, О. І. (2019). Прогнозування розвитку загальної середньої освіти: теорія і методологія: монографія; Д. О. Пузіков (ред.). Київ, Україна: КОНВІ ПРІНТ. 9. Опольська, Н. М. (2020). Право на свободу творчості: монографія. Вінниця, Україна: ТОВ «ТВОРИ». 10. Прокопенко, А. І., Підчасов, Є. В., Москаленко, В. В., Доценко, С. О., & Лебедєва, В. В. (2019). Технології дистанційного навчання: методологія створення та супроводу навчальних курсів: навчальний посібник. Харків, Україна: Мітра. 11. Секундант, С. Г. (2019). Професійна етика викладача та науковця: методичні вказівки для здобувачів третього освітньо-наукового рівня (доктора філософії). Одеса, Україна: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. 12. Яворська, Т. І. (2020). Методологія та організація наукових досліджень: курс лекцій. Мелітополь, Україна: Люкс. 13. Latwal, G. S., Sharma, S. K., Mahajan, P., & Kommers, P. (2021). Role of ICT in Higher Education. Routledge. 14. Nosulich H., & Mukan N. (2020). Reflection of Global Learning and Development Trends in Official Narratives of Canadian Corporations. Advanced Education, 16, 49–57. 15. Rury, J. L., & E. H. Tamura. (2019). The Oxford Handbook of the History of education. Oxford, UK: Oxford University Press. 16. Sim, K. N. (2019). Enhancing the Role of ICT in Doctoral Research Processes. IGI Global. 17. Suter, L. E., Smith, E., & Denman, B. D. (2019). The Sage Handbook of Comparative Studies in Education. Los Angeles, the USA: Sage.