Гносеологія та епістемологія

Спеціальність: Філософія
Код дисципліни: 8.033.00.O.007
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Філософія
Лектор: канд. філос. наук, доц. Андрій Кадикало
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Залучити аспірантів до поглибленого вивчення природи, сутності, сучасного стану і перспектив розвитку людського пізнання, в тому числі – наукового. Передбачається зосередити увагу на аналітиці механізмів пізнання, його рівнів, його логіко-методологічних процедур, вивчення та осмислення авторитетних концепцій та підходів у сучасних гносеології та епістемології, причин їх виникнення та поширення, їх позитивних здобутків та недоліків. Особливий наголос повинен бути зроблений на взаєминах пізнання з людиною, культурою, різними сферами суспільного життя; програма зосереджена також на опрацюванні аксіологічних та морально-етичних аспектів пізнання та науки.
Завдання: Загальні компетентності: 1. Здатність навчатися та набувати знання; 2. Уміння бути критичним та самокритичним для розуміння факторів, які мають позитивний чи негативний вплив на міжіндивідуальну комунікацію; 3. Проявляти обізнаність у сфері соціальних комунікацій та у питаннях розвитку науки та пізнавальної діяльності; 4. Здатність продукувати нові ідеї, проявляти креативність, здатність до системного, послідовного, цілісного мислення; 5. Здатність здійснювати інноваційний науковий пошук, виділяти перспективні проблеми і тенденції на основі аналізу інформації з різ¬них джерел; 6. Орієнтація на особистісну та колективну безпеку; 7. Набуття навичок гнучкого способу мислення, який дає можливість зрозуміти й розв’язати проблеми та задачі суміжних сфер пізнання; 8. Здатність ефективно використовувати на практиці різні теорії в області гносеології та епістемології; 9. Уміння працювати на міжнародному рівні; 10. Уміння діяти на основі врахування етичних норм і міркувань, у тому числі – з врахуванням гендерних аспектів; 11. Уміння ефективно спілкуватися на професійному та соціальному рівнях; 12. Здатність проявляти вольові якості, активістський дух, ініціативність через вміння ефек¬тивно використовувати на практиці різні теорії в організації науково-пошукової діяльності та в області ділового співробітництва; 13. Уміння діяти з відчуттям соціальної відповідальності та усвідомленням громадянського обов’язку; 14. Правильне розуміння аспектів мультикультурності сучасного суспільного життя та повага до етнічних та релігійних відмінностей; 15. Навички використання сучасних інформаційних та комунікативних технологій 16. Уміння працювати в нових ситуаціях; 17. Уміння мотивувати й переконувати людей та рухатися до спільних цілей. Фахові компетентності: 1. Уміння розв’язувати поставлені у професійній діяльності задачі та приймати відповідні обґрунтовані рішення; 2. Мати базові знання фундаментальних основоположень філософської методології в обсязі, необхідному для професійної діяльності; 3. Уміння проводити наукові дослідження на відповідному методологічному рівні, мати дослідницькі навички, що виявляються у здатності формувати нові наукові витвори у професійній галузі діяльності; 4. Уміння працювати самостійно і в команді, здатність комунікувати з колегами з актуальних питань пізнання, наукової діяльності, як на загальнотеоретичному рівні, так і на рівні фахової спеціалізованої підготовки; 5. Знання та розуміння предметної області обраного напряму діяльності та розуміння фаху; базові знання понять, теорій і методів, що напрацьовані в гносеології та епістемології, з метою використання їх для вивчення і розуміння процесів пізнавальної діяльності; 6. Здатність з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки, аналі¬зувати й узагальнювати новітню наукову інформацію для здійснення планованого та доцільного наукового пошуку в сферах гносеології та епістемології; 7. Уміння планувати і здійснювати наукові дослідження у галузі дослідження пізнавальних процесів, відбирати та опрацьовувати фактографічний матеріал таких досліджень, здатність адекватно оцінювати результати власних наукових досліджень, формувати їх зведені підсумки та звіти; 8. Вміння застосовувати виправдані критерії для оцінки наукової значущості отриманих науково-пізнавальних результатів, їх інноваційного характеру та визначення частки їх реального внеску у прирощення наукового знання.
Результати навчання: Після вивчення дисципліни аспіранти повинні: Знати: - проблематику пізнання в сучасній філософії, знати основні сучасні вчення і теорії гносеологічного спрямування, ідеї видатних представників світової та вітчизняної гносеології та епістемології; - способи впливу технічних досяг¬нень на сучасні пізнавальні процеси та на формування нових методологій та підходів у галузі гносеологічних досліджень; - відмінності між гносеологічним та епістемологічним підходами до пізнання, достатні для аналізу сучасного становища в цих науках та у сфері пізнавальної діяльності; - основні форми і способи оформлення результатів наукового пошуку, їх оприлюднення та презентацій. Вміти: - логічно послідовно і системно мислити та застосовувати творчі здібності до формування принципово нових ідей і підходів у сфері філософсько-світоглядного освоєння дійсності; - застосовувати знання іноземних мов для опрацювання оригінальних філософських текстів та налагодження наукової комунікації; - здійснювати пошук інформації в різних джерелах, вміти давати кваліфіковану оцінку інформаційних ресурсів для вирі¬шення задач соціокультурної антропології; - ефективно і продуктивно працювати як індивідуально, так і у складі команди; - Ідентифікувати, класифікувати та описувати пізнавальні (когнітивні) явища з використанням філософської термінології та знань напрямів і методологій сучасних гносеології та епістемології; - застосовувати знання рівнів, механізмів та інструментів пізнання для вирішення проблемних питань розвитку сучасної філософії.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити: Історія української культури, Філософія, Соціологія Кореквізити: Актуальні проблеми соціогуманітарних наук, Актуальні проблеми філософії ХХ – ХХІ ст., Соціокультурна антропологія.
Короткий зміст навчальної програми: Проблема пізнання у філософії: історія і сучасність. Пізнання, його категоріальні окреслення та види. Основні проблеми та категорії гносеології. Категоріальні визначення пізнавальних здібностей людини та процедур пізнання. Рівні і форми пізнання. Пізнання як процес. Знання і пізнання в контексті культури. Мовно-лінгвістична складова знання і пізнання. Проблема істини у пізнанні. Істина і якісні характеристики знання.
Опис: Проблема пізнання у філософії: історія і сучасність. Пізнання, його категоріальні ремесленник та види. Основні проблеми та категорії гносеології. Категоріальні визначення пізнавальних здібностей людини та процедур пізнання. Рівні і форми пізнання. Пізнання як процес. Знання і пізнання в контексті культури. Мовно-лінгвістична складова знання і пізнання. Проблема істини у пізнанні. Істина і якісні характеристики знання.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль (30%): усне опитування, виступи, презентації, тести, колоквіум. - Підсумковий контроль (70%): виконання модульної контрольної роботи, іспит.
Критерії оцінювання результатів навчання: 00–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Петрушенко В. Епістемологія як філософська теорія знання. – Львів: Вид-во держ. ун-та «Львівська політехніка», 2000. – Розділ перший. 2. Петрушенко В.Л. Філософія знання: онтологія, епістемологія, аксіологія. – Львів: Ахил, 2005. – 320 с. 3. Петрушенко В.Л. Філософія і методологія науки: Навчальний посібник. – Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2016. – 192 с. 4. Дамміт М. Логічні основи метафізики / М. Дамміт. Пер. з англ. – К.: IRIS, 2001. – Вступ. 5. Татаркевич Вл. Історія філософії. Т.2. – Львів: Свічадо, 1999. – Розд.1. 6. Хомський Н. Роздуми про мову. – Львів: Ініціатива, 2000.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).