Соціокультурна антропологія
Спеціальність: Філософія
Код дисципліни: 8.033.00.M.015
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Філософія
Лектор: Канд. філос. наук, доц. Олеся Паньків
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Загальні компетентності:
1. Здатність навчатися та набувати знання;
2. Уміння бути критичним та самокритичним для розуміння факторів, які мають позитивний чи негативний вплив на міжіндивідуальну комунікацію;
3. Проявляти обізнаність у сфері соціальних комунікацій та у питаннях розвитку науки та пізнавальної діяльності;
4. Здатність продукувати нові ідеї, проявляти креативність, здатність до системного, послідовного, цілісного мислення;
5. Здатність здійснювати інноваційний науковий пошук, виділяти перспективні проблеми і тенденції на основі аналізу інформації з різ¬них джерел;
6. Орієнтація на особистісну та колективну безпеку;
7. Набуття навичок гнучкого способу мислення, який дає можливість зрозуміти й розв’язати проблеми та задачі суміжних сфер пізнання;
8. Здатність ефективно використовувати на практиці різні теорії в області гносеології та епістемології;
9. Уміння працювати на міжнародному рівні;
10. Уміння діяти на основі врахування етичних норм і міркувань, у тому числі – з врахуванням гендерних аспектів;
11. Уміння ефективно спілкуватися на професійному та соціальному рівнях;
12. Здатність проявляти вольові якості, активістський дух, ініціативність через вміння ефек¬тивно використовувати на практиці різні теорії в організації науково-пошукової діяльності та в області ділового співробітництва;
13. Уміння діяти з відчуттям соціальної відповідальності та усвідомленням громадянського обов’язку;
14. Правильне розуміння аспектів мультикультурності сучасного суспільного життя та повага до етнічних та релігійних відмінностей;
15. Навички використання сучасних інформаційних та комунікативних технологій
16. Уміння працювати в нових ситуаціях;
17. Уміння мотивувати й переконувати людей та рухатися до спільних цілей.
Фахові компетентності:
1. Уміння розв’язувати поставлені у професійній діяльності задачі та приймати відповідні обґрунтовані рішення;
2. Мати базові знання фундаментальних основоположень філософської методології в обсязі, необхідному для професійної діяльності;
3. Уміння проводити наукові дослідження на відповідному методологічному рівні, мати дослідницькі навички, що виявляються у здатності формувати нові наукові витвори у професійній галузі діяльності;
4. Уміння працювати самостійно і в команді, здатність комунікувати з колегами з актуальних питань пізнання, наукової діяльності, як на загальнотеоретичному рівні, так і на рівні фахової спеціалізованої підготовки;
5. Знання та розуміння предметної області обраного напряму діяльності та розуміння фаху; базові знання понять, теорій і методів, що напрацьовані в гносеології та епістемології, з метою використання їх для вивчення і розуміння процесів пізнавальної діяльності;
6. Здатність з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки, аналі¬зувати й узагальнювати новітню наукову інформацію для здійснення планованого та доцільного наукового пошуку в сферах гносеології та епістемології;
7. Уміння планувати і здійснювати наукові дослідження у галузі дослідження пізнавальних процесів, відбирати та опрацьовувати фактографічний матеріал таких досліджень, здатність адекватно оцінювати результати власних наукових досліджень, формувати їх зведені підсумки та звіти;
8. Вміння застосовувати виправдані критерії для оцінки наукової значущості отриманих науково-пізнавальних результатів, їх інноваційного характеру та визначення частки їх реального внеску у прирощення наукового знання.
Результати навчання: Після вивчення дисципліни аспіранти повинні:
Знати:
- місце соціокультурної антропології в системі сучасних наук про людину, знати основні сучасні антропологічні вчення і теорії, ідеї видатних представників світової та вітчизняної гуманітарної науки у цій сфері;
- способи впливу технічних досяг¬нень на сучасні соціально-культурні процеси та на появу нових якостей і проявів людини;
- відмінності між різними напрямами сучасних антропологічних досліджень, достатні для аналізу становища людини у сучасних цивілізаційних процесах.
- основні форми і способи оформлення результатів наукового пошуку, їх оприлюднення та презентацій
Вміти:
- логічно послідовно і системно мислити та застосовувати творчі здібності до формування принципово нових ідей і підходів у сфері філософсько-світоглядного освоєння дійсності;
- застосовувати знання іноземних мов для опрацювання оригінальних наукових текстів та налагодження наукової комунікації;
- здійснювати пошук інформації в різних джерелах, вміти давати кваліфіковану оцінку інформаційних ресурсів для вирі¬шення задач соціокультурної антропології;
- ефективно і продуктивно працювати як індивідуально, так і у складі команди;
- ідентифікувати, класифікувати та описувати явища антропологічного характеру з використанням наукової термінології та знань напрямів і методологій сучасної соціокультурної антропології;
- застосовувати знання рівнів, механізмів та інструментів пізнання для вирішення проблемних питань розвитку сучасних наук про людину.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити: Історія української культури, філософія, соціологія
Кореквізити: Філософія і методологія науки, гносеологія та епістемологія, професійна педагогіка.
Короткий зміст навчальної програми: Антропологія в системі наук про людину, соціум і культуру. Історія соціальної та культурної антропології. Напрями та школи соціокультурної антропології. Методологія соціокультурної антропології. Вихідні поняття і проблеми соціокультурної антропології. Культура та особистість. Людина, етнос і культура.
Опис: Зміст програми спрямований на поглиблене вивчення природи, сутності, сучасного стану і перспектив розвитку людського пізнання, в тому числі – наукового пізнання. Програма передбачає зосередження уваги на аналітиці механізмів пізнання, його рівнів, логіко-методологічних процедур, вивчення та осмислення авторитетних концепцій та підходів у сучасних гносеології та епістемології, причин їх виникнення та поширення, їх позитивних здобутків та недоліків. Особливий наголос зроблений на взаєминах пізнання з людиною, культурою, різними сферами суспільного життя; програма зосереджена також на опрацюванні аксіологічних та морально-етичних аспектів пізнання та науки.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль (30%): виступи на практичних заняття, тести, презентації.
Іспит (70%): письмова та усна компонента.
Критерії оцінювання результатів навчання: - Усного опитування на семінарських заняттях;
- Заслуховування фіксованих доповідей на семінарських заняттях;
- Оцінювання виконаних індивідуальних завдань;
- Оцінювання письмових контрольних робіт;
- Оцінювання виконання проміжних тестових завдань;
- Проведення підсумкового іспиту, що складається з письмової та усної складової.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Антропологические традиции: стили, стереотипы, парадигмы: Сб. статей [Текст] / Ред. И сост. А.Л.Елфимов. – М.: Новое литературное обозрение, 2012. – 298 с.; ил.
2. Беляева Е.В. Метаморфозы нравственности: динамика исторических систем нравственности / Е.В.Беляева. – Минск: Экокномпресс, 2007. – 464 с.
3. Вульф К. Антропология: история, культура, философия [Текст] / Е.Вульф. Пер. с нем. Г.Хайдаровой. – СПб.: Изд-во С.-Петурб. ун-та, 2008. – 280 с.
4. Гнатенко П.И. Феномен природы человека: Монография / П.И.Гнатенко. – К.: Вища освита, 2014. – 167 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).