Теоретичні та практичні проблеми психології благополуччя
Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 8.053.00.O.007
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: Кандидат психологічних наук, доцент Березовська Лариса Іванівна
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення дисципліни «Теоретичні та практичні проблеми психології благополуччя» надає важливі знання та вміння, які можна використовувати як для особистого розвитку, так і в професійній діяльності і передбачає формування та розвиток у здобувачів вищої освіти компетентностей:
інтегральної:
ІНТ. Здатність продукувати нові ідеї, розв’язувати значущі комплексні проблеми професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності у сфері психології, застосовувати методологію наукової та педагогічної діяльності, а також проводити власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
загальних:
3К 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 4. Здатність розв’язувати комплексні проблеми психології на основі системного наукового світогляду та загального культурного кругозору із дотриманням принципів професійної етики та академічної доброчесності..
спеціальних (фахових)
СК 2. Здатність планувати та виконувати оригінальні дослідження, досягати наукових результатів, які створюють нові знання у психології та дотичних до неї міждисциплінарних напрямах, та забезпечувати якість виконуваних досліджень.
СК5. Здатність оцінювати рівень власної фахової компетентності, саморозвиватися і самовдосконалюватися протягом життя, підвищувати професійну кваліфікацію, бути професійно мобільним.
СК7. Уміння толерувати невизначеність і доводити унікальність власного наукового пошуку в умовах інформаційного / цифрового суспільства
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
РН 4. Планувати і виконувати експериментальні та/або теоретичні дослідження з психології та дотичних міждисциплінарних напрямів із дотриманням норм професійної і академічної етики.
РН 7. Розробляти та реалізовувати наукові та/або інноваційні проєкти у сфері психології, які дають можливість переосмислити наявне та створити нове цілісне знання та/або професійну практику і розв’язувати значущі наукові та прикладні проблеми психології з урахуванням соціальних, економічних, етичних і правових аспектів.
РН 9. Вільно презентувати та обговорювати з фахівцями і нефахівцями результати досліджень, наукові та прикладні проблеми психології державною та іноземною мовами, готувати результати досліджень у вигляді наукових публікацій.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Технології психологічного тренінгу
Психологія самопізнання та саморегуляції
Дизайн психологічного дослідження
Статистичні методи психологічного дослідження
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Теоретичні та практичні проблеми психології благополуччя» є міждисциплінарним курсом, який поєднує сучасні теоретичні підходи, емпіричні дослідження та практичні методики, спрямовані на глибоке розуміння психологічного благополуччя. Курс базується на досягненнях позитивної психології, нейропсихології, когнітивної психології, соціології та психотерапії, що дозволяє забезпечити здобувачів вищої освіти всебічними знаннями та навичками і орієнтований на здобувачів вищої освіти психологічних, соціальних, освітніх спеціальностей, а також професіоналів, зацікавлених у розвитку навичок підтримки психологічного благополуччя у своїй діяльності.
Опис: Тема 1. Благополуччя як психологічний феномен: історичний огляд і сучасні теорії.
Тема 2. Психологічне благополуччя як особистісний феномен: сутність, підходи, види, ознаки/
Тема 3. Детермінанти психологічного благополуччя особистості.
Тема 4. Психологічне благополуччя особистості в умовах триваючої війни.
Тема 5. Суб’єктивне благополуччя.
Тема 6. Емоційне благополуччя – запорука щасливої особистості.
Методи та критерії оцінювання: Аудиторні заняття передбачають активну участь здобувачів PhD в освітньому процесі: в проблемних лекціях діалогової природи та практичних заняттях, які проводяться переважно з використанням активних та інтерактивних методів і мають творчий характер. Відповідно поточний контроль спрямований на оцінювання участі здобувачів PhD в обговоренні проблемних ситуацій та виконання завдань, глибину і змістову наповнюваність суджень, здатність до осмислення, узагальнення та здобуття нового знання в обраній спеціальності.
Самостійна робота здобувачів PhD є основним засобом опанування змісту навчальної дисципліни у вільний від обов'язкових занять час, її зміст визначається робочою навчальною програмою та завданнями до теми. У межах самостійної роботи виконуються індивідуально-дослідницькі завдання, що спрямовані на формування і розвиток здатності виокремлювати, систематизувати, розв’язувати та прогнозувати актуальні соціально-психологічні проблеми особистості та застосовувати набуту здатність у реалізації власного дисертаційного проекту.
Окремі звіти про самостійну роботу не надаються. Результати опанування відповідного матеріалу перевіряються під час поточного (спостереження за активністю здобувачів PhD, усне опитування) та підсумкового контролю знань (залік).
Під час опанування навчальної дисципліни передбачено можливість консультативної допомоги з боку викладача за потреби і запитом з боку здобувачів PhD (F2F або в режимі онлайн чи офлайн).
Методами діагностики результатів навчання здобувачів вищої освіти з навчальної дисципліни є такі:
– усне опитування на практичних заняттях;
– письмовий контроль: індивідуальні науково-дослідні завдання;
– дискусії: під час практичних та індивідуально-консультативних занять.
Підсумковий контроль – залік, в якому передбачено відповідь на питання, пов’язані із здатністю здобувача PhD виокремлювати, систематизувати, розв’язувати та прогнозувати актуальні соціально-психологічні проблеми особистості та застосовувати набуту здатність у реалізації власного дисертаційного проекту.
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання відповідей здобувача під час екзамену відбувається на підставі інституційної шкали оцінювання Національного університету «Львівська політехніка».
Мінімальна сумарна кількість балів при складанні екзамену сукупно із набраними балами поточного контролю за якого студент атестується – не менше 50 балів.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент з навчальної дисципліни «Теоретичні та практичні проблеми психології благополуччя» становить 100 балів.
СК з навчальної дисципліни «Теоретичні та практичні проблеми психології благополуччя» проводиться у формі заліку за накопичувальною системою у терміни, передбачені графіком навчального процесу Університету. Залік – це форма СК результатів навчання здобувача з навчальної дисципліни за семестр. Залік проводять згідно з розкладом.
Залік передбачає письмову та усну компоненти. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні заліку становить 55. Отримані на заліку бали (max = 55) додаються до тих, що набрані на практичних заняттях (поточний контроль) (max = 45). Відсоткове співвідношення балів письмової та усної компоненти визначає лектор. Частка усної компоненти не повинна перевищувати письмову. Можливий варіант лише з письмовою компонентою у вигляді письмових відповідей на питання викладача (55 балів), або тестового контролю з максимальною кількістю балів – 55. Певний спосіб проведення заліку розробляє лектор і доводить його до відома здобувачів вищої освіти.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Важинський С.Е., Щербак Т І. Методика та організація наукових досліджень : Навч. посіб. Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. 260 с.
2. Верник О.Л. Сучасні підходи до проблеми благополуччя в психології: екопсихологічний аспект. Благопо¬луччя особистості vs благополуччя середовища антиномія сучасного способу життя:: матеріали науково-прак¬тичного круглого столу (21 квітня 2019 року, Київ). Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2019. С. 5–8.
3. Кашлюк Ю.І. Основні чинники, які впливають на психологічне благополуччя особистості. Проблеми сучасної психології. 2016. № 34. С. 170–186.
4. Данильченко Т. В. Основи психології благополуччя особистості: навчально-методич¬ний посібник. Чернігів, 2022. 268 с.
5. Данильченко, Т.В. (2016). Суб’єктивне соціальне благополуччя: психологічний вимір : монографія; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Чернігів: Десна Поліграф.
6. Каргіна Н.В. Основні підходи до вивчення психологічного благополуччя особистості: теоретичний аспект. Наука і освіта. № 3. 2015. С. 48–55.
7. Кириленко О.М. Благополуччя людей як об’єкт соціологічних досліджень : феліцитарний підхід. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2016. № 3. С. 18–33.
8. Курова А.В. Задоволеність життям та суб’єктивне благополуччя особистості. Вісник ОНУ ім. І.І. Мечникова. Психологія. 2015. Т. 20. Вип. 2(36). Ч. 1. С. 98–104.
9. Лукомська С. О. Посттравматичне зростання: теоретичні підходи, емпіричні методики та практичні рекомендації. Особистість як суб’єкт подолання кризових ситуацій: Психологічна теорія і практика. Суми: СумДПУім.А.С.Макаренка, 2017. С. 216–236.
10. Осьодло В.І., Зубовський Д.С. Посттравматичне зростання особистості учасників бойових дій: сучасний стан та перспективи. Український психологічний журнал. 2017, №1(3). С. 63-79.
11. Пахоль Б.Є. Суб’єктивне та психологічне благополуччя: сучасні і класичні підходи, моделі та чинники. Український психологічний журнал. 2017. № 1. С. 80–104.
12. Самодетермінація психологічного благополуччя особистості : монографія / Сердюк Л.З. та ін. ; за ред. Л.З. Сердюк. Київ–Львів : Видавець Вікторія Кундельська, 2021. 236 с.
13. Санько К. Психологічне благополуччя як основа повноцінного та психологічно здорового функціонування особистості. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2016. № 59. С. 42–45.
14. Семків І.І. Суб’єктивне благополуччя як психологічна винагорода за проявлену соціальну активність. Нау¬ковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. 2012. Вип. 37. С. 234–237.
15. Сердюк Л.З. Структура та функція психологічного благополуччя особистості. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України – Том V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. Вип. 17. Київ, 2017. С. 124-133.
16. Технології забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни та післявоєнного відновлення: монографія. Л. М. Карамушка, О. В. Креденцер, К. В. Терещенко [та ін.]. За ред. Л. М. Карамушки. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2024. 288 с.
17. Титаренко Т. М. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації: монографія. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 160 c.
18. Титаренко Т. М. Способи підвищення психологічного благополуччя особистості, що пережила травму. Психологія: теорія і практика. 2018. Вип. 1. С. 112–119.
19. Яворська Л.М., Філоненко Г.С. Фактори становлення психологічного благополуччя особистості. Наука і освіта. 2014. №12. С. 216–220.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).