Психологія впливу та медіапсихологія
Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 8.053.00.M.026
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: Кандидат політичних наук, доц. кафедри теоретичної та практичної психології Свідерська Ольга
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: ІНТ. Здатність продукувати нові ідеї, розв’язувати значущі
комплексні проблеми професійної та/або дослідницько-
інноваційної діяльності у сфері психології, застосовувати
методологію наукової та педагогічної діяльності, а також
проводити власне наукове дослідження, результати якого
мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
СК 6. Здатність застосовувати нові технології та інструменти,
сучасні цифрові технології, бази даних та інші ресурси,
спеціалізоване програмне забезпечення у науковій та
викладацькій діяльності.
СК 7. Уміння толерувати невизначеність і доводити
унікальність власного наукового пошуку в умовах
інформаційного / цифрового суспільства.
Результати навчання: РН 7. Розробляти та реалізовувати наукові та/або інноваційні
проєкти у сфері психології, які дають можливість
переосмислити наявне та створити нове цілісне знання та/або
професійну практику і розв’язувати значущі наукові та
прикладні проблеми психології з урахуванням соціальних,
економічних, етичних і правових аспектів.
РН 8. Визначати свої професійні можливості та завдання
підвищення професійної кваліфікації й професійної
мобільності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Теоретичні та практичні проблеми психології благополуччя
Психологія соціального пізнання
Сучасні підходи до психологічної допомоги
Психологія соціального пізнання
Короткий зміст навчальної програми: Людство постійно розвивається. До того ж темп змін невпинно пришвидшується. І для людини, і для країни стає дедалі важливіше вміти реагувати на ці зміни, щоб не залишитися осторонь прогресу. Один з дослідників вдало зазначив, що середньовічний англійський селянин зустрічав протягом життя менше людей, аніж сучасна людина за один день. Але це стосується міжособистісного спілкування. Коли ж мова йде про масове, то тут зміни ще разючіші. Ми спостерігаємо появу нових і нових медіа, які використовують технології, що ще вчора здавалися казковими.
Психологію впливу та медіапсихологію розглянуто як нову галузь, що інтегрує напрацювання психології та наук із соціальних комунікацій і виступає концептуальною основою сучасної медіаосвіти. Головну увагу приділено найбільш дискусійним проблемам взаємодії медіа та освіти: візуальному догмату сучасних медіапрактик, проблемам медіанасильства і медіазалежності.
Опис: Теми занять:
Тема 1. Роль психологічного впливу у сучасному світі
Тема 2. Вплив медіа на розвиток особистості
Тема 3. Маніпуляції в медіа
Тема 4. Реклама як інструмент маніпуляції. Використання мотивів підсвідомого впливу
Тема 5. Аналіз медіатекстів різних видів медіа
Тема 6. Медіапсихологія інформаційного простору у взаємодії з особою у сучасному світі
Тема 7. Актуальні проблеми взаємодії особи з інформаційним простором.Проблема медіанасильства та інших форм негативного впливу медіа
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль на дисципліні здійснюється за допомогою вибіркового усного опитування; оцінення виступів на практичних заняттях, оцінки активності у дискусіях, тестування, оцінки індивідуальних проєктів та контрольних робіт.
Критерії оцінювання результатів навчання: Максимальна кількість балів, які може отримати студент під час навчання 100 (ПК), що включає в себе виступи на практичних заняттях, аналіз фахової літератури, участь у дискусіях, виконання індивідуального завдання, результати тестування. Система за якою студент набирає бали – накопичувальна. Мінімальний бал з яким студент допускається до екзамену – 0 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Медіапсихологія: на перетині інформаційного та освітнього просторів: монографія: за наук. ред. Л. А. Найдьонової, Н. І. Череповської; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Київ : Міленіум, 2014. 348 с.
Баришполець О. Т. Медіаосвіта: зарубіжний досвід Режим доступу : http://www.politik.org.ua/ vid/magcontent.php3?m=6&n=84&c=2072
Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник: за науковою редакцією В. В. Різуна. Київ: Центр вільної преси. 2012. 352 с.
Свідерська О. І., Гупало С. Р. Психологічні особливості сприймання мови ворожнечі. Вісник Національного університету оборони України. – 2022. № 3 (67 ). С. 112–119.
Потятиник Б. В. Віртуальна оаза в пустелі реального. Оаsіs. 2002. № 1. С. 28 – 48
Різун В. В. Теорія масової комунікації // http://journlіb.unіv.kіev. ua/іndex.php?act=book.іndex&book=1
1. Гансен А. Інстамозок. Як екранна залежність призводить до стресів та депресії. Київ :
«Наш формат». 2020. 200 с.
2. Гусак, Н., Чернобровкіна, В., Чернобровкін, В., Максименко, А., Богданов, С. Бойко, О.
(2017). Психосоціальна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій: підхід резилієнс:
посібник з проведення тренінгу. Київ: НаУКМА.
3. Дідик, Н. Ф. (2018). Соціально-психологічні передумови використання
медіапсихологічних засобів у груповій роботі з дружинами 53 комбатантів. В
Медіатворчість в сучасних українських реаліях: протистояння медіатравмі»: матеріали
науково-практичного семінару. Київ. Взято з https://bit.ly/38zr9nW
4. Дідик, Н. Ф. (2019). Використання медіапсихологічних засобів у груповій роботі з
дружинами військовослужбовців. В Соціальна психологія сьогодні: здобутки і
перспективи: матеріали доповідей учасників ІІ Всеукр. конгресу із соціальної
психології (с. 111–115). Київ. Взято з https://bit.ly/2GyIOkb.
5. Розвиток медіаграмотності комбатантів засобами медіапсихології. В Від
медіаграмотності до медіакультури: стратегії, проблеми, перспективи: тези доп.
Міжнар. наук.- практ. інтернет-конференції (м. Миколаїв, 27 квітня 2016) (с. 110–114).
Миколаїв: ОІППО, 2016.
6. Череповська, Н.І. (2016d). Профілактика інформаційнодеструктивних впливів медіа у
груповій роботі з комбатантами. В Соціально- 55 психологічні особливості професійної
діяльності працівників соціальної сфери: виклики сьогодення. Матеріали VІІ
всеукр.наук.-практ.конф.з міжнар. участю (с. 29-32). Київ–Мелітополь: Університет
«Україна».
7. Череповська, Н.І. (2017b). Медіапсихологічні ресурси подолання травми війни у
ветеранів. В Посттравматичний стресовий розлад: дорослі, діти та родини в ситуації
війни: міжнар. наук.-практ. видання. Т. 1 (с. 313– 325). Варшава – Київ: ПАН-Гнозіс,
2017.
8. Череповська, Н.І. (2017с). Програма психосоціальної підтримки ветеранів війни за
допомогою медіапсихологічних ресурсів. Проблеми політичної психології, 6 (20), 119–
132.
9. Chan F. A Study of Social Media Influencers and Impact on Consumer Buying Behaviour in
the United Kingdom. International Journal of Business & Management Studies. Volume 03;
Issue no 07. 2022. рр. 79-134.
10. Naydonova, Lyubov (2017). War media trauma taxonomy for economic and political self-
constitution. Political and Economic Self-Constitution: Citizenship Identity and Education
Proceedings of the V international scientific and practical seminar (рр. 42–45). Corinth.
10
11. Zheng, X., Men, J., Yang, F. and Gong, X. Understanding impulse buying in mobile
commerce: an investigation into hedonic and utilitarian browsing. International Journal of
Information Management. Vol. 48, 2019. pp. 151-160.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).