Трансформація дипломатичної діяльності: сучасні тенденції
Спеціальність: Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії
Код дисципліни: 8.291.00.M.017
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Політологія та міжнародні відносини
Лектор: Доктор політичних наук, професор, Луцишин Г.І.; к. політ. н., Климчук І.І.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в сфері міжнародних відносин, суспільних комунікації та регіональних студій, зовнішньополітичної діяльності держав, міжнародних взаємодій між державами, міжнародними організаціями та недержавними акторами, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов та передбачає застосування теорій суспільних наук та спеціальних наукових методів дослідження проблем міжнародних відносин.
Спеціальні (фахові) компетентності:
КС1 - грунтовні знання історії міжнародних відносин, теорії та сучасних наукових досягнень у сфері міжнародних відносин та світової політики;
КС2 - Розуміння теоретико-методологічних основ досліджень у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій, сучасних наукових теорій і методів, вміння їх ефективно застосовувати для синтезу та аналізу проблем і тенденцій розвитку глобальної та регіональних міжнародних систем;
КС3 - Здатність ефективно застосовувати методи аналізу, моделювання та прогнозування при проведенні наукових досліджень у сфері міжнародних відносин;
КС4 – Розуміння сучасних міжнародних процесів, особливості функціонування міжнародних інститутів.
Результати навчання: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми під час професійної діяльності у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій, проводити дослідницько-інноваційну діяльність, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань, а також практичне впровадження отриманих результатів.
ЗН 2 Здатність демонструвати знання теоретико-методологічних підходів у дослідженні міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій;
ЗН 3. Знання та навики наукового дослідження актуальних проблем міжнародних відносин, розробки та реалізації нових інноваційних проектів у сфері міжнародних відносин;
УМ 2. Досліджувати і моделювати явища та процеси у складних динамічних системах міжнародних відносин;
УМ 7. Організовувати та виконувати дослідження, застосовувати кеативність та дослідницькі навички у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій.
КоМ. Уміння ефективно спілкуватись на професійному та громадському рівнях рідною та іноземними мовами;
АіВ. 2. Здатність адаптуватись до нових умов, самостійно приймати рішення та ініціювати оригінальні дослідницько-інноваційні комплексні проекти;
АіВ 3. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань;
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізит: Дослідницький семінар у галізу політології та міжнародних відносин
Кореквізити: Педагогічна практика
Короткий зміст навчальної програми: Сучасний світ надзвичайно змінився за останні кілька десятиліть. Разом із падінням Берлінської стіни 1989 року та іншими політичними змінами, активізувалися процеси глобалізації в економічній, технічній і соціальних сферах. Інформаційна революція та збільшення обсягів міжнародної торгівлі посилили ці процеси. Сучасна дипломатія має брати активну участь в міжнародному спілкуванні, відповідно реагуючи на нові виклики ХХІ ст. та адаптовуючи форми й методи дипломатичної діяльності до вимог сьогодення.
Зміна засобів ведення дипломатії веде за собою і зміну ролі посла. Очевидно, що в ХХІ столітті вимоги до дипломата значно підвищаться. Не маючи рутинної діяльності щодо збору інформаційних даних, дякуючи технологічному прогресу, дипломат нової формації повинен проявляти себе передусім як досвідчений аналітик, менеджер та координатор. Значною стає його роль посередника між офіційною та неурядовою дипломатією, його здатність виявити та мобілізувати неурядові ре-сурси для досягнення державних цілей. Та понад усе дипломат нового покоління повинен розраховувати, коли і яким чином урядові дипломатичні ресурси можуть бути представлені іншим акторам для реалізації їх цілей на міжнародній арені. Отже, еволюція системи міжнародних відносин вимагає адаптації та змін від традиційної дипломатії, її форм ведення та структурної організації.
Однак, у свою чергу, основні постулати дипломатії залишаються незмінними, лише адаптовуються до сучасних вимог. Це свідчить про важливість усталеної століттями практики ведення зовнішніх справ та про її невід’ємність незалежно від інтенсивності сучасних процесів трансформації світу.
Опис: Напрями трансформації форм та методів сучасної дипломатії під впливом процесів глобалізації. Вплив сучасних процесів на формування нових моделей дипломатії. Новітні виклики та нехарактерні сфери впливу на дипломатичну практику. Особливості функціонування сучасних форм дипломатії у зовнішній політиці провідних держав світу.
Новітні тенденції в роботі дипломатичного агента у ХХІ ст. Основні тенденції розвитку функцій, завдань та навичок дипломатичного агента у ХХІ ст. Освітня та кваліфікаційна підготовка дипломатів: вітчизняний та зарубіжний досвід. Система кадрового забезпечення дипломатичних відомств провідних держав світу. Значення ролі та якості роботи дипломатичного агента у дипломатичній практиці ХХІ ст.
Роль дипломатичної служби у формуванні ефективного державного управління зовнішньої політики держави. Місце та роль дипломатичної служби в системі органів державного апарату МЗС України. Специфіка роботи дипломатичної служби як однієї із важливих інструментів реалізації зовнішньої політики України. Переваги та недоліки системи дипломатичної служби України у формуванні ефективних моделей державного управління зовнішньою політикою держави.
Особливості формування вимог до сучасної практики дипломатичної служби. Роль людського чинника у дипломатичній практиці сьогодення. Новітні підходи до вирішення традиційних проблем кадрової політики у дипломатичні сфері. Особистісні та професійні характеристики сучасного дипломата. Сучасні тенденції та практики удосконалення сфери дипломатичної служби: зарубіжний досвід.
Громадська дипломатія та інші види нетрадиційної дипломатії як складові зовнішньої політики провідних держав світу. Роль громадської дипломатії у підсиленні зовнішньої та іміджевої політики держави. Превентивна, човникова, військова, енергетична, релігійна, спортивна, кулінарна та інші сучасні види дипломатії як нетрадиційні інструменти дипломатичної практики.
Сучасні процеси цифровізації в дипломатичній службі. Вплив високих технологій на трансформацію традиційної сфери дипломатії. Основні чинники активації застосування цифрової дипломатії зовнішньополітичними відомствами. Еволюція електронної дипломатії: шведський досвід. Вплив новітніх засобів комунікації на дипломатичну мову. Твіттер та фейсбук-дипломатія як нетрадиційні інструменти комунікації у дипломатичній практиці: переваги та недоліки застосування. Ключові сфери цифровізації дипломатичної та консульської служби. Здійснення інформаційно-роз’яснювальної роботи та реалізація громадської дипломатії в он-лайн форматі. Особливості функціонування цифрової дипломатії в Україні: виклики та перспективи.
Вірусна дипломатія: вплив сучасних технологій в умовах карантину на якість роботи дипломатичної служби. Вимушена трансформація дипломатичної служби в умовах пандемії як засіб виживання та ефективного функціонування. Зростання ролі оперативного інформування через соціальні мережі та професійні чати у дипломатичній службі. Ефективність тактики «віртуальних переговорів, нарад та конференцій» у дипломатичній практиці. Проблема захисту каналів комунікації дипломатичних установ. Переваги та недоліки цифрового формату дипломатії в умовах пандемії.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль (40%): усне опитування, виступи з доповіддю на семінарах, участь у дискусіях, групові заняття, дослідження у формі case-study, підготовка презентацій на задану тему, проекти, есе, участь в обговоренні, відвідування.
Екзаменаційний контроль (60%) - трирівневе тестування.
Критерії оцінювання результатів навчання: * Критерії оцінювання виступу на семінарському занятті
4-3 бали – Відповідь повна, змістовна, логічна, з послідовним викладом матеріалу, висновки та узагальнення обґрунтовані; студент демонструє глибоке розуміння предмету, самостійність та критичність мислення, вміння аналізувати, аргументовано доводити свою позицію, логічно й послідовно викладати матеріал, здійснювати прогнози та надавати пропозиції. Інформація подана чітко, вичерпно, із застосуванням аналітичного підходу.
2 бали – Відповідь демонструє знання студентом значної частини програмного матеріалу; факти використовуються правильно, але допущені незначні помилки в їх тлумаченні, наявна часткова термінологічна некоректність, невеликі неточності; відповідь не повна, однак грамотна, без суттєвих помилок, правильна, змістовна, логічна.
1 бал – Відповідь неповна, фрагментарна, наявна часткова термінологічна некоректність, теоретичні та фактичні неточності. Виклад є непослідовним, без обґрунтованих висновків та узагальнень.
** Критерії оцінювання ессе та виступу із доповіддю на семінарському занятті
6-4 бали - ессе підготовлене відповідно до запропонованої теми та написаний згідно з самостійно розробленим студентом планом із дотриманням технічних вимог щодо оформлення реферату. Демонструє глибоке та всебічне знання та розуміння програмного матеріалу, інформація подана чітко, вичерпно із застосуванням аналітичного підходу Представлено кваліфіковані посилання на використану літературу. Доповідь за темою ессе -- повна, комплексна, з всебічним висвітленням запропонованих у плані питань, вичерпна, чітка, логічна, аргументована, з обґрунтованими теоретичними положеннями, з послідовним викладом змісту.
3-2 бали – ессе правильне, повне, чітке, логічне, з послідовним описом і викладом змісту питання. Демонструє глибоке та всебічне знання та розуміння програмного матеріалу, інформація подана чітко, вичерпно. Виклад логічно послідовний В ессе допускаються незначні неточності змістовного характеру; факти використовуються правильно, але допущені незначні помилки в їх тлумаченні. Доповідь за темою ессе повна, однак спостерігається нечіткість викладу; судження не у повній мірі самостійні.
1 бал – ессе, у якому студент демонструє повне нерозуміння суті запропонованого завдання, незнання базових компонентів предметної області.
*** Критерії оцінювання доповнення до основних виступів колег, участь в обговоренні проблемних питань, постановка запитань колегам (макс. бал – 2) .
2 бали – Доповнення суттєве, змістовне, логічно-аргументоване; активна участь в обговоренні проблемних питань.
1 бал – Доповнення несуттєве, однак правильне, демонструє розуміння студентом предмету обговорення.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Чекаленко Л. Діловий протокол та етикет: історія та сучасність. – К.: «LAT&K», 2019. – 178 с.
2. Чекаленко Л. Професійна підготовка дипломатів, фахівців з міжнародних відносин– К.: «LAT&K», 2019. – 176 с.
3. Федчишин С. А. Дипломатичне представництво України за кордоном: сучасні проблеми організації та правового забезпечення: монографія / С. А. Федчишин. – Х.: ФІНН, 2011. – 264 с.
4. Hamilton K., Longhorne R. The Practice of Diplomacy. Its Evolution, Theory, and Administration. — L.; N.Y., 1995.
5. Jonsson C., Hall M. Essence of Diplomacy (Studies in Diplomacy and International Relation). – Palgrave Macmillan, 2005.
6. Jan Melissen. The New Public Diplomacy. Soft Power in International Relations. - Customer Services Department, Macmillan Distribution Ltd, Houndmills, Basingstoke, England, 2005.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).