Адаптація інтер'єрів історичних будівель та споруд під громадську функцію
Спеціальність: Інтер'єр та просторовий дизайн
Код дисципліни: 6.B2.05.E.076
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: РЕМЕШИЛО-РИБЧИНСЬКА ОЕРСТА
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Навчальна дисципліна «Адаптація інтер'єрів історичних будівель та споруд під громадську функцію» спрямована на реалізацію загальних і фахових компетентностей освітньої програми «Дизайн в історичному середовищі»
Загальні компетентності:
- здатність до критичного мислення, аналізу та системного бачення;
- уміння працювати в міждисциплінарному середовищі;
- усвідомлення соціальної відповідальності проєктних рішень у сфері культурної спадщини.
Фахові компетентності:
- здатність проводити фаховий аналіз історичних інтер’єрів та їх просторових, стилістичних і функціональних характеристик;
- володіння методами адаптації та трансформації інтер’єрів у контексті нових функціональних потреб із збереженням автентичних елементів;
- здатність розробляти дизайн-рішення для громадських функцій у межах історичного середовища, дотримуючись принципів сталості, інклюзії та етики;
- уміння здійснювати презентацію та захист проєктів у професійному середовищі.
Результати навчання: У результаті опанування дисципліни «Адаптація інтер’єрів історичних будівель та споруд під громадську функцію» здобувачі освіти повинні:
- володіти знаннями про принципи охорони, ревіталізації та адаптації об’єктів культурної спадщини до нових громадських функцій;
- вміти аналізувати історичні інтер’єри та визначати потенціал їх трансформації з урахуванням автентичних характеристик;
- формувати дизайн-концепції, що враховують історико-архітектурний контекст, потреби користувачів та функціональні завдання;
- використовувати сучасні підходи до сталого, інклюзивного та етичного редизайну інтер’єрів у межах історичних будівель;
- презентувати та обґрунтовувати власні проєктні рішення з урахуванням міждисциплінарної взаємодії та норм культурної спадщини.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Перелік попередніх, супутніх і наступних навчальних дисциплін
Попередні дисципліни:
І- сторія архітектури, мистецтв і дизайну
- Основи композиції та проектування
- Матеріалознавство у дизайні інтер’єру
- Культурологія та охорона культурної спадщини
Супутні дисципліни:
- Дизайн інтер’єру в об’єкті культурної спадщини
- Сучасні концепції та підходи дизайну в історичному середовищі
_ Урбаністика та міський простір
- Теорія архітектурної реставрації
Наступні дисципліни:
- Курсове проєктування з адаптації історичних просторів
- Дипломне проєктування з темою редизайну пам’яток архітектури
- Переддипломна практика в установах, що працюють зі спадщиною
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Адаптація інтер’єрів історичних будівель та споруд під громадську функцію» спрямована на формування знань і практичних навичок у сфері трансформації інтер’єрів об’єктів культурної спадщини. Курс охоплює принципи збереження автентичності, функціональної адаптації, контекстуального дизайну, етичних норм і сталого підходу до редизайну. Студенти аналізують історичні інтер’єри, вивчають міжнародний досвід, працюють з реальними прикладами, а також розробляють власні проєктні рішення. Особливий акцент зроблено на міждисциплінарній взаємодії та сучасних вимогах до публічних просторів у пам’ятках архітектури.
Опис: 1. Вступ до адаптації історичних інтер’єрів
Знайомство з основними поняттями адаптації, типами спадщини та значенням інтер’єру в контексті громадських функцій.
2. Класифікація пам’яток і типів інтер’єрів
Огляд історичних споруд за типологією: палаци, ратуші, сакральні, житлові, виробничі об’єкти.
3. Принципи збереження та автентичності інтер’єру
Міжнародні хартії, принципи консервації, елементи, що підлягають збереженню або оновленню.
4. Методи дослідження історичного інтер’єру
Обміри, фотофіксація, архівні джерела, виявлення нашарувань і змін.
5. Функціональна адаптація: завдання та виклики
Як змінити функцію, не порушивши цінностей середовища. Приклади успішних адаптацій.
6. Контекстуальний дизайн у пам’ятках архітектури
Врахування масштабу, матеріалів, стилістики та просторових характеристик при новому втручанні.
7. Світло, колір і матеріали в історичних інтер’єрах
Підходи до освітлення, колористики та добору матеріалів у процесі адаптації.
8. Дизайн інтер’єру у колишніх сакральних спорудах
Специфіка роботи з храмами, монастирями, костелами та їх трансформація під нові функції.
9. Адаптація інтер’єрів для культурних і освітніх функцій
Приклади музеєфікації, адаптації під бібліотеки, виставкові простори, артцентри.
10. Інклюзія та доступність в історичних будівлях
Рішення, які забезпечують універсальний дизайн без шкоди для спадщини.
11. Стійкість і технології в адаптації інтер’єрів
Як впроваджувати сучасні системи (вентиляція, освітлення, енергозбереження) в історичному інтер’єрі.
12. Етика і відповідальність дизайнера
Межі авторства. Баланс між інновацією та повагою до минулого.
13. Міждисциплінарність і командна робота над проєктами
Співпраця з архітекторами, реставраторами, конструкторами, громадами.
14. Практичний аналіз адаптованого об’єкта (практичне заняття)
Виїзд або вивчення кейсу: аналіз виконаного проєкту з адаптації.
15. Презентація індивідуальних концепцій адаптації (практичне заняття)
Захист студентських пропозицій адаптації інтер’єру історичної будівлі під сучасну громадську функцію.
Методи та критерії оцінювання:
Оцінювання рівня досягнення результатів навчання здійснюється шляхом поєднання поточного, модульного та підсумкового контролю. Це дозволяє комплексно оцінити як теоретичну підготовку, так і практичні вміння здобувачів освіти.
Основні методи оцінювання:
- Поточний контроль: участь у лекціях і практичних заняттях, аналіз прикладів адаптації, виконання тематичних завдань і коротких письмових рефлексій;
- Модульний контроль: розробка аналітичної довідки щодо конкретного об’єкта спадщини, створення ескізних пропозицій;
- Підсумкове оцінювання (залік): презентація та захист власної дизайн-концепції адаптації інтер’єру під громадську функцію з урахуванням принципів автентичності, сталого розвитку та функціональності.
Оцінювання базується на чітких критеріях: глибина аналізу, обґрунтованість рішень, креативність, етичність, здатність працювати в контексті спадщини.
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання результатів навчання здобувачів здійснюється за такими основними критеріями:
- Розуміння теоретичних засад адаптації історичних інтер’єрів та принципів збереження спадщини;
- Глибина аналітичного підходу до оцінки об’єкта дослідження (інтер’єру);
- Аргументованість та доцільність дизайнерських рішень в історичному контексті;
- Творчий підхід та оригінальність концепції адаптації;
_ Дотримання етичних принципів у роботі з культурною спадщиною;
- Якість візуальної та вербальної презентації дизайн-пропозиції.
Ці критерії дають змогу об’єктивно оцінити як професійний рівень проєктного мислення, так і здатність працювати в історичному середовищі з урахуванням сучасних потреб.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Основна література:
1- Жирова О. І. (2021). Дизайн середовища в історичному контексті. Київ: КНУБА.
2- Нагірна Л. М. (2019). Ревіталізація історичних територій: теорія і практика. Львів: ЛНАМ.
3- Бєлявцев М. М., Пащенко О. М. (2020). Архітектурна реставрація. Основи проектування. Київ: Ліра-К.
Додаткова література:
1- Gehl, J. (2010). Cities for People. Washington: Island Press.
2- Sennett, R. (2018). Building and Dwelling: Ethics for the City. New York: Farrar, Straus and Giroux.
3- Jokilehto, J. (2007). A History of Architectural Conservation. London: Routledge.
4- Plevoets, B., Van Cleempoel, K. (2019). Adaptive Reuse of the Built Heritage: Concepts and Cases of an Emerging Discipline. London: Routledge.
Навчально-методичне забезпечення:
_ Презентації до лекцій
- Методичні вказівки до практичних занять
- Збірник кейсів адаптації інтер’єрів історичних споруд
- Глосарій термінів (українською та англійською мовами)
Інформаційні ресурси:
- Портал ICOMOS: https://www.icomos.org
- Центр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: https://whc.unesco.org
- Бібліотека Львівської політехніки: https://library.lpnu.ua
_ Електронна база з адаптивного дизайну: https://adaptive-reuse.eu
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Адаптація інтер'єрів історичних будівель та споруд під громадську функцію (курсовий проєкт)
Спеціальність: Інтер'єр та просторовий дизайн
Код дисципліни: 6.B2.05.E.078
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: РЕМЕШИЛО-РИБЧИНСЬКА ОРЕСТА
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Завдання проєкту:
- провести історико-архітектурний та функціональний аналіз вибраного об'єкта;
- визначити збережені автентичні елементи інтер’єру та їх потенціал адаптації;
- запропонувати концепцію нового громадського використання (музей, центр, бібліотека, артпростір, кав’ярня тощо);
- сформувати функціональне зонування з урахуванням доступності;
_ обґрунтувати дизайн-рішення: стиль, матеріали, освітлення, кольори;
- представити адаптаційний проєкт у форматі концептуального альбому.
Результати навчання: Очікувані результати:
- здатність до історико-контекстуального аналізу;
- розуміння принципів адаптації інтер’єру;
- практичне втілення концептуального мислення;
- здатність обґрунтовувати авторське рішення у сфері спадщини.
Очікувані результати навчання (КП)
1- Після завершення курсового проєкту студент повинен продемонструвати здатність:
2- Аналізувати історичний об’єкт з урахуванням його архітектурних, культурних та функціональних особливостей;
3- Виявляти цінні автентичні елементи інтер’єру, що підлягають збереженню, і здійснювати їх професійне документування;
4- Розробляти концепцію адаптації інтер’єру для нової громадської функції з дотриманням принципів автентичності, контекстуальності та етичного ставлення до спадщини;
5- Проєктувати просторові, функціональні, композиційні та матеріальні рішення, що відповідають потребам сучасного користувача й вимогам до збереження об’єкта;
6- Інтегрувати інноваційні технології (освітлення, вентиляція, інженерні системи) без шкоди для історичного середовища;
7- Презентувати і захищати проєктну пропозицію, аргументуючи рішення з позицій фаховості, сталого розвитку та культурної чутливості;
8- Працювати міждисциплінарно — розуміти логіку взаємодії дизайнера з архітектором, реставратором, інженером та громадою.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні дисципліни:
_ Історія архітектури, мистецтв і дизайну
- Основи проєктування
- Композиція
- Матеріалознавство у дизайні інтер’єру
- Культурологія та охорона культурної спадщини
Супутні дисципліни:
- Сучасні концепції та підходи дизайну в історичному середовищі
_ Дизайн інтер’єру в об’єкті культурної спадщини
- Адаптація інтер’єрів історичних будівель та споруд під громадську функцію
- Урбаністика та міське середовище
- Теорія архітектурної реставрації
- Історичні стилі інтер’єру
Наступні дисципліни:
- Курсове проєктування з реального об’єкта спадщини
- Дипломне проєктування з темою адаптації інтер’єрів
- Переддипломна практика в установах з реставрації та охорони культурної спадщини
Короткий зміст навчальної програми: Курсова проєктна робота є підсумковим етапом засвоєння навчального матеріалу з адаптації історичних інтер’єрів. Вона передбачає самостійне дослідження студентом обраного об’єкта культурної спадщини, аналіз його просторових та автентичних характеристик, і розробку концепції нового функціонального використання в публічному контексті. У проєкті поєднуються історико-архітектурний аналіз, принципи контекстуального дизайну, етичне ставлення до спадщини та інноваційні дизайнерські рішення. Основна мета — сформувати у студентів практичну здатність мислити системно, адаптивно і відповідально, створюючи середовище, що пов’язує історію та сучасність.
Опис: Структура курсового проєкту:
- Вступ: актуальність, об'єкт, мета проєкту
- Історико-аналітична довідка про об’єкт
- Аналіз стану інтер’єру та виявлення цінних елементів
- Пропозиція адаптованої функції
- Функціонально-просторове вирішення (схема зонування)
- Візуальна концепція: колористика, освітлення, матеріали
- Авторський підхід: пояснювальна записка
- Ілюстративний матеріал: плани, колажі, візуалізації
_ Висновки
Форма звітності:
Концептуальний альбом проєкту (паперовий і цифровий) + публічний захист
Методи та критерії оцінювання:
Оцінювання результатів навчання у межах виконання курсового проєкту здійснюється комплексно та включає:
- Аналіз проміжних етапів проєктування: регулярні консультації з викладачем, перевірка логіки проєктних рішень, відповідність принципам адаптації;
- Оцінка пояснювальної записки: глибина дослідження історичного об’єкта, аналітичне обґрунтування вибору функції, робота з джерелами;
- Оцінка візуально-графічної частини проєкту: якість функціонального зонування, стилістичних рішень, колористики, матеріалів, освітлення;
- Форма та зміст презентації: здатність презентувати й захистити концепцію, послідовність викладу, вміння аргументувати рішення в історичному контексті.
- Оцінювання базується на критеріях: цілісність і завершеність концепції, відповідність принципам збереження та адаптації, інноваційність, професійність подачі.
Критерії оцінювання результатів навчання: Критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти
1- Актуальність та обґрунтованість обраної функції адаптації — до 20 балів
(Чітке розуміння соціального контексту, відповідність об'єкта новому функціональному призначенню)
2- Глибина історико-архітектурного аналізу об’єкта — до 20 балів
(Архівні джерела, обміри, аналіз автентичності, виявлення цінностей)
3- Якість дизайнерських рішень (композиція, зонування, матеріали, освітлення) — до 25 балів
(Зв’язок з історичним контекстом, функціональність, естетика)
4- Оригінальність концепції адаптації та інноваційний підхід — до 15 балів
(Креативність, нестандартні підходи, міждисциплінарність)
5- Пояснювальна записка (структура, грамотність, логіка викладу) — до 10 балів
6- Презентація та захист проєкту — до 10 балів
(Вміння чітко формулювати ідеї, аргументувати рішення, відповіді на запитання)
Разом: 100 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Основна література:
1- Жирова О. І. (2021). Дизайн середовища в історичному контексті. Київ: КНУБА.
2- Нагірна Л. М. (2019). Ревіталізація історичних територій: теорія і практика. Львів: ЛНАМ.
3- Бєлявцев М. М., Пащенко О. М. (2020). Архітектурна реставрація. Основи проектування. Київ: Ліра-К.
Додаткова література:
4- Plevoets B., Van Cleempoel K. (2019). Adaptive Reuse of the Built Heritage: Concepts and Cases. London: Routledge.
5- Gehl J. (2010). Cities for People. Washington, DC: Island Press.
6- Jokilehto J. (2007). A History of Architectural Conservation. Oxford: Routledge.
Навчально-методичне забезпечення:
- Методичні вказівки до виконання курсового проєкту
- Збірник прикладів адаптації історичних інтер’єрів
- Тематичні презентації з лекційного курсу
- Шаблон оформлення пояснювальної записки
- Графічні референси з реальних адаптованих об’єктів
Інформаційні ресурси:
- ICOMOS: https://www.icomos.org
- Центр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: https://whc.unesco.org
- Портал з охорони спадщини України: https://heritage.in.ua
- Електронна бібліотека Львівської політехніки: https://library.lpnu.ua
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).