Дизайн інтер'єру в об'єкті культурної спадщини
Спеціальність: Інтер'єр та просторовий дизайн
Код дисципліни: 6.B2.05.E.079
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: РЕМЕШИЛО-РИБЧИНСЬКА ОРЕСТА
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: У ході вивчення дисципліни студенти:
ознайомляться з основами охорони культурної спадщини та типологією пам’яток;
набудуть навичок дослідження історичного інтер’єру, зокрема проведення обмірів, фотофіксації та аналізу архівних джерел;
вивчатимуть історичні стилі інтер’єру та способи їх актуалізації у сучасному контексті;
опанують принципи ревіталізації, ревалоризації та адаптації інтер’єрів до нових суспільних функцій з урахуванням міжнародного досвіду;
аналізуватимуть сумісність традиційних і сучасних матеріалів, а також можливості використання новітніх технологій без шкоди для спадщини;
працюватимуть з концепціями ідентичності місця та зв’язку інтер’єру з екстер’єром історичної архітектури;
розглядатимуть роль світла, кольору й просторових рішень у формуванні цілісного образу інтер’єру;
реалізують практичну частину через розробку редизайну реального або модельного об'єкта спадщини, презентуючи власну концепцію адаптації.
У результаті студенти здобудуть здатність критично осмислювати спадщину, формувати авторські дизайнерські рішення у межах правового поля та етичних норм збереження культурного середовища.
Результати навчання: У результаті опанування дисципліни студенти з освітньої програми "Дизайн в історичному середовищі":
здобудуть знання про основи охорони культурної спадщини, етичні та правові норми роботи з історичними інтер’єрами;
навчаться проводити комплексний аналіз історичних інтер’єрів, включно з обмірами, фотофіксацією, архівними дослідженнями та виявленням автентичних елементів;
зможуть проєктувати інтер’єри в пам’ятках архітектури з урахуванням принципів автентичності, функціональної адаптації та контекстуального дизайну;
опанують навички добору сумісних матеріалів та інтеграції сучасних технологій без шкоди для історичного середовища;
зможуть створювати концепції редизайну з урахуванням ідентичності місця, принципів сталого розвитку та потреб громади;
розвинуть критичне мислення щодо трансформації історичних інтер’єрів у публічний простір.
Ці результати відповідають компетентнісному підходу сучасної дизайнерської освіти, спрямованої на міждисциплінарність, культурну чутливість та відповідальне ставлення до спадщини.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Історія Архітектури , Мистецтв та Дизайну
Історія Архітектури, Мистецтв та Дизайну України
Культурологія
Рисунок, Живопис, Скульптура
Основи проектування
Композиція
Короткий зміст навчальної програми: Назва: Дизайн інтер’єру в об’єкті культурної спадщини
Освітня програма: Дизайн в історичному середовищі
Дисципліна спрямована на формування у студентів знань, умінь і компетентностей, необхідних для проєктування інтер’єрів у пам’ятках архітектури та об’єктах культурної спадщини. У рамках курсу розглядаються методологічні, правові, етичні та технічні аспекти роботи з історичними просторами, включно з питаннями автентичності, адаптації, ревіталізації та сталого розвитку.
Програма охоплює історичні стилі інтер’єру, принципи збереження культурної ідентичності місця, особливості роботи з матеріалами, світлом, кольором та простором в історичних інтер’єрах. Окрема увага приділяється аналізу міжнародного досвіду, контекстуальному підходу до дизайну та практичній роботі над кейсом адаптації реального або модельного об’єкта спадщини.
Курс поєднує історико-культурні знання з сучасними дизайнерськими підходами, готуючи студентів до професійної діяльності в сфері збереження й переосмислення історичного середовища.
Опис: 1 Вступ до проєктування інтер’єру в пам’ятках
Поняття культурної спадщини. Типи пам’яток. Юридичні та етичні аспекти. Підходи до збереження інтер'єрів.
2 Методологія роботи з історичним інтер’єром
Аналіз стану об’єкта. Принципи автентичності. Джерела дослідження. Обміри, фотофіксація, архівна робота.
3 Історичні стилі в інтер’єрі та їх трансформація
Бароко, класицизм, модерн, конструктивізм тощо. Приклади збереження стилістики при адаптації.
4 Сучасні концепції адаптації пам’яток
Ревіталізація, ревалоризація, функціональна адаптація. Міжнародні практики. Принципи сталого розвитку. Чи можливий “реторофіт”в культурній спадщині? Термінологічні вправи.
5 Матеріали та технології в роботі з пам’ятками
Сумісність нових матеріалів з історичними. Застосування сучасних технологій з обережністю.
6 Дизайн ідентичності місця
Пошук локального образу. Взаємодія інтер'єру з архітектурою фасаду, контекстуальні рішення.Взаємодія екстер’єру з дизайном історичного інтер’єру.
7 Світло, колір, простір в історичному інтер’єрі
Роль природного і штучного освітлення. Робота з кольоровими палітрами, узгодженими з історією об'єкта.
8 Практикум з редизайну об'єкта спадщини
Концепція редизайну. Подача проєкту. Робота над кейсом з місцевим прикладом (реальний або модельний об’єкт)
Методи та критерії оцінювання: МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ
Оцінювання результатів навчання в межах дисципліни «Дизайн інтер’єру в об’єкті культурної спадщини» здійснюється за допомогою поєднання поточного, модульного та підсумкового контролю знань, що дозволяє комплексно оцінити рівень сформованих знань, умінь і практичних компетентностей студентів.
Поточне оцінювання
Здійснюється під час лекційних і практичних занять:
- усні та письмові опитування;
- аналіз кейсів;
- участь у дискусіях та критичних обговореннях;
- виконання індивідуальних завдань (ескізи, аналіз об’єктів, історичні стилістики тощо);
- підготовка презентацій з теоретичних або практичних тем.
Модульне оцінювання
Передбачає:
- перевірку знань з ключових тем блоку (тести, короткі письмові відповіді);
- оформлення аналітичних досліджень на основі реального об’єкта;
- захист концепцій редизайну.
Підсумковий контроль (залік)
Проводиться у формі комплексної оцінки знань за результатами:
- участі у практичних заняттях;
- виконання курсового проєкту (концепція адаптації історичного інтер’єру);
- його презентації та захисту.
Критерії оцінювання результатів навчання: Критерії оцінювання включають:
- глибину теоретичних знань і розуміння спадщини;
- здатність до самостійного аналізу об'єкта;
- обґрунтованість дизайнерських рішень;
- креативність і професіоналізм у презентації проєкту;
- дотримання принципів збереження культурної автентичності та етичних норм.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Вітчизняні джерела
Гаврилюк О.О. (2016). Методика дослідження пам’яток архітектури. Київ: НДІ пам’яткоохоронних досліджень.
Ремешило-Рибчинська О.М. (2020). Історичне середовище міста: збереження і трансформація. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка.
Цісар М.С. (2022). Адаптація об’єктів культурної спадщини під нові функції: приклади зі Львова. Вісник ЛНТУ, 1(15), 102–110.
Сільник І.П. (2015). Культурна спадщина у міському просторі: методи ревіталізації. Київ: КНУБА.
2. Зарубіжні джерела
Feilden, B.M. (2003). Conservation of Historic Buildings (3rd ed.). Oxford: Architectural Press.
Jokilehto, J. (2006). A History of Architectural Conservation. Oxford: Butterworth-Heinemann.
UNESCO & ICOMOS (1964). The Venice Charter for the Conservation and Restoration of Monuments and Sites.
Plevoets, B., & Van Cleempoel, K. (2019). Adaptive Reuse of the Built Heritage: Concepts and Cases of an Emerging Discipline. Routledge.
Cantacuzino, S. (1989). Re-Architecture: Old Buildings / New Uses. Abbeville Press.
Douglas, J. (2006). Building Adaptation. Butterworth-Heinemann.
Orbasli, A. (2008). Architectural Conservation: Principles and Practice. Wiley-Blackwell.
ICOMOS (2003). Charter for the Interpretation and Presentation of Cultural Heritage Sites.
Tiesdell, S., Oc, T., & Heath, T. (1996). Revitalizing Historic Urban Quarters. Routledge.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Дизайн інтер'єру в об'єкті культурної спадщини (курсовий проєкт)
Спеціальність: Інтер'єр та просторовий дизайн
Код дисципліни: 6.B2.05.E.081
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: РЕМЕШИЛО-РИБЧИНСЬКА ОРЕСТА
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Курсовий проєкт спрямований на реалізацію загальних і фахових компетентностей, передбачених освітньою програмою спеціальності 022 «Дизайн» (освітня траєкторія «Дизайн в історичному середовищі»), а саме:
Загальні компетентності:
- здатність до критичного мислення, аналізу й синтезу;
- здатність вирішувати комплексні проєктні завдання в умовах невизначеності;
- здатність до міждисциплінарної комунікації та командної роботи.
Фахові компетентності:
- здатність здійснювати дослідження об’єктів культурної спадщини для формування дизайнерських рішень;
- здатність адаптувати інтер’єри історичних будівель до нових функцій з урахуванням принципів збереження автентичності та контексту;
- володіння методами інтеграції сучасних технологій у проєктування без шкоди для історичного середовища;
- здатність створювати графічну, просторову та текстову презентацію дизайнерського проєкту у сфері культурної спадщини.
Результати навчання: Після виконання курсового проєкту студент буде здатен:
1- Проводити комплексний аналіз історичного об’єкта з урахуванням його культурної, архітектурної та функціональної специфіки;
2- Визначати цінні автентичні елементи інтер’єру, що підлягають збереженню;
3- Формулювати концепцію адаптації інтер’єру відповідно до нових громадських функцій, дотримуючись принципів автентичності, сталого розвитку та контекстуальності;
4- Розробляти дизайнерські рішення з урахуванням вимог до інклюзивності, ергономіки та технічної адаптації;
5- Використовувати відповідні графічні, вербальні та цифрові засоби презентації проєкту;
6- Критично осмислювати етичні й юридичні аспекти роботи з об’єктами культурної спадщини;
7- Працювати у міждисциплінарній команді, демонструючи відповідальність та повагу до культурного середовища.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні дисципліни:
- Історія архітектури, мистецтв і дизайну
- Основи проєктування
- Композиція в інтер’єрі
- Культурологія
- Рисунок, живопис, скульптура
Супутні дисципліни:
- Дизайн в історичному середовищі
- Сучасні концепції дизайну
- Матеріалознавство і технології в інтер’єрі
- Ергономіка і універсальний дизайн
Наступні дисципліни:
- Кваліфікаційний проєкт / Дипломна робота
- Інновації у дизайні середовища
- Теорія і практика ревіталізації культурної спадщини
Короткий зміст навчальної програми: Курсовий проєкт «Дизайн інтер’єру в об’єкті культурної спадщини» спрямований на формування у студентів практичних і творчих навичок адаптації історичних інтер’єрів до сучасного громадського використання. У межах проєкту студенти вивчають методи аналізу, дослідження та збереження автентичних елементів простору, розробляють концепції функціональної адаптації, враховуючи етичні, правові та контекстуальні чинники. Курс передбачає міждисциплінарний підхід та розвиток дизайнерського мислення в умовах роботи з цінною культурною спадщиною.
Опис: Курсовий проєкт передбачає розробку авторської дизайнерської пропозиції адаптації інтер’єру в історичній будівлі, яка є об’єктом культурної спадщини. Робота включає дослідження архітектурного об’єкта, визначення автентичних елементів, формування концепції адаптації з урахуванням нової громадської функції (культурної, освітньої, соціальної тощо), а також розробку графічного та просторового рішення. Студенти повинні продемонструвати здатність мислити контекстуально, з повагою до історичного середовища та актуальних вимог інклюзивності, сталості й технічної адаптації.
1- Вступ до адаптації історичних інтер’єрів
Знайомство з ключовими поняттями адаптації, роллю інтер’єру в системі культурної спадщини та актуальністю громадських функцій у старих просторах.
2- Класифікація пам’яток і типів інтер’єрів
Аналіз основних типів історичних споруд (палаци, храми, житло, промислові будівлі) та особливостей їхніх інтер’єрів.
3- Принципи збереження та автентичності інтер’єру
Розгляд міжнародних хартій (Венеційська, Бура, Nara тощо), понять
4- Методи дослідження історичного інтер’єру
Обміри, фотофіксація, архівні матеріали, ідентифікація історичних нашарувань і фіксація змін.
5- Функціональна адаптація: завдання та виклики
Як інтегрувати нові функції (галереї, кав’ярні, бібліотеки) без втрати історичної ідентичності простору.
6- Контекстуальний дизайн у пам’ятках архітектури
Вивчення взаємодії нового втручання зі стилістикою, масштабом, матеріалами й структурою історичної будівлі.
7- Світло, колір і матеріали в історичних інтер’єрах
Сучасні підходи до роботи зі світлом і кольором в адаптованих інтер’єрах, вибір матеріалів, сумісних із середовищем.
8- Дизайн інтер’єру у колишніх сакральних спорудах
Робота з просторами колишніх храмів та їх адаптація під виставкові, культурні чи освітні функції.
9- Адаптація інтер’єрів для культурних і освітніх функцій
Приклади трансформації історичних просторів під бібліотеки, артцентри, школи, музеї.
10- Інклюзія та доступність в історичних будівлях
Забезпечення доступності для всіх груп користувачів без порушення автентичних структур.
11- Стійкість і технології в адаптації інтер’єрів
Впровадження сучасних інженерних рішень — вентиляції, опалення, енергоефективності — в історичних інтер’єрах.
12- Етика і відповідальність дизайнера
Обговорення меж авторства, моралі втручання в історію, балансу між новим і старим.
13- Міждисциплінарність і командна робота над проєктами
Співпраця з реставраторами, архітекторами, інженерами, громадами у створенні комплексних рішень.
14- Практичний аналіз адаптованого об’єкта
Аналіз реального прикладу адаптації: виїзне заняття або розбір кейсу.
15- Презентація індивідуальних концепцій адаптації
Захист курсових проєктів студентів із демонстрацією дослідження, концепції та візуалізації.
Методи та критерії оцінювання: Оцінювання курсового проєкту здійснюється за підсумками поетапної перевірки (консультацій), а також фінального захисту. До уваги беруться: рівень дослідницької роботи, обґрунтованість дизайнерських рішень, якість графічного матеріалу, інноваційність і відповідність принципам роботи з об’єктами спадщини.Оцінювання результатів навчання у межах виконання курсового проєкту здійснюється комплексно та включає:
- Аналіз проміжних етапів проєктування: регулярні консультації з викладачем, перевірка логіки проєктних рішень, відповідність принципам адаптації;
- Оцінка пояснювальної записки: глибина дослідження історичного об’єкта, аналітичне обґрунтування вибору функції, робота з джерелами;
- Оцінка візуально-графічної частини проєкту: якість функціонального зонування, стилістичних рішень, колористики, матеріалів, освітлення;
- Форма та зміст презентації: здатність презентувати й захистити концепцію, послідовність викладу, вміння аргументувати рішення в історичному контексті.
- Оцінювання базується на критеріях: цілісність і завершеність концепції, відповідність принципам збереження та адаптації, інноваційність, професійність подачі.
Критерії оцінювання результатів навчання: Критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти
1- Актуальність та обґрунтованість обраної функції адаптації — до 20 балів
(Чітке розуміння соціального контексту, відповідність об'єкта новому функціональному призначенню)
2- Глибина історико-архітектурного аналізу об’єкта — до 20 балів
(Архівні джерела, обміри, аналіз автентичності, виявлення цінностей)
3- Якість дизайнерських рішень (композиція, зонування, матеріали, освітлення) — до 25 балів
(Зв’язок з історичним контекстом, функціональність, естетика)
4- Оригінальність концепції адаптації та інноваційний підхід — до 15 балів
(Креативність, нестандартні підходи, міждисциплінарність)
5- Пояснювальна записка (структура, грамотність, логіка викладу) — до 10 балів
6- Презентація та захист проєкту — до 10 балів
(Вміння чітко формулювати ідеї, аргументувати рішення, відповіді на запитання)
Разом: 100 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Рекомендована література, навчально-методичне забезпечення та інформаційні ресурси
Основна література:
1- Жирова О. І. (2021). Дизайн середовища в історичному контексті. Київ: КНУБА.
2- Нагірна Л. М. (2019). Ревіталізація історичних територій: теорія і практика. Львів: ЛНАМ.
3- Бєлявцев М. М., Пащенко О. М. (2020). Архітектурна реставрація. Основи проектування. Київ: Ліра-К.
Додаткова література:
4- Plevoets B., Van Cleempoel K. (2019). Adaptive Reuse of the Built Heritage: Concepts and Cases. London: Routledge.
5- Gehl J. (2010). Cities for People. Washington, DC: Island Press.
6- Jokilehto J. (2007). A History of Architectural Conservation. Oxford: Routledge.
Навчально-методичне забезпечення:
- Методичні вказівки до виконання курсового проєкту
- Збірник прикладів адаптації історичних інтер’єрів
- Тематичні презентації з лекційного курсу
- Шаблон оформлення пояснювальної записки
- Графічні референси з реальних адаптованих об’єктів
Інформаційні ресурси:
- ICOMOS: https://www.icomos.org
- Центр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: https://whc.unesco.org
- Портал з охорони спадщини України: https://heritage.in.ua
- Електронна бібліотека Львівської політехніки: https://library.lpnu.ua
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).