Соціальна геронтологія
Спеціальність: Соціальна робота
Код дисципліни: 6.231.00.O.029
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Соціологія та соціальна робота
Лектор: Старший викладач кафедри соціології та соціальної роботи Бік Олеся Ярославівна
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: - дослідження наслідків впливу старіння населення на суспільство та індивідів у суспільстві;
- виявлення психосексуальних особливостеи? старіння;
- установлення впливу старіння на психічне здоров’я людини;
- ознаи?омлення із визначальними ознаками здорового старіння, включаючи формальні та неформальні системи підтримки, а також структурні фактори;
- виявлення особливостеи? соціальноі? роботи з людьми похилого віку в різному оточенні;
- дослідження впливу роботи з людьми похилого віку, а також старіння на загальну практику соціальноі? роботи; розкриття етичних та суперечливих питань, які виникають у соціального працівника при роботі з людьми похилого віку.
Результати навчання: знати: основні поняття геронтологіі?; ставлення до старості у суспільстві (історичнии? аспект); основні теоріі? старіння та і?х значення для забезпечення процесу якісноі? опіки літніх людеи?; соціально-гігієнічні та психофізіологічні прояви старіння; особливості адаптаціі? до пенсіи?ного періоду життя; особливості соціальноі? роботи з людьми похилого віку вдома; особливості та організація догляду за перестарілими немічними і хворими людьми; технологію соціальноі? роботи з літніми людьми.
вміти: проводити аналіз демографічноі? ситуаціі? в раи?оні (на територіі?) діі? закладу соціальноі? роботи; виявляти основні проблеми людеи? похилого віку і, виходячи із цього, планувати індивідуальну роботу з клієнтами геронтологічноі? групи; застосовувати психотерапевтичні методи до розв’язання сімеи?но-побутових проблем людеи? похилого віку; використовувати деонтологічні прии?оми під час обслуговування та соціальноі? роботи з літніми людьми; проводити гігієнічне виховання з питань здорового способу життя серед населення похилого та старечого віку; здіи?снювати догляд за немічними та хворими людьми цієі? віковоі? категоріі?; володіти основними прии?омами невідкладноі? допомоги у випадках раптового порушення життєдіяльності організму; проводити консультування з різних питань для людеи? похилого віку.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Соціальна політика та політика соціального забезпечення
Медико-соціальні основи здоров'я
Соціальна робота з різними групами клієнтів
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна знайомить студентів із біосоціальними аспектами старіння та старості; із соціальними наслідками демографічних процесів, зумовлених старінням населення; із особливостями психосоматичних, матеріально-побутових, законодавчо-правових, соціокультурних та інших проблем людей похилого віку; із дискусійними питаннями та проблемами соціальної політики і пенсійного забезпечення у контексті різних характеристик процесу старіння (вихід на пенсію, розмір пенсій, працевлаштування людей пенсійного віку, житлові питання тощо)
Опис: Соціальна геронтологія: поняття і зміст
Історичні основи розвитку соціальноі? геронтологіі?
Основні теоріі? старіння та і?х значення для забезпечення процесу якісноі? опіки людеи? похилого віку.
Старіння населення як соціально- демографічнии? процес
Проблеми людеи? похилого віку
Медичні проблеми похилого та літнього віку та психофізіологічні зміни в старечому віці
Адаптація до старості. Феномен самотності.
Організація медико-соціальноі? допомоги в геронтологіі?
Умови і якість життя людеи? похилого віку
Проблеми соціалізаціі? та соціально- психологічноі? адаптаціі? людеи? похилого віку
Форми та методи роботи з людьми похилого віку
Етичні проблеми соціальноі? роботи з населенням старшого віку
Технологія соціальноі? роботи з населенням старшого віку
Методи та критерії оцінювання: Оцінювання здійснюється за системою, в основу якоі? покладено принцип поопераціи?ноі? звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальноі? системи оцінювання рівня знань, умінь та навичок; розширення кількості підсумкових балів до 100.
Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здіи?снюється відповідно до навчально-методичноі? карти, де зазначено види и? терміни контролю.
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання здійснюється за системою, в основу якоі? покладено принцип поопераціи?ноі? звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальноі? системи оцінювання рівня знань, умінь та навичок; розширення кількості підсумкових балів до 100.
Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здіи?снюється відповідно до навчально-методичноі? карти, де зазначено види и? терміни контролю.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Волошина В. В. Загальна психологія : практикум : [навч. посіб.] / В. В. Волошина, Л. В. Долинська, С. О. Ставицька, О. В. Тсмрук. – К. : Каравела, 2011. – 280 с.
2. Дубовская Л. Н. Социальная геронтология : [учебно-метод. пособ. по практическим занятиям и самостоятельнои? работе / Дубовская Л. Н. – М. : Акадеиздат, 2012. – 21 с.
3. Дутксвич Т. В. Вікова і педагогічна психологія : [навч. посіб.] / Т. В. Дуткевич, В. А. Яцюк. – Кам'янсць-Подільськии? : ФО-П Буи?нітькии? O. A., 2006. – 208 с.
4. Соціальна робота : навч. посіб. : у 2–х ч. / К. М. Левківськии?, В. Л. Кулініченко, В. Є. Слушаєнко та ін. – К. : НТУУ «КПІ», 2011. – Ч. 2. – 384 с.
5. Вікова та педагогічна психологія : [навч. посіб.] / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огородніи?чук та ін. – 3-тє вид. – К. : Каравела, 2012. – 344 с.
6. Соціальна геронтологія : навч. посібник / Уклад.: Н. М.
Коляда // Т. В. Коляда. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2016. – 84 с.
7.Геронтопсихологія: підручник / І.М. Ушакова. – Х.: НУЦЗУ, 2014. – 236 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).