Прикладні аспекти біотехнологій
Спеціальність: Біотехнології та біоінженерія (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.162.02.E.026
Кількість кредитів: 8.00
Кафедра: Технологія біологічно-активних сполук, фармації та біотехнологія
Лектор: Професор, д.б.н. Гавриляк Вікторія
Доцент, к.т.н. Петріна Романа
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: загальні компетентності:
ЗК6. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.
фахові компетентності:
ФКС2.2. Здатність аналізувати основні принципи регуляції чисельності шкідників та збудників хвороб рослин та тварин за допомогою інтродукції мікроорганізмів у агроценозі та створювати стійкі сорти рослин, а також ефективні ветеринарні препарати; застосовувати молекулярні процеси в ензимології для конструювання біологічних агентів та розробки нових та удосконалення існуючих прикладних біотехнологій ферментних препаратів у різних галузях.
Результати навчання: РН1:
ПРНС2.2. Аналізувати стан чисельності шкідників та збудників хвороб рослин та тварин за допомогою інтродукції мікроорганізмів у агроценозі при створенні стійких сортів рослин, а також аналізувати ефективність ветеринарних препаратів; знати молекулярні процеси в ензимології для конструювання біологічних агентів та впроваджувати розробки нових ферментних препаратів у різних галузях.
РН2:
КОМ2. Здатність до використання різноманітних методів, зокрема сучасних інформаційних технологій, для ефективного спілкування на професійному та соціальному рівнях.
РН3:
АіБ2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Біохімія та молекулярна біологія
Біоінженерія (клітинна, генетична)
Оцінка якості біопрепаратів та біопродукції
Імуно- і ДНК-діагностика та ідентифікація ГМО
Короткий зміст навчальної програми: Біотехнологія, яка колись була полем діяльності переважно мікробіологів і ензимологів, отримала величезний імпульс завдяки вирішальним досягненням вірусології, бактеріології, молекулярної генетики і особливо відкриттю способів модифікації дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) і переносу її з одних організмів в інші. Біотехнологія, яка включає промислову і прикладну мікробіологію, базується на застосуванні знань і методів біохімії, мікробіології, генетики і хімічної технології, що дозволяє в промислових процесах отримувати вигоду із властивостей мікроорганізмів і культур клітин. Біотехнологія для рослинництва та тваринництва має важливе наукове та практичне значення.
Дисципліна «Прикладні аспекти біотехнології» має ознайомити здобувачів з основними застосуваннями біотехнологічних методів в сільському господарстві: біологічні шляхи захисту рослин від шкідливих агентів, отримання біоенергії, переробка відходів та побічних продуктів сільського господарства, а також одержання генетично модифікованих продуктів та трансгенних рослин та тварин; огляд ринку ветеринарних препаратів, які застосовуються для тваринництва.
Опис: Історія розвитку біотехнології агро- та ветпрепаратів. Біотехнологічні шляхи захисту рослин від шкідливих агентів. Хімічні та біологічні засоби боротьби з шкідниками. Технологія виробництва бактеріальних добрив. Клональне мікророзмноження рослин. Біотехнологічні аспекти розведення і селекції домашніх тварин. Способи одержання препаратів антибіотиків мікробіологічним синтезом для тваринництва. Біотехнологія переробки відходів агропромислового комплексу. Отримання енергії з біомаси за допомогою мікроорганізмів: біоенергія. Генетична інженерія культивуючих клітин ссавців. Введення молекул ДНК в клітини ссавців. Іммобілізовані ферменти.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль на практичних, семінарських заняттях проводиться з метою виявлення готовності студента до занять у таких формах:
а) вибіркове усне опитування перед початком занять;
б) фронтальне стандартизоване опитування за картками, тестами протягом 5-10 хв.;
в) фронтальна перевірка виконання домашніх завдань;
д) оцінка активності студента у процесі занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей і т. ін.
Контрольні запитання поділяються на:
а) тестові завдання – вибрати вірні відповіді;
б) проблемні – створення ситуацій проблемного характеру;
в) питання-репліки – виявити причинно-наслідкові зв’язки;
г) ситуаційні завдання – визначити відповідь згідно певної ситуації;
д) питання репродуктивного характеру – визначення практичного значення;
е) інтерактивні завдання вікторинного та ігрового характеру.
Критерії оцінювання результатів навчання: Письмово-усний контроль:
4 тести по 5 б. = 20 б.
Виконання та захист лабораторних робіт:
Блок 1 – 5 лаб.р. по 2 б. = 10 балів
Блок 2 – 5 лаб.р. по 2 б. = 10 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Навчально-методичний комплекс у ВНС.
2. Методичні вказівки до практичних робіт та виконання завдань.
3. Презентації до лекцій.
8. Рекомендована література
Базова
1. Юлевич О. І. Біотехнологія : навчальний посібник / О. І. Юлевич, С. І. Ковтун, М. І. Гиль ; за ред. М. І. Гиль. — Миколаїв : МДАУ, 2012. — 476 с.
2. Манушкіна Т. М. Біотехнологія в рослинництві : курс лекцій / Т. М. Манушкіна. – Миколаїв : МНАУ, 2014. – 51 с.
3. Галкін Б.М., Іваниця В.О., Галкін М.Б. Інженерна ензимологія. – Одеса: ОНУ.- 2017. – 103 с.
4. Біохімія ензимів / М.М. Марченко, Л.В. Худа, М.М. Великий, Л.І. Остапченко. – Чернівці: Чернівецький національний університет, 2012. – 416 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).