Історія державності та культури України

Спеціальність: Туризм
Код дисципліни: 6.242.00.O.012
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Історія, музеєзнавство і культурна спадщина
Лектор: Святослав Терський, професор
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: створення сприятливих умов для особистісного розвитку особистості студентів у процесі формування активної громадянської позиції і почуття відповідальності у суспільстві. Курс має потенційні можливості стати чинником примирення різних моделей історичної пам’яті, засобом конструктивного суспільного діалогу про минулі та сучасні проблеми суспільного розвитку, інтеграції та консолідації українського суспільства. Ця дисципліна стимулює розвиток у студентів критичного мислення і аналізу та адекватної оцінки історико-культурної інформації, мотивації та самоідентифікації особистості на основі пізнання історії, культурної та наукової спадщини суспільства.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студентів необхідних компетентностей: - загальні компетентності: Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями; Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні; Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
Результати навчання: історичний досвід, культурні традиції України та наукового поступу в європейському контексті, що уможливлює формування цілісного уявлення про соціокультурну дійсність і місце у ній людини; зв’язки між віддаленими в часі історичними подіями й сучасними діями людини; динамічний досвід історико-культурних практик людини як способів її самореалізації; систему історико-культурних знань, який вмотивовує гуманістичну орієнтацію культури особистості; знати різні культурні і релігійні джерела людської різноманітності; вміти: критично аналізувати явища, факти, альтернативи суспільного розвитку та різноманітних джерел інформації, свободи вибору й оцінки минулих подій та осіб на основі загальнолюдських цінностей; уміння спілкуватися з іншими і вести діалог; навички конструктивного діалогу (робота в команді, кооперативне навчання, емпатійне спілкування, мирне розв’язання конфліктів, розвиток впевненості тощо); уміння досліджувати різні культурні практики, розглядати суперечливі питання; особиста рефлексія, залучення студентів до досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу і людини в ньому, що визначає характер формування ціннісних орієнтацій майбутніх спеціалістів. ПР23. Вміти використовувати у соціальній діяльності фундаментальні поняття і категорії державотворення для обґрунтування власних світоглядних позицій та політичних переконань з врахуванням процесів соціально-політичної історії України, правових засад та естетичних норм.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Шкільний курс з історії України.
Короткий зміст навчальної програми: Територія, склад та ідентичність населення українських земель в історичній ретроспективі Ґенеза українського державотворення у Середньовіччі і Ранньомодерний час Суперечливі питання українського державотворення. Людина і спротив тоталітарним режимам у ХХ ст. Українські землі як частина європейського полікультурного простору в Х-ХІХ ст. Культурні процеси на українських землях в новітню добу. Символічний простір міста та його культура. Історія хімічної науки і технічної освіти на українських землях.
Опис: Лекція 1. Територія склад та ідентичність населення українських земель в історичній ретроспективі 1.1. Територія та склад населення українських земель із давніх часів – до кінця XVIII ст. 1.2. Етнічні процеси та формування національної території України в ХІХ-ХХ ст. 1.3.Формування ідентичності на українських землях від ранньомодерного суспільства до сучасної української нації. Лекція 2. Ґенеза українського державотворення у середньовіччі і ранньомодерний час 2.1. Русь-Україна, Галицько-Волинське королівство в системі відносин середньовічних держав Центрально-Європейського регіону. 2.2.Козацька державаВійська Запорізького між Заходом та Сходом – рецепція чужих здобутків та власний досвід творення держави. Лекція 3. Суперечливі питання українського державотворення Формиукраїнськоїдержавності в ХХ ст. 3.3. У пошуках ефективної моделі державотворення: формати української державності в часи Національної революції 1917-1921 рр. 3.4. Радянська модель українськоїдержави: суть, мета і наслідки реалізації радянського проекту. 3.5. Реалізація української державності наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.: причини труднощів та подальші перспективи. Лекція 4. Людина і спротив тоталітарним режимам в ХХ ст. 4.1 Людина в умовах боротьби тоталітарних режимів: сталінський терор, нацистський режим, депортації, акція Вісла. 4.2. Український національно-визвольний рух під час Другої світової війни та в повоєнні роки. 4.3. Десталінізація, шістдесятники, дисиденти та правозахисний рух (кін. 1950 – 1980-ті). Лекція 5. Українські землі як частина європейського полікультурного простору в X-XIXст. 5.1. Вплив християнства на історико-культурні процеси на землях Русі України в Х-ХІІІ ст. 5.2. В орбіті європейського світу: культура ренесансу і бароко на українських землях. 5.3. Класицизм, романтизм, реалізм та модерн в українській культурі ХІХ-поч.ХХ ст.: здобутки в літературі, театрі, архітектурі та мистецтві. Лекція 6. Культурні процеси на українських землях в новітню добу. 6.1 Українська культура в роки Національної революції 1917-1921 рр. 6.2. Культурні процеси на західноукраїнських землях в міжвоєнний період (1923 – 1939 рр.). 6.3. Сфера культури в радянській Україні: від українізації до соцреалізму. 6.4. Культурний процес в сучасній Україні: основні здобутки і тенденції. Лекція 7. Символічний простір міста та його культура 7.1. Ранні форми урбаністичної культури на українських землях. 7.2. Культурна і етнічна строкатість середньовічного і ранньомодерного міста. Вільне королівське місто Львів на мапі Центрально-Східної Європи. 7.3. Соціокультурний простір імперських міст. 7.4. Візії міста та його простір в ХХ-ХХІ ст. 7.5. Село як мобілізаційний ресурс українськості. Лекція 8. Історія науки і технічної освіти на українських землях 8.1. Поступ науки і техніки на українських землях (з ХІХ ст. до сьогодення). 8.2. Від Вищої технічної Академії до Національного університету: історія Львівської політехніки. 8.3. Історичний нарис видавничо-поліграфічної справи
Методи та критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 50 балів (опитування. презентації, відповіді усні, письмові), включно із творчою роботою «Історія мого роду на тлі історії України». Підсумковий контроль – 50 балів (екзамен).
Критерії оцінювання результатів навчання: Семестрове оцінювання (СО) знань студентів здійснюється за сумарною кількістю отриманих балів за результатами поточного контролю (ПК) та виконання контрольного заходу (КЗ).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Аркуша О., Кондратюк К., Мудрий М., Сухий О. Час народів. Історія України XIX століття. – Львів, 2016. 2. Бовуа Д. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793-1914 рр. – К., 2020 3. Брехуненко В. Східна брама Європи. – К., 2014. 4. Вербицька П.В та ін. Історія України: суспільство, культура, державність. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2019. 5. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 2019. 6. Історія Львова. У трьох томах / Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. Львів : Центр Європи, 2006. 7. Історія української культури / За ред. І.Я.Хоми. – Львів, 2013. 8. Кульчицький С.В. Історичне місце української радянської державності. – К., 2002. 9. Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. – К., 2011. 10. Патриляк І.К. “Перемога або смерть”: український визвольний рух у 1939-1960-х рр. Львів: Часопис, 2012. 11. Плохій С. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності. – Харків, 2018. 12. Плохій С. Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу. – К., 2019 13. Посацький Б. С. Простір міста і міська культура (на зламі ХХ – ХХІ ст.). Львів, 2007. 14. Снайдер Т. Криваві землі: Європа поміж Гітлером та Сталіним: монографія. Київ: Грані-Т, 2011. 15. Шевчук В. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVI–XVIII століть. – К., 2019. 16. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2006. 17. Applebaum A. Red Famine: Stalin's War on Ukraine. – Penguin Randomhouse, 2017.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).