Психологія впливу та медіапсихологія
Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 8.053.00.M.027
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: Свідерська Ольга - кандидат політичних наук, доцент кафедри теоретичної та практичної психології
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: ЗН 1. Володіти сучасними знаннями методології наукового пізнання: філософського, загально-предметного, конкретно предметного і технологічно-методичного рівнів.
ЗН 2. Знати основні вітчизняні та закордонні психологічні концепції, парадигми, теоретичні та практичні проблеми сучасної психології.
КОМ 2. Застосовувати сучасні інформаційно-цифрові інструменти і технології для забезпечення ефективних наукових та професійних комунікацій.
КОМ 3. Презентувати результати своїх досліджень на наукових заходах, використовувати українську та/або іноземну мову (в першу чергу – англійську) у науковій, інноваційній та педагогічній діяльності.
АіВ 1. Вміти діяти відповідально та свідомо, на основі етичних засад, з дотриманням норм академічної та професійної доброчесності
АіВ 3. Усвідомлювати та нести особисту відповідальність за отримані результати дослідження.
АіВ 4. Проявляти повагу до мультикультурності та різноманіття, демонструвати толерантність щодо релігійних, расових та гендерних приналежностей.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Соціальна психологія
Психологія соціального пізнання
Короткий зміст навчальної програми: Результатом впровадження курсу «Психологія впливу та медіапсихологія» в навчальну програму підготовки доктора філософії є прагнення розвинути компетенції сучасного фахівця, які сприятимуть попередженню негативного впливу з боку інформаційного простору. Головним аспектом спрямованості дисципліни є зосередження предмету її вивчення на тому виді впливу, що здійснюється за допомогою інформаційних медіа-технологій, фейків, діп-фейків, дезінформації, пропаганди, використання штучного інтелекту, особливостей формування інформаційних потоків з використанням психологічних операцій. Набуті компетенції майбутнього фахівця сприяють розвитку критичного мислення й фахового підходу до імплементації знань й вмілого його застосування у цифровому середовищі.
Методи та критерії оцінювання: Максимальна кількість балів, які може отримати студент під час навчання 40 (ПК), що включає в себе виступи на практичних заняттях, аналіз фахової літератури, участь у дискусіях, виконання індивідуального завдання, результати тестування за кожною із тем. Система за якою студент набирає бали – накопичувальна. Під час екзамену студент може набрати максимально 60 балів, що включає 45 балів за тестування та 15 балів за усну компоненту. Мінімальний бал з яким здобувач допускається до екзамену – 0 балів. Відпрацювань на дисципліні не передбачено.
Методами діагностики результатів навчання : усне опитування, яке здійснюється під час практичних та індивідуально-консультативних занять; письмовий контроль: оцінювання есе, виконанні індивідуально-дослідних завдань; побічне спостереження: під час семінарських занять, рольових та ділових ігор та ін.; дискусії: під час семінарських та індивідуально-консультативних занять, колоквіумів; тестування за кожної із вивчених тем та у підсумковому (екзаменаційному) оцінюванні.
Рекомендована література: Брювер Дж. Залежний розум. Харків: Vivat. 2018. 288 с.
Гансен А. Інста мозок. Як екранна залежність призводить до стресів і депресії. Київ: Наш Формат. 2020. 200 с.
Кругляк М. І. Критичне мислення. Матеріали ІІІ частини онлайн-курсу «Логіка, аргументація, критичне мислення». Київ. 2021. 193 с.
Кузнєцова І.В. Віртуальна реальність як підсистема інтернет-реальності. С. 56-67.
Медіапсихологія: на перетині інформаційного та освітнього просторів: монографія. за наук. ред. Л. А. Найдьонової, Н. І. Череповської. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Київ: Міленіум. 2014. 348 с.
Пинчук Н. С. Інформаційні системи і технології в маркетингу. Киїїв : КНЕУ. 2008. Маркетинг и реклама. № 2. С. 38 – 41.
Свідерська О. Теоретико-методологічний аналіз впливу соціальних мереж (на прикладі Facebook, Twitter, Іnstagram) на формування політичної поведінки у ХХІ столітті. Регіональні студії, 2020. №. 20. С. 184–190.
Свідерська О. І., Чорній О. В. Астротерфінг як інструмент психологічного впливу на масову свідомість. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія "Питання політології". 2021. Т. 39. С. 71–79.
Чалдіні Р.Психологія впливу. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. 352 с.
Щербак Т. І. Теоретичні та методологічні проблеми вивчення віртуального образу Я особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія психологічних наук. С. 114-119.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).