Теорія і практика інформаційно-знаннєвого суспільства
Спеціальність: Міжнародна інформація
Код дисципліни: 6.291.02.E.049
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Міжнародна інформація
Лектор: Ольга Анісімович-Шевчук, к.політ.н.
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: формування інтегральних, загальних та фахових компетентностей, зокрема:
- здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в сфері міжнародних відносин, суспільних комунікації та регіональних студій, зовнішньополітичної діяльності держав, міжнародних взаємодій між державами, міжнародними організаціями та недержавними акторами, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов та передбачає застосування теорій суспільних наук та спеціальних наукових методів дослідження проблем міжнародних відносин;
- (ФК3) здатність оцінювати стан та напрями досліджень міжнародних відносин та світової політики у політичній, економічній, юридичній науках, у міждисциплінарних дослідженнях;
- (ФКС 5) здатність аналізувати вплив світової економіки, міжнародного права та внутрішньої політики на структуру й динаміку міжнародних відносин та зовнішньої політики держав;
Фахові компетентності спеціальності (ФКС) Блок «Кризовий менеджмент та інформаційний консалтинг»
ФКС 1.3. Розуміння концепції, проблем розвитку та перспектив інформаційно-знаннєвого суспільства.
ФКС 1.5. Розуміння специфіки кризових комунікацій в галузі міжнародних відносин.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
- РН 01. знати та розуміти природу міжнародних відносин та регіонального розвитку, еволюцію, стан теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики, а також природу та джерела політики держав на міжнародній арені і діяльності інших учасників міжнародних відносин;
- РНС 1.1. Знати та розуміти причини та наслідки криз і конфліктів на міжнародній арені в умовах інформаційного суспільства.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити – «Міжнародна інформація», «Вступ до прикладних досліджень міжнародних відносин та суспільних комунікацій», «Зовнішньополітичні комунікативні технології».
Короткий зміст навчальної програми: Подаються загальнотеоретичні поняття та категорії інформаційно-знаннєвого суспільства, ознайомлення з історією витоків інформаційно-знаннєвого суспільства; дається розуміння особливостей становлення, сутності політичних аспектів концепцій інформаційного суспільства, концепцій, які стосуються питань демократизації суспільного життя в процесі формування інформаційно суспільства, а також завдання, які стоять перед державою у зв’язку з формуванням інформаційно-знаннєвого суспільства.
Опис: Тема 1. Інформаційно-знаннєве суспільство: загальнотеоретичні питання (сутність, зміст, практика).
Інформаційно-знаннєве суспільство як виразник нової фази історичного розвитку держав: перехід до «суспільств знання». Теоретико-методологічна база дослідження інформаційно-знаннєвого суспільства. Понятійний апарат: проблеми трактування інформаційно-знаннєвого суспільства, його особливості (загальнотеоретичні питання).
Тема 2. Теоретичні основи формування інформаційно-знаннєвого суспільства : прикладний аспект.
Діалектична взаємодія інформації та знання в суспільстві. Особливості розвитку суспільства інформації та знань. Проблеми переходу до інформаційно-знаннєвого суспільства.
Тема 3. Концепція розвитку суспільств знання в контексті обговорень ЮНЕСКО.
Вступ: розвиток інформаційного суспільства як чинника міжнародної політики; концепція «мондіалізму». ЮНЕСКО: гуманізація процесу глобалізації. Основні положення концепції ЮНЕСКО щодо розвитку суспільств знання (знання як базова категорія концепції).
Тема 4. Розвиток цивілізацій та інформатизація.
Всесвітня історія крізь призму розвитку технології і знання. Історичне та культурне розуміння цивілізації. Інформаційні «революції» як результат процесу інтелектуалізації.
Тема 5. Історичні та філософські аспекти вирішення практичних проблем суспільства
Класичні концепції інформаційного суспільства (теорія як досвід для розвитку суспільств). Ідеї Френсіса Бекона як першовитоки концепцій інформаційного суспільства та суспільства знань. Концепція Деніела Белла. Концепція Йонезі Масуди. Концепція Елвіна Тоффлера. Концепція Мануеля Кастельса. Сутність критичного аналізу Ф. Уебстера. Концепція суспільства знань.
Тема 6. Основні моделі становлення інформаційного суспільства.
Американська модель. Сінгапурська модель. Фінська модель.
Тема 7. Інформаційно-аналітична діяльність: тенденції сучасності
Інформаційно-аналітична діяльність. Аналітичні центри: історія та основні аспекти створення, класифікація, завдання. Характерна особливість сучасності: аналітичні ситуаційні центри як система моделювання.
Тема 8. Глобальні проблеми людства в проекції діяльності мозкових центрів світу (практика вирішення. Ч.1).
Феномен глобалізації. Транснаціональні мозкові центри. Аналітичні центри США та Великобританії (практика діяльності).
Тема 9. Глобальні проблеми людства в проекції діяльності мозкових центрів світу (практика вирішення, Ч.2).
Аналітична традиція країн Азії. Аналітичні центри Китайської Народної Республіки (КНР).
Тема 10. Становлення інформаційно-знаннєвого суспільства в Україні.
Нормативно-правова база інформатизації в Україні. Болонський процес: втілення «знаннєвих ідей» Ф. Бекона та вітчизняні реалії. Формування інформаційно-комунікативного суспільства: виклики й загрози. Концепція «фабрики думки» для органів влади України.
Тема 11. Нові виклики людині в епоху інформаційно-знаннєвої цивілізації
Феномен інформаційної економіки. Сутність інформаційного ресурсу. Інформація як товар. Трансформація праці та зайнятості в інформаційному суспільстві.
Тема 12. Соціально-політичні трансформації в інформаційному суспільстві.
Інформаційна нерівність. Мережеві співтовариства. Мережеві суспільні організації та їхня роль у розвитку демократії. Феномен медіакультури. Мозаїчний характер сучасної культури. Особливості урбанізації та деурбанізації.
Тема 13. Етико-освітні та правові аспекти інформатизації
Освіта як ключова цінність суспільств, заснованих на знаннях. Етико-культурні аспекти інформаційного суспільства. Свобода інформації та приватність: етичні й правові аспекти. Загальний доступ до знань: етична вимога чи юридичне право. Інформаційна етика. Цінності в реаліях українського суспільства.
Тема 14. Культурне розуміння цивілізації. Глобальні проблеми людства. Виклики інформаційної цивілізації: нові вимоги до людини. Творці інформаційної цивілізації: українські та закордонні таланти.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: усне опитування, письмові лабораторні роботи. Виконання групових завдань (дискусії, кейс-метод).
підсумковий контроль: екзамен у письмовій та усній формі, курсова робота.
Критерії оцінювання результатів навчання: Лабораторна робота (50%). Досконале знання матеріалу, опрацювання обов’язкових та додаткових джерел, висока активність, точні та повні відповіді – 3 бали. Достатнє знання матеріалу, опрацювання обов’язкових джерел, загалом правильні відповіді на запитання – 2 бали. Поверхневе знання матеріалу, опрацювання не усіх обов’язкових джерел, недостатня активність – 1 бал.
Підсумковий контроль (екзамен): письмово-усна форма (50 %). Загалом макс. – 100 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Електронний навчально-методичний комплекс «Теорія і практика інформаційно-знаннєвого суспільства». Віртуальне середовище Львівської політехніки. https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=8332
2. Воронкова В.Г. Філософія розвитку сучасного суспільства: теоретико-методологічний аспект. Монографія. Запоріжжя: РВВ ЗДІА, 2012. 262 с.
3. Інформаційне суспільство: антологія: Навч. посіб. / Укладачі М. А. Ожеван, Л.М. Новохатько, Г.А. Піскорська, О.Ю. Запорожець, О.П. Кучмій, О.В. Швець. К.: ІМВ (Центр вільної преси). 2006. 320 с.
4. Інформаційне суспільство в світі та Україні: проблеми становлення та закономірності розвитку: колективна монографія / За ред. д.ф.н., проф. В.Г.Воронкової. Запоріжжя: ЗДА, 2017. 282с.
5. Картунов О.В., Маруховський О.О. Інформаційне суспільство: аналіз політичних аспектів зарубіжних концепцій: Монографія. К.: Університет економіки та права «Крок», 2012. 344с.
6. Кюблер Х.-Д. Міфи про суспільство знань. Перекл. з нім. К.: Видавничий дім Дм. Бураго, 2010. 264 с.
7. Пархоменко О. В. Інформаційно-знаннєве суспільство: проблеми, особливості. Науково-технічна інформація. 2010. № 1. С. 3–6. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/NTI
8. Штанько В.І., Бордюгова Т.Г. Інформаційне суспільство: соціально-філософські проблеми становлення: навчальний посібник. Харків: ХНУРЕ, 2012. 172 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Теорія і практика інформаційно-знаннєвого суспільства (курсова робота)
Спеціальність: Міжнародна інформація
Код дисципліни: 6.291.02.E.050
Кількість кредитів: 2.00
Кафедра: Міжнародна інформація
Лектор: Ольга Анісімович-Шевчук, к.політ.н.
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: формування інтегральних, загальних та фахових компетентностей, зокрема:
- здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в сфері міжнародних відносин, суспільних комунікації та регіональних студій, зовнішньополітичної діяльності держав, міжнародних взаємодій між державами, міжнародними організаціями та недержавними акторами, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов та передбачає застосування теорій суспільних наук та спеціальних наукових методів дослідження проблем міжнародних відносин;
- (ФК3) здатність оцінювати стан та напрями досліджень міжнародних відносин та світової політики у політичній, економічній, юридичній науках, у міждисциплінарних дослідженнях;
- (ФКС 5) здатність аналізувати вплив світової економіки, міжнародного права та внутрішньої політики на структуру й динаміку міжнародних відносин та зовнішньої політики держав;
Фахові компетентності спеціальності (ФКС) Блок «Кризовий менеджмент та інформаційний консалтинг»
ФКС 1.3. Розуміння концепції, проблем розвитку та перспектив інформаційно-знаннєвого суспільства.
ФКС 1.5. Розуміння специфіки кризових комунікацій в галузі міжнародних відносин.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
- РН 01. знати та розуміти природу міжнародних відносин та регіонального розвитку, еволюцію, стан теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики, а також природу та джерела політики держав на міжнародній арені і діяльності інших учасників міжнародних відносин;
- РНС 1.1. Знати та розуміти причини та наслідки криз і конфліктів на міжнародній арені в умовах інформаційного суспільства.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити – «Міжнародна інформація», «Вступ до прикладних досліджень міжнародних відносин та суспільних комунікацій», «Зовнішньополітичні комунікативні технології».
Короткий зміст навчальної програми: Подаються загальнотеоретичні поняття та категорії інформаційно-знаннєвого суспільства, ознайомлення з історією витоків інформаційно-знаннєвого суспільства; дається розуміння особливостей становлення, сутності політичних аспектів концепцій інформаційного суспільства, концепцій, які стосуються питань демократизації суспільного життя в процесі формування інформаційно суспільства, а також завдання, які стоять перед державою у зв’язку з формуванням інформаційно-знаннєвого суспільства.
Опис: Тема 1. Інформаційно-знаннєве суспільство: загальнотеоретичні питання (сутність, зміст, практика).
Інформаційно-знаннєве суспільство як виразник нової фази історичного розвитку держав: перехід до «суспільств знання». Теоретико-методологічна база дослідження інформаційно-знаннєвого суспільства. Понятійний апарат: проблеми трактування інформаційно-знаннєвого суспільства, його особливості (загальнотеоретичні питання).
Тема 2. Теоретичні основи формування інформаційно-знаннєвого суспільства : прикладний аспект.
Діалектична взаємодія інформації та знання в суспільстві. Особливості розвитку суспільства інформації та знань. Проблеми переходу до інформаційно-знаннєвого суспільства.
Тема 3. Концепція розвитку суспільств знання в контексті обговорень ЮНЕСКО.
Вступ: розвиток інформаційного суспільства як чинника міжнародної політики; концепція «мондіалізму». ЮНЕСКО: гуманізація процесу глобалізації. Основні положення концепції ЮНЕСКО щодо розвитку суспільств знання (знання як базова категорія концепції).
Тема 4. Розвиток цивілізацій та інформатизація.
Всесвітня історія крізь призму розвитку технології і знання. Історичне та культурне розуміння цивілізації. Інформаційні «революції» як результат процесу інтелектуалізації.
Тема 5. Історичні та філософські аспекти вирішення практичних проблем суспільства.
Класичні концепції інформаційного суспільства (теорія як досвід для розвитку суспільств). Ідеї Френсіса Бекона як першовитоки концепцій інформаційного суспільства та суспільства знань. Концепція Деніела Белла. Концепція Йонезі Масуди. Концепція Елвіна Тоффлера. Концепція Мануеля Кастельса. Сутність критичного аналізу Ф. Уебстера. Концепція суспільства знань.
Тема 6. Основні моделі становлення інформаційного суспільства.
Американська модель. Сінгапурська модель. Фінська модель.
Тема 7. Інформаційно-аналітична діяльність: тенденції сучасності
Інформаційно-аналітична діяльність. Аналітичні центри: історія та основні аспекти створення, класифікація, завдання. Характерна особливість сучасності: аналітичні ситуаційні центри як система моделювання.
Тема 8. Глобальні проблеми людства в проекції діяльності мозкових центрів світу (практика вирішення. Ч.1).
Феномен глобалізації. Транснаціональні мозкові центри. Аналітичні центри США та Великобританії (практика діяльності).
Тема 9. Глобальні проблеми людства в проекції діяльності мозкових центрів світу (практика вирішення, Ч.2).
Аналітична традиція країн Азії. Аналітичні центри Китайської Народної Республіки (КНР).
Тема 10. Становлення інформаційно-знаннєвого суспільства в Україні.
Нормативно-правова база інформатизації в Україні. Болонський процес: втілення «знаннєвих ідей» Ф. Бекона та вітчизняні реалії. Формування інформаційно-комунікативного суспільства: виклики й загрози. Концепція «фабрики думки» для органів влади України.
Тема 11. Нові виклики людині в епоху інформаційно-знаннєвої цивілізації
Феномен інформаційної економіки. Сутність інформаційного ресурсу. Інформація як товар. Трансформація праці та зайнятості в інформаційному суспільстві.
Тема 12. Соціально-політичні трансформації в інформаційному суспільстві.
Інформаційна нерівність. Мережеві співтовариства. Мережеві суспільні організації та їхня роль у розвитку демократії. Феномен медіакультури. Мозаїчний характер сучасної культури. Особливості урбанізації та деурбанізації.
Тема 13. Етико-освітні та правові аспекти інформатизації
Освіта як ключова цінність суспільств, заснованих на знаннях. Етико-культурні аспекти інформаційного суспільства. Свобода інформації та приватність: етичні й правові аспекти. Загальний доступ до знань: етична вимога чи юридичне право. Інформаційна етика. Цінності в реаліях українського суспільства.
Тема 14. Культурне розуміння цивілізації. Глобальні проблеми людства. Виклики інформаційної цивілізації: нові вимоги до людини. Творці інформаційної цивілізації: українські та закордонні таланти.
Методи та критерії оцінювання: Залік у письмовій та усній формі, курсова робота.
Критерії оцінювання результатів навчання: Якість курсової роботи оцінюється за такими критеріями: відповідність змісту курсової роботи завданню та вимогам навчально-методичних рекомендацій щодо виконання; самостійність розв’язання поставлених завдань, виконання таблиць тощо; наявність елементів науково-дослідного характеру; використання комп’ютерних технологій тощо.
Захист курсової роботи студент здійснює перед комісією, як правило, у перший тиждень семестрового контролю за розкладом, затвердженим кафедрою. Комісія оцінює:
– якість виконаної студентом курсової роботи за критеріями, наведеними в «Положенні про рейтингове оцінювання досягнень студентів НУ Львівська політехніка»;
– доповідь студента (до 10 хвилин), з підготовленою презентацією, в якій чітко та лаконічно викладаються основні положення курсової роботи; увагу приділяють актуальності, меті, об’єкту дослідження, завданням, джерельній базі, методиці (методології) дослідження, структурі роботи та зробленим висновках.
– повноту та правильність відповідей на поставлені студентові запитання.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Теорія і практика інформаційно-знаннєвого суспільства. Методичні рекомендації для виконання курсових робіт освітньо-професійної програми «Міжнародна інформація» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» / Укл.: Анісімович-Шевчук О.З. Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2023. 20с.
2. Воронкова В.Г. Філософія розвитку сучасного суспільства: теоретико-методологічний аспект. Монографія. Запоріжжя: РВВ ЗДІА, 2012. 262 с.
3. Інформаційне суспільство: антологія: Навч. посіб. / Укладачі М. А. Ожеван, Л.М. Новохатько, Г.А. Піскорська, О.Ю. Запорожець, О.П. Кучмій, О.В. Швець. К.: ІМВ (Центр вільної преси). 2006. 320 с.
4. Інформаційне суспільство в світі та Україні: проблеми становлення та закономірності розвитку: колективна монографія / За ред. д. ф.н., проф. В. Г. Воронкової. Запоріжжя: ЗДА, 2017. 282 с.
5. Картунов О.В., Маруховський О.О. Інформаційне суспільство: аналіз політичних аспектів зарубіжних концепцій: Монографія. К.: Університет економіки та права «Крок», 2012. 344 с.
6. Кюблер Х.-Д. Міфи про суспільство знань. Перекл. з нім. К.: Видавничий дім Дм. Бураго, 2010. 264 с.
7. Пархоменко О. В. Інформаційно-знаннєве суспільство: проблеми, особливості. Науково-технічна інформація. 2010. № 1. С. 3–6. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/NTI
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).