Технології інформаційно-пропагандистського забезпечення зовнішньої політики

Спеціальність: Міжнародна інформація
Код дисципліни: 6.291.02.E.053
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Міжнародна інформація
Лектор: Кандидат історичних наук, старший дослідник Хахула Любомир Ігорович
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета навчальної дисципліни полягає у засвоєнні студентами основних теоретичних принципів вивчення та практичних аспектів реалізації інформаційних та пропагандистських кампаній в зовнішньополітичній активності держав–учасниць міжнародного процесу.
Завдання: - розуміти суть і ґенезу явища пропаганда; - орієнтуватися в наукових підходах до вивчення інформаційно-пропагандистських стратегій зовнішньополітичної діяльності у ХХ ст. - самостійно проводити комплексний пошук інформації у джерелах різного типу; - характеризувати особливості історичного, соціологічного, економічного, політологічного та культурологічного аналізу міжнародних відносин у ХХ – ХХІ ст.; - розуміти взаємозв’язок між інформаційно-пропагандистською діяльністю і агресивною політикою держав на міжнародній арені; - визначати основні риси зовнішньополітичних стратегій ІІІ Рейху та СРСР; - простежити взаємозв’язок між пропагандою, PR-технологіями та іміджевою політикою держав; - вміти самостійно розробляти інформаційно-пропагандистські стратегії спрямовані на забезпечення стабільності міжнародного ладу в світі; - вміти декодувати головні перекази зовнішньополітичної пропаганди; - знати історію пропаганди, дослідницькі напрямки, що вивчають це явище - розрізняти головні інструменти інформаційно-пропагандистської діяльності; - моделювати управління інформацією та формування позитивного образу в період воєнних конфліктів; - розуміти головні тактики маніпулювання громадською думкою (напр. agenda setting, спіраль мовчання); - критично аналізувати різнопланові джерела інформації; - активно дискутувати, формулювати власну позицію з обговорюваних проблем.
Результати навчання: Результати навчання дисципліни "Технології інформаційно-пропагандистського забезпечення зовнішньої політики" є такими: - опанування наукових підходів та методології досліджень в сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій; - знання інструментів реалізації інформаційно-політичних кампаній з метою формування позитивного образу держави на міжнародній арені; - знання історично-конкретного матеріалу про приклади реалізації інформаційно-пропагандистських стратегій у ХХ – ХХІ ст.; - знання ролі нових медіа в реалізації пропагандистських стратегій сучасними гравцями міжнародної арени; - вміння застосовувати порівняльний аналіз для виявлення сучасних тенденцій в зовнішньополітичній діяльності; - вміння розпізнавати пропагандистські наративи та механізми маніпуляції в зовнішньополітичній діяльності; - вміння надавати експертні консультації щодо актуальних проблем міжнародних відносин та зовнішньої політики України та місця в них пропагандистської діяльності; - вміння розрізняти маніпулятивно-пропагандистську активність держав-агресорів з метою досягнення своїх військово-політичних цілей.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Розвідувальні служби у забезпеченні зовнішньої політики держав. Зовнішньополітичні комунікативні технології. Супутні навчальні дисципліни: Інформаційна безпека в Інтернеті. Індекси та рейтингові системи у міжнародних відносинах та суспільних комунікаціях
Короткий зміст навчальної програми: Технології інформаційно-пропагандистського забезпечення зовнішньої політики – навчальна дисципліна, яка вивчається студентами освітньої програми «Міжнародна інформація» спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» для розуміння ґенези, сутності та наслідків інформаційно-пропагандистської діяльності в зовнішній політиці; формування навичок і компетентностей для критичного розуміння історії та сучасності міжнародних відносин, місця і ролі в них України; вміння розробляти пропагандивні стратегії для досягнення зовнішньополітичних цілей держав; розуміння складності соціогуманітарної реальності та широких можливостей маніпулювання громадською думкою в добу інформаційних воєн. Мета вивчення навчальної дисципліни полягає у засвоєнні студентами основних теоретичних принципів вивчення та практичних аспектів реалізації інформаційних та пропагандистських кампаній в зовнішньополітичній активності держав–учасниць міжнародного процесу.
Опис: 1. Інформація та пропаганда в системі міжнародних відносин 2. Пропаганда у системі забезпечення зовнішньополітичного курсу держав: теоретичні засади 3. Інформація/пропаганда в зовнішній політиці: історико-філософський аспект 4. Пропаганда у війнах та міжнародних конфліктах ХХ століття 5. Історична політика як засіб інформаційно-пропагандистської діяльності 6. Новітні технології інформаційно-пропагандистської діяльності (спіндокторінг, спіраль мовчання, agenda setting) 7. Інформація та пропаганда в формуванні позитивного образу Європейського Союзу 8. Інформаційно-пропагандистські інструменти формування зовнішньої політики США в країнах Близького Сходу наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. 9. Пропаганда як інструмент сучасної гібридної війни: приклад російської агресії в Україні (2014–2022) 10. Стратегія та тактика російської інформаційно-пропагандистської деструктивної діяльності в Центрально-Східній Європі у першій чверті ХХІ ст.
Методи та критерії оцінювання: Методами діагностики знань є усне опитування, оцінювання письмових (лабораторних) робіт, залікова контрольна робота. Критерії оцінювання Досконале знання матеріалу, опрацювання обов’язкових та додаткових джерел, висока активність, точні та повні відповіді.
Критерії оцінювання результатів навчання: Досконале знання матеріалу, опрацювання обов’язкових та додаткових джерел, висока активність, точні та повні відповіді – 5 балів. Достатнє знання матеріалу, опрацювання обов’язкових джерел, загалом правильні відповіді на запитання – 3 бали. Поверхове знання матеріалу, опрацювання не усіх обов’язкових джерел, недостатня активність – 1 бал.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Арендт Х. Джерела тоталітаризму. Київ, 2005. 584 с. 2. Аналітика, експертиза, прогнозування / Макаренко Є., Ожеван М., Рижков М. та ін. Київ, 2003. 320 с. 3. Возняк Т. Наслідки російської агресії в Україні для центрально-східної Европи та світу. URL: http://ji-magazine.lviv.ua/anons2014/Voznyak_Naslidky_rosijskoi_agresii.htm 4. Голик Р. Культурна пам’ять і Східна Європа: писемна культура та формування суспільних уявлень в Галичині. Львів, 2015. 424 c. 5. Давидюк М. Як працює путінська пропаганда. Київ, 2016. 188 с. 6. Джадт Т. Після війни: історія Європи від 1945 року. Київ: Наш Формат, 2020. 926 c. 7. Донбас і Крим: ціна повернення / За заг. ред. В. Горбуліна, О. Власюка, Е. Лібанової, О. Ляшенко. Київ, 2015. 474 с. 8. Ільницький В., Старка В., Галів М. Російська пропаґанда як елемент підготовки до збройної аґресії проти України. Український історичний журнал. 2022. Число 5. С. 43–55. 9. Інноваційна дипломатія ХХІ століття. Київ, 2012. 408 с. 10. Інформаційне забезпечення прогнозно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах: підручник / Рижков М., Бєлоусова Н. Київ, 2009. 653 с. 11. Карпчук Н. Міжнародна інформація та суспільні комунікації: навч. посіб. для студ. закл. вищ. овіти. Луцьк, 2018. 514 с. 12. Касьянов Г. Past Continuous: Історична політика 1980-х–2000-х: Україна та сусіди. Київ: Laurus, Антропос-Логос-Фільм, 2018. 420 c. 13. Кіслов Д. В. Політична безпека масових комунікацій. Київ, 2010. 208 с. 14. Ковалевська А. Спін-докторінг в модерному політичному дискурсі: лінгвістичний аспект. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія». 2021. № 87. С. 90–96. 15. Костенко Н. Масова комунікація. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1998. № 6. С. 127–151. 16. Кравчук М. Політична пропаганда як засіб становлення і трансформації політичних режимів: автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. Львів, 2006. 19 с. 17. Леонтьєва Л. Пропаганда як інформаційно-психологічний складник політичних процесів. Львів: Львівський національний ун-т ім. Івана Франка, 2004. 298 с. 18. Монастирський Є. Біженка з Темних Часів: Ханна Арендт пояснює сучасність. Україна модерна. URL: https://uamoderna.com/blogy/monastyrsky/arendt-dark-times. 19. Павлов Д. Політична пропаганда; теорія та практика. Дніпро, 2018. 454 с. 20. Плохій С. Убивство у Мюнхені. По червоному сліду. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. 512 с. 21. Плохій С. Ялта. Ціна миру. Харків: Клуб Cімейного Дозвілля, 2019. 412 с. 22. Померанцев П. Нічого правдивого й усе можливе. Пригоди в сучасній Росії / Переклад з англійської А. Бондар. Львів: УКУ, 2015. 240 с. 23. Почепцов Г. Пропаганда 2.0. Харьков: Фолио, 2018. 791 с. 24. Пропаганда VS контрпропаганда у медіапросторі: минуле, сучасне, майбутнє / Редкол.: М. О. Фролов та ін. Запоріжжя: Інтер–М, 2018. 405 с. 25. Рижков М. «Grand strategies»: актуалізація американського досвіду стратегічного планування. Київ, 2006. 248 с. 26. Руне Мьоллер Сталь, Бу Рюбнер Хансен. Хибність пост-правди. Політична критика. Режим доступу: https://politkrytyka.org/2017/01/11/hibnist-post-pravdi/. 27. Світова гібридна війна: український фронт / За заг. ред. В. П. Горбуліна. Київ, 2017. 496 с. 28. Сігов К. Парадокс практичної філософії Ханни Арендт. Магістеріум. 2002. Вип. 9. Історико-філософські студії. С. 96–98. 29. Снайдер T. Криваві землі: Європа поміж Гітлером та Сталіним. Київ, 2011. 448 с. 30. Сніжко А. Політична пропаганда як засіб формування громадської думки: автореф. дис. ... канд. політ. наук : 23.00.03; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики. Київ, 2012. 20 с. 31. Сорокіна Г. Застосування теорії спіралі мовчання для аналізу українського медіапростору. URL: http://repository.hneu.edu.ua/bitstream/123456789/28619/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BAi%D0%BD%D0%B0_%D0%93._%D0%92._%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8..pdf 32. Станкевич-Волосянчук О. Адвокація як метод впливу (практичний посібник). Ужгород, 2013. 82 с. 33. Стриєк Т. Невловні категорії. Нариси про гуманітаристику, історію і політику в сучасних Україні, Польщі та Росії. Київ: Ніка-Центр, 2015. 320 с. 34. Ткаченко В. Росія: ідентичність агресора. Київ, 2016. 256 с. 35. Тодоров І. Виклик демократичним цінностям в Центрально-Східній Європі російською гібридною агресією в Україну. Дриновський збірник. 2021. № 14. С. 91–95. 36. Цимбалістий В. Ф. Теорія міжнародних відносин: навч. посібник. Львів: «Новий Світ-2000», 2005. 324 с. 37. Шацька Б. Минуле–пам’ять–міт. Чернівці, 2011. 248 с. 38. Шиpep В. Злeт i пaдiння Тpeтьoгo Paйxу. Icтopiя нaциcтcькoї Нiмeччини. Київ: Наш Формат, 2017. Т. 1. 704 с.; Т. 2. 600 с. 39. Шипка Р. Моделі міжнародних переговорів. Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2012. Вип. 30. С. 87–92. 40. Штельмашенко А. Спіраль мовчання як фактор впливу на громадську думку. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2018. Том 29. № 3. С. 119–122. URL: http://www.pubadm.vernadskyjournals.in.ua/journals/2018/3_2018/24.pdf 41. Юськів Б., Хомич С. Роль медіапропаганди в умовах «гібридної війни». Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2017. Вип. 132. С. 27–43.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).