Корекційно-розвивальна робота психолога у закладах освіти
Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 7.053.01.E.021
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: д.психол.н., проф. Сняданко Ірина Ігорівна
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: -Здатність розв’язувати складні завдання і проблеми у процесі навчання та професійної діяльності у галузі психології, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується комплексністю та невизначеністю умов і вимог.
-Цінування та повага різноманітності та мультикультурності.
-Здатність здійснювати практичну діяльність (тренінгову, психотерапевтичну, консультаційну, психодіагностичну та іншу залежно від спеціалізації) з використанням науково верифікованих методів і технік.
-Здатність організовувати та реалізовувати просвітницьку та освітню діяльність для різних категорій населення у сфері психології.
-Здатність оцінювати межі власної фахової компетентності та підвищувати професійну кваліфікацію.
-Вміння володіти психодіагностичним інструментарієм практичного психолога у закладах освіти.
-Здатність володіти навичками проводити консультування, корекційно-розвивальні заняття із учасниками освітнього процесу
-Здатність володіти методологією організації роботи із дітьми «групи ризику».
Результати навчання: -Досконало володіти методами психологічної діагностики практичного психолога у закладах освіти.
-Проводити психопрофілактичні, консультативні та корекційно-розвивальні заняття у закладах освіти.
-Проводити психопрофілактичні, консультативні та корекційно-розвивальні заняття із дітьми «групи ризику».
-Відповідальність за професійний розвиток окремих осіб та/або груп осіб, здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни
Психологія особистості
Основи психокорекції
Супутні і наступні навчальні дисципліни
Практикум з психологічних тренінгів
Психологічна експертиза
Короткий зміст навчальної програми: Психокорекція, як одна з форм практичної психології, являє собою надання психологічної допомоги людині з метою поліпшення суб’єктивного самопочуття, самореалізації її внутрішнього потенціалу, самоактуалізації та зміцненні психічного здоров’я. Проведення певної психосоціальної практики, що допомагає людині розв’язати широке коле проблем, які охоплюють все її психічне життя. Поняття «психологічна допомога» відображає певну психосоціальну практику (сферу та спосіб діяльності), призначену сприяти людині в розв’язанні широкого кола проблем, пов’язаних із її психічним життям. Зміст психологічної допомоги полягає в забезпеченні емоційної, екзистенційної та смислової підтримки людини у складних ситуаціях її особистісного й соціального буття. Особливо вона актуальна на етапах становлення особистості — у дитячо-юнацькі роки, хоча не втрачає значення і протягом усього життя людини.
Психологічна корекція за цілями і змістом близька до психотерапії, тому їх іноді ототожнюють, проте між цими поняттями існують суттєві відмінності.
Психологічна корекція як цілісна і специфічна система методів допомоги конкретним людям у їх особистісному розвитку передбачає доцільно обраний і делікатно здійснюваний психологічний вплив у конкретній ситуації. У зоні та методологічно-інструментальній сфері цього впливу фокусуються знання особливостей розвитку особистості в онтогенезі і можливих його ускладнень, розуміння механізмів дії на психіку людини психокорекційних методів і зумовлених нею наслідків.
Роль і місце навчальної дисципліни визначається наступними факторами: пізнавальним - надає наукові знання в галузі психокорекції; виховним - формування у студентів суті, специфіки та особливостей професійної діяльності, що є основою їх особистої культури; практичним - застосуванням засвоєних знань, навичок і вмінь в професійній діяльності.
Професійну спрямованість навчання забезпечують наступні методи: метод інтеграції навчальної та суспільно-корисної діяльності, метод аналітичної спрямованості навчання та оптимального впливу на процеси мислення в процесі навчання, метод спрямованості навчання на практичну діяльність, формування необхідних професійних навиків у студентів.
Ефективне використання навчального часу залежить від методів, які застосовуються в процесі навчання. Вибір конкретного методу обумовлений рівнем підготовки студентів, складністю навчального матеріалу, видом занять, рівнем наукової і педагогічної підготовки викладача, матеріальним забезпеченням тощо. Викладач вибирає метод проведення заняття, обговорює і затверджує його на засіданні кафедри. В залежності від особливості пізнавальної діяльності студентів, наукового рівня і методичної майстерності педагога рекомендується використовувати наступні дидактичні методи: роз'яснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладання, частково-пошуковий.
Опис: 1. Тема: Особливості побудови психокорекційної роботи
Елементи психокорекції. Вимоги щодо готовності психолога до психокорекційного впливу. Етичний кодекс психолога. Встановлення контакту з клієнтом. Техніка “Три так”. Техніка “Згода за інерцією”.
2. Тема: Робота з запитом клієнта. Формування довіри.
Основні етапи психокорекції. Як перевірити ефективність роботи з психологом (для клієнта). Як психолог розуміє, що психокорекційні дії приносять користь клієнту.
Вправа: Формуємо запит для психокорекції. Техніка “Формування довіри”.
3. Тема: Формування стосунків взаєморозуміння Відпрацювання навичок спілкування в ситуаціях різного психологічного контакту між психологом та клієнтом. Вправа «Проблемний діалог». Вправа “Взаєморозуміння”.
4. Тема: Методи психокорекційної допомоги клієнту
Застосування метафори. Пояснюючі метафори. Техніка навіювання метафорою. Техніка “Маячня або розмова ні про що. Шаблон невизначеності”.
5. Тема: Особистісне зростання. Робота з самооцінкою
Робота з самооцінкою. Рефреймінг. Техніка “Рефреймінг”. Вправа “Добре, тому що тепер…”
6. Тема: Робота з депресією. Депресивні стани та особливості консультативної роботи з даним типом проблеми. Вправа на встановлення контакту та конструктивну роботу з депресією.
7. Тема: Робота з образою. Образа. Особливості роботи з образою. Техніки роботи: техніка переносу в часі, техніка зміни контексту, чарівна посмішка, техніка відреагування «А якщо…».
8. Тема: Робота з страхами. Фобії та страхи. Особливості роботи. Техніка «Малюємо маски». «Матеріалізація страху». Ритуальна драматизація - «спонтанний театр». Техніка «Швидке лікування фобії».
9. Тема: Використання психомалюнку в психологічній корекції. Використання психомалюнку в психологічній корекції. Основні етапи корекційного процесу з використанням методу проективного малювання. Арт-терапевтичнйи напрямок: Вправа «Малюємо стрес». Техніка ізотерапії «Пляма страху».
10. Тема: Використання казки в психологічній корекції
Використання казок в психологічній корекції. Ресурсна арттерапевтична вправа: «Казка про героя». Казкова лялькотерапія у роботі з дітьми із стре¬совими станами.
11. Тема: Використання арт-терапевтичних методів в психологічній корекції. Арт-терапія як особлива форма психокорекції та психотерапії. Арт-терапевтичні вправи: Техніка «Хто я?», Техніка «Яблуко», Техніка «Малюємо настрій», Техніка «Образ і пластика настрою», Техніка «Розфарбовуємо почуття», Техніка «Малюємо символами і абстракціями», Техніка «Малюємо агресію».
12. Тема: Використання тілесно-орієнтованих методів у психологічній корекції. Тілесно-орієнтовані методи. Класифікація. Тілесно орієнтовані вправи. Вправа «Формування життєвої позиції». Вправа «Прощення». Вправа «Ми не те, що ми їмо; ми - те, що ми думаємо про себе». Вправа «Щоденник мудрості тіла».
Методи та критерії оцінювання: Методами діагностики результатів навчання студентів з навчальної дисципліни « Практикум з психокорекції поведінки і діяльності людини» є такі:
1) усне опитування; здійснюється під час практичних та індивідуально-консультативних занять з метою виявлення рівня засвоєння студентами знань, навичок і вмінь, а також при складанні перед комісією диференційного заліку (за теоретичним матеріалом);
2) письмовий контроль (реферати, письмові експрес-опитування; контрольні роботи);
3) тестування (використання педагогічних тестів): експрес-тестування на практичних та індивідуально-консультативних заняттях;
4) метод проблемних ситуацій;
7) дискусії: під час практичних та індивідуально-консультативних занять, колоквіумів.
Критерії оцінювання результатів навчання: Оцінювання знань і вмінь студентів під час лекційних, практичних (семінарських), лабораторних та індивідуально-консультативних занять здійснюється за шестибальною еквівалентною шкалою: 0, 1, 2, 3, 4 і 5 (тут «еквівалентність» означає, що ці бали еквівалентні, пропорційні балам, визначеним за поточний контроль, контрольну роботу та ін.).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Васьківська С. В. Основи психологічного консультування: Навч. посіб. — К.: Четверта хвиля, 2004. — 256 с.
2. Вашека Т. В. Основи психологічної практики : навч. посіб. / Т. В. Гашека — К.: Вид-во Нац. Авіац. Ун-ту «НАУ-друк», 2009. — 200с.
3. Кузікова С. Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. посібник. — Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. — 384 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).