Проблеми деонтології права
Спеціальність: Право
Код дисципліни: 8.081.00.M.037
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теорії права та конституціоналізму
Лектор: Сливка Степан Степанович
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Інтегральна компетентність (ІНТ): Здатність продукувати інноваційні наукові ідеї, оволодіти методологією наукової та педагогічної діяльності, вирішувати комплексні проблеми в процесі інноваційно-дослідницької та професійної діяльності, проводити оригінальні наукові дослідження на міжнародному та національному рівнях.
Загальні компетентності (ЗК): ЗК1 (Здатність методологічного осмислення і творчого пошуку шляхів вирішення актуальних світоглядних та прикладних проблем – юридичної науки і практики); ЗК4 (Здатність знаходити, відбирати, інтегрувати й систематизувати інформацію за певним напрямом і розробляти на її основі нові ідеї); ЗК5 Здатність застосовувати закони формальної логіки в процесі інтелектуальної діяльності;ЗК6 Здатність діяти відповідно до загального культурного світогляду, сформованого на основі морально-етичних норм та позитивних соціально-орієнтованих ціннісних переконань.
Фахові компетентності спеціальності (ФК): ФК2 (Розуміння проблем формування національної правової системи України та її адаптації до європейського права; співвідношення й взаємодії національного та міжнародного права; ФК5 (Розуміння сутності теоретичних основ та практичних підходів, специфіки правових інститутів та їх впливу на сучасне громадянське суспільство; ФК8 (Здатність виробляти правові позиції для розв’язання правових проблем і практичних ситуацій; ФК9 (Здатність приймати участь у різноманітних практичних правових заходах, у тому числі міжнародного рівня, у фахових дискусіях із проблем окремих галузей права, законотворчості, правозастосування; ФК11 (Здатність здійснювати розробку правових актів та тлумачення права, надавати рекомендації щодо їх удосконалення).
Результати навчання: Знання (ЗН): ЗН 1 (Показати фундаментальні знання, набуті у процесі навчання в межах обраної спеціалізації щодо теоретичних основ складових елементів права, їх правової природи, основ методології, функцій, принципів, структури, форм реалізації); ЗН 2 (Відтворити глибокі знання в межах спеціалізації щодо еволюції думки про окремі елементи системи права з позначенням новацій і осучаснення); ЗН 3 (Визначити правову проблематику практичної ситуації, критично осмислити наявні умови, окреслити наявні кола правовідносин); ЗН 4 (Демонструвати знання професійних підходів, основ практичних прийомів правової роботи у межах обраної спеціалізації в праві).
Уміння (УН): УН 1. Збирати, обробляти та аналізувати значний обсяг інформації про структурні елементи системи права у межах обраної спеціалізації УН 2. Оцінювати та аналізувати практичні юридичні питання та практичні правові ситуації, пропонувати варіанти побудови аргументації.
Комунікація (КОМ): КОМ 2 (Організовувати та вести професійні дискусії у сфері окремих галузей права, їх складових елементів; КОМ 3 (Брати участь у фахових дискусіях із проблем окремих галузей права, законотворчості, правозастосування, поважати опонентів і їхню точку зору); КОМ 4 (Доносити до фахівців та широкого загалу інформацію, ідеї, проблеми, рішення та власний досвід з актуальних питань права).
Автономія і відповідальність (АіВ): АіВ 2 (Демонструвати здатність до подальших наукових досліджень з високим рівнем автономності (формулювати власні авторські висновки, пропозиції та рекомендації); АіВ 3 (Здатність усвідомлювати та нести особисту відповідальність за одержані наукові результати дослідження); АіВ 4 (Оцінювати результати власної професійної роботи й відповідати за особистий професійний розвиток); АіВ 5 (Приймати самостійно рішення на основі набутих фундаментальних знань у різних правових ситуаціях, формувати юридичні висновки, правову позицію, бути лідером, відповідати за командну роботу).
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Юридична деонтологія.
Супутні і наступні навчальні дисципліни: Теорія та філософія права, частина 2.
Короткий зміст навчальної програми: Проблеми деонтології права, полем діяльності якої є юриспруденція, з філософської точки зору, претендує на своєрідне монопольне філософськоправове знання про людину. Значення цієї дисципліни можна ще визначити так: це енциклопедія для юриста, це шлях до високої професійної майстерності та гарантія захисту його свобідної волі у природно-правовому просторі. Якщо юрист не оволодіє юридичною деонтологією, він назавжди залишиться вузьким спеціалістом, приреченим навіть інколи на «провали» у роботі.
Проблеми деонтології права як сфера, що охоплює всі форми моральних вимог, дозволяє внутрішньо збагнути суть професії, здатна розвинути великий резерв здібностей майбутнього правника і логіку професійних дій, етику мислення тощо.
Опис: 1.Предмет проблем деонтології права. Предмет та передумови виникнення проблем деонтології права. 2.Методологічні проблеми деонтології права. Форма як методологічна структура проблем деонтології права. Методологічні новації у проблемах деонтології права. 3.Співвідношення онтології права з деонтологією права. Становлення права. Етапи становлення. Онтологічна структура права. 4.Проблема сутності права. Основні напрями вчення про право. Методологічні проблеми визначення сутності права. 5.Конституційне обґрунтування деонтології права. Акмеологія конституційного права. Проблема автономності конституційного права. 6.Метаантропологічні проблеми деонтології права. Проблеми антропології права. Нігітологія як вчення про небуття. 7.Канонічні проблеми деонтології права. Методологічні аспекти богослів’я у деонтології права. Вищість принципів та функцій канонічного права.8.Культурологічні проблеми деонтології права. Методологія осмислення культурологічних проблем деонтології права. Культурні конфлікти у праві.
Методи та критерії оцінювання: Основними методами оцінювання рівня досягнення результатів навчання здобувачів освіти є: усне опитування на семінарських заняттях; виконання і захист контрольної роботи та підсумкової контрольної роботи, підготовка тематичних рефератів, стандартизований контроль (тести). Загальне значення цих методів полягає в тому, щоб найкращим чином забезпечити своєчасний і всебічний зворотний зв’язок між студентами і викладачем.
Критерії оцінювання результатів навчання: Максимальна кількість балів, яку можна набрати під час практичних занять складає 40 балів.
Екзамен проводиться у письмовій формі у вигляді тестових запитань двох складностей та описового питання (50 балів) + усна компонента (10 балів). Таким чином, за результатами навчання студент за семестр може отримати – 100 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Сливка С. С., Романова А. С. Філософія права: навчальний посібник. Львів : Ліга-прес, 2018. 250 с.
2. Сливка С. С., Романова А. С., Коваль І. М. Філософія права: визначники у термінах та сентенціях. Навч. посібник. Львів : Растр-7, 2020. 212 с.
3. Сливка С. С., Романова А. С., Коваль І. М. Філософія права у схемах і таблицях і поняттях. Навч. посібник. Львів : Растр-7, 2020. 176 с.
4. Антропологія права: професійна аргументація. Монографія. С. С. Сливка, А. С. Романова, О. Л. Чорнобай, І. М. Коваль. Львів : Ліга-прес, 2018. 212 с.
5. Сливка С.С. Юридична деонтологія : підручник / С.С. Сливка. Вид. 6-те. Київ: Атіка : Право, 2015. 296 с
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).