Практикум з науково-дослідної роботи у галузі кримінального процесу

Спеціальність: Право
Код дисципліни: 8.081.00.M.048
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Міжнародне та кримінальне право
Лектор: Проф. Канцір Володимир
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Засвоєння аспірантами векторів науково-дослідної роботи кримінального провадження, норм кримінального процесуального права, які регулюють діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду у сфері розслідування і судового розгляду кримінальних правопорушень, спрямовану на охорону прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, шляхом повного і швидкого розкриття злочинів та викриття винних у їх вчиненні а також правовідносини, що виникають у ході цієї діяльності між учасниками процесу.
Завдання: ЗК1.Здатність методологічного осмислення і творчого пошуку шляхів вирішення актуальних світоглядних та прикладних проблем – юридичної науки і практики. ЗК3.Здатність представляти та обговорювати науковірезультати власного дослідження українською та іноземною мовою у відповідності до специфіки напряму дослідження, використовувати іншомовні джерела у професійній сфері. ФК1. Професійне розуміння правових механізмів забезпечення і захисту прав і свобод людини, світоглядних і методологічних проблем праворозуміння в контексті глобалізації та євроінтеграції. ФК 2. Розуміння проблем формування національної правової системи України та її адаптації до європейського права; співвідношення й взаємодії національного та міжнародного права. ФК 7.Поглиблені знання в межах спеціалізації про онтологічну сутність та еволюцію думки про окремі елементи системи права. ФК 8.Здатність виробляти правові позиції для розв’язання правових проблем і практичних ситуацій. ФК 9.Здатність приймати участь у різноманітних практичних правових заходах, у тому числі міжнародного рівня, у фахових дискусіях із проблем окремих галузей права, законотворчості, правозастосування.
Результати навчання: Аспіранти повинні знати: - ефективні методики та підходи до науково-дослідній роботі в галузі кримінального процесу; - історію розвитку процесуального права та його витоків; - чинне кримінальне процесуальне законодавство; - наукові концепції та тенденції щодо процесуального права в Україні; - структуру і повноваження органів, які реалізують кримінально-процесуальне законодавство, форми і методи реалізації; - практику застосування процесуального законодавства, практичну діяльність органів слідства, прокурора, суду, адвоката-захисника в кримінальному судочинстві; - процесуальні засоби профілактики злочинів; - основні проблеми кримінальної процесуальної доктрини і практики, а також перспективу дальшого розвитку і удосконалення кримінального процесу. - гарантії, функції й форми кримінального провадження; - процесуально – правовий зміст стадії кримінального процесу; - основні процесуальні строки та витрати; - поняття та види суб’єктів (учасників) кримінального провадження їх процесуальне становище; - закордонний довід щодо провадження досудового розслідування та судового розгляду та їх удосконалення. Вміти: - застосовувати усі відомі сучасній науці методи дослідження проблемних питань в галузі кримінального процесу; - проводити узагальнення історичних, статистичних та шляхом інтерв’ювання напрацювань, з позиції доцільності та ефективності пропонувати впровадження та апробацію; - правильно розуміти, тлумачити і застосовувати норми кримінального процесуального закону; - формулювати різнопланові рекомендації, що стосуються усього провадження у справі; - всебічно, повно, об’єктивно і швидко встановлювати всі необхідні обставини кримінальної справи; - розробляти способи і методи доказування й встановлення істини у кримінальних справах на практиці; - застосовувати в кримінальному процесі досягнення науки і техніки, а також передовий досвід у науково-пошуковій діяльності, практичної роботи правоохоронних органів, використовувати сучасні методи наукової організації праці слідчого, прокурора, судді, адвоката у сфері кримінального судочинства; - аналізувати теоретичні розробки у сфері процесуального права та робити самостійні висновки. Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у аспірантів компетентностей загальних: - Здатність продукувати інноваційні наукові ідеї, оволодіти методологією наукової та педагогічної діяльності, вирішувати комплексні проблеми в процесі інноваційно-дослідницької та професійної діяльності, проводити оригінальні наукові дослідження на міжнародному та національному рівнях. - Здатність ініціювати та проводити оригінальні наукові дослідження, ідентифікувати актуальні наукові проблеми, здійснювати пошук та критичний аналіз інформації, продукувати інноваційні конструктивні ідеї та застосовувати нестандартні підходи до вирішення складних і нетипових завдань. - Уміння виявляти ораторську та риторичну майстерність при презентації результатів наукових досліджень, вести фахову наукову бесіду і дискусію з широкою науковою спільнотою та громадськістю українською мовою, формувати наукові тексти в письмовій формі, організовувати та проводити навчальні заняття, використовувати прогресивні інформаційно-комунікаційні засоби. - Здатність бути цілеспрямованим та наполегливим, самовдосконалюватись упродовж життя, усвідомлювати соціально-моральну відповідальність за одержані наукові результати. - Здатність ініціювати, обґрунтовувати та управляти актуальними науковими проектами інноваційного характеру, самостійно проводити наукові дослідження, взаємодіяти у колективі та виявляти лідерські здібності при виконанні наукових проектів. Компетентностей фахових: - Глибинне розуміння правових механізмів забезпечення і захисту прав і свобод людини, світоглядних і методологічних проблем праворозуміння в контексті глобалізації та євроінтеграції. - Глибинне розуміння закономірностей становлення та розвитку держави і права України на різних етапах її історії. - Глибинне розуміння проблем формування національної правової системи України та її адаптації до європейського права; співвідношення й взаємодії національного та міжнародного права. - Глибинне розуміння методологічних та прикладних засад правового забезпечення в галузі національної безпеки та міжнародного правопорядку. Глибинне розуміння сучасних проблем правового забезпечення інформаційної сфери України. - Глибинне розуміння фундаментальних та прикладних проблем наукового забезпечення боротьби зі злочинністю та корупцією, реформування органів кримінальної юстиції України в умовах євроінтеграції та глобалізації. - Глибинне розуміння методологічних та прикладних засад правового забезпечення в галузі національної безпеки та міжнародного правопорядку.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Актуальні питання теорії та практики у галузі кримінального права; Актуальні питання теорії та практики у галузі кримінально-виконавчого права. Актуальні питання теорії та практики у галузі криміналістики та оперативно-розшукової діяльності; Актуальні питання теорії та практики у галузі кримінального процесу.
Короткий зміст навчальної програми: «Практикум з науково-дослідної роботи в галузі кримінального процесу», як навчальна дисципліна, належить до професійно-орієнтованих юридичних дисциплін і посідає провідне місце у професійній підготовці науковців - юристів. Навчальна дисципліна будується на базі процесуального права, практики його застосування і науки кримінального процесу. З позиції науково-пошукової, дослідної та апробаційної роботи, вона обстежує чинне процесуальне законодавство, процесуальну діяльність і процесуальні правовідносини, теорію й історію кримінального процесу. Траєкторією моніторингу для вивчення є закономірності і тенденції розвитку кримінального процесу, систему його принципів, актуальні проблеми теорії і практики кримінального процесу, ефективність процесуальної форми і процесуальних гарантій правосуддя, особливості статусу окремих учасників процесу, проблеми забезпечення прав і свобод людини при здійсненні судочинства, вносить пропозиції і рекомендації щодо удосконалення процесуального права та практики його застосування. Вона опирається на узагальнення слідчої, судової, прокурорської і адвокатської практики. Предметом дисципліни є опосередком науково-пошукової, дослідної та апробаційної роботи, виявити та обстежити закономірності процесуального права, процесуальної діяльності та процесуальних правовідносин, шляхи удосконалення концептуальної моделі правосуддя, особливості й тенденції розвитку теорії та історії кримінального процесу.
Опис: Наукова робота з дослідження питань засад кримінального провадження, їх дієвості в умовах оголошеного воєнного стану. Наукова робота з дослідження питань діяльності суду, сторін та інших учасників кримінального провадження. Наукові дослідження питань доказування у кримінальному провадженні та заходів забезпечення кримінального провадження, запобіжних заходів. Дослідження питань досудового розслідування, провадження слідчих (розшукових) дій на сучасному етапі правовідносин та оголошеного воєнного стану. Наукова робота з дослідження питань судового провадження в умовах оголошеного воєнного стану.
Методи та критерії оцінювання: Відповідно до «Положення про рейтингове оцінювання досягнень студентів Національного університету «Львівська політехніка»: URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/pages/2029/svo0310polozhennyaproreytyngoveocinyuvannyadosyagnenstudentiv.pdf. Перевага продуктивним методам: проблемний виклад, пошукові та дослідницькі методи, презентації, кейс-стади, тренінги та ділові ігри, бесіди і дискусії, робота у ВНС, «електронні лекції», семінари, дистанційні консультації - спрямовані на активізацію і стимулювання навчальної пізнавальної діяльності студентів. В умовах використання інтерактивних технологій, заняття проводяться в активних і творчих формах. Проблемні й оглядові лекції, «активні» семінари з елементами «ділової гри», тренінги, заняття із застосуванням комп'ютерно-комунікаційної складової. Основними маркерами організації освітнього процесу з навчальної дисципліни, є формування компетентностей, їх розвитку, моніторингу та/або оцінювання досягнення компетентностей, комбіновані, інтерактивні, інтегровані заняття (заняття «дискусійна група», заняття з навчанням одних студентів іншими, залучення до процесу фахівців-практиків, випускників), заняття формату «прес-конференції», ділові ігри, форуми, брифінги, квести, тощо. Методи діагностики знань, опосередком яких визначають рівень досягнення запланованих пізнавальних результатів з навчальної дисципліни, наділені прозорими критеріями оцінювання, задекларованими в оприлюдненій Робочій програмі навчальної дисципліни, забезпечують об’єктивний поточний та підсумковий контролі. Опосередком форм виміру рівня засвоєння знань з навчальної дисципліни, проводяться: - усне (вибіркове, фронтальне) опитування на практичних (семінарських) заняттях; - виступ на практичних (семінарських) заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо); - робота у ВНС, тестування знань студентів із відповідної теми лекційного курсу; - письмова контрольна робота (відповіді на питання теоретичні, вирішення практичних завдань (казусів), тестових завдань, тощо); - виконання й захист індивідуального наукового (навчального) дослідного завдання; - форма підсумкового контролю: диференційований залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: Відповідно до «Положення про рейтингове оцінювання досягнень студентів Національного університету «Львівська політехніка»: URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/pages/2029/svo0310polozhennyaproreytyngoveocinyuvannyadosyagnenstudentiv.pdf: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–80 балів – («дуже добре») виставляється за знання навчального матеріалу компонента вище від середнього рівня, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання (можлива невелика кількість неточностей), вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 79–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 –61 бал – («посередньо») виставляється за посередні знання навчального матеріалу компонента, мало аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 60–50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («незадовільно» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень. Підсумковим контролем рівня знань студентів виступає проведення диференційованого заліку, результати акумулюються (сумуються) та еквівалентні сумарній кількості балів за усі передбачені робочою програмою навчальної дисципліни види поточної студентської роботи протягом семестру, за 100 бальною шкалою. Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: «5» балів – («відмінно») виставляється за знання навчального матеріалу, включаючи: аргументовані відповіді на поставлені запитання, вміння аналізувати феномени, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і розвитку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання задач (казусів), коректне застосування відповідних норм вітчизняного законодавства, міжнародного та/або окремих іноземних держав, слідчої, судової практики, статистичних платформ, тощо; «4» бали – («добре») виставляється за, загалом, правильне розуміння навчального матеріалу, включаючи аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання задач (казусів), коректне застосування відповідних норм вітчизняного законодавства; «3» бали – («посередньо») виставляється за фрагментарні знання навчального матеріалу, мало аргументовані відповіді, не повне застосування теоретичних положень та відповідних норм вітчизняного законодавства, під час розв’язання задач (казусів); «2» бали – («задовільно») виставляється за фрагментарні знання навчального матеріалу, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за недостатнє застосування теоретичних положень під час розв’язання задач (казусів); проблематичність використання відповідних норм вітчизняного законодавства; «1» бал – («незадовільно») виставляється за незнання більшої частини навчального матеріалу, істотні помилки, прогалини у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання задач (казусів), невміння орієнтуватися у пошуку відповідних норм вітчизняного законодавства, посилатися на них; «0» балів – виставляється за неготовність до заняття. Семестрова оцінка складається із суми балів, передбачених Робочою програмою навчальної дисципліни для поточного контролю (ПК) та семестрового контролю (СК). Оцінювання поточної успішності студентів здійснюється під час кожного практичного (семінарського) заняття. Усна відповідь, доповідь, участь у ділових чи імітаційних іграх, тощо, під час практичного заняття, оцінюється за 5-бальною шкалою і вноситься до «Журналу обліку академічної успішності та відвідування студентів». Ця інформація доводиться студентам на першому занятті.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: Відповідно до «Положення про рейтингове оцінювання досягнень студентів Національного університету «Львівська політехніка»: URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/pages/2029/svo0310polozhennyaproreytyngoveocinyuvannyadosyagnenstudentiv.pdf: «5» балів – («відмінно») виставляється за знання навчального матеріалу; «4» бали – («добре») виставляється за, загалом, правильне розуміння навчального матеріалу; «3» бали – («посередньо») виставляється за фрагментарні знання навчального матеріалу; «2» бали – («задовільно») виставляється за фрагментарні знання навчального матеріалу, неточні або мало аргументовані відповіді; «1» бал – («незадовільно») виставляється за незнання більшої частини навчального матеріалу; «0» балів – виставляється за неготовність до заняття. Семестрова оцінка складається із суми балів, передбачених Робочою програмою навчальної дисципліни для поточного контролю (ПК) та семестрового контролю (СК). Оцінювання поточної успішності студентів здійснюється під час кожного практичного (семінарського) заняття. Усна відповідь, доповідь, участь у ділових чи імітаційних іграх, тощо, під час практичного заняття, оцінюється за 5-бальною шкалою і вноситься до «Журналу обліку академічної успішності та відвідування студентів». Інформація доводиться до відома студентів на першому занятті.
Рекомендована література: Несінов О. М. «Складові успіху в кримінальному процесі». Харків. «Права Людини». 2019. URL: http://khpg.org/index.php?id=1566309642. Гловюк І.В., Пономаренко Д.В., Пашковський М.І. Кримінальний процесуальний кодекс України: постатейна систематизація окремих правових позицій Верховного Суду. Видавництво «Фенікс». 2019. Кримінальний процес України: навч. посібник. За заг. ред. проф. В. С. Канціра. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. Доказове право: навч. посібник. За заг. ред. проф. В. С. Канціра. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. Інформаційні ресурси. 1. https://zakon.rada.gov.ua/laws 2. https://www.kmu.gov.ua 3. https://erdr.gp.gov.ua/erdr/erdr.web.system. 4. https://reyestr.court.gov.ua 5. http://www.scourt.gov.ua 6. http://vns.lp.edu.ua 7. http://www.nbuv.gov.ua 8. http://www.lsl.lviv.ua 9. https://ccu.gov.ua/index.php 10. https://dbr.gov.ua 11. https://ssu.gov.ua 12. https://www.gp.gov.ua 13. https://www.npu.gov.ua 14. https://nazk.gov.ua/uk 15. https://minjust.gov.ua/legal_expertise 16. https://unba.org.ua.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).URL: https://lpnu.ua/polozhennia-pro-akademichnu-dobrochesnist-u-natsionalnomu-universyteti-lvivska-politekhnika