Зовнішня політика зарубіжних країн (країни Європи та Азії) (курсова робота)

Спеціальність: Міжнародні відносини
Код дисципліни: 6.291.01.E.085
Кількість кредитів: 2.00
Кафедра: Політологія та міжнародні відносини
Лектор: Доцент, кандидат політичних наук, доцент / Ю. Я. Тишкун /
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: Інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в сфері міжнародних відносин, суспільних комунікації та регіональних студій, зовнішньополітичної діяльності держав, міжнародних взаємодій між державами, міжнародними організаціями та недержавними акторами, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов та передбачає застосування теорій суспільних наук та спеціальних наукових методів дослідження проблем міжнародних відносин. Загальні компетентності: • ЗК6 - Здатність генерувати нові ідеї (креативність) (ЗК6). • ЗК7 - Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК7). • ЗК8 - Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу (ЗК8). • ЗК9 - Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології (ЗК9). • ЗК11 - Здатність спілкуватися іноземною мовою (ЗК11). • ЗК15 - Здатність працювати як автономно, так і у команді (ЗК15). Фахові компетентності: • ФК1 - Здатність виокремлювати ознаки та тенденції розвитку, розуміти природу, динаміку, принципи організації міжнародних відносин, суспільних комунікацій та/або регіональних студій • ФК2 - Здатність аналізувати міжнародні процеси у різних контекстах, зокрема політичному, безпековому, правовому, економічному, суспільному, культурному та інформаційному. • ФК3 - Здатність оцінювати стан та напрями досліджень міжнародних відносин та світової політики у політичній, економічній, юридичній науках, у міждисциплінарних дослідженнях. • ФК4 - Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі і практичні проблеми у сфері міжнародних відносин, зовнішньої політики держав, суспільних комунікацій, регіональних досліджень. • ФК5 - Здатність аналізувати вплив світової економіки, міжнародного права та внутрішньої політики на структуру й динаміку міжнародних відносин та зовнішньої політики держав. • ФК7 - Здатність аналізувати міжнародні інтеграційні процеси у світі та на Європейському континенті, та місце в них України. • ФК8 - Усвідомлення національних інтересів України на міжнародній арені. • ФК9 - Здатність застосовувати знання характеристик розвитку країн та регіонів, особливостей та закономірностей глобальних процесів та місця в них окремих держав для розв’язання складних спеціалізованих задач і проблем. • ФК13 - Здатність аналізувати діяльність міжнародних недержавних акторів та транснаціональні відносини. • ФК15 - Здатність аналізувати особливості, тенденції розвитку, форми, методи та інструменти державного регулювання регіональної та транскордонної співпраці. • ФКС 1.1.- здатність використовувати на практиці теоретичні положення для аналізу конкретних сфер міжнародних відносин та тенденцій їх розвитку; • ФКС 1.2 - уміння описувати об’єкти та аналізувати процеси і конкретні ситуації у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики крізь призму історичного та геополітичного підходів; • ФКС 1.3- здатність використовувати набуті знання та уміння для дослідження природи, джерел та інститутів зовнішньої політики держав, особливостей їх функціонування та взаємодій на основі компаративістського методу; • ФКС 1.5 - здатність виробляти підходи до розв’язання проблем і завдань у сфері міжнародних відносин та зовнішньої політики (зокрема, міжнародних та внутрішньодержавних конфліктів); • ФКС 1.6 - здатність до аналітичного сприйняття геополітичного виміру міжнародних відносин; • ФКС 1.7 - розуміння специфіки новітніх форм дипломатичної діяльності. • ФКС 2.1 - розуміння регіоналізму як тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин, знання базових категорій, новітніх теорій, концепцій регіоналізму; • ФКС 2.2 - вміння аналізувати конкретні факти, явища, процеси та прогнозувати тенденції у сфері міжрегіональної та транскордонної співпраці; • ФКС 2.3 - розуміння сучасних етнополітичних процесів та їх впливу на регіональну та транскордонну співпрацю держав; 2.3. Результати навчання відповідно до освітньої програми, методи навчання і викладання, методи оцінювання досягнення результатів навчання. У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання: • РН03 - Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародними акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці. • РН04 -Знати принципи, механізми та процеси забезпечення зовнішньої політики держав, взаємодії між зовнішньою та внутрішньою політикою, визначення та реалізації на міжнародній арені національних інтересів держав, процесу формування та реалізації зовнішньополітичних рішень. • РН06 -Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях. • РН07 -Здійснювати опис та аналіз міжнародної ситуації, збирати з різних джерел необхідну для цього інформацію про міжнародні та зовнішньополітичні події та процеси. • РН08 -Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій. • РН09 -Досліджувати проблеми міжнародних відносин, регіонального розвитку, зовнішньої політики, міжнародних комунікацій, із використанням сучасних політичних, економічних і правових теорій та концепцій, наукових методів та міждисциплінарних підходів, презентувати результати досліджень, надавати відповідні рекомендації. • РН11 -Здійснювати прикладний аналіз міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, міжнародних процесів та міжнародної ситуації відповідно до поставлених цілей, готувати інформаційні та аналітичні документи. • РН14 -Використовувати сучасні цифрові технології, спеціалізовані програмне забезпечення, бази даних та інформаційні системи для розв’язання складних спеціалізованих задач у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та/або регіональних студій. • РН15 -Розуміти та застосовувати для розв’язання складних спеціалізованих задач міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій чинне законодавство, міжнародні нормативні документи і угоди, довідкові матеріали, чинні стандарти і технічні умови тощо. • РН17 -Мати навички самостійного визначення освітніх цілей та навчання, пошуку необхідних для їх досягнення освітніх ресурсів. • РН20 -Усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань відповідно до новітніх етапів розвитку теорії міжнародних відносин, формулювання нових політологічних концепцій та бачень розвитку міжнародної системи. • РНВБ 1.3 -Досліджувати природу, джерела та інститути зовнішньої політики держав, особливості їх функціонування та взаємодії. • РНВБ 1.4 -Досліджувати та аналізувати соціальні, правові, культурні, економічні чинники, що впливають на ухвалення політичних рішень на внутрішньодержавному та міжнародному рівнях. • РНВБ 1.5 -Розробляти механізми розв’язання актуальних проблем і завдань у сфері міжнародних відносин та зовнішньої політики. • РНВБ 2.2 -Досліджувати та аналізувати певні явища та процеси у сфері міжрегіональної та транскордонної співпраці. Крім того • -Застосовувати свої знання та навички для здійснення професійної діяльності у сфері зовнішньої політики, дипломатії та державного управління; • -Здатність до аналітико-критичного мислення.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Європейський Союз у міжнародних відносинах Зовнішня політика країн ЦСЄ та ПСЄ Зовнішня політика країн Західної Європи Зовнішня політика країн Азії та Африки, Північної та Латинської Америки
Короткий зміст навчальної програми: Перелік курсових робіт 1. Формування та реалізація зовнішньої політики Австрії. 2. Формування та реалізація зовнішньої політики Азербайджану 3. Формування та реалізація зовнішньої політики Андорри. 4. Формування та реалізація зовнішньої політики Бахрейну. 5. Формування та реалізація зовнішньої політики Бельгії. 6. Формування та реалізація зовнішньої політики Білорусі. 7. Формування та реалізація зовнішньої політики Болгарії. 8. Формування та реалізація зовнішньої політики Брунею. 9. Формування та реалізація зовнішньої політики Бутану. 10. Формування та реалізація зовнішньої політики В’єтнаму. 11. Формування та реалізація зовнішньої політики Вірменії. 12. Формування та реалізація зовнішньої політики Греції. 13. Формування та реалізація зовнішньої політики Грузії. 14. Формування та реалізація зовнішньої політики Данії. 15. Формування та реалізація зовнішньої політики Естонії. 16. Формування та реалізація зовнішньої політики Ємену. 17. Формування та реалізація зовнішньої політики Ізраїлю. 18. Формування та реалізація зовнішньої політики Індії. 19. Формування та реалізація зовнішньої політики Індонезії. 20. Формування та реалізація зовнішньої політики Іраку. 21. Формування та реалізація зовнішньої політики Ірану. 22. Формування та реалізація зовнішньої політики Іспанії. 23. Формування та реалізація зовнішньої політики Італії. 24. Формування та реалізація зовнішньої політики Йорданії. 25. Формування та реалізація зовнішньої політики Казахстану. 26. Формування та реалізація зовнішньої політики Камбоджі. 27. Формування та реалізація зовнішньої політики Катару. 28. Формування та реалізація зовнішньої політики Киргизії. 29. Формування та реалізація зовнішньої політики Кіпру. 30. Формування та реалізація зовнішньої політики КНДР. 31. Формування та реалізація зовнішньої політики КНР щодо ЄС. 32. Формування та реалізація зовнішньої політики КНР щодо Індії. 33. Формування та реалізація зовнішньої політики КНР щодо ООН. 34. Формування та реалізація зовнішньої політики КНР щодо РФ. 35. Формування та реалізація зовнішньої політики КНР щодо США. 36. Формування та реалізація зовнішньої політики КНР щодо учасників ініціативи «Пояс і шлях». 37. Формування та реалізація зовнішньої політики КНР щодо Японії. 38. Формування та реалізація зовнішньої політики КНР. 39. Формування та реалізація зовнішньої політики Кувейту. 40. Формування та реалізація зовнішньої політики Лаосу. 41. Формування та реалізація зовнішньої політики Латвії. 42. Формування та реалізація зовнішньої політики Литви. 43. Формування та реалізація зовнішньої політики Ліхтенштейну. 44. Формування та реалізація зовнішньої політики Люксембургу. 45. Формування та реалізація зовнішньої політики Лівану. 46. Формування та реалізація зовнішньої політики М’янми. 47. Формування та реалізація зовнішньої політики Македонії. 48. Формування та реалізація зовнішньої політики Малайзії. 49. Формування та реалізація зовнішньої політики Міста-держави Ватикан. 50. Формування та реалізація зовнішньої політики Молдови. 51. Формування та реалізація зовнішньої політики Монако. 52. Формування та реалізація зовнішньої політики Монголії 53. Формування та реалізація зовнішньої політики Непалу. 54. Формування та реалізація зовнішньої політики Нідерландів. 55. Формування та реалізація зовнішньої політики Норвегії. 56. Формування та реалізація зовнішньої політики Об’єднаних Арабських Еміратів. 57. Формування та реалізація зовнішньої політики Оману. 58. Формування та реалізація зовнішньої політики Пакистану. 59. Формування та реалізація зовнішньої політики Палестинської Автономії. 60. Формування та реалізація зовнішньої політики Польщі. 61. Формування та реалізація зовнішньої політики Португалії. 62. Формування та реалізація зовнішньої політики Республіки Корея. 63. Формування та реалізація зовнішньої політики Румунії. 64. Формування та реалізація зовнішньої політики РФ. 65. Формування та реалізація зовнішньої політики Сан-Марино. 66. Формування та реалізація зовнішньої політики Саудівської Аравії. 67. Формування та реалізація зовнішньої політики Сербії. 68. Формування та реалізація зовнішньої політики Сирії. 69. Формування та реалізація зовнішньої політики Сінгапуру. 70. Формування та реалізація зовнішньої політики Словаччини. 71. Формування та реалізація зовнішньої політики Словенії. 72. Формування та реалізація зовнішньої політики Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії. 73. Формування та реалізація зовнішньої політики Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії щодо Британської Співдружності. 74. Формування та реалізація зовнішньої політики Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії щодо ЄС. 75. Формування та реалізація зовнішньої політики Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії щодо США. 76. Формування та реалізація зовнішньої політики Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії щодо КНР. 77. Формування та реалізація зовнішньої політики Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії щодо РФ. 78. Формування та реалізація зовнішньої політики Таджикистану. 79. Формування та реалізація зовнішньої політики Таїланду. 80. Формування та реалізація зовнішньої політики Туреччини. 81. Формування та реалізація зовнішньої політики Туркменістану. 82. Формування та реалізація зовнішньої політики Угорщини. 83. Формування та реалізація зовнішньої політики Узбекистану. 84. Формування та реалізація зовнішньої політики Фінляндії. 85. Формування та реалізація зовнішньої політики Франції щодо КНР. 86. Формування та реалізація зовнішньої політики Франції щодо Міжнародної організації Франкофонії. 87. Формування та реалізація зовнішньої політики Франції щодо НАТО. 88. Формування та реалізація зовнішньої політики Франції щодо ООН. 89. Формування та реалізація зовнішньої політики Франції щодо США. 90. Формування та реалізація зовнішньої політики Франції. 90. Формування та реалізація зовнішньої політики ФРН щодо ЄС. 91. Формування та реалізація зовнішньої політики ФРН щодо Китаю. 92. Формування та реалізація зовнішньої політики ФРН щодо РФ. 93. Формування та реалізація зовнішньої політики ФРН щодо США. 94. Формування та реалізація зовнішньої політики ФРН. 95. Формування та реалізація зовнішньої політики Хорватії. 96. Формування та реалізація зовнішньої політики Чехії. 97. Формування та реалізація зовнішньої політики Чорногорії. 98. Формування та реалізація зовнішньої політики Швейцарії. 99. Формування та реалізація зовнішньої політики Швеції. 100. Формування та реалізація зовнішньої політики Японії.
Методи та критерії оцінювання: Залік 100* Розподіл балів у 100-бальній шкалі Поточний контроль (ПК) Разом за дисципліну 100 *Критеріями оцінювання керівником курсової роботи є: - актуальність теми та поставлених в роботі завдань; - аргументованість, чіткість, повнота та послідовність розкриття кожного питання плану, висновків і теми роботи в цілому; - науковість стилю викладення; - відсутність орфографічних та синтаксичних помилок; - правильне оформлення роботи відповідно до стандартів та встановлених вимог. Робота, в якій студентом самостійно обґрунтовано актуальність дослідження, чітко визначено мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, оцінено використані літературні джерела, використано сучасні методи дослідження, проведено комплексне дослідження проблеми, а результати дослідження мають практичне значення, оформлена відповідно до цих методичних рекомендацій, може бути оцінена на «відмінно». Робота, в якій зроблено власне оцінювання використаних літературних джерел, самостійно проаналізовано підібраний матеріал, проведено комплексні дослідження, зроблено висновки та сформульовано пропозиції, але вони недостатньо аргументовані й самостійні, оформлена відповідно до цих методичних рекомендацій, може бути оцінена на «добре». Курсова робота, в якій розкрито тему, прореферовані необхідні літературні джерела, проаналізовано відповідні інформаційні дані, проведено дослідження, сформульовано висновки без повного їх обґрунтування, оформлена відповідно до цих методичних рекомендацій, допускається до захисту, але не може бути оцінена вище, аніж на оцінку «задовільно». Якщо студент у повному обсязі не виконав вимог на оцінку «задовільно», виставляється оцінка «незадовільно». Оцінка «незадовільно» також ставиться, якщо у роботі виявлено ознаки плагіату (списування, відсутність посилань чи переліку використаної літератури, рефератів з Інтернету).
Рекомендована література: 1. Войтович О. І. Зовнішня політика країн Західної Європи: Навч.-метод. посібн. зі спецкурсу / Олексій Іванович Войтович. – Одеса: Астропринт, 2002. 2. Газін В. Новітня історія країн Європи та Америки. 1945-2002 рр. / Газін В., Копилов С. – Київ: Либідь, 2004. – 623 с. 3. Гайдуков Л. Ф. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980-2000 роки): Підручн. – К., Либідь, 2007. – 624 с. 4. Зіллер Ж.. Політико-адміністративні системи країн ЄС. Порівняльний аналіз / Пер. з фр. В.Ховхуна. – К.: Основи, 1996. – 420 с. 5. Зінько І. Зовнішня політика країн Північної Європи. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. – 328 с. 6. Іваницька О. П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945–2002)/ О. П. Іваницька. – Вінниця: ФОЛІАНТ, 2003. – 560с. 7. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945-70-ті роки): Підручн. – К.: Либідь, 1999. – 558 с. 8. Пронь С. В. Міжнародні відносини та зовнішня політика (перша половина ХХ століття): Навч.-метод. посіб. / Пронь Сергій Вікторович. – Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2006. – 72 с. 9. Рудько С.О. Зовнішня політика країн Західної Європи. - Острог: Вид-во НУ «Острозька академія», 2012. – 412 с. 10. Цвєтков Г. М. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917-1945 рр.: Навч. посібн. / Цвєтков Гліб Миколайович. – К.: Либідь, 1997. — 232 с. 11. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика України: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 712 с.