Навчально-технологічна практика
Спеціальність: Інженерія програмного забезпечення
Код дисципліни: 6.121.00.O.035
Кількість кредитів: 9.00
Кафедра: Програмне забезпечення
Лектор: доцент, канд.фіз.-мат.наук, Мельник Наталія Богданівна
доцент, канд. техн. наук Крук Олег Григорович
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Інтегральна компетентність:
Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання або практичні проблеми інженерії програмного забезпечення, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, із застосуванням теорій та методів інформаційних технологій.
Загальні компетентності:
К02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
К04. Здатність спілкуватися іноземною мовою як усно, так і письмово.
К05. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
К06. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
К07. Здатність працювати в команді.
Фахові компетентності:
К13. Здатність ідентифікувати, класифікувати та формулювати вимоги.
К14. Здатність приймати участь у проектуванні програмного забезпечення, включаючи проведення моделювання (формальний опис) його структури, поведінки та процесів функціонування.
К15. Здатність розробляти архітектури, модулі та компоненти програмних систем.
К16. Здатність формулювати та забезпечувати вимоги щодо якості програмного забезпечення у відповідності з вимогами замовника, технічним завданням та стандартами.
К17. Здатність дотримуватися специфікацій, стандартів, правил і рекомендацій в професійній галузі при реалізації процесів життєвого циклу.
К22. Здатність накопичувати, обробляти та систематизувати професійні знання щодо створення і супроводження програмного забезпечення та визнання важливості навчання протягом всього життя.
К23. Здатність реалізовувати фази та ітерації життєвого циклу програмних систем та інформаційних технологій на основі відповідних моделей і підходів розробки програмного забезпечення.
Результати навчання: ПР01. Аналізувати, цілеспрямовано шукати і вибирати необхідні для вирішення професійних завдань інформаційно-довідникові ресурси і знання з урахуванням сучасних досягнень науки і техніки.
ПР02. Знати кодекс професійної етики, розуміти соціальну значимість та культурні аспекти інженерії програмного забезпечення і дотримуватись їх в професійній діяльності.
ПР03. Знати основні процеси, фази та ітерації життєвого циклу програмного забезпечення.
ПР04. Знати і застосовувати професійні стандарти і інші нормативно-правові документи в галузі інженерії програмного забезпечення.
ПР06. Уміння вибирати та використовувати відповідну задачі методологію створення програмного забезпечення.
ПР07. Знати і застосовувати на практиці фундаментальні концепції, парадигми і основні принципи функціонування мовних, інструментальних і обчислювальних засобів інженерії програмного забезпечення.
ПР16. Мати навички командної розробки, погодження, оформлення і випуску всіх видів програмної документації.
ПР19. Знати та вміти застосовувати методи верифікації та валідації програмного забезпечення.
ПР20. Знати підходи щодо оцінки та забезпечення якості програмного забезпечення.
ПР22. Знати та вміти застосовувати методи та засоби управління проектами.
ПР23. Вміти документувати та презентувати результати розробки програмного забезпечення.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пререквізити:
• Основи програмування
• Об‘єктно-орієнтоване програмування
• Алгоритми та структури даних
• Аналіз вимог до програмного забезпечення
Короткий зміст навчальної програми: Навчально-технологічна практика є навчальною практикою, спрямованою на закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання, та набуття, вдосконалення і розширення практичних навичок і умінь в роботі за обраною спеціальністю.
Програма навчально-технологічної практики базується на знаннях, набутих при вивченні фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін. Під час проходження практики на виробництві, в науково-дослідних лабораторіях, в приватних фірмах студенти навчаються застосовувати теоретичні знання, набуті в університеті, при розв’язанні практичних завдань, які будуть поставлені перед ними, а також знайомляться з особливостями функціонування підприємств, що розвивають інформаційні технології.
Завданням навчально-технологічної практики є ознайомлення студентів з виробничим процесом на підприємстві, вивчення організації робіт в групах фахівців, виявлення реальних умов функціонування та створення програмних систем, уміння застосовувати теоретичні знання в практичних ситуаціях, здатність створювати технічну документацію на програмні системи відповідно до прийнятих стандартів, ефективно працювати та організовувати роботу в команді розробників програмного забезпечення.
Опис: Індивідуальні завдання студентів під час навчально-технологічної практики повинні бути пов’язані з вирішенням таких задач у професійній діяльності:
- Збір і аналіз вхідних даних для проектування програмного забезпечення;
- Розробка алгоритмів розв’язання задач у відповідності з існуючим технічним завданням;
- Розробка ПЗ з використанням засобів різноманітних мов програмування ;
- Використання сервісів Інтернет і Веб-технологій при реалізації розподілених інформаційних систем;
- Проектування, реалізація та супровід баз даних;
- Інсталяція програм і програмних систем, налаштування і обслуговування програмно-апаратних засобів;
- Розробка проектної і робочої документації, оформлення закінчених проектних робіт.
Під час практики студенти повинні ознайомитись із:
- нормативними матеріалами підприємства, де вони проходять практику;
- звітами про виконані на підприємстві проекти;
- спеціальною рекомендованою керівниками практики літературою за темою індивідуального завдання.
Використані студентами інформаційні джерела заносяться в список згідно правил оформлення, який включається обов’язково до письмового звіту.
Методи та критерії оцінювання: Письмовий звіт та захист звіту.
- 40 балів – виконання завдань на базі практики (у відгуку вказує керівник від бази практики);
- 40 балів – звіт за виконані завдання під час проходження практики ;
- 15 балів – захист практики перед комісією;
- 5 балів – заповнення бланку завдання.
Критерії оцінювання результатів навчання: Практика зараховується, якщо студент виконав всі поставлені на час проходження практики завдання, оформив і захистив звіт.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: • Положення про організацію проведення практики студентів Національного університету «Львівська політехніка». СВО ЛП 02.04., Наказ 26-1-10 від 22 січня 2019 р.
• Левус Є. В. Вступ до інженерії програмного забезпечення: навч.посібник/ Є.В. Левус, Н.Б. Мельник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2018. – 248 с.
• Лавріщева К.М. ПРОГРАМНА ІНЖЕНЕРІЯ.– К.– 2008.–319 с.
• С.Орлов. Технологии разработки программного обеспечения: Учебник. - СПб.: Питер, 2002. - 464 с.
• Соммервиль И. Инженерия программного обеспечения. – М.: 2002. – 624 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).