Геронтопсихологія і психологічний супровід діяльності геріатричних пансіонатів

Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 6.053.03.E.068
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: Карпенко Зіновія Степанівна
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета навчальної дисципліни – забезпечення особистісної готовності студентів до майбутньої професійної діяльності у спосіб засвоєння базових знань про теоретичні та методологічні аспекти геронтопсихології як галузі вікової психології, набуття умінь і навичок та компетентностей їх ефективного практичного застосування в роботі з літніми людьми.
Завдання: інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері психології, що передбачають застосування основних психологічних теорій та методів та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов. загальні компетентності: Здатність переносити теоретичні знання в площину практики, ефективно виконувати конкретні практичні завдання. Знання та розуміння предметної області та специфіки професійної діяльності: знання особливостей розвитку людей літнього віку та розуміння того, як організовувати та надавати допомогу людям пізнього дорослого віку. Здатність шляхом самостійного планування і вибору здобувати нові професійні і загальні знання, вміння, навички і здатності, в тому числі з іноземних джерел, та інтегрувати їх з уже наявними. фахові компетентності: Здатність до розуміння природи поведінки, діяльності та вчинків людей літнього і старечого віку. Здатність використовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій. Здатність самостійно планувати, організовувати та здійснювати психологічне дослідження. Здатність організовувати та здійснювати психологічний супровід, надавати психологічну допомогу (індивідуальну та групову) людям літнього та старечого віку. Здатність здійснювати просвітницьку та психопрофілактичну роботу відповідно до запиту людей пізнього дорослого віку, заходи промоції збереження їх здоров’я. Здатність дотримуватися норм професійної етики в процесі роботи з людьми похилого віку. Здатність застосовувати знання особливостей розвитку психіки в онтогенезі, теоретичних основ та передумов психокорекційної практики в похилому та старечому віці. Здатність виявляти особливості взаємозв'язку загального фізіологічного процесу старіння та психологічного стану людини в період похилого віку; досліджувати закономірності, механізми, психічні факти і явища, які визначають процес розвитку людини у старості й розробка на цій основі засобів і методів психологічного супроводу; пошук і обґрунтування перспектив залучення літньої людини до різних сфер громадського життя.
Результати навчання: В наслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: Розуміти закономірності та особливості розвитку і функціонування психічних явищ у старості в контексті професійних завдань. Обирати та застосовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій (тести, опитувальники, проективні методики тощо) психологічного дослідження та технології психологічної допомоги людям літнього віку. Пропонувати власні способи вирішення психологічних задач і проблем у процесі професійної діяльності, приймати та аргументувати власні рішення щодо їх розв’язання. Демонструвати знання та розуміння соціальної психології людських спільнот, основ їх формування, розвитку й функціонування, життєдіяльності, а також соціально-психологічних явищ, котрі мають місце в суспільстві. Складати та реалізовувати план консультативного процесу з урахуванням специфіки запиту та індивідуальних особливостей клієнта, забезпечувати ефективність власних дій. Складати та реалізовувати програму психопрофілактичних та просвітницьких дій, заходів психологічної допомоги у формі лекцій, бесід, круглих столів, ігор, тренінгів, тощо, відповідно до вимог замовника. Демонструвати соціально відповідальну та свідому поведінку, слідувати гуманістичним та демократичним цінностям у професійній та громадській діяльності. Вживати ефективних заходів щодо збереження здоров’я (власного й оточення) та за потреби визначати зміст запиту до супервізії: виявляти та диференціювати проблеми і засоби збереження і відновлення психічного здоров’я та психологічного благополуччя людей літнього та старечого віку.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни (пререквізити і кореквізити) пререквізити – «Загальна психологія», «Вікова психологія», «Соціальна психологія»; кореквізит – «Психологія сім’ї», «Патопсихологія», «Психокорекція та психореабілітація».
Короткий зміст навчальної програми: «Геронтопсихологія і психологічний супровід діяльності геріатричних пансіонатів» є вибірковою навчальною дисципліною зі спеціальності 053 Психологія для освітньої програми «Психологія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, яка викладається у п’ятому семестрі в обсязі 5 кредитів ECTS. У предметну царину навчальної дисципліни увійшли теми, що стосуються вікових закономірностей психічного розвитку людини в пізньому онтогенезі, специфіки прояву її пізнавальних та емоційно-вольових процесів, соціокультурних детермінант особистісного розвитку (мотиваційно-ціннісної сфери, самосвідомості, здібностей, характеру) та завершення життєвого шляху. Окремо виділено проблематику психологічного супроводу діяльності геріатричних пансіонатів.
Опис: Тема 1. Вступ до геронтопсихології: предмет, методи, проблеми, етапи, теорії старіння, загальна характеристика старості. Предмет геронтопсихології. Становлення геронтопсихології як науки. Методи геронтопсихології. Соціальні аспекти геронтопсихології. Ейджизм. Теорії старіння та старості. Актуальні проблеми геронтопсихології. Закономірності психічного розвитку особистості у старості. Механізми розвитку особистості у старості. Компоненти, види, способи та типи старіння. Періодизації старості. Вікові кризи старості. Тема 2. Пізнавальна сфера людей похилого віку. Загальна характеристика інтелекту. Вікові зміни в царині відчуттів і сприймання в геронтогенезі. Особливості уваги і пам’яті людей похилого і старечого віку. Мудрість як психологічне новоутворення старості. Причини зниження інтелектуальних функцій в процесі геронтогенезу. Механізми компенсації та фактори розвитку інтелекту в старості. Тема 3. Емоційно-мотиваційні зміни в період старіння. Загальна характеристика емоційно-мотиваційної сфери старіючої людини. Типові емоційні стани старих людей. Особливості переживання депресії у старості. Почуття, викликані наближенням смерті. Переживання горя, пов'язані зі смертю близьких. Трансформація потребово-мотиваційної сфери у старості. Тема 4. Персоногенез у старості: зміни Я-концепції та особистості, теоретичні засади персоногенезу в старості. Особливості суб’єктності старіючої людини. Динаміка самооцінки і Я-концепція у старості. Трансформація особистісних рис у процесі старіння. Геронтологічні дослідження персоногенезу. Типології особистості в похилому віці. Геронтологічні дослідження персоногенезу. Типології особистості в похилому віці. Зміни самосвідомості людей похилого віку. Особистісні характеристики старих. Тема 5. Міжособистісні взаємини та соціокультурний розвиток у старості. Особливості прив’язаностей людей похилого віку, характер взаємин з рідними, друзями; комунікативні та смислові бар’єри. Вихід на пенсію: зміна статусу та його чинники. Міжособистісні стосунки в сім’ї та поза нею. Самотність людей похилого віку та оптимізація їх способу життя. Тема 6. Проблеми здоров’я, завершення життя, помирання і смерть. Пресенільні психічні розлади. Сенільні психічні розлади. Проблеми здоров’я та медико-соціальне обслуговування людей похилого віку. Думки про смерть та страх смерті. Вмирання і духовна підтримка помираючих. Психологія стариків, які живуть в інтернаті. Хоспіси. Переживання горя та пристосування до тяжкої втрати. Тема 7. Психологічна допомога людям похилого віку. Поняття про щасливу старість та активне довголіття. Рекомендації щодо підтримання здорового способу життя в старості. Особливості психологічного консультування людей похилого віку. Основні зауваги щодо застосування психотерапії літніх людей та показники її ефективності.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль на практичних заняттях проводиться з метою виявлення готовності до занять здобувача вищої освіти першого освітнього рівня бакалавра у таких формах: ? фронтальне стандартизоване опитування за картками, тестами упродовж 5-10 хв; ? оцінка активності здобувача вищої освіти під час занять (аргументація пропозицій, продукування оригінальних рішень, внесення уточнень і доповнень, спростування сумнівних тез опонентів тощо. Контрольні запитання поділяються на: ? тестові завдання – вибрати правильні відповіді; ? проблемні завдання – розв’язання ситуацій амбівалентного змісту; ? питання-репліки на виявлення причинно-наслідкових зв’язків; ? ситуаційні завдання – обґрунтувати обраний варіант розв’язання проблемної ситуації; ? питання репродуктивного характеру – відтворити основні тези лекційного матеріалу; ? інтерактивні завдання вікторинного та імітаційно- ігрового характеру. ? індивідуальне навчально-дослідне завдання; ? підсумкова контрольна робота. Підсумковий контроль проводиться за результатами виконання всіх видів навчальних робіт.
Критерії оцінювання результатів навчання: Методи діагностики знань, за допомогою яких визначають рівень досягнення запланованих пізнавальних результатів з навчальної дисципліни «Геронтопсихологія і психологічний супровід діяльності геріатричних пансіонатів», містять прозорі критерії оцінювання, забезпечують об’єктивний семестровий контроль Засобами діагностики знань (успішності навчання, якісних та кількісних показників) є оцінювання усіх видів практичних робіт, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни. Під час контрольних заходів застосовується система об’єктивної оцінки знань, навичок та умінь, зокрема, з використанням інноваційних технічних засобів, інтерактивних платформ. Поточний контроль знань є органічною частиною всього освітнього процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу з дисципліни «Геронтопсихологія і психологічний супровід діяльності геріатричних пансіонатів». Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять за накопичувальною системою. На практичних заняттях можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: доповіді, експрес-опитування, доповнення, відповіді, вільна дискусія, співбесіда, обговорення рефератних повідомлень, розв’язання задач, виконання самостійних робіт, ділових чи імітаційних ігор, тестування, в тому числі, і комп’ютерного тестування за допомогою ресурсів Віртуального навчального середовища з дисципліни та інші. Оцінювання знань студентів на основі даних поточного контролю, відбувається за допомогою моніторингу активності роботи під час вивчення програмного матеріалу дисципліни, включаючи відповіді на практичних заняттях, підготовка доповідей, повідомлень та аналітичних матеріалів тощо. Підсумковий контроль включає урахування всіх видів діяльності здобувача освітнього рівня бакалавр під час семестру, а саме: 1. роботу на практичних заняттях, що може складатися з обговорення теоретичних питань чи аналізу результатів виконання практичних завдань – опитування за рекомендованими психодіагностичними методиками, написання есе з проблемних питань геронтопсихології. Максимальна оцінка за заняття –5 балів, сумарно – 35 балів; 2. виконання індивідуального дослідницького завдання передбачає пошук першоджерел (монографій, наукових статей у періодиці, матеріалів науково-практичних конференцій) з обраної теми дослідження, підготовку реферату з медіапрезентацією його основних тез) і оцінюється максимально 15 балами; 3. виконання тестових завдань за темою кожної лекції автоматично у ВНС. Виконання одного тематичного тесту – через два тижні після прослуханої лекції. Максимальна оцінка – 5 балів за тест і сумарно за 7 тем – 35 балів; 4. підсумкова контрольна робота передбачає висвітлення одного комплексного питання теоретичного характеру (із застосуванням компаративного аналізу) з максимальною оцінкою 10 балів і одного орієнтованого на практику питання з максимальною оцінкою 5 балів, разом – 15 балів. Максимальний сумарний бал за вивчення дисципліни – 100.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Бочелюк В.Й., Черепєхіна О.А. Геронтопсихологія: навч. посіб. Київ: КНТ, 2014. 436 с. 2. Дзюба Т.М., Коваленко О.Г. Психологія дорослості з основами геронтопсихології. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / за ред. В.Ф. Моргуна. Полтава, 2013. С. 106-155. 3. Долинська Л.В., Співак Л.М. Геронтопсихологія: Практикум. Хрестоматія: Навч. посібн. К. : Каравела, 2012. 240 с. 4. Крайніков Е.В. Геронтологія: словник-довідник. Київ: Паливода А. В., 2010. 352 с. 5. Павелків Р.В. Вікова психологія: підручник. К.: Кондор, 2011. С. 404-444. 6. Помиткін Е.О., Рибалка В.В. Геронтопсихологія навчання особистості похилого віку: посіб. К.: Талком, 2020. 184 с. 7. Ушакова І.М. Геронтопсихологія. Харків: НУЦЗУ, 2014. 236 с. 8. Електронний навчально-методичний комплекс з дисципліни «Геронтопсихологія і психологічний супровід діяльності геріатричних пансіонатів» для студентів денної та заочної форм навчання другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 053 «Психологія» / Укл. Карпенко З.С., Колодій І.С. Львів: НУ «Львівська політехніка», 2024, розміщений у Віртуальному навчальному середовищі НУ «Львівська політехніка». Режим доступу: https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=14424
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).