Психопатологія
Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 6.053.00.O.039
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: старший викладач Полегонький Володимир
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: ІК. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
ЗК3. Навички використання інформаційних ікомунікаційних технологій.
ЗК4. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
СК2. Здатність до ретроспективного аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду розуміння природи виникнення, функціонування та розвитку психічних явищ.
СК3. Здатність до розуміння природи поведінки, діяльності та вчинків (зокрема, в контексті організації заходів раннього втручання).
СК12. Здатність до планування, організації та проведення за запитом психологічного консультування, психокорекції, психотерапії та психореабілітації, оцінювати якість виконаної роботи та вплив проведених заходів на психологічне благополуччя різних категорій осіб, які звернулися по психологічну допомогу.
СК16. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо, цінувати та поважати різноманітність та мультикультурність, критично мислити, аналізувати та формувати маркетингові стратегії розвитку організації та продукту.
Результати навчання: ПР1. Аналізувати та пояснювати психічні явища, ідентифікувати психологічні проблеми та пропонувати шляхи їх розв’язання.
ПР2. Розуміти закономірності та особливості розвитку і функціонування психічних явищ в контексті професійних завдань.
ПР16. Знати, розуміти та дотримуватися етичних принципів професійної діяльності психолога.
ПР21. Вміти застосовувати знання в галузі психопатології при вирішенні розвивальних завдань з урахуванням вікових та індивідуально-
типологічних відмінностей клієнтів, володіти сучасними методами психодіагностики особистості та корекційно-розвивальними технологіями роботи з ним.
АіВ 2. Відповідальність за професійний розвиток окремих осіб та/або груп осіб, здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: - Анатомія та фізіологія центральної нервової системи;
- Психофіхіологія;
- Психодіагностика;
- Клінічна психологія.
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Психопатологія» знайомить студентів із базовими поняттями, принципами класифікації та основними видами психічних розладів. У курсі розглядаються симптоми, синдроми та клінічні форми психопатологічних явищ у контексті сучасних діагностичних систем (МКХ та DSM). Особлива увага приділяється розумінню суб’єктивного досвіду людини з психічним розладом, а також етичним аспектам взаємодії з такими пацієнтами. Студенти вивчають методи спостереження, клінічного інтерв’ю та опису психічного стану. Опанування дисципліни сприяє формуванню клінічного мислення, необхідного для майбутньої психологічної та психотерапевтичної практики.
Опис: 1. Патопсихологічна діагностика.
2. Історія психопатології.
3. Розлади відчуття та сприйняття.
4. Розлади пам’яті.
5. Розлади мислення та інтелекту.
6. Розлади емоцій. Афективні розлади. Епілепсія.
7. Розлади ефекторно-вольової сфери.
8. Розлади свідомості та самосвідомості.
9. Особистість у патопсихології. Класифікація розладів особистості.
10. Невротичні розлади.
11. Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. ПТСР.
12. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання речовин.
13. Шизофренія, шизотипові та маячні розлади. Перший психотичний епізод.
14. Загальна характеристика органічних психічних розладів.
Методи та критерії оцінювання: Основними методами діагностики знань є контроль і оцінювання знань, вмінь та навичок студентів, який складається з двох етапів:
- поточного контролю роботи студентів;
- семестрового контролю (екзамен).
Методами діагностики результатів навчання студентів з навчальної дисципліни «Психопатологія» є такі:
1) усне опитування; здійснюється під час лекційних, практичних, індивідуально-консультативних занять з метою виявлення рівня засвоєння студентами знань, навичок і вмінь, а також при складанні перед комісією при складанні іспиту (за теоретичним матеріалом);
2)письмовий контроль (індивідуальні завдання; письмові експрес-опитування; контрольні роботи та ін.);
3)тестування (використання педагогічних тестів): експрес-тестування на лекційних та практичних заняттях;
4) побічне спостереження: під час практичних занять, тренінгових занять, рольових та ділових ігор та ін.;
5) вправляння: під час тренінгових занять, рольових, ділових та імітаційних ігор, підготовки тренінгів, практики тощо;
6) метод проблемних ситуацій;
7) дискусії: під час семінарських та індивідуально-консультативних занять, колоквіумів.
Поточний контроль (ПК) здійснюється під час лекцій, практичних та індивідуально-консультативних занять з метою перевірки рівня засвоєння теоретичних і практичних знань та вмінь студента. Це сприяє підвищенню мотивації студентів до системної активної роботи впродовж усього періоду навчання за відповідним освітнім рівнем.
Об’єктами поточного контролю знань студентів є:
систематичність, активність, своєчасність та результативність роботи над вивченням програмного матеріалу дисципліни, у т.ч. виконання контрольних, домашніх завдань та розв’язання задач; виконання завдань для самостійного опрацювання.
Семестровий контроль (СК) проводиться у формі екзамену.
Оцінювання результатів навчання студента здійснюється відповідно до 100-бальної шкали оцінювання, встановленої в Національному університеті «Львівська політехніка», згідно з Положенням про рейтингове оцінювання досягнень студентів.
Для навчальної дисципліни, з якої передбачено екзамен, підсумкова оцінка виставляється за результатами ПК за 45-бальною шкалою та письмовим екзаменом – 55 балів. Згідно до робочої навчальної програми з навчальної дисципліни «Психопатологія» передбачено екзамен.
Критерії оцінювання результатів навчання: Участь у групових активностях на практичному занятті (форуми, дискусії виконання групових завдань, колоквіуми тощо), індивідуальне завдання, індивідуальна-психодіагностика та висновки із саморефлексією - 45 балів;
Екзамен – 55 балів, з них – 45 балів – виконання екзаменаційних завдань (тести та описові питання); 10 балів – усна компонента.
Разом за дисципліну – 100 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Герасименко Л.О. Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Постравматичний стресовий розлад: нав. посіб. / Л.О. Герасименко, А.М. Скрипніков, Р.І. Ісаков. – К.: ВСВ «Медицина», 2023. – 120 с.
2. Герасименко Л.О. Психогенні психічні розлади: нав.-метод. посіб. / Л.О. Герасименко, А.М. Скрипніков, Р.І. Ісаков. – К.: ВСВ «Медицина», 2021. – 208 с.
3. Мартинюк А.І. Патопсихологія. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2023 – 208 с.
4. Мельник А. П. Патопсихологія та спецпрактикум з клінічної психо-діагностики : навч.-метод. посіб. / уклад. Антоній Петрович Мельник, Людмила Іванівна Магдисюк, Тамара Іванівна Дучимінська. – Луцьк : Вежа-Друк, 2018. – 152 с.
5. Психіатрія та наркологія: нав.-метод. посіб. / А.М. Скрипніков, Л.В. Животовська, Л.А. Боднар, Г.Т. Сонник. – 2-е вид., стер. – К.: ВСВ «Медицина», 2021. – 224 с.
6. Психіатрія і наркологія : підручник / В.Л. Гавенко, В.С. Бітенський, В.А. Абрамов та ін. ; за ред. В.Л. Гавенка, В.С. Бітенського. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К. : ВСВ "Медицина", 2015. — 512 с.
7. Попіль М.І. Основи клінічної психології: Методичні матеріали до практичних занять / М.І. Попіль. – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2012. с.
8. Савенкова І.І. Клінічна психологія: [навчальний посібник] / Ірина Іванівна Савенкова. – Херсон: ООО «Айлант», 2018. – 302 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).